Рішення
від 25.08.2020 по справі 908/1419/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/88/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 Справа № 908/1419/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ СІНТЕЗ» , (87525, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Лавицького, буд. 17, кв. 25)

до відповідача Командитного товариства «ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОГЕННИЙ ЗАВОД» І КОМПАНІЯ» , (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 20)

про стягнення суми 121023 грн. 02коп.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ СІНТЕЗ» до Командитного товариства «ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОГЕННИЙ ЗАВОД» І КОМПАНІЯ» про стягнення 121023грн 02коп., що складається з 118507 грн 82 коп. основного боргу, 2515грн 20коп. 3% річних.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2020 справу № 908/1419/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1419/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 550, 551, 612, 617, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 199, 220, 222, 224, 229, 230,232 ГК України.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з подальшими змінами) на усій території України установлено карантин, який наразі триває, із запровадженням відповідних заборонюючих та обмежувальних карантинних заходів.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у строк до 08.08.2020 включно не надходило. Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 15.06.2020, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/1419/20 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України та приймаючи до уваги, що згідно наказу господарського суду Запорізької області суддя Колодій перебувала у відпустці, потім на лікарняному, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.08.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСТ СІНТЕЗ» (надалі - постачальник, позивач) та Командитним товариством «ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОГЕННИЙ ЗАВОД» І КОМПАНІЯ» (надалі покупець, відповідач) було укладено договір поставки в спрощеній формі.

Виконуючи умови договору позивач - постачальник поставляв товар, а відповідач - покупець його отримував, що підтверджується видатковими накладними:

- РН- 0000053 від 07.02.2019 на суму 37697,06 грн;

- РН- 0000167 від 17.07.2019 на суму 28831,20грн;

- РН-0000229 від 27.09.2019 на суму 60465,60грн.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується печатками підприємства та підписами уповноважених представників. Повна вартість несплаченого товару становить 126 993 (сто двадцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто три гривні) 86 копійок. В той же час позивач вправі розпоряджатися позовними вимогами на власний розсуд та заявляє до стягнення суму основного боргу 118 507 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот сім) гривень 82 копійки (не включаючи до стягнення частину боргу по видатковій накладній РН-0000053 від 07.02.19 в сумі 8 486,04 грн).

Позивачем були виставлені рахунки - фактура до вищевказаних видаткових накладних.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Зобов`язання по оплаті отриманого товару відповідачем не виконані. Неналежне виконання відповідачем зобов`язань, наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

На момент розгляду спору по суті, сума заборгованості складає 118507,82грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 118507,82грн обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Розмір 3% річних, що пред`явлений позивачем до стягнення складає 2 515 (дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) гривень 20 копійок.

- За видатковою накладною РН-0000053 від 07.02.19, за період з 08.07.2019 по 30.03.2020 прострочення оплати складає 416 календарних днів.

29 211,02 * 3% = 876,33 / 365 = 2,4 * 416 = 998,40 грн.

- За видатковою накладною РН-0000167 від 17.07.19, за період з 18.07.2019 по 30.03.2020 прострочення оплати складає 256 календарних днів.

28 831,20 * 3% = 864,93 / 365 = 2,36 * 256 = 604,16 грн.

- За видатковою накладною РН-0000229 від 27.09.19, за період з 28.09.2019 по 30.03.2020 прострочення оплати складає 184 календарних днів.

60 465,60 * 3% = 1813,96 / 365 = 4,96 * 184 = 912,64 грн.

Перевіривши надані суду розрахунки за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , судом встановлено, що при проведені розрахунку 3% річних по видатковій накладеній РН-0000053 від 07.02.19, за період з 08.07.2019 по 30.03.2020, позивач нараховує суму 3% річних в розмірі 998,40 грн, вказуючи прострочку - 416 календарних днів.

Але, при проведенні перевірки наданих суду розрахунків встановлено, що кількість днів прострочки за період з 08.07.2019 по 30.03.2020 становить 266, а сума 3% річних 638,05грн.

Решта пред`явленої до стягнення суми 3%річних позивачем розраховано вірно. Таким чином, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню складає 2154,85грн. В решті пред`явленої до стягнення суми 3% річних слід відмовити, як пред`явленій необґрунтовано.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо їх виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманого товару, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати : на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред`явлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в розмірі 3000грн.00коп.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування заявленої суми витрат на правничу допомогу пов`язаних з розглядом даної справи позивачем долучені: договір про надання правничої допомоги № 2308-1/19 від 23.08.2019, розрахунок наданих послуг у даній справі (додаток № 1 до договору), платіжне доручення про сплату суми в розмірі 3000,00грн за надання правничої допомоги), свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із:

1. складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2. часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3. обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4. ціною позову та значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи обставини справи, розмір заявлених до стягнення вимог та розмір задоволених вимог при розгляді справи по суті, суд вважає за доцільне задовольнити вимог8 щодо стягнення 3000,00грн за виконаний об`єм робіт згідно додатку № 1 до договору в повному об`ємі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в частині задоволених вимог покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ СІНТЕЗ» до Командитного товариства «ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОГЕННИЙ ЗАВОД» І КОМПАНІЯ» про стягнення суми 121023,02 задовольнити частково.

Стягнути з Командитного товариства «ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ АВТОГЕННИЙ ЗАВОД» І КОМПАНІЯ» , (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 20, ЄДРПОУ 00204777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ СІНТЕЗ» , (87525, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Лавицького, буд. 17, кв. 25, ЄДРПОУ 40827043) 118507 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот сім) грн. 82 коп. суми основного боргу, 2154 (дві тисячі сто п`ятдесят чотири) грн. 85 коп. суми 3% річних, 1809 (одна тисяча вісімсот дев`ять) грн 94 коп. суми судового збору, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. суми правничої допомоги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.09.2020.

Суддя Н.А. Колодій

Дата ухвалення рішення25.08.2020
Оприлюднено25.09.2020

Судовий реєстр по справі —908/1419/20

Судовий наказ від 26.10.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Колодій Н.А.

Рішення від 25.08.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Колодій Н.А.

Ухвала від 10.06.2020

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Колодій Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні