Рішення

від 23.09.2020 по справі 910/9721/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2020Справа № 910/9721/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Приватного підприємства Барбет

до Товариства з обмеженою відповідальністю МТС Логістик

про стягнення 186.876,35 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

07.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства Барбет до Товариства з обмеженою відповідальністю МТС Логістик про стягнення 186.876,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було надано відповідачу послуги з транспортного експедирування на загальну суму 165.547,20 грн, що підтверджується підписаними актами наданих послуг. Проте відповідачем було сплачено позивачу лише 5.000,00 грн, у зв`язку з чим, позивач направив останньому претензію, на яку відповідачем відповіді не надано та кошти не сплачено. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 186.876,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9721/20 від 14.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

20.07.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 186.876,35 грн, з яких 160.547,20 грн основного боргу, 13.457,94 грн - пені, 11.238,30 грн - штрафу, 1.948,00 грн - 3% річних та -315 (мінус триста п`ятнадцять) грн 09 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/79721/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.07.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473301969 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.07.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 23.07.2020 (номер відправлення 0105473301969) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 03.08.2020 з позначкою неправильно зазначена (відсутня) адреса .

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 23.07.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством Барбет в період з грудня 2019 року по січень 2020 року надано Товариству з обмеженою відповідальністю МТС Логістик наступні послуги:

1) транспортні послуги по перевезенню гороху жовтого по маршруту с. Високопілля, Високопільський р-н, Херсонська обл. - Старомиколаївське шосе 41 км, с. Визирка Лиманський р-н, Одеська обл., вартістю 35.520,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом надання послуг № 426 від 20.12.2019;

2) транспортні послуги по перевезенню гороху жовтого по маршруту с. Високопілля, Високопільський р-н, Херсонська обл. - Старомиколаївське шосе 41 км, с. Визирка Лиманський р-н, Одеська обл., вартістю 34.915,20 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом надання послуг № 427 від 21.12.2019;

3) транспортні послуги по перевезенню гороху жовтого по маршруту с. Жежелів, Козятинський р-н, Вінницька обл. - Старомиколаївське шосе 41 км, с. Визирка Лиманський р-н, Одеська обл., вартістю 18.396,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом надання послуг № 428 від 28.12.2019;

4) транспортні послуги по перевезенню гороху жовтого по маршруту с. Новомиколаївка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл. - с. Визирка, Лиманський р-н, Одеська обл. DAF BT 6174BM/BT1752ХО, вартістю 15.348,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом надання послуг № 29 від 14.01.2020;

5) транспортні послуги по перевезенню гороху жовтого по маршруту с. Новомиколаївка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл. - с. Визирка, Лиманський р-н, Одеська обл., вартістю 30.612,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом надання послуг № 31 від 16.01.2020;

6) транспортні послуги по перевезенню гороху жовтого по маршруту с. Новомиколаївка, Мелітопольський р-н, Запорізька обл. - с. Визирка, Лиманський р-н, Одеська обл., вартістю 30.756,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом надання послуг № 32 від 18.01.2020.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору послуги у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані пеня, штраф, інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Незважаючи на посилання у вказаних вище актах наданих послуг на договір № 240719 від 24.07.2019 сторонами доказів в підтвердження наявності укладеного між Приватним підприємством Барбет та Товариством з обмеженою відповідальністю МТС Логістик договору перевезення у письмовій формі викладеного в одному документі не подано.

Разом з цим, підписання відповідачем актів надання послуг свідчить про прийняття пропозиції щодо надання послуг перевезення.

Таким чином, вищенаведеними обставинами підтверджується, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами договір перевезення у спрощений спосіб не містить умов щодо строку виконання зобов`язання по сплаті наданих послуг.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № б/н від 15.06.2020 з вимогою сплатити борг за надані послуги перевезення в розмірі 160.547,20 грн протягом трьох днів з моменту її отримання. Дана вимога надіслана відповідачу 15.06.2020 рекомендованою кореспонденцією за № 7302501089500, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.06.2020, накладною № 7302501089500 та фіскальним чеком № 25972 0018888 від 15.06.2020.

Проте, згідно інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет вбачається, що відправлення за трек-кодом № 7302501089500 не вручено адресату та 04.07.2020 повернуто за зворотною адресою.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки претензію відповідач отримав 04.07.2020 то з урахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України відповідач мав сплатити кошти за надані позивачем послуги перевезення у строк до 07.07.2020 включно.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг перевезення за договором в повному обсязі не подано.

З огляду на викладене, та з урахуванням існування належних доказів надання позивачем відповідачу послуг перевезення, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 160.547,20 грн.

В зв`язку з тим, що на думку позивача, відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, штраф, інфляційні втрати та 3% річних (нарахованих на суми наданих за актами послуг за період по 01.06.2020).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Зазначені вище норми закону свідчать про те, що штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних можуть бути нараховані лише за час прострочення платежу.

При цьому згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами укладеного сторонами у спрощений спосіб договору не визначено відповідальність у вигляді пені та штрафу в разі порушення умов договору відповідачем в частині строків оплати наданих послуг перевезення.

Враховуючи те, що неустойка є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 13.457,94 та штрафу в розмірі 11.238,30 грн безпідставні та задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних нараховані за період по 01.06.2020, тобто коли у відповідача був відсутній обов`язок сплати наданих позивачем послуг, оскільки як встановлено судом строк виконання зобов`язання по сплаті наданих послуг у відповідача виник з 05.07.2020.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних безпідставні та задоволенню не підлягають.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного підприємства Барбет обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МТС Логістик (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, код ЄДРПОУ 41312353) на користь Приватного підприємства Барбет (73027, м. Херсон, вул. Дм. Ульянова, 41, код ЄДРПОУ 34285943) 160.547 (сто шістдесят тисяч п`ятсот сорок сім) грн 20 коп. основного боргу, 2.408 (дві тисячі чотириста вісім) грн 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова