ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 659/372/20 Головуючий в І інстанції: Цесельська О.С.
Номер провадження: №22-ц/819/991/20 Доповідач: Майданік В.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Майданіка В.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
Орловської Н.В.,
секретар Литвиненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Долгополова Олександра Вікторовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", на ухвалу Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 травня 2020 року, у складі судді Цесельської О.С., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про зобов`язання виконання в натурі зобов`язань за договорами оренди ,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження"звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило зобов`язати відповідачів виконувати в натурі зобов`язання, узяті за договорами оренди землі від 01.12.2015 року, які були укладені між позивачем як орендарем та орендодавцями-відповідачами.
Позов обґрунтований наступним.
01.12.2005 року між позивачем з одного боку та відповідачами з іншого боку були укладені договори оренди землі, відповідно до яких відповідачі надали позивачу в оренду на строк 10 років належні їм земельні ділянки відповідних розмірів та з відповідними кадастровими номерами, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в адміністративних кордонах Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області.
Мова йде про наступні земельні ділянки:
кадастровий номер 6523882000:02:013:0040 загальною площею 6,37га ( ОСОБА_4 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0017 загальною площею 6,38га ( ОСОБА_4 ),
кадастровий номер 6523882000:03:035:0001 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_3 ),
кадастровий номер 6523882000:03:054:0003 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_5 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0042 загальною площею 6,37га ( ОСОБА_1 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0039 загальною площею 6,3766га ( ОСОБА_1 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0022 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_1 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0021 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_2 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0024 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_8 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0023 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_7 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0025 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_7 ),
кадастровий номер 6523882000:01:005:0007 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_9 ),
кадастровий номер 6523882000:04:005:0019 загальною площею 16,7498га ( ОСОБА_9 ),
кадастровий номер 6523882000:04:005:0020 загальною площею 16,7502га ( ОСОБА_9 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0018 загальною площею 6,3766га ( ОСОБА_6 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0041 загальною площею 6,37га ( ОСОБА_6 ).
В посівному сезоні 2018-2019рр вказані земельні ділянки участі не брали і підприємство готувало їх до посівної восени 2019 року.
За умовами договорів оренди за користування земельними ділянками орендар повинен щорічно сплачувати орендну плату у відповідному розмірі, а орендодавець зобов`язувався не вчиняти дії, які перешкоджали б орендареві в користуванні земельною ділянкою.
Рішенням реєстратора Любимівської селищної ради Каховського району Надєєвої Юлії Олександрівни про припинення речових прав від 05.09.2019 року було припинено усі права позивача на вказані орендовані земельні ділянки.
Проте, відповідно до наказу Міністра юстиції України від 19.12.2019 року №4078/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обмежень" скаргу ТОВ "Відродження" було задоволено у повному обсязі і скасовані усі реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і їх обмежень було повернуто реєстрацію права оренди на земельні ділянки за позивачем. На даний час позивач є законним користувачем земельної ділянки, що підтверджується інформаційними довідками є Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Не зважаючи на зазначене, у січні 2020 року підприємство намагалося розпочати підготовчі роботи до весняно-польових робіт на вказаних земельних ділянках, які перебувають в оренді позивача, відповідно до договорів оренди. Однак відповідачі спільно з невідомими особами перешкоджали позивачу в користуванні орендованими земельними ділянками. Вказане підтверджується матеріалами перевірки органів поліції.
На підставі викладеного, пославшись на договори оренди землі, ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду землі", ст.16 ЦК України, позивач просив задовольнити позов.
Оскаржуваною ухвалою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 травня 2020 рокубуло відмовлено у забезпеченні позову ТОВ "Відродження" в особі адвоката Долгополова Олександра Вікторовича шляхом заборони користуватися земельними ділянками - за позовом ТОВ "Відродження" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про зобов`язання виконання в натурі зобов`язань, узятих за договорами оренди від 01.12.2015 року .
В апеляційній скарзі адвокат Долгополов Олександр Вікторович, діючий від імені ТОВ "Відродження",просить вказану ухвалу суду першої інстанції скасувати й постановити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову, забезпечити позов шляхом заборони кожному відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджанню позивачу в користуванні відповідними земельними ділянками, відповідних розмірів та з відповідними кадастровими номерами, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,які розташовані в адміністративних кордонах Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області. При цьому послався на порушення норм процесуального права. Зокрема, зазначив, що судом не враховано того, що всупереч положенням договорів оренди та ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду землі" про захист прав орендаря на орендовану земельну ділянку відповідачі спільно з невідомими позивачу особами 15 січня 2020 року вчинили дії щодо перешкоджанню позивачу в користуванні орендованими земельними ділянками. Зазначені дії вчиняються відповідачами до теперішнього часу. Це підтверджується Висновком за результатами розгляду матеріалів органами поліції. Також вказав, пославшись на постанову Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, що суд залишив поза увагою й ту обставину, що в таких немайнових спорах має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. У цій справі невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема призведе до значних фінансових збитків з боку позивача, який не зможе захистити свої права в рамках одного даного судового провадження.
Справу вчергове було призначено до апеляційного розгляду на 22.09.2020 року о 10-30 годині, однак учасники справи до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені, представник скаржника (позивача) адвокат Долгополов О.В. та представник відповідачів адвокат Доготер О.Г. подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та за відсутності сторін. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, учасників справи, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
У справі встановлено таке.
У цій справі позивачем подано позовну заяву, в якій викладено відповідні позовні вимоги та їх обґрунтування (а.с.14-16).
Провадження у цій справі станом на сьогоднішній день не відкрито, більш того, ухвалою суду першої інстанції від 08.07.2020 року позовну заяву було повернуто. Це вбачається з даних ЄДРСР.
При розгляді справи апеляційним судом було задоволено клопотання представника відповідачів про долучення до справи копію вказаної ухвали суду першої інстанції від 08.07.2020 року про повернення позовної заяви.
Із надісланих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи вбачається, що відповідачі, застосувавши положення п.41 Договорів оренди від 01 грудня 2015 року, яким передбачено, що розірвання договору оренди землі допускається в односторонньому порядку, 23.08.2019 року направили орендарю ТОВ "Відродження" повідомлення-вимоги про розірвання договорів оренди. 05 вересня 2019 року державним реєстратором за результатами розгляду заяв відповідачів щодо припинення оренди, проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельних ділянок.
Однак, наказом Міністерства юстиції України від 19 грудня 2019 року № 4078/5 за результатами розгляду скарги ТОВ "Відродження" скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 05 вересня 2019 року щодо припинення оренди. Підставою для цього стало те, що державний реєстратор ОСОБА_10 прийняла оскаржувані рішення щодо припинення права оренди земельних ділянок на підставі односторонніх листів-повідомлень орендодавців за відсутності доказів їх вручення орендарю. Отже, на момент прийняття оскаржуваних рішень відповідне право оренди не було припинено.
Тобто на час звернення до суду ТОВ "Відродження" договори оренди є чинними.
Також адвокатом Долгополовим О.В., діючим від імені позивача, подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджанню позивачу в користуванні належними кожному з відповідачів вказаними земельними ділянками:
кадастровий номер 6523882000:02:013:0040 загальною площею 6,37га ( ОСОБА_4 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0017 загальною площею 6,38га ( ОСОБА_4 ),
кадастровий номер 6523882000:03:035:0001 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_3 ),
кадастровий номер 6523882000:03:054:0003 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_5 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0042 загальною площею 6,37га ( ОСОБА_1 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0039 загальною площею 6,3766га ( ОСОБА_1 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0022 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_1 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0021 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_2 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0024 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_8 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0023 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_7 ),
кадастровий номер 6523882000:01:008:0025 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_7 ),
кадастровий номер 6523882000:01:005:0007 загальною площею 16,75га ( ОСОБА_9 ),
кадастровий номер 6523882000:04:005:0019 загальною площею 16,7498га ( ОСОБА_9 ),
кадастровий номер 6523882000:04:005:0020 загальною площею 16,7502га ( ОСОБА_9 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0018 загальною площею 6,3766га ( ОСОБА_6 ),
кадастровий номер 6523882000:02:013:0041 загальною площею 6,37га ( ОСОБА_6 ).,
з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в адміністративних кордонах Вільненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області (а.с.1-6).
Клопотання обґрунтовано тим, що всупереч положенням договорів оренди та ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду землі" про захист прав орендаря на орендовану земельну ділянку відповідачі спільно з невідомими позивачу особами 15 січня 2020 року вчинили дії щодо перешкоджанню позивачу в користуванні орендованими земельними ділянками. Позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру, а тому судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання. Тому в цьому випадку має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. У цій справі невжиття заходів забезпечення позову призведе до значних фінансових збитків з боку позивача, який не зможе захистити свої права в рамках одного даного судового провадження.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, того, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких прохає позивач, жодним чином не стосуються предмету спору та не впливатимуть на можливість виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки позовна заява не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову вказаним шляхом з огляду на те, що право власності зазначених осіб на ці земельні ділянки позивачем не оспорюється, а предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини стосовно договорів оренди. Також виходив з того , що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в клопотанні на вчинення відповідачами спільно з невідомими особами перешкод в користуванні позивачем орендованими земельними ділянками без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання. Також суд виходив з того , що заявник не обґрунтував, яким саме чином незабезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК України.
Апеляційний суд в основному погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним по суті.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст.18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
При цьому відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Згідно з ч.1 ст.150 зазначеного Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1); забороною вчиняти певні дії (п.2).
За ч.3 ст.150 вказаного Кодексу заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви особи, яка бере участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням цих заходів (п.4.).
Як вже зазначалось, у цій справі предметом спору є зобов`язання відповідачів виконувати в натурі зобов`язання, узяті кожним з відповідачів за договорами оренди землі від 01.12.2015 року, які були укладені між позивачем як орендарем та орендодавцями-відповідачами .
Апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вид забезпечення позову (заборона відповідачам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджанню позивачу в користуванні належними кожному з відповідачів вказаними земельними ділянками ) не співмірний з заявленими позовними вимогами, оскільки заборона здійснювати будь-які дії щодо перешкоджанню позивачу в користуванні належними відповідачам земельними ділянками, не є передумовою, направленою на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також на можливість ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав позивача.
Тобто, вжиттям вказаного заходу забезпечення позову не може бути забезпечено ефективне виконання судового рішення про зобов`язання відповідачів виконувати в натурі зобов`язання, узяті кожним з відповідачів за договорами оренди землі від 01.12.2015 року або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав позивача . Інших вимог в цій справі не заявлено, вказаний захід забезпечення позову виходить за межі позовних вимог, а тому в межах заявлених позовних вимог невжиттям вказаного заходу забезпечення позову не веде до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, висновок суду першої інстанції є правильним по суті.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону та висновків суду не спростовують. Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на вчинення відповідачами спільно з невідомими позивачу особами дій щодо перешкоджанню позивачу в користуванні орендованими земельними, а також на необхідність дослідження такої підстави вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому апеляційний суд враховує те, що вид забезпечення позову не співмірний з заявленими позовними вимогами, вжиттям вказаного заходу забезпечення позову не може бути забезпечено ефективне виконання судового рішення або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав позивача. Що ж до посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, то апеляційний суд не може прийняти їх до уваги, оскільки не є тотожними обставини справи.
Оскільки ухвала суду про відмову в забезпеченні позову постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не вказують на такі її порушення, що вплинули на правильність вирішеного судом питання, апеляційний суд вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Долгополова Олександра Вікторовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", залишити без задоволення.
Ухвалу Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 травня 2020 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 22 вересня 2020 року .
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська
Суд | Херсонський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2020 |
Оприлюднено | 24.09.2020 |
Номер документу | 91745777 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Херсонський апеляційний суд
Майданік В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні