Рішення

від 24.09.2020 по справі 908/1583/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/87/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 Справа № 908/1583/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів , (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

до відповідача Приватного підприємства АГРОСИНТЕЗ-ПЛЮС , (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3)

про стягнення 2190,36 грн.

23.06.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 18-11 від 19.06.2020 (вх. № 1709/08-07/20 від 23.06.2020) Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів , м. Запоріжжя до Приватного підприємства АГРОСИНТЕЗ-ПЛЮС , м. Запоріжжя про стягнення 2190,36 грн. заборгованості за договором № 90 від 01.07.2015 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 справу № 908/1583/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1583/20, справі присвоєно номер провадження справи 4/87/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 626-629, 632, 638, 901, 903 ЦК України, ст., ст. 20, 193, 198 ГК України, ст., ст. 1, 7, 9, 10, 13, 20, 24, 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги . Позов пред`явлений позивачем з наступних підстав. Відповідач є власником нежитлового приміщення № 78, VIII, площею 149,8 кв.м. в житловому будинку № 3 по пр. Маяковського в м. Запоріжжі. 01.07.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір № 90 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за умовами якого позивач, як виконавець, забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 3 по вул. Маяковського в м. Запоріжжі, а відповідач, як споживач, зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами, у строки та на умовах, передбачених договором. До договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015 сторонами укладалися відповідні додаткові угоди, якими погоджувався розмір оплати за договором та визначалися реквізити сторін. Так, 22.06.2018 сторонами укладена додаткова угода № 4 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015, відповідно до якої розмір щомісячної плати за надані послуги, згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 125 від 23.03.2018, становить 683,09 грн., щомісячний розмір відшкодування земельного податку складає 463,92 грн., разом до сплати за місяць - 1147,01 грн. Положення цієї додаткової угоди розповсюджуються на відносини по договору, починаючи з 01.05.2018. Додаткова угода № 4 від 22.06.2018 підписана відповідачем з протоколом розбіжностей від 27.07.2018. Позивачем, в свою чергу, був складений і підписаний протокол узгодження розбіжностей від 20.08.2018 та направлений на адресу відповідача. Проте, на адресу позивача підписаний відповідачем протокол узгодження розбіжностей по додатковій угоді № 4 від 22.06.2018 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015 не повертався. Крім того, 02.09.2019 сторонами була укладена додаткова угода № 6 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015, відповідно до якої розмір щомісячної плати за надані послуги становить 655,38 грн., щомісячний розмір відшкодування земельного податку складає 463,92 грн., разом до сплати за місяць - 1119,30 грн. Як зазначає позивач, за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також з відшкодування земельного податку, за договором № 90 від 01.07.2015 в розмірі 2190,36 грн., яка виникла через неповну оплату за надані послуги за серпень 2018 року, за жовтень 2018 року, вересень 2019 року та березень 2020 року. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача 2190,36 грн. заборгованості за договором № 90 від 01.07.2015 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 30.06.2020 про відкриття провадження у справі № 908/1583/20 відповідачу запропоновано у строк до 17.07.2020 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України подано суду відзив на позовну заяву за вих. № 150 від 09.07.2020 (вх. № 13132/08-08/20 від 13.07.2020), в якому ПП АГРОСИНТЕЗ-ПЛЮС проти позову заперечило з підстав, викладених у вказаному відзиві. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що позивачем неправильно здійснений розрахунок суми заборгованості, оскільки в серпні 2018 року та жовтні 2018 року послуги були надані на інші суми, ніж зазначено в актах виконаних робіт (послуг) за вказаний період. Також в розрахунку позивачем не враховано, що в квітні 2020 року відповідачем позивачу були перераховані кошти в розмірі 2893,98 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1898 від 21.04.2020, № 1902 від 24.04.2020 і № 1903 від 24.04.2020. Крім того, додаткова угода № 4 від 22.06.2018 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015 відповідачем підписана з протоколом розбіжностей від 27.07.2018, а, отже відповідач, не брав на себе зобов`язання, визначені в п., п. 4, 5 цієї додаткової угоди, з 01.05.2018. Заперечуючи проти позову відповідач також посилається на те, що позивачем не враховані вимог пп. 4 п. 297,1 ст. 297 та п. 52 4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, щодо відсутності підстав для нарахування та сплати за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плати за землю (земельного податку). На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивачем на підставі ст., ст. 166, 251 ГПК України подана відповідь на відзив на позовну заяву за вих. № 18-11 від 27.07.2020 (вх. № 14459/08-08/20 від 30.07.2020), в якій позивач зазначає, що твердження відповідача про невідповідність сум наданих послуг, які зазначені в актах виконаних робіт (послуг) за серпень і жовтень 2018 року, тим сумам, які зазначені в розрахунку до позову, пояснюється тим, що в актах виконаних робіт (послуг) зазначається лише сума послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за відповідний період. Крім того, кожного місяця позивачем відповідачу виставлявся рахунок на оплату послуг за договором № 90 від 01.07.2015, в якому окремо визначалося сума на відшкодування земельного податку. Стосовно оплат, здійснених відповідачем в квітні 2020 року, то як вбачається з розрахунку, всі оплати позивачем враховані згідно з призначеннями платежу, які зазначені в цих платіжних дорученнях. Також позивач вважає, що на правовідносини сторін з 01.05.2018 по 31.12.2018 розповсюджує дію додаткова угода № 4 від 22.06.208 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015, оскільки вона відповідачем підписана з протоколом розбіжностей від 27.07.2018 та позивачем з протоколом врегулювання розбіжностей від 20.08.2018. Починаючи з 01.01.2019 розмір послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та відшкодування земельного податку визначався вже згідно підписаної сторонами додаткової угоди № 6 від 02.09.2019 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015. Таким чином, наведені відповідачем у відзиві заперечення є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідачем на підставі ст., ст. 167, 251 ГПК України подано суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву за вих. № 25/20-юр від 07.08.2020 (вх. № 15356/08-08/20 від 11.08.2020), в яких відповідач зазначає, що заявлені позивачем вимоги не підтверджуються відповідними письмовими доказами.

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (з подальшими змінами) на усій території України установлено карантин, із запровадженням відповідних заборонюючих та обмежувальних карантинних заходів.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) у Господарському процесуальному кодексі України розділ X Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. .

Законом України № 731-IХ від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому, згідно з п. 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Встановлений п. 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IХ 20-денний строк закінчився 07.08.2020 .

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 30.07.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2020 у справі № 908/1583/20 судом відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства АГРОСИНТЕЗ-ПЛЮС , м. Запоріжжя про розгляд справи № 908/1583/20 в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі сплили 31.08.2020, але судом враховані вище наведенні норми законодавства щодо змін в процесуальному законодавстві у зв`язку із запровадженням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 24.09.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Матеріали справи свідчать, що згідно Витягу про державну реєстрацію прав (номер витягу 32941990 від 23.01.2012) Приватне підприємство АГРОСИНТЕЗ-ПЛЮС (відповідач у справі) є власником нежитлового приміщення № 78, VIII, площею 149,8 кв.м. в житловому будинку № 3 по пр. Маяковського в м. Запоріжжі.

01.07.2015 Публічним акціонерним товариством Запорізький завод феросплавів (Виконавець) з відповідачем (Споживач) укладений Договір № 90 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі за текстом - Договір), предметом якого є забезпечення Виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (послуги) у житловому будинку № 3 по пр. Маяковського в м. Запоріжжі, а Споживачем забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені Договором. (п. 1 Договору)

Відповідно до Рішення Загальних зборів від 19.04.2018 змінено назву Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів на Акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів , а також змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне. Акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів (позивач у справі) є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів , про що зазначено в Статуті Підприємства.

Згідно з п. 2 Договору Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого подається до цього Договору. Додаткового Споживач відшкодовує Виконавцю земельний податок.

В пункті 3 Договору сторони визначили, що у розрахунках за надані послуги застосовується частка володіння власника нежитлового приміщення у житловому будинку, а саме: загальна площа 149,8 кв.м. згідно технічного паспорту на приміщення.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для оплати наданих послуг є рахунок та акт виконаних робіт (послуг). Відшкодування земельного податку здійснюється на підстав рахунку, виписаного згідно додатку № 2 до Договору. Оплата здійснюється Споживачем протягом 10-и банківських днів після місяця, в якому були надані послуги. Послуги оплачуються в безготівковій формі. (п., п. 5, 6 Договору).

Пунктом 20 Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015. У разі коли за місяць до закінчення дії цього Договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання Договору або необхідність його перегляду, цей Договір вважається щороку продовженим.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору № 90 від 01.07.2015, отже станом на час розгляду справи Договір є діючим.

Як встановлено судом, до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015 сторонами укладалися відповідні додаткові угоди, якими погоджувався розмір оплати за Договором та визначалися реквізити сторін.

Так, рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 125 від 23.03.2018 Про встановлення тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів затвердженого перелік, порядок та періодичність надання, а також тарифи на послугу з утримання будинків і спору та прибудинкових територій, які знаходяться на балансі Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів .

Наказом з адміністративно-господарської діяльності Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів № 190 від 27.04.2018 визначено застосовувати тарифи на послуги з утримання будинків і спору та прибудинкових територій, затвердженні рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 125 від 23.03.2018, з 01.05.20218.

22.06.2018 сторонами у справі укладена Додаткова угода № 4 до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015, відповідно до якої розмір щомісячної плати за надані послуги становить 683,09 грн., щомісячний розмір відшкодування земельного податку складає 463,92 грн., разом до сплати за місяць - 1147,01 грн. (п. 4 Додаткової угоди № 4)

Згідно з п. 8 Додаткової угоди № 4 сторони домовилися, що положення пунктів 4, 5 цієї Додаткової угоди розповсюджуються на відношення, що виникли у сторін з 01.05.2018.

Додаткова угода № 4 від 22.06.2018 підписана відповідачем з Протоколом розбіжностей від 27.07.2018, в якому відповідач виклав свою редакцію п. 8 Додаткової угоди, згідно з якою положення пунктів 4, 5 цієї Додаткової угоди розповсюджуються на відношення, що виникли у сторін з 27.07.2018.

Позивачем був складений і підписаний Протокол узгодження розбіжностей від 20.08.2018, в якому позивач запропонував викласти п. 8 Додаткової угоди № 4 від 22.06.2018 в первісно запропонованій редакції, а саме: …Сторони домовилися, що положення пунктів 4, 5 цієї Додаткової угоди розповсюджуються на відношення, що виникли у сторін з 01.05.2018. .

Протокол узгодження розбіжностей від 20.08.2018 позивачем направлений на адресу відповідача листом за вих. № Х-ІІ-09/10 від 20.09.2018, проте, на адресу позивача підписаний відповідачем Протокол узгодження розбіжностей по Додатковій угоді № 4 від 22.06.2018 до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015 не повертався.

02.09.2019 сторонами була укладена Додаткова угода № 6 до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015, відповідно до якої розмір щомісячної плати за надані послуги становить 655,38 грн., щомісячний розмір відшкодування земельного податку складає 463,92 грн., разом до сплати за місяць - 1119,30 грн. (п. 2 Додаткової угоди № 6)

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 6 сторони домовилися, що положення пунктів 2, 3 цієї Додаткової угоди розповсюджуються на відношення, що виникли у сторін з 01.01.2019.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також з відшкодування земельного податку, за Договором № 90 від 01.07.2015 в розмірі 2190,36 грн., яка виникла через неповну оплату за надані послуги за серпень 2018 року, жовтень 2018 року, вересень 2019 року та березень 2020 року.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що в серпні 2018 року позивачем оформлений і направлений відповідачу акт виконаних робіт (послуг) № 506457 від 31.08.2018 на оплату послуг з утримання будинку і прибудинкових територій за серпень 2018 року (з урахуванням перерахунку за минулі періоди) на суму 2381,82 грн., а також виставлений рахунок № 506457 від 31.08.2018 на суму 2845,74 грн., в якому окрім суми послуги на утримання будинку і прибудинкової території за серпень 2018 року в розмірі 2381,82 грн. визначено розмір земельного податку, який підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідачем рахунок № 506457 від 31.08.2018 оплачений частково в розмірі 1033,16 грн. Заборгованість за вказаним рахунком становить 1812,58 грн.

В жовтні 2018 року позивачем оформлений і направлений відповідачу акт виконаних робіт (послуг) № 507480 від 31.10.2018 на оплату послуг з утримання будинку і прибудинкових територій за жовтень 2018 року на суму 655,38 грн., а також виставлений рахунок № 507480 від 31.10.2018 на суму 1147,01 грн., в якому окрім суми послуги на утримання будинку і прибудинкової території за жовтень 2018 року в розмірі 655,38 грн. визначено розмір земельного податку, який підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідачем рахунок № 507480 від 31.10.2018 оплачений частково в розмірі 1124,25 грн. Заборгованість за вказаним рахунком становить 22,76 грн.

В вересні 2019 року позивачем оформлений і направлений відповідачу акт виконаних робіт (послуг) № 514018 від 30.09.2019 на оплату послуг з утримання будинку і прибудинкових територій за вересень 2019 року на суму 655,38 грн., а також виставлений рахунок № 514018 від 30.09.219 на суму 1119,30 грн., в якому окрім суми послуги на утримання будинку і прибудинкової території за вересень 2019 року в розмірі 655,38 грн. визначено розмір земельного податку, який підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідачем рахунок № 514018 від 30.09.2019 оплачений частково в розмірі 1091,59 грн. Заборгованість за вказаним рахунком становить 27,71 грн.

В березні 2020 року позивачем оформлений і направлений відповідачу акт виконаних робіт (послуг) № 517076 від 31.03.2020 на оплату послуг з утримання будинку і прибудинкових територій за березень 2020 року на суму 655,38 грн., а також виставлений рахунок № 517076 від 31.03.2020 на суму 1119,30 грн., в якому окрім суми послуги на утримання будинку і прибудинкової території за березень 2020 року в розмірі 655,38 грн. визначено розмір земельного податку, який підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідачем рахунок № 517076 від 31.03.2020 оплачений частково в розмірі 655,38 грн. Заборгованість за вказаним рахунком становить 463,92 грн.

Відповідно до пп. 1) п. 13 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити своєчасне надання послуг належної якості згідно законодавства.

Відповідач не заперечив факту отримання від позивача за спірний період послуг за Договором № 90 від 01.07.2015.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

За умовами пп. 1) п. 11 Договору Споживач зобов`язався оплачувати послуги в установлений цим Договором строк.

Матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015 в частині своєчасної і повної оплати за отримані послуги, своєчасно та в повному обсязі не сплатив за надані послуги за серпень 2018 року, жовтень 2018 року, вересень 2019 року та березень 2020 року, що призвело до невиконання грошового зобов`язання і виникнення боргу перед позивачем в сумі 2190,36 грн., тобто на час вирішення судом спору у цій справі заборгованість (основний борг) відповідача перед позивачем за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015 становить 2190,36 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст., ст. 525, 526 ЦК України)

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015 є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

В свою чергу, згідно з п. 5 Договору сторони домовились, що оплата здійснюється Споживачем протягом 10-и банківських днів після місяця, в якому були надані послуги.

Нормами ст. 530 ЦК України закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 202 ГК України унормовано, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав.

Доводи відповідача про невідповідність сум наданих послуг, які зазначені в актах виконаних робіт (послуг) за серпень і жовтень 2018 року, тим сумам, які зазначені в розрахунку до позову, є безпідставними, оскільки, як встановлено судом, в актах виконаних робіт (послуг) зазначається лише сума послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за відповідний період. Окрім акту виконаних робіт (послуг) кожного місяця позивачем відповідачу виставлявся рахунок на оплату послуг за Договором № 90 від 01.07.2015, в якому окремо визначалася сума на відшкодування земельного податку. Саме рахунок та акт виконаних робіт (послуг) за відповідний період є підставами для проведення розрахунків за Договором, згідно погоджених сторонами в пункті 5 цього Договору умов.

Стосовно не врахуванням позивачем при здійсненні розрахунку суми боргу, заявленої до стягнення у даній справі, оплат, здійснених відповідачем в квітні 2020 року в розмірі 2893,98 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1898 від 21.04.2020, № 1902 від 24.04.2020 і № 1903 від 24.04.2020, то як встановлено судом і вбачається з розрахунку, всі оплати позивачем враховані згідно з призначеннями платежу, які зазначені в цих платіжних дорученнях.

Заперечення відповідача, щодо того, що він не брав на себе зобов`язання, визначені в п., п. 4, 5 Додаткової угоди № 4 від 22.06.2018 до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015, з 01.05.2018, оскільки вказана Додаткова угода ним підписана з протоколом розбіжностей від 27.07.2018, судом до уваги не приймаються, оскільки заборгованість за надані послуги, яка є предметом розгляду у справі, виникла з серпня 2018 року, а не з травня 2018 року. Також судом враховується, що з серпня по грудень 2018 року відповідачем здійснювалася оплата послуг (в серпні та жовтні 2018 року частково) за Договором № 90 від 01.07.2015 в розмірі, визначеному Додатковою угодою № 4 від 22.06.2018.

Крім того, предмет розгляду у даній справі не стосується договірного спору щодо укладення Додаткової угоди № 4 від 22.06.2018 до Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015.

Стосовно посилань відповідача на пп. 4 п. 297,1 ст. 297 та п. 52 4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, щодо відсутності підстав для нарахування та сплати за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плати за землю (земельного податку), то суд такі заперечення вважає безпідставними, оскільки відповідач в даному випадку не є платником земельного податку, а лише відшкодовує позивачу витрати на сплату цього податку, що узгоджено сторонами умовами п. 5 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 90 від 01.07.2015.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2190,36 5грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 2190,36 грн. заборгованості за договором № 90 від 01.07.2015 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії ).

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнанні безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів , м. Запоріжжя до Приватного підприємства АГРОСИНТЕЗ-ПЛЮС , м. Запоріжжя про стягнення 2190,36 грн. заборгованості за договором № 90 від 01.07.2015 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства АГРОСИНТЕЗ-ПЛЮС , (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 32814569) на користь Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів , (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 00186542) 2190 (дві тисячі сто дев`яносто) грн. 36 коп. основного боргу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.