Постанова

від 23.09.2020 по справі 904/6233/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2020 Справа № 904/6233/19

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

за участю представників:

від позивача: Чабарай К.В. головний спеціаліст, довіреність №17/26/2108 від 27.12.2019

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 (суддя Загинайко Т.В.; рішення ухвалене без виклику представників сторін, повне рішення складено 25.02.2020)

за позовом Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 511665 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА" про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.08.2018 до 31.12.2018 у сумі 42571,35 грн. і пені у сумі 84094,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням орендаря зобов`язань зі сплати орендної плати відповідно до умов договору оренди земельної ділянки №2015154 від 03.04.2015.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА" на користь Криворізької міської ради 427571 грн. 35 коп. - заборгованості, 45660 грн. 91 коп. - пені та 7098 грн. 48 коп. - витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення мотивоване відсутністю доказів сплати заборгованості з орендної плати, яка не заперечена відповідачем. Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені суд виходив з положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України оскільки прийшов до висновку, що укладеним договором оренди земельної ділянки не встановлений інший строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Криворізька міська рада (позивач) звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 38433,64 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА" про стягнення пені за період з 01.10.2018 до 31.10.2019 у розмірі 84094,55 грн. в повному обсязі.

ТОВ "СПАРТА" (відповідач) у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач вказує, що умови договору оренди від 03.04.2015 №2015154 не містять положення про те, що пеня нараховується за весь період часу, протягом якого не виконано зобов`язання, а також не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, наприклад, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати. Вважає, що оскільки вказаним договором оренди не встановлено інший строк, за який нараховується пеня, застосуванню підлягає частина 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Тому, на думку відповідача, у даному випадку підлягає застосуванню правова позиція викладена в пункті 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" та в низці постанов Верховного Суду (від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 13.09.2019 у справі №902/669/18, від 12.06.2018 у справі №910/4146/17, від 22.11.2018 у справі №903/962/17) , яка полягає в тому, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19; через запровадження карантинних заходів повідомлено учасників справи, що про дату і час судового засідання буде повідомлено ухвалою суду після закінчення карантину.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.06.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15.07.2020 о 14:00 год.

19.06.2020 через систему "Електронний суд" від Криворізької міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку з перебуванням судді Орєшкіної Е.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеокнференції у справі №904/6233/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Широбокова Л.П., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2020 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 до свого провадження; ухвалено судове засідання у справі, призначене на 15.07.2020 о 14:00 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Криворізької міської ради Чабарай Катерини Вікторівни з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

За розпорядженнями в.о. керівника апарату суду від 15.07.2020, у зв`язку з виходом на роботу судді Орєшкіної Е.В. та перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/6233/199 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 судова колегія у цьому складі прийняла апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 до свого провадження.

У зв`язку з неявкою представника відповідача у судове засідання 15.07.2020, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено на 23.09.2020 о 11:30 год.

15.09.2020 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Враховуючи перебування судді Кузнецової І.Л. у відпустці, автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №904/6233/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2020 колегією суддів у зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 до свого провадження; ухвалено судове засідання у справі, призначене на 23.09.2020 о 11:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Криворізької міської ради Чабарай Катерини Вікторівни з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

За розпорядженнями керівника апарату суду від 22.09.2020, у зв`язку з виходом з відпустки судді Кузнецової І.Л., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кузнецова І.Л., що підтверджується витягом з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2020 означеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 до свого провадження.

У судове засідання 23.09.2020 представник відповідача не з`явився.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи на 23.09.2020, яке надсилалось судом ТОВ "Спарта" на юридичну адресу, яка співпадає з адресою зазначеною Товариством у відзиві на апеляційну скаргу, повернулось до суду апеляційної інстанції з відміткою підприємства поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів визнала, що неявка представника відповідача не перешкоджає з`ясуванню суттєвих обставин спору, тому вважала за можливе розглянути цю справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2020 представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, а оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати в частині, якою відмовлено у стягненні частини пені.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Між Криворізькою міською радою (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАРТА" (Орендар) 03.04.2015 укладено договір оренди земельної ділянки №2015154. Орендодавець на підставі рішення міської ради №3457 від 25.02.2015 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення виробництва залізобетонних конструкцій, яка знаходиться на вул. Леоніда Бородича, 7 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

За пунктами 2, 3 договору в оренду передана земельна ділянка площею 8,680 га, кадастровий номер земельної ділянки - 1211000000:03:160:0114.

Пунктом 6 договору оренди встановлено, що його укладено на 5 років до 16.02.2020р.; після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання який обов`язків відповідно до умов договору, має переважене право на укладання договору на новий строк; орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди; поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

Згідно пункту 7 договору оренди, річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" з урахуванням рішення міської ради від 25.06.2014 №2778 "Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" та затвердження додатка до нього в новій редакції.

В пункті 10 договору сторонами погоджено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії (пункт 11 договору).

Пунктом 12 договору передбачено, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору, зокрема у разі затвердження базової вартості 1 кв.м. земель міста та зміни даної базової вартості, зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За вимогами пункту 14 договору орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно пункту 45 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку.

Земельна ділянка передана від орендодавця до орендаря за актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с.17).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №43413347 від 07.09.2015 державна реєстрація вказаного договору оренди земельної ділянки відбулася 03.09.2015 (а.с.11).

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн. (пункт 1.1.). Пунктом 3 рішення рекомендовано управлінню Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області забезпечити видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (а.с.29).

12.07.2017 Криворізькою міською радою за №1862 прийнято рішення "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році", яке набрало чинності 01.01.2018, пунктом 1.1. встановлено на території міста Кривого Рогу у 2018 році ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю (додаток 1). Відповідно до Додатку 1визначено річний розмір орендної плати за користування ТОВ "СПАРТА" земельною ділянкою, залежно від Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та коду розділу Класифікації видів економічної діяльності, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, у розмірі 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с.30-35).

Відповідно до витягу управління Держгеокадасту у Криворізькому районі Дніпропетровської області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 83 840 707 грн.04 коп. (а.с.21).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

У зв`язку із заборгованістю з орендної плати за земельну ділянку за період 01.08.2018-31.12.2018 Виконавчим комітетом Криворізької міської ради на адресу ТОВ "СПАРТА" була направлена претензія №17/18/6887 від 07.10.2019.Направлення претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5010102250110.

Відповідно до доданого до претензії розрахунку заборгованості з орендної плати товариству за вказаний період була нарахована орендна плата у сумі 477571,35 грн. З урахуванням часткової сплати у сумі 50000,00 грн. заборгованість ТОВ "СПАРТА" з орендної плати за землю складає 427571,35 грн.

Залишок заборгованості з орендної плати за земельну ділянку орендарем сплачено не було, що спонукало орендодавця звернутися за захистом своїх порушених прав і інтересів з відповідним позовом до господарського суду.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону).

Згідно статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").

Положеннями статті 24 Закону встановлено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За умовами пункту 33 договору, відповідач, крім іншого, зобов`язався систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установленому договором строк.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статі 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №2015154 від 03.04.2015 щодо сплати орендної плати, відсутність в матеріалах справи доказів погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача 427571,35 грн. заборгованості.

Крім того, наявність означеної заборгованості відповідачем не заперечувалась.

Спірним між сторонами є питання щодо сплати пені у сумі 84094,55 грн. за період з 01.10.2018 до 31.10.2019.

Господарським судом Дніпропетровської області позовні вимоги в частині стягнення пені задоволені частково, виходячи з приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, з чим не згоден позивач.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина перша статті 216 Господарського кодексу України)

Відповідно до частини другою статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема як штрафні санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 13 укладеного договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

За частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, яку застосовано судом першої інстанції визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Отже, з вищенаведених приписів вбачається право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Як встановлено вище судом, зміст пункту 13 укладеного договору оренди земельної ділянки містить певний термін, шляхом вказівки на подію: включаючи день такого погашення.

Відтак слід визнати, що у даному випадку не підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині вимог позивача про стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов`язань з оплати орендної плати, що виникли із договору оренди земельної ділянки №2015154 від 03.04.2015, положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, які обмежують період нарахування пені строком у шість місяців.

Наведене узгоджується з правовою позицією у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 04.10.2019 у справі №912/1433/16, від 15.11.2019 у справі №904/1148/19.

Так в постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 проаналізовано чи змінює вжите в умові договору формулювання у вигляді "нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання" строк нарахування штрафних санкцій, наведений в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, та визнано, що така умова договору не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Між тим у даному спорі умови договору оренди земельної ділянки №2015154 від 03.04.2015 містять інше формулювання, а саме, що пеня справляється, тобто нараховується, "за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення".

Такі умови договору про відповідальність орендаря за невнесення орендної плати є ближчими за змістом до правовідносин, щодо яких наведено висновки Верховного Суду зокрема у постановах від 04.10.2019 у справі №912/1433/16, від 21.07.2017 у справі №910/2031/16, та полягають в тому, що визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.

В постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19 також зазначено, що встановивши в частині 6 статті 232 Господарського кодексу України розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи №910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи №916/804/17.

Як встановлено судом апеляційної інстанції у цій справі, суд першої інстанції не врахував, що умови договору оренди, а саме пункту 13, за яким сторони передбачили нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання "за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення", відповідає вимогам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України і не суперечить їм, а тому висновки суду першої інстанції у цій частині є помилковими і такими, що постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, який є арифметично правильним, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 84094,55 грн. за період з 01.10.2018 до 31.10.2019, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 та пункту 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює рішення у разі неправильного застосування норм матеріального права.

За наведених вище обставин колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 38433,64 грн. та ухвалення в цій частині нового рішення, про стягнення означеної суми штрафних санкцій. В іншій частині оскаржене рішення слід залишити без змін.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги позивача, на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія здійснює новий розподіл судових витрат у цій справі та покладає на відповідача судові витрати позивача в сумі 7674,99 грн. судового збору за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду та в сумі 2881,50 грн. судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277 ч.1 п.4, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 скасувати частково - в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА" на користь Криворізької міської ради пені у розмірі 38433 грн. 64 коп.

Ухвалити в цій частині нове рішення, виклавши резолютивну частину рішення в новій редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА" на користь Криворізької міської ради суму 427571 грн. 35 коп. - заборгованості, 84094 грн. 55 коп. - пені, 7674 грн. 99 коп. судових витрат зі сплати судового збору".

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/6233/19 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА" на користь Криворізької міської ради суму 2881 грн. 50 коп. судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 24.09.2020.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова