ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2020 р. Справа№ 925/1076/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явились;
від відповідача : не з`явились;
від третьої особи 1 : не з`явились;
від третьої особи 2 : не з`явились;
від третьої особи 3 : не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсан"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1
2) Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 3) ОСОБА_3
про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства,-
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсан" ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовними вимогами про :
- визнання недійсними всіх рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ІНСАН", які оформлені протоколом № 36 від 30 березня 2016;
- визнання недійсними всіх рішень позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ІНСАН", які оформлені протоколом № 34 від 24 вересня 2015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про скликання спірних зборів його не було повідомлено з боку відповідача взагалі, що перешкодило позивачу взяти участь у позачергових загальних зборах, а це є безспірним порушенням корпоративних прав позивача на участь в управлінні Товариством.
Крім того позивач зауважив на тому, що рішення загальних зборів, оформлене Протоколом № 34, порушує права позивача, оскільки розмір належної йому частки у статутному капіталі Товариства було спотворено, що, у свою чергу, позбавило позивача можливості бути рівним у прийнятті рішень на загальних зборах учасників Товариства та отримати прибуток відповідно до внесеного позивачем вкладу.
Так, позивач зазначив про те, що до прийняття рішень про збільшення статутного капіталу Товариства його частка у статутному капіталі Товариства була 44%, з прийняттям відповідного рішення стала 48%, проте в подальшому, незважаючи на виконання ним вимог щодо внесення збільшення та невиконання такої вимоги другим учасником, з прийняттям рішення загальних зборів, оформленого Протоколом № 34, фактично частка позивача у статутному капіталі стала 20 %.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року позов задоволено: визнано недійсними всі рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ Інсан , оформлені протоколами від 30 березня 2016 року № 36 та від 24 вересня 2015 року № 34.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13 лютого 2017 року постанову апеляційного суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 04.10.2017 рішення Господарського суду Черкаської області від 21 вересня 2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 13 лютого 2017 року у справі № 925/1076/16 скасовано та справу направлено на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Вказівки Верховного Суду України, викладені в постанові від 04.10.2017
Відправляючи справу на новий розгляд, Верховний суд України зазначив, що у зв`язку із залученням ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, лише на стадії апеляційного розгляду, суди фактично обмежили право останнього на доступ до правосуддя з використанням ним відповідних процесуальних інструментів під час розгляду справи в порядку позовного провадження, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції, та не дослідили і не оцінили надані ним докази на підтвердження повідомлення учасників Товариства про скликання загальних зборів, так і факту підпису усіх учасників Товариства на Протоколі № 34 та на новій редакції статуту Товариства, затвердженого цим протоколом.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018 у справі № 925/1076/16 позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано недійсними всі рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАН", оформлені протоколом № 34 від 24 вересня 2015.
Визнано недійсними всі рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАН", оформлені протоколом № 36 від 30 березня 2016.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що неповідомлення позивача про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ІНСАН" 30 березня 2016 року та 24 вересня 2015 року, унеможливило його явку на збори та позбавило його конституційних прав, зокрема, на прийняття участі у голосуванні з питань порядку денного, що є безумовною підставою для скасування всіх рішень цих зборів, які порушують корпоративні права позивача як учасника ТОВ "ІНСАН" на участь в управлінні товариством.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018 у справі № 925/1076/16 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було досліджено матеріали реєстраційної справи, з якої вбачається, що державним реєстратором 24.09.2015 на підставі підписаної позивачем реєстраційної картки сформовано опис документів. Також, на підставі протоколу від 24.09.2015 року було затверджено нову редакцію статуту, який був скріплений підписом позивача. А тому, за твердженням апелянта, позивач знав про час, місце та про порядок денний загальних зборів, призначених на 24.09.2015. Також, згідно реєстру осіб, які беруть участь у позачергових зборах від 24.09.2015, позивач зареєструвався на ці збори, був присутній на даних зборах, що підтверджується його особистим підписом. Апелянтом були надані докази направлення повідомлення про скликання загальних зборів 30.03.2016. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції спотворив факти і показання свідків, оскільки аналізуючи пояснення свідка ОСОБА_4 , в порівнянні з письмовими доказами, що наявні в матеріалах справи, вбачається, що такі показання не є належними та допустимими доказами, оскільки спростовуються письмовими поясненнями самого позивача та офіційними відомостями на адвокатські запити.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя),судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 925/1076/16 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018 у справі № 925/1076/16, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та призначено до розгляду на 19.06.2018.
19.06.2018 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання в якому просить суд зупинити провадження у справі № 925/1076/16 до вступу спадкоємців у спадщину.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 19.06.2018 у справі № 925/1076/16 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.07.2018р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 зупинено провадження у справі № 925/1076/16 до вступу спадкоємців у спадщину.
Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.
Частиною 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 року справу № 925/1076/16 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/1076/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 було прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018 у справі № 925/1076/16 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді - Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. до свого провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 поновлено апеляційне провадження у справі № 925/1076/16 та призначено до розгляду на 27.11.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 було відкладено розгляд справи на 13.01.2020 та витребувано у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвої І.Ю. належним чином засвідчені копії спадкової справи № 21/2018, інформаційної довідки зі спадкового реєстру щодо спадкоємців ОСОБА_2 та копії свідоцтва про спадщину ОСОБА_2 від 26.12.2018 (у разі наявності).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 зупинено провадження по справі до отримання судом інформації щодо вступу спадкоємців у спадщину ОСОБА_2 .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 поновлено провадження по справі, витребувано у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвої І.Ю. інформацію щодо вступу ОСОБА_6 у спадщину ОСОБА_2 на майнові права частини від вкладу в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсан", запропоновано надати ОСОБА_6 інформацію, щодо вступу останнього у спадщину ОСОБА_2 на майнові права частини від вкладу в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсан" та призначено до справу до розгляду на 29.07.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , запропоновано останній надати інформацію щодо вступу спадкоємців у спадщину ОСОБА_2 на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсан" (у разі переходу прав на дану частку до ОСОБА_3 надати відповідні докази); зобов`язано третю особу 1 виконати вимоги ухвали суду від 30.06.2020; зобов`язано приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвої І.Ю. виконати вимоги ухвали суду від 30.06.2020; розгляд справи відкладено на 16.09.2020.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 року № 09.1-08/3136/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020 року для розгляду справи №925/1076/16 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю, Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018 року по справі №925/1076/16.
Позиції представників сторін
11.06.2018 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить залишити апеляційну скаргу третьої особи - 1 без задоволення, а рішення - без змін.
Заявлені клопотання та результати їх розгляду
10.07.2018 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що оскільки право на участь в управління товариством у позивача припинилось з моменту його смерті, а тому даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
18.11.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що оскільки загальні збори ТОВ Інсан не мали можливості проголосувати про вступ ОСОБА_7 (або інших спадкоємців у разі їх заяви) до складу учасників ТОВ Інсан , у вступі апелянту було відмовлено.
Розглянувши подані клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у їх задоволенні з наступних підстав.
Так, ст. 278 ГПК України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Частиною першою вищевказаної статті зазначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Відповідно до п.6 ч.1. ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Проте, ч.3 ст. 278 ГПК України вказує, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
За таких обставин, смерть фізичної особи - позивача після ухвалення рішення судом першої інстанції за відсутності правонаступників не є підставою для закриття провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 ГПК України.
Відтак, подані клопотання відповідача та третьої особи 1 задоволенню не підлягають.
27.11.2019 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 1 було подано клопотання про залучення правонаступника.
Подане клопотання обґрунтовано тим, що син померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - є спадкоємцем та правонаступником всіх прав померлого.
В той же час, вказане клопотання про залучення правонаступника також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Відповідно до част.1, 2 ст.1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України встановлено, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1271 ЦК України якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказоодержувач не відмовився від заповідального відказу, вважається, що він його прийняв.
Відповідно до вимог глави 10, п. 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок) спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Пунктом 3.29 Порядку встановлено, що у разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спадкової справи. Така довідка має бути підписана нотаріусом та скріплена його печаткою.
Згідно з п. 4.1. Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.
Відповідно до п. 5.1. Порядку при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.
Тобто, після вступу спадкоємців у спадщину видається відповідне свідоцтво.
В той же час, відповідного свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 на майнові права частини від вкладу в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Інсан третя особа 1 не надала.
Відповідне свідоцтво також відсутнє в матеріалах спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Алєксєєвою І.Ю. на запит Північного апеляційного господарського суду.
А тому, оскільки ОСОБА_6 не доведено переходу до нього майнового права ОСОБА_2 на частину від вкладу в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Інсан , а тому клопотання третьої особи про здійснення правонаступництва задоволенню не підлягає.
Явка представників сторін
Представники сторін у судове засідання 16.09.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Колегія суддів зазначає, що процесуальні документи суду направлялись на адреси, вказані сторонами у своїх письмових клопотаннях.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
В той же час, від апелянта та третьої особи 3 надійшли заяви про розгляд справи без участі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 16.09.2020 за відсутності представників сторін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю Інсан (далі Товариство) створене шляхом реорганізації Приватного підприємства Гарант Інвест 2000 , зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 8838 від 03.05.2001 і є єдиним правонаступником його прав і обов`язків, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Статуту Товариства, затвердженого рішенням засновника № 19 від 01.12.2011.
Згідно з п. 3.1 Статуту учасником Товариства на момент його створення є позивач, частина внеску в статутному капіталі складає 100 %.
Учасником Товариства на момент його створення є фізична особа-громадянин України ОСОБА_2 , який має реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) НОМЕР_1 , частина внеску в статутному капіталі складала 100 % ( п. 3.1. Статуту).
П. 10.1 Статуту ТОВ "Інсан" визначено, що вищим органом управління Товариства є Загальні збори Учасників, що складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників, які здійснюють свої функції на підставі довіреності, оформленої згідно чинного законодавства України. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право в будь - який час замінити свого представника, сповістивши про це інших Учасників.
Загальні збори Учасників Товариства скликаються не рідше одного разу на рік. Загальні збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники, що володіють у сукупності більше ніж 60 % голосів. Порядок прийняття рішень загальними зборами Учасників Товариства здійснюється згідно зі ст. 60 Закону України "Про господарські товариства". Правомочність Загальних зборів Учасників Товариства і прийнятих ними рішень, порядок і терміни їх скликання визначаються згідно з чинним законодавством України і цим Статутом. У випадку, якщо загальні збори виявляться неправомочними, в строк, передбачений чинним законодавством, скликаються повторні збори, на яких розглядається порядок денний зборів, що не відбулися та приймаються відповідні рішення ( п. 10.3 Статуту).
Учасник який володіє 100% часток загальної кількості в статутному капіталі Товариства має право проводити управління Товариством одноособово, в даному випадку його рішення мають силу рішення загальних зборів Учасників Товариства (п. 10.4 Статуту).
З наявної в матеріалах справи копії виписки з банківського рахунку відповідача (а.с. 21) слідує, що 13.07.2013 позивачем як засновником внесено 1 995,00 грн., статутний капітал сплачено повністю.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 20 від 13.09.2013 (а.с. 22), ОСОБА_8 (далі третя особа 1) прийнято у Товариство в якості учасника, збільшено статутний капітал Товариства за рахунок його внеску в сумі 2 545,46 грн. та сформовано статутний (складений) капітал Товариства у загальному розмірі 4 545,46 грн., який розподілено у відповідності до внесених учасниками часток.
З наявної в матеріалах справи копії виписки з банківського рахунку відповідача (а.с. 23) слідує, що третьою особою 14.04.2014 у статутний фонд Товариства внесено кошти в розмірі 2 545,46 грн.
28 січня 2014 року загальними зборами відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом № 22 загальних зборів учасників Товариства, яким надано третій особі 1 право підпису від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсан" без довіреності (том 1 ; а.с. 24).
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 28 від 18.03.2015 (а.с. 26), збільшено, за рахунок додаткових вкладів учасників Товариства, статутний капітал Товариства до загального розміру 2 122 488 грн., розподілено статутний капітал Товариства між його учасниками на такі частки: третя особа 1 - 52% (1 103 673 грн.), позивач - 48% (1 018 775 грн.), підписано та затверджено статут у новій редакції.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 28-1 від 18.03.2015 (а.с. 27), погоджено внесення позивачем до статутного капіталу майнового внеску у вигляді нежилого приміщення, а саме вбудовано-прибудованого приміщення магазину № 3 (приміщення з №3-1 по № 3-6), розміщеного на 1-ому поверсі, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 107,60 кв.м. та оцінено його у 1 014 775 грн., передачу майнового внеску вирішено оформити за актом приймання-передавання.
01.04.2015 підписано відповідний акт актом приймання-передавання від (а.с. 28), а в подальшому Товариство отримало свідоцтво про право власності на вбудовано-прибудовані приміщення магазину № 3 по АДРЕСА_1 1 (а.с. 29).
З матеріалів справи слідує, що третя особа 1 своєї частки для збільшення статутного капіталу Товариства не внесла.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 32 від 26.08.2015 (а.с. 30), позивача з 26.08.2015 звільнено з посади керівника Товариства та його ж з 27.08.2015 призначено виконуючим обов`язки керівника Товариства, до обрання керівника на постійній основі, надавши йому право підпису від імені Товариства без довіреності.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 34 від 24.09.2015 (а.с. 31-32) (далі Протокол № 34), вирішено:
- оголосити про зменшення статутного капіталу Товариства до загального розміру в 10 000 гривень. Провести розподіл статутного (складеного) капіталу Товариства між його учасниками, як в процентному, так і в грошовому виразі наступним чином:
1. третя особа 1 - сума внеску 8 000 гривень, відсоток частки у статутному капіталі 80 %;
2. позивач - сума внеску 2 000 гривень, відсоток частки у статутному капіталі 20%;
- внести до статуту Товариства зміни у відповідності до прийнятого рішення та затвердити статут Товариства;
- повідомити кредиторів Товариства про зменшення статутного капіталу товариства у встановленому законом порядку;
- оформити та подати до органів держреєстрації даний протокол загальних зборів та нову редакцію статуту Товариства для реєстрації відповідних змін в установленому порядку.
Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 36 від 30.03.2016 (а.с. 38) (далі Протокол № 36):
- призначено з 31.03.2016 третю особу 1 директором Товариства, а позивача звільнено від виконання обов`язків керівника Товариства у зв`язку з призначенням директора Товариства на постійній основі;
- вирішено оформити та подати до органів державної реєстрації даний протокол загальних зборів учасників для реєстрації відповідних змін в установленому законом порядку, призначено особою відповідального за їх подання до органів державної реєстрації виконавчого директора товариства Зінковського Віктора Миколайовича.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що про скликанні спірних зборів його не було повідомлено з боку відповідача взагалі, що перешкодило позивачу прийняти участь у позачергових загальних зборах, а це є безспірним порушенням корпоративних прав позивача на участь в управлінні Товариством.
Крім того, позивач зауважив на тому, що рішення загальних зборів, оформлене Протоколом № 34, порушує права позивача, оскільки розмір належної йому частки у статутному капіталі Товариства було спотворено, що, в свою чергу, позбавило позивача часткою у статутному капіталі Товариства бути рівними у прийнятті рішень на загальних зборах учасників Товариства та отримати прибуток відповідно до внесеного позивачем вкладу.
Так, позивач зазначив про те, що до прийняття рішень про збільшення статутного капіталу Товариства його частка у статутному капіталі Товариства була 44%, з прийняттям відповідного рішення стала 48%, проте в подальшому, незважаючи на виконання ним вимог щодо внесення збільшення та невиконання такої вимоги другим учасником, з прийняттям рішення загальних зборів, оформленого Протоколом № 34, фактично частка позивача у статутному капіталі стала 20 %.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Згідно із ч. 1 ст. 140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Частиною першою статті 50 Закону України "Про господарські товариства" (тут і далі в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних рішень) встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч. 1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Статтею 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2 ч. 4 ст. 145 ЦК України визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, в тому числі, і внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.
Зазначене також встановлено ст. 59 Закону України Про господарські товариства та п. 10.6 Статуту Товариства, який був затверджений загальними зборами учасників Товариства, протокол № 33 від 01.09.2015 і діяв на дату проведення загальних зборів учасників Товариства 24.09.2015, рішення яких оформлені Протоколом № 34.
Пунктом 10.1 Статуту Товариства, який діяв станом на 24.09.2015, встановлено, що вищим органом управління Товариством є збори учасників.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про господарські товариства (в редакції, яка діяла станом на 24.09.2015) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Пунктом 10.2 вказаного Статуту в редакції, яка діяла станом на 24.09.2015, встановлено, що Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх довірені особи) , що володіють в сукупності не менш, ніж 75% загальної кількості голосів, в той час як згідно з п. 10.8 Статуту - з питання щодо визначення розміру статутного капіталу рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють в сукупності не менш ніж 75% загальної кількості голосів.
Аналогічні положенні містяться і в Статуті Товариства в редакції, яка діяла станом на 30.03.2016 (дата проведення загальних зборів учасників Товариства, рішення яких оформлені Протоколом № 36 - примітка суду) (п.п. 12.2, 12.7, 12.10).
Згідно положень ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Отже, згідно з положеннями частини п`ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів ТОВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
Наведені норми законодавства вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Пункт 10.3. Статуту Товариства закріплено, що порядок і терміни скликання Загальних зборів визначаються згідно із чинним законодавством та статутом товариства. Положеннями статуту ТОВ "ІНСАН" не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника товариства про загальні чергові чи позачергові збори, а тому у даному випадку застосовуються вимоги ст. 61 Закону України Про господарські товариства .
Тобто, повідомлення про загальні збори Товариства повинно бути складено та належним чином надіслано всім учасникам товариства. Доказом такого надсилання, зокрема, може бути відповідна поштова кореспонденція з довідками встановленої форми.
Так, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про загальні збори, які відбулись 24.09.2015.
Посилання апелянта на наявний в матеріалах справи опис вкладення у цінний лист, як доказ направлення позивачу повідомлення про проведення загальних зборів 24.09.2015, колегією суддів відхиляється, оскільки відповідно до п. 61 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Так, на вказаному описі вкладення відсутній номер поштового відправлення, за яким було б можливо здійснити відстеження поштового пересилання.
Крім того, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку встановлено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідного розрахункового документу, який підтверджував надання послуг поштового зв`язку щодо направлення повідомлення про проведення загальних зборів, матеріали справи також не містять.
Вказане вище також підтвердженого листом УДППЗ Укрпошта від 23.06.2016 № 201-Н.
Крім того, відповідно до довідки та копій журналу (книги) обліку вхідної і вихідної кореспонденції ТОВ Інсан , на Товаристві відсутні документи про повідомлення учасників щодо скликання зборів 30 березня 2016 року та 24 вересня 2015 року і їх порядок денний.
В той же час, як вбачається зі змісту протоколу № 34 від 24.09.2015, останній містить підпис позивача.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач не був і не міг бути присутній на загальних зборах 24.09.2015 (Протокол № 34), оскільки з 23 по 25 вересня 2015 року він перебував у м. Києві, з якого згодом прибув до м. Харків для участі у розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП, що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями посвідчення про відрядження та листа Українського союзу промисловців та підприємців (а.с. 49-50).
Факт перебування позивача з 23 по 25 вересня 2015 за межами міста Черкаси також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які надали до суду першої інстанції заяви свідків, оформлені відповідно до вимог ст. 88 ГПК України.
Твердження апелянта про суперечність показань свідків матеріалам, наявним у справі, колегія суддів відхиляє, оскільки із наявних в матеріалах справи заяв свідків вбачається, що 24.09.2015 позивач був відсутній у місті Черкаси, що і підтверджується матеріалами справи (зокрема наданими позивачем документами - посвідченням про відрядження та відповіддю УСПП на запит апелянта).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в день проведення позачергових загальних зборів Товариства 24.09.2015 у м. Черкаси позивач фізично не міг бути присутнім на цих зборах.
Посилання апелянта, що заповнення реєстраційної картки є волевиявленням позивача та підтвердженням його присутності на загальних зборах, спростовується ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (в редакції від 13.08.2015), відповідно до якої для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:
заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;
оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або інформація про оприлюднення повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;
два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;
документ, що підтверджує внесення адміністративного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, якщо інше не встановлено цим Законом.
У разі внесення змін до статуту, які пов`язані із зменшенням статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), зміною найменування або місцезнаходження юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення плати за оприлюднення відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Отже, законодавець не пов`язує волевиявлення особи із реєстрацією дій.
Більше того, з опису документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії вбачається, що всі документи державному реєстратору подані ОСОБА_1 особисто, а не позивачем.
У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 викладено позицію, згідно якої підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
У свою чергу, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
При цьому, за своєю правовою природою, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Правова природа корпоративних прав полягає у тому, що вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, тому сама по собі недостатність його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень не спростовує порушення його корпоративних прав у зв`язку з не запрошенням такого учасника для участі у загальних зборах.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає не доведеним факт присутності позивача 24.09.2015 на загальних зборах учасників Товариства, а відтак, враховуючи, що частка позивача у статутному капіталі Товариства станом на дату проведення перших з оспорюваних загальних зборів становила 48 %, відповідно до приписів ст. 60 Закону, такі загальні збори не є повноважними.
У даному випадку колегією суддів також враховано рішення Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України від 25.07.2002, в якому зазначено, що:
- відповідно прецедентної практики Суду стаття 1 Протоколу № 1 містить три окремі норми: перша, що виражається в першій фразі першого абзацу та несе в собі загальний характер, виражає принцип поваги до права власності; друга, що міститься в другій фразі того ж абзацу, має за об`єкт позбавлення права власності за певних умов; що стосується третьої, згаданої в другому абзаці, вона визнає саме можливість державам-учасницям регламентувати на власний розгляд використання майна в загальних інтересах. Тим не менш, тут не йдеться про абсолютно не зв`язані між собою норми. Друга та третя є особливими прикладами, що стосуються права власності; крім того, вони повинні тлумачитися в світлі принципу, закріпленого першою нормою (рішення у справі "Бейєм проти Італії", § 98);
- акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу № 1;
- у зв`язку з цим, що "акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84, "Товариство S. і T. проти Швеції", рішення від 11.12.86, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с. 158).
- заявник спочатку володів 49 % акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Внаслідок кількох збільшень статутного фонду ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" частина капіталу, що була в його володінні, знизилася з 49 % до 20,7 %. Відтак, зазнали змін власні повноваження заявника як власника акцій, а саме: його здатність керувати товариством та контролювати його майно;
- несправедливий характер, який мало провадження у справах, має прямий зв`язок з правом заявника на повагу до його майна.
А тому, хоча на протоколі загальних зборів № 34 від 24.09.2015 міститься підпис позивача, однак позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджено, його фактичну відсутність у місті Черкаси (де відбувались загальні збори), тобто неможливість бути присутнім на оскаржуваних загальних зборах.
А тому, враховуючи, що даним рішенням вирішувалось питання зменшення статутного капіталу Товариства та розподілу часток капіталу в частину зменшення для позивача (з 48 % до 20%), оскільки позивач був фізично відсутній на загальних зборах 24.09.2015, а тому колегія суддів дійшла до висновку про неповажність таких зборів відповідно до приписів ст. 60 Закону та не відповідність рішення № 34 принципу верховенства права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно про порушення прав та законних інтересів учасника товариства.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.02.2018 у справі № 918/92/17.
Стосовно рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інсан , оформлені протоколом № 36 від 30.03.2016, колегія суддів зазначає наступне.
Так, загальні збори 30.03.2016 були проведені без участі позивача.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про загальні збори, які відбулись 30.03.2016.
Посилання апелянта на наявний в матеріалах справи опис вкладення у цінний лист, як доказ направлення позивачу повідомлення про проведення загальних зборів 24.09.2015, колегією суддів відхиляється, оскільки як вже було зазначено вище, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку останній не містить номер поштового відправлення, за яким було б можливо здійснити відстеження поштового пересилання, та розрахункового документу, який підтверджував надання послуг поштового зв`язку.
Вказане вище також підтвердженого листом УДППЗ Укрпошта від 23.06.2016 № 201-Н.
Крім того, відповідно до довідки та копій журналу (книги) обліку вхідної і вихідної кореспонденції ТОВ Інсан на товаристві відсутні документи про повідомлення учасників щодо скликання зборів 30 березня 2016 року та 24 вересня 2015 року і їх порядок денний.
Таким чином, внаслідок неповідомлення позивача про проведення загальних зборів 30.03.2016 у встановлений законом та статутом строк, ОСОБА_2 було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах та відповідно реалізувати свої права як учасника відповідача.
Крім того, оскільки судом було встановлено неповажність загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 34 від 24.09.2015, а тому у позивача станом на дату проведення загальних зборів, оформлених протоколом № 36 від 30.03.2016, частка у статутному капіталі відповідача становила 48 %.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону (в редакції, яка діяла станом на 24.09.2015) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Пунктом 10.2 вказаного Статуту в редакції, яка діяла станом на 24.09.2015, встановлено, що Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх довірені особи) , що володіють в сукупності не менш, ніж 75% загальної кількості голосів, в той час як згідно з п. 10.8 Статуту - з питання щодо визначення розміру статутного капіталу рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють в сукупності не менш ніж 75% загальної кількості голосів.
Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є, серед іншого, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).
А тому, враховуючи неповажність загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 34 від 24.09.2015, на момент проведення загальних зборів 30.03.2016 був відсутній кворум, оскільки на таких зборах була присутня лише третя особа 1, яка володіла 52 % відсотків у статутному капіталі, що є самостійною підставою для скасування такого рішення загальних зборів.
Також, під час нового розгляду даної справи колегією суддів були враховані вказівки, які містяться в постанові Верховного Суду України від 04.10.2017.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інсан , оформлених протоколами № 36 від 30.03.2016 та № 34 від 24.09.2015.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018 у справі № 925/1076/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018 у справі № 925/1076/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2018 у справі № 925/1076/16 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 925/1076/16 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 21.09.2020
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Н.Ф. Калатай
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2020 |
Оприлюднено | 24.09.2020 |
Номер документу | 91746020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Дідиченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні