Рішення

від 14.09.2020 по справі 911/2003/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2003/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Червоноармійська, буд. 3а, кв. 29)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" (07832, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бабинці, вул. Заводська, буд. 45А)

про стягнення 172424,60 грн. заборгованості згідно договору на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів № 10/03/16 від 10.03.2016 р., у тому числі - 131000,00 грн. основного боргу, 32638,23 грн. пені, 4051,77 грн. 3% річних, 4734,56 грн. інфляційних втрат,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

від позивача: Казьмірик Я.І. (ордер КС № 545467 від 07.07.2020 р.);

від відповідача: Підлісний В.О. (ордер АА № 0002723 від 13.09.2020 р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" (далі - ТОВ "Укрцембудпак", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" (далі - ТОВ "Артель", відповідач) про стягнення 192424,60 грн. заборгованості згідно договору на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів № 10/03/16 від 10.03.2016 р., у тому числі - 151000,00 грн. основного боргу, 32638,23 грн. пені, 4051,77 грн. 3% річних, 4734,56 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів № 10/03/16 від 10.03.2016 р. в частині оплати, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 151000,00 грн. основного боргу, 32638,23 грн. пені, 4051,77 грн. 3% річних, 4734,56 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2020 р. було відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке було призначено на 17.08.2020 р.

13.08.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 140 від 12.08.2020 р. (вх. № 17126/20 від 13.08.2020 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач зазначає, що, враховуючи обставини, які виникли через запровадження карантину, а саме - зменшення обсягів реалізації продукції товариства, ТОВ "Артель" добровільно здійснює оплати на користь позивача згідно договору на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів № 10/03/16 від 10.03.2016 р., зокрема, на суму 20000,00 грн., з чого слідує, що станом на 12.08.2020 р. розмір основного боргу відповідача становить 131000,00 грн.

Окрім того, відповідач вказує, що заперечує проти покладення на нього витрат позивача на професійну правову допомогу у розмірі 15000,00 грн., оскільки, на думку ТОВ "Артель", ТОВ "Укрцембудпак" не надано доказів понесення останнім зазначених витрат.

13.08.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 17127/20 від 13.08.2020 р.) про відкладення розгляду даної справи з огляду на те, що 17.08.2020 р. представник ТОВ "Артель" братиме участь в іншій справі № 360/1803/19, яка перебуває у провадженні Бородянського районного суду Київської області

14.08.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 141 від 12.08.2020 р. (вх. № 17239/20 від 14.08.2020 р.) про відкладення розгляду даної справи, яке за своїм змістом є тотожним клопотанню б/н, б/д (вх. № 17127/20 від 13.08.2020 р.), що надійшло до суду 13.08.2020 р.

17.08.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н, б/д (вх. № 17295/20 від 17.08.2020 р.) про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача 172424,60 грн. заборгованості згідно договору на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів № 10/03/16 від 10.03.2016 р., у тому числі - 131000,00 грн. основного боргу, 32638,23 грн. пені, 4051,77 грн. 3% річних, 4734,56 грн. інфляційних втрат. Заява мотивована тим, що відповідачем було здійснено часткові оплати за вказаним договором, зокрема, 31.07.2020 р. на суму 10000,00 грн. та 03.08.2020 р. на суму 10000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Укрцембудпак". Щодо заявлених до стягнення штрафних санкцій позивач зазначає, що їх розмір не зменшується, оскільки розрахунок, що міститься у позовній заяві, здійснювався з урахуванням наявного на той час основного боргу у розмірі 151000,00 грн. та, відповідно, не підлягає перерахунку.

17.08.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 16.08.2020 р. (вх. № 17296/20 від 17.08.2020 р.) про відшкодування судових витрат, за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2886,37 грн. судового збору та 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу та надає докази на підтвердження понесення вказаних витрат, а саме - копії договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2020 р., акту наданих послуг до вказаного договору, рахунку-фактури № 14/07-1 від 14.07.2020 р. та платіжного доручення № 2638 від 14.07.2020 р. на суму 5000,00 грн.

У судовому засіданні 17.08.2020 р. представник позивача підтримував подану заяву б/н, б/д (вх. № 17295/20 від 17.08.2020 р.) про зменшення розміру позовних вимог; представник відповідача у судове засідання не з`явився. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2020 р. було прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" б/н, б/д (вх. № 17295/20 від 17.08.2020 р.) про зменшення розміру позовних вимог та відкладено судове засідання з розгляду справи на 14.09.2020 р.

У судовому засіданні 14.09.2020 р. представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 14.09.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

10.03.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" (виробник/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артель" (замовник/покупець) було укладено договір № 10/03/16 на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити покупцю паперову тару у вигляді паперових мішків та пакетів (товар), відповідно до еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 3.6 договору датою поставки є дата отримання покупцем партії товару на складі покупця або постачальника згідно з накладною.

У відповідності з п. 4.3 договору ціна товару, що входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що усі розрахунки, передбачені цим договором, здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що покупець здійснює оплату за товар з відстрочкою платежу протягом 30-ти календарних днів з дати отримання товару, яка зазначена у видаткових накладних.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі несплати вартості товару покупцем у строк, встановлений п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення. Даним договором встановлено, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання щодо оплати, припиняється через 36 місяців від дня, коли зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 р. Якщо за 15 діб до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, термін дії даного договору продовжується на тих же умовах і на такий же термін без обмеження кількості разів продовження дії договору (п. 9.1 договору).

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ "Укрцембудпак" було виставлено ТОВ "Артель" рахунок на оплату № 158 від 19.07.2019 р. на суму 477887,87 грн.

ТОВ "Укрцембудпак", на виконання умов договору № 10/03/16 на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів від 10.03.2016 р., було поставлено ТОВ "Артель" товар (мішки паперові) на суму 477887,87 грн., що підтверджується видатковою накладною № 157 від 22.07.2019 р., товарно-транспортною накладною № Р157 від 22.07.2019 р.

Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар в сумі 346887,87 грн., що підтверджується виписками по рахунку ТОВ "Укрцембудпак" за період з 14.11.2019 р. до 10.07.2020 р. та за період з 14.11.2019 р. 14.08.2020 р.

З огляду на зазначене, залишок заборгованості покупця за договором № 10/03/16 від 10.03.2016 р. становить 131000,00 грн.

ТОВ "Укрцембудпак" було надіслано на адресу ТОВ "Артель" претензію № 04/06-1 від 04.06.2020 р., відповідно до якої позивач просив відповідача перерахувати на його рахунок заборгованість за договором № 10/03/16 від 10.03.2016 р.

Оскільки відповідач станом на час подання позовної заяви не виконав взяті на себе зобов`язання і не сплатив ТОВ "Укрцембудпак" залишок заборгованості в сумі 131000,00 грн. за поставлений товар за договором № 10/03/16 від 10.03.2016 р., останнє і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, як слідує з матеріалів справи, у порушення умов договору № 10/03/16 на виготовлення та постачання паперових мішків та пакетів від 10.03.2016 р., відповідач має заборгованість зі сплати за поставлений позивачем товар в розмірі 131000,00 грн.

Поряд з цим, у своєму відзиві № 140 від 12.08.2020 р. (вх. № 17126/20 від 13.08.2020 р.) на позовну заяву, відповідач також зазначав, що заборгованість за договором на поставлений товар становить 131000,00 грн.

Тобто розмір основного боргу станом на час вирішення спору відповідачем не спростовується. Доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 131000,00 грн. до справи не надано.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором № 10/03/16 від 10.03.2016 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 131000,00 грн., підлягає задоволенню.

Окрім суми основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 32638,23 грн. пені за порушення строків оплати поставленого товару.

Як зазначалось вище, у відповідності з п. 6.2 договору у разі несплати вартості товару покупцем у строк, встановлений п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення. Даним договором встановлено, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання щодо оплати, припиняється через 36 місяців від дня, коли зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Поряд з цим, згідно з приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені, нарахованої заборгованість відповідача, з урахуванням оплат за загальний період з 22.08.2019 р. до 12.07.2020 р., було визначено позивачем в сумі 32638,23 грн.

Судом встановлено, що згідно здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення з відповідача пені, останню було розраховано за період, що перевищує шість місяців. Водночас, умовами укладеного між сторонами договору було встановлено можливість нарахування пені за період, що перевищує зазначений у ч. 6 ст. 232 ГК України строк.

Однак, згідно з арифметичним розрахунком, який зроблений судом, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 32603,68 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 151000 22.08.2019 - 05.09.2019 15 17.0000 % 0.093 %* 2109.86 151000 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 %* 6689.51 151000 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 %* 6284.08 151000 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 5473.23 151000 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 3812.13 151000 13.03.2020 - 23.04.2020 42 10.0000 % 0.055 %* 3465.57 151000 24.04.2020 - 11.06.2020 49 8.0000 % 0.044 %* 3234.54 151000 12.06.2020 - 12.07.2020 31 6.0000 % 0.033 %* 1534.75 За таких обставин, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 32603,68 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 4051,77 грн. 3% річних та 4734,56 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що їх розмір було визначено позивачем у сумі 4051,77 грн., нарахованих на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових оплат, за загальний період з 22.08.2019 р. до 12.07.2020 р.

Згідно з арифметичним розрахунком 3% річних, зробленим судом, 3% річних підлягають стягненню з відповідача в сумі 4039,39 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 151000 22.08.2019 - 12.07.2020 326 3 % 4039.39 Таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у визначеній судом сумі.

Розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, становить 4734,56 грн., нарахованих на заборгованість відповідача, з урахуванням часткових оплат, за загальний період з вересня 2019 року до травня 2020 року включно, та є арифметично вірним, у зв`язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак".

З приводу розподілу у даній справі судових витрат слід зазначити таке.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2886,37 грн.

У силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тому, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Казьмірика Я.І. (свідоцтво № 7231/10 від 07.12.2018 р.) в сумі 15000,00 грн., позивачем було надано суду: копію ордеру серії КС № 545467 від 07.07.2020 р., виданого ТОВ Укрцембудпак адвокату Казьмірику Я.І. на надання правової допомоги; договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2020 р.; копію рахунку-фактури № 14/07-1 від 14.07.2020 р. на суму 10000,00 грн.; акт наданих послуг від 01.08.2020 р. на суму 10000,00 грн.; копію платіжного доручення № 2638 від 14.07.2020 р. на суму 5000,00 грн.

Так, 01.06.2020 р. між Казьміриком Ярославом Івановичем (адвокат) та ТОВ Укрцембудпак (клієнт) було підписано договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну послуги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором щодо консультування, збору доказів, підготовки та складання документів, в тому числі - позовної заяви, інших заяв та клопотань, а також представництва прав та інтересів клієнта в судових органах України та перед іншими державними органами, установами та підприємствами будь-якої форми власності в справах щодо стягнення заборгованості з компанії ТОВ Артель на користь клієнта.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість послуг за надання правової допомоги адвоката клієнту в суді І інстанції становить 15000,00 грн. (виконавець не є платником ПДВ), з них вартість послуг щодо збору, підготовки та подання документів, а саме - позовної заяви про стягнення заборгованості, становить 10000,00 грн.; вартість послуг за представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в суді І інстанції, становить 5000,00 грн.

Оплата вартості послуг здійснюється протягом 7 днів з моменту направлення клієнту від адвоката рахунку на здійснення оплати (п. 4.2 договору).

01.08.2020 р. між адвокатом та клієнтом було підписано акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 р., відповідно до п. 1.1 якого вартість наданих послуг, що засвідчується даним актом, становить 10000,00 грн.

Як встановлено судом, представник позивача у даній справі просить суд стягнути з відповідача 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу та надає докази на підтвердження понесення вказаних витрат лише на суму 5000,00 грн. (платіжне доручення № 2638 від 14.07.2020 р.).

Cтаном на час прийняття рішення позивачем, у підтвердження понесення решти заявлених очікуваних судових витрат, жодних доказів надано не було.

З огляду на викладене та обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи ціну позову та заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на послуги адвоката, суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 5000,00 грн.

Водночас, у даній справі судові витрати у вигляді судового збору та витрати на правничу допомогу відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, суд відзначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як зазначалося вище, позивачем було подано заяву б/н, б/д (вх. № 17295/20 від 17.08.2020 р.) про зменшення розміру позовних вимог. Однак, станом на час прийняття рішення у даній справі, від позивача клопотання про повернення судового збору не надходило, у зв`язку з чим питання про повернення судового збору судом не вирішувалося.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" (07832, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бабинці, вул. Заводська, буд. 45А, код 30554583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцембудпак" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Червоноармійська, буд. 3а, кв. 29, код 39728314) 131000 (сто тридцять одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу, 32603 (тридцять дві тисячі шістсот три) грн. 68 коп. пені, 4039 (чотири тисячі тридцять дев`ять) грн. 39 коп. 3% річних, 4734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 2585 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 67 коп. судового збору, 4998 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 64 коп. витрат на правничу допомогу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24.09.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна