Рішення

від 10.09.2020 по справі 587/1139/20

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/1139/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Токаревої В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сульської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі успадковане після матері ОСОБА_2 , але юридично не оформлене. Спадкоємцями після померлого батька є позивач та переживши дружина ОСОБА_4 .. Спадщину вона прийняла шляхом звернення до Сумської райдержнотконтори, однак оформити свої спадкові права вона позбавлені можливості через те, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий на ім`я уже її померлої баби ОСОБА_2 .. Посилаючись на ці обставини, позивач просила визнати за нею право власності на Ѕ частку права на земельну ділянку (паю) розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сульської сільської ради Сумського району, згідно із Сертифікатом, виданим на ім`я померлої ОСОБА_2 , в порядку спадкування після померлого батька ОСОБА_3 ..

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві позов підтримав повністю, просив слухати справу без його участі та участі позивача.

Представник відповідача Сульської сільської ради Сумського району Сумської області для розгляду справи до суду не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, - і не оспорюється сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.15), баба позивача.

Після її смерті відкрилась спадщина на належне померлій майно.

За рішенням виконкому Сульської сільської Ради народних депутатів Сумського району від 21 березня 1995 року № 17, КСП Дружба виданий 16 травня 1995 року Державний акт на право колективної власності на землю серії СМ № 11 та передано 3133.15 + 6.23 га земельних угідь (а.с.16-19).

До даного державного акту затверджений список громадян-членів КСП, до якого була включена за порядковим № 334 баба позивача ОСОБА_2 (а.с.20,21).

На підставі рішення Сумської РДА від 17 березня 1997 року № 95, 24 березня 1997 року ОСОБА_2 видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0225334, розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Дружба (а.с.22).

За життя ОСОБА_2 заповіту не залишила.

Спадщину після померлої ОСОБА_2 прийняв її син - ОСОБА_3 фактично шляхом спільного проживання, однак, юридично її не оформив.

Згідно довідки виконкому Сульської сільської ради Сумського району від 05 лютого 2020 року № 25/02/34 ОСОБА_6 на день смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_3 , невісткою ОСОБА_4 , онукою ОСОБА_1 , співмешканцем онуки ОСОБА_7 та правнуком ОСОБА_8 . Спадкоємицею на майно померлої ОСОБА_2 являється онука ОСОБА_1 .. Заповіт від імені померлої у виконкомі сільської ради не посвідчувався (арк.с.12).

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу Української РСР в редакції 1964 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Печище Сумського району Сумської області помер ОСОБА_3 (арк.с.14), батько позивача (арк.с.10). Після його смерті відкрилась спадщина на належне померлому майно, в тому числі - на успадковану ним частину майна після смерті матері ОСОБА_2 ..

За життя ОСОБА_3 заповіту не залишив.

Спадщину після померлого прийняли позивач ОСОБА_1 шляхом спільного проживання та шляхом звернення до Сумської районної державної нотаріальної контори та переживши дружина ОСОБА_4 шляхом спільного проживання, але не переоформила своїх спадкових справ та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки Сульської сільської ради Сумського району № 193/02/34 від 12.11.2019 року ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_4 , дочкою ОСОБА_1 , онуком ОСОБА_8 та онукою ОСОБА_9 .. Спадкоємицею на майно померлого ОСОБА_3 являється донька ОСОБА_1 .. Заповіт від імені померлого у виконкомі сільської ради не посвідчувався (арк.с.38).

Спадкова справа після померлого ОСОБА_3 заведена ІНФОРМАЦІЯ_4 за заявою представника ОСОБА_5 (арк.с.36-43).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Виходячи з положень ст. 5 ЗК України (зразка 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Згідно з Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва право на земельний пай може передаватись у спадок. Установлено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.

Відповідно до п.п. 16-17 розділу X Перехідні положення ЗК України 2001 року громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до роз`яснень п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 28 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя на законних підставах набула право власності на земельну частку (пай), як член КСП Дружба , проте в установленому законом порядку не встигла оформити свої права на неї та отримати державний акт на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті свого батька і чоловіка у рівних частинах, зокрема і на земельну ділянку (пай) розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області.

Представник позивача звертався до Сумської райдержнотконтори, однак оформити спадкові права не має можливості, оскільки виявилось, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0225334, виданий 24.03.1997 року Сумською райдержадміністрацією, тобто у час, коли ОСОБА_2 вже померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому їй було відмовлено, пояснивши, що вона має звертатися до суду з відповідним позовом.

Оскільки земельна ділянка в умовних кадастрових гектарах за життя належала ОСОБА_2 , майно після її смерті успадкував її син ОСОБА_3 , спадкоємицею після якого є позивач, за наведених обставин позивач має право успадкувати право власності на Ѕ частку земельної ділянки (паю), сертифікат на який виданий на ім`я ОСОБА_2 після її смерті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 549 ЦК України в редакції 1964 року,ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (мешканкою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частку права на земельну ділянку (паю), розміром 5,57 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, згідно із сертифікатом серії СМ № 0225334, виданим 24 березня 1997 року на ім`я померлої ОСОБА_2 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко