Рішення

від 22.09.2020 по справі 904/1599/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020р. Справа № 904/1599/20 За позовом: Акціонерного товариства Комерційного Банку Приватбанк , м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Тінто , м. Дніпро

Про: стягнення 166 404 976, 63 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача: Гринь І.В. (представник);

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

АТ КБ Приватбанк (позивач) звернувся з позовом до ТОВ Тінто (відповідач ) про стягнення 166 404 976, 63 грн. ( в т.ч.: 5 460 078, 98 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 142 381 810, 83 грн. - заборгованість з винагороди за користування кредитними коштами та 18 563 086, 82 грн. - заборгованість за пенею за порушення умов зобов`язань ) заборгованості, що виникла внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №4Т14294И від 04.09.14р. ( укладеним між сторонами) .

Ухвалою суду від 27.03.20р. було відкрито провадження у справі №904/1599/20, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження.

ТОВ Тінто (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 23.03.20р., а.с.105-108) та повернутим органами зв`язку з посиланням організація вибула , нема такої фірми , адресат відсутній за вказаною адресою ( а.с. 132-134, 138-140, 144-146, 150-153) .

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою Судова повістка в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Оскільки провадження у цій справі відкрите ухвалою суду від 26.02.20р. , то ця справа повинна бути розглянута в строк до 26.04.20р. ( який є вихідним ) , отже останнім днем розгляду справи є 27.04 2020 року.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

04.09.14р. між ПАТ КБ Приватбанк (позивач) та ТОВ Тінто (відповідач) укладений кредитний договір №4Т14294И про надання кредиту на фінансування поточної діяльності підприємства.

Відповідно п.1.1 договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії в сумі 270 000 000 грн. на цілі - фінансування поточної діяльності підприємства, терміном до 17.05.2017 р. (з урахуванням додаткової угоди від 07.07.2016 р.) з оплатою відсотків 11,9% річних, а з 15.09.2016 р. 12% річних з урахуванням додаткової угоди від 28.07.2016 р., в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни.

Кредит надається банком шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника у межах суми, визначеної у п. 1.1, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених у п.п. 2.2.1., 2.2.11. Для одержання кредиту (або його частини) позичальник зобов`язується не пізніше дати планованого одержання кредиту надати до банку попередню вимогу у довільній формі з зазначенням суми кредиту і терміну його надання.

Відповідно п.2.2.2. договору позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.2., 4.3., 4.4. цього договору.

Згідно п.2.2.5. договору позичальник зобов`язується сплатити банку винагороду відповідно до п. 4.5., 4.7., 4.15. цього договору.З урахуванням додаткової угоди від 28.07.2016 р. розрахунок винагороди здійснюється з дати списання коштів з позичкового рахунку по 31.07.2016 р. й підлягає оплаті 03.07.2019 р. При несплаті винагороди за користування кредитом у вказаний термін, несплачена винагорода вважається простроченою.

Відповідно п.5.1. договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків, винагороди за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6 цього договору, строків/термінів повернення/погашення кредиту, передбачених п.п.1.2., 2.2.3., 2.3.2., 2.2.14. цього договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. А.8 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 30.01.2015 р., додатковою угодою від 30.03.2015 р., додатковою угодою від 30.06.2015 р., додатковою угодою від 22.07.2015 р., додатковою угодою від 29.02.2016 р. оплата процентів за користування кредитом, здійснюється щомісячно в період з 25 числа місяця, починаючи з 25.06.2016 р. по останній день місяця, а також в дату встановлення нульового поточного ліміту, зазначеного в п. А.2.1. При неоплаті процентів в зазначений строк, вони вважаються простроченими. Погашення кредиту, процентів, винагороди та неустойки по цьому договору здійснюється в валюті кредиту.

Відповідно п.А.7 договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань з погашення/повернення кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом за фіксованою ставкою в розмірі 47,6% річних, а з 28.03.2016 р. 23,8% річних (з урахуванням додаткової угоди від 28.03.2016 р.) від суми залишку непогашеної заборгованості.

Також сторони погодили винагороду за користування кредитним лімітом відповідно формули, що визначена в п. А.10 договору. Сплата винагороди здійснюється в термін в термін, встановлений п.1.2 цього договору або в день дострокового повернення кредиту, з урахуванням додаткової угоди від 28.07.2016 р. розрахунок винагороди здійснюється з дати списання коштів з позичкового рахунку по 31.07.2016 р. й підлягає оплаті 17.05.2017 р. При несплаті винагороди за користування кредитом у вказаний термін, несплачена винагорода вважається простроченою. (а.с.21-24).

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2014 р. відповідач звернувся з попередньою вимогою у довільній формі про одержання кредиту по кредитному договору №4Т14294И від 04.09.2014 р. в розмірі 239 661 331,12 гривень, в строк 22.12.2014г відповідно п. 2.1.2 договору, також відповідач надав платіжне доручення № 160 від 22.12.2014 р. про перерахування грошових коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 .

22.12.2014 р. позивач здійснив перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується випискою про рух коштів та платіжним дорученням.

29.12.2014 р. відповідач звернувся з попередньою вимогою у довільній формі про одержання кредиту по кредитному договору №4Т14294И від 04.09.2014 р. в розмірі 623 992,00 гривень, в строк 29.12.2014г відповідно п. 2.1.2 договору, також відповідач надав платіжне доручення № 169 від 29.12.2014 р. про перерахування грошових коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 .

29.12.2014 р. позивач здійснив перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується випискою про рух коштів та платіжним дорученням.

17.04.2015 р. відповідач звернувся з попередньою вимогою у довільній формі про одержання кредиту по кредитному договору №4Т14294И від 04.09.2014 р. в розмірі 9 096 000,00 гривень, в строк 17.04.2015г відповідно п. 2.1.2 договору, також відповідач надав платіжне доручення № 245 від 17.04.2015 р. про перерахування грошових коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 .

17.04.2015р. позивач здійснив перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується випискою про рух коштів та платіжним дорученням.

20.04.2015р. відповідач звернувся з попередньою вимогою у довільній формі про одержання кредиту по кредитному договору №4Т14294И від 04.09.2014 р. в розмірі 4 767 000,00 гривень, в строк 20.04.2015г відповідно п. 2.1.2 договору, також відповідач надав платіжне доручення № 249 від 20.04.2015 р. про перерахування грошових коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 .

20.04.2015 р. позивач здійснив перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується випискою про рух коштів та платіжним дорученням.

28.04.2015 р. відповідач звернувся з попередньою вимогою у довільній формі про одержання кредиту по кредитному договору №4Т14294И від 04.09.2014 р. в розмірі 10 000 000,00 гривень, в строк 28.04.2015г відповідно п. 2.1.2 Договору, також Відповідач надав платіжне доручення № 258 від 28.04.2015 р. про перерахування грошових коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок Відповідача НОМЕР_2 .

28.04.2015 р. позивач здійснив перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується випискою про рух коштів та платіжним дорученням.

29.04.2015 р. відповідач звернувся з попередньою вимогою у довільній формі про одержання кредиту по кредитному договору №4Т14294И від 04.09.2014 р. в розмірі 5 000 000,00 гривень, в строк 29.04.2015г відповідно п. 2.1.2 договору, також відповідач надав платіжне доручення № 260 від 29.04.2015 р. про перерахування грошових коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 .

29.04.2015 р. позивач здійснив перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 та поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 , що підтверджується випискою про рух коштів та платіжним дорученням.

Після перерахунку кредитних коштів з позичкового рахунку НОМЕР_1 на поточний рахунок НОМЕР_2 відповідач використав кредитні кошти на власний розсуд, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що 03.06.2016р. відповідач здійснив повне погашення основної заборгованості по кредиту, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Однак в порушення умов договору, відповідач не здійснив повного погашення заборгованості по процентам та не здійснив погашення заборгованість по винагороді перед позивачем. Згідно із наданим позивачем розрахунком позовних вимог заборгованість відповідача станом на 17.03.2020р. становить 166 404 976, 63 грн. ( в т.ч.: 5 460 078, 98 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 142 381 810, 83 грн. - заборгованість з винагороди за користування кредитними коштами та 18 563 086, 82 грн. - заборгованість за пенею за порушення умов зобов`язань ).

На час прийняття рішення у справі відповідач жодних доказів погашення заборгованості або спростування обставин, викладених у позовній заяві , не надав.

Відповідно до приписів ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ( ст.1046 ЦК України) У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Згідно зі ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України )

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на їх спростування . За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Тінто (49064, м. Дніпро, вул. Гомельська, буд. 59; кімната 4; код ЄДРПОУ 38965390) на користь позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570): 5 460 078, 98 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 142 381 810, 83 грн. - заборгованість з винагороди за користування кредитними коштами; 18 563 086, 82 грн. - заборгованість за пенею за порушення умов зобов`язань та 735 700, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Повне рішення складено 24.09.2020р.

Суддя О.Ю.Васильєв