Ухвала

від 24.09.2020 по справі 903/692/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 вересня 2020 року Справа № 903/692/20 Суддя Господарського суду Волинської області Войціховський В.А., розглянувши матеріали заяви Керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Національної академії аграрних наук України від 21.09.2020р. №15-1655вих.20 (вх.№01-60/751/20 від 22.09.2020р.) про забезпечення позову до подання позовної заяви

Встановив: 22.09.2020 року на адресу суду через відділ документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області надійшла заява Керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову до пред`явлення позову, в котрій прокурор просить суд вжити заходів до забезпечення майбутнього позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 0722880500:04:000:0008, 0722880500:03:000:0014, 0722880500:04:000:0007, 0722880500:03:000:0015, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000:0002, 0722880500:04:000:0002, 0722880500:03:000:0007, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:05:000:0002, 0722880500:04:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0008, 0722880500:03:000:0011, 0722880500:04:000:0006, що розташовані на території Баківцівської сільської ради та на даний час на праві комунальної власності належать Баківцівській сільській раді Луцького району Волинської області та шляхом заборони Баківцівській сільській раді вчиняти дії щодо розгляду питань про надання дозволів на виготовлення землевпорядної документації щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0722880500:04:000:0008, 0722880500:03:000:0014, 0722880500:04:000:0007, 0722880500:03:000:0015, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000:0002, 0722880500:04:000:0002, 0722880500:03:000:0007, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:05:000:0002, 0722880500:04:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0008, 0722880500:03:000:0011, 0722880500:04:000:0006, що розташовані на території Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області, а також шляхом заборони вчиняти щодо зазначених земельних ділянок будь-які дії щодо розпорядження, поділу, об`єднання, передання у користування (оренду), виставлення на земельних торгах, а також будь-які дії, пов`язані із відчуженням земельних ділянок будь-яким іншим способом.

Поруч з цим, прокурор зазначає осіб, які можуть отримати статус учасника справи в якості відповідача - Баківську сільську раду (Волинська область, Луцький район, село Баківці, вулиця Червоного Хреста, будинок 12-а, код ЄДРПОУ 04526271), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (Волинська область, Луцький район, село Баківці, вулиця Перемоги, будинок 8, код ЄДРПОУ 00729273), а також вказує вимогу з якою має намір звернутися до суду-про визнання незаконними і скасування рішень сільської ради, скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, скасування реєстрації земельних ділянок.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, зважаючи на наступне:

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Водночас, згідно ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

В силу ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Так, ст.53 ГПК України визначені випадки участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому, передумовою участі органів та осіб, коло яких визначено ст. 53 ГПК України, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень; необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі. Отже, особи, визначені ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, прямо встановлених законом.

Відповідні положення є втіленням вимог ч.1 ст.131-1 Конституції України, в силу якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, нормами Закону України "Про прокуратуру", які є спеціальними, визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Як визначено ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 відповідного Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 зазначеної норми; наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду із заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави із заявою, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з заявою в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду.

В даному випадку, суд засвідчує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, прокурором, всупереч положенням ст. 53 ГПК України, жодним чином не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора з відповідною заявою.

Поруч з цим, суд засвідчує, що у відповідності до положень ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

В аспекті викладеного, суд констатує, що прокурор, зазначаючи заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки, заборони Баківцівській сільській раді вчиняти дії щодо розгляду питань про надання дозволів на виготовлення землевпорядної документації щодо земельних ділянок та заборони вчиняти щодо зазначених земельних ділянок будь-які дії щодо розпорядження, поділу, об`єднання, передання у користування (оренду), виставлення на земельних торгах, а також будь-які дії, пов`язані із відчуженням земельних ділянок будь-яким іншим способом не обґрунтував необхідності таких заходів та доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До того ж сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 129 Конституції України , як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, у відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в Господарському процесуальному кодексу України, обов`язок заявника у заяві наводити обґрунтуванням доцільності та необхідності вжиття кожного конкретного заходу забезпечення позову відповідними обставинами. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом повертати заяву заявнику.

Крім того, суд зауважує, що законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Натомість, в даному випадку, прокурор не подав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, обмежившись зазначенням лише, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення майбутнього позову відсутні.

Судом зауважується, що зазначення у заяві про забезпечення позову (з приводу зустрічного забезпечення) твердження "пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні" не свідчить про зазначення заявником пропозицій щодо вжиття тих чи інших конкретних заходів зустрічного забезпечення, визначених ч. 2 ст. 141 ГПК України (якщо суд вважатиме за доцільне застосувати зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову подано прокурором без додержання вимог ст. 139 ГПК України, в частині змісту, оскільки остання не містить обґрунтування необхідності заходу забезпечення позову, який належить застосувати, обґрунтування доцільності вжиття кожного з цих заходів, а також пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Не містить визначена заява також і обґрунтувань в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора з відповідною заявою.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При цьому, суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 140 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання заяви після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 53, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Національної академії аграрних наук України від 21.09.2020р. №15-1655вих.20 про забезпечення позову до подання позовної заяви з додатками документів на 285 аркушах, в тому числі платіжне доручення №6919 від 18.09.2020р. на суму 2 102,00 грн., повернути прокурору без розгляду.

Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвала підписана 24.09.2020р.

Суддя В. А. Войціховський