Рішення

від 24.09.2020 по справі 909/642/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/642/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Агро",

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля",

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 92 000 грн 02 к.

без виклику представників сторін

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунай Агро" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 92 000 грн 02 к.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань згідно Договору поставки № 08-05/19-01 від 08.05.2019 року в частині оплати поставленого позивачем товару.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 27.07.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 27.07.20, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 11508/20 від 07.08.2020). Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Ухвалою суду від 27.07.2020 року відповідач також повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить відмітка на зворотньому боці вказаної ухвали, та надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду). Відповідач відзив на позов та будь-яких клопотань по справі суду не надав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. № 11624/20 від 10.08.2020).

Крім того, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

08 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунай Агро" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Рідна Земля" (по договору - покупець/по справі - відповідач) укладено Договір поставки № 08-05/19-01, відповідно до умов якого продавець (позивач по справі) зобов`язався поставити і передати у власність покупця (відповідач по справі) товар, а останній (покупець) - зобов`язався прийняти товар та оплатити вартість товару, визначений у специфікаціях та видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору найменування, одиниці виміру, ціна, кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються специфікаціями та видатковими накладними, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 4.3 Договору оплата за замовлений товар покупцем здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок, який вказаний у даному договорі постачальника в порядку, вказаному у п.4.3.1 даного Договору.

Пунктом 4.3.1 Договору сторонами погоджено, що покупець оплачує 100% (сто процентів) від вартості товару, що вказана у Специфікації, замовленої окремої партії товару до поставки товару або згідно інших умов вказаних у Специфікації.

Специфікацією №1 від 08.05.2019 року до Договору передбачено поставку насіння сої - сорту віола, категорії СН-1, кількість - 4тони, загальною вартістю 92000 грн 02 к. з ПДВ.

Умови оплати товару відповідно до специфікації №1 від 08.05.2019 року наступні: повна сплата до 15.10.2019 року.

Умови поставки: EXW с. Настасів, Тернопільська область.

Відповідно до п.2.3 Договору, товар вважається поставленим з моменту його передачі за кількістю та якістю покупцю або його уповноваженому представнику та з моменту підписання видаткової накладної.

На виконання умов договору позивач поставив товар (насіння) на суму на суму 92000 грн 02 к., про що свідчить долучена до матеріалів справи видаткова накладна № 168 від 24.05.2019р. на суму 92000 грн 02 к. Вказана видаткова накладна підписана відповідачем без зауважень.

Проте, в порушення умов договору , оплати за отриманий товар, останній не здійснив.

Претензією №1 від 27 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату заборгованості за договором в строк до п`яти банківських днів.

Однак, відповідач претензійні вимоги не виконав, що зумовило позивача звернутись з позовом до суду.

При вирішенні справи суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір поставки № 08-05/19-01 від 08.05.2019 року, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання їх судом недійсними, суду не подано (ст.204 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами у справі Договір № 08-05/19-01 від 08.05.2019 року, за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до нього застосовуються відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведена правова норма кореспондується з і ст.712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продаж.

З урахуванням умов Договору поставки № 08-05/19-01 від 08.05.2019 року, відповідач по справі зобов`язався здійснити оплату за поставлений товар за цінами і на умовах, передбачених у цьому Договорі і у відповідності до видаткової накладної в сумі 92 000 грн грн 02 к.

Проте відповідач умови договору щодо оплати за поставлений товар в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 92 000 грн грн 02 к.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості на суму 92000 грн 02к. не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару по Договору № 08-05/19-01 від 08.05.2019 року, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 92000 грн 02к. на користь позивача по справі обґрунтована та підлягає задоволенню.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов`язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов`язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем доведено та документально підтверджено факт набуття у нього права вимоги стягнення з відповідача заборгованості в сумі заборгованості на суму 92000 грн 02к., у відповідності до Договору поставки № 08-05/19-01 від 08.05.2019 року.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.124, ст.129 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 612,614 Цивільного кодексу України, ст. 265, 712 Господарського кодексу України, ст. 13, 129, 176, 202, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Агро" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 92 000 грн 02 к. - задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" (с. Дитятин, Галицький район, Івано-Франківська область, код 02126047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай Агро" (вул. Гарматна, 8, м. Київ, 03067, код 02126047) - 92 000 грн 02 к. (дев`яносто дві тисячі гривень дві копійки) - заборгованості та 2102 грн 00к. (дві тисячі сто дві копійки) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Фанда О. М.