Рішення

від 24.09.2020 по справі 911/1079/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1079/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Третьякової О.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 911/1079/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промінвесттрейд» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 76-а) ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні торгові системи» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська, Борщагівка, вул. Черкаська, 26) Про стягнення 103680,82 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промінвесттрейд» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом №15 від 21.04.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні торгові системи» (далі - відповідач) 103680,82 грн, з яких 100000,00 грн основний борг, 2580,82 грн 3% річних та 1100,00 грн інфляційні втрати. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №01/2018 від 12.06.2018 в частині повного та своєчасного повернення грошових коштів, а відтак у відповідача виникла заборгованість у розмірі 100000,00 грн. З огляду на наявність вказаної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 2580,82 грн 3% річних та 1100,00 грн інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1079/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ст.250 Господарського процесуального кодексу України, без повідомлення сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив. Також в ухвалі про відкриття провадження у справі суд звернув увагу сторін на те, що відповідно до п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній станом на 04.05.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з ч.1 ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, який в подальшому було неодноразово продовжено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №215 від 16.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №239 від 25.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №255 від 02.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №291 від 22.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №343 від 04.05.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №392 від 20.05.2020 та Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №641 від 22.07.2020.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого процесуальні строки, в тому числі строки розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на час дії карантину.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-ІХ, що набрав чинності 17.07.2020, п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Після закінчення 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-ІХ до суду не надходило від учасників справи або ж інших заінтересованих осіб жодних заяв.

У зв`язку з вищевикладеним, процесуальні строки, що були продовжені на час дії карантину, закінчилися 06.08.2020.

У встановлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 04.05.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін не заявив. Про розгляд справи в господарському суді відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення №0103273245344 про вручення відповідачу 29.05.2020 копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вирішення даного спору відбувається після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Промінвесттрейд» (позикодавець - позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичні торгові системи» (позичальник - відповідач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №01/2018 (далі - договір), відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі, передбаченому в п.2.1 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути надану поворотну фінансову допомогу в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або наданих інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п.14.1.257 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.2.1 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України на загальну суму у розмірі 100000 грн 00 коп (сто тисяч гривень 00 коп).

Згідно з п.2.3 договору перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника.

У п.2.4 договору погоджено, що поворотна фінансова допомога вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджує виписка з банку.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на строк не більше ніж 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів (п.2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню на вимогу позикодавця, але не пізніше спливу останнього дня строку визначеного в п.2.5 цього договору.

Умовами п.3.4 договору сторони погодили, що повернення грошових коштів проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на особовий розрахунок позикодавця.

Відповідно до п.3.5 договору поворотна фінансова допомога вважається повернутою з моменту остаточного перерахування коштів, що позичалися, на поточний рахунок позикодавця, що підтверджує відповідна виписка з банку.

Згідно з п.4.4 договору сторони зобов`язуються виконувати умови договору.

Пунктом 5.1 договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.5.3 договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке відбулося під час дії договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором (п.7.1 договору).

На виконання умов вказаного договору від 12.06.2018 позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №669 від 12.06.2018, завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач порушив договірні зобов`язання та не повернув кошти у визначений строк, що стало підставою для звернення позивачем з позовними вимогами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не належним чином виконані умови договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №01/2018 від 12.06.2018, а саме відповідач не повернув грошові кошти за вказаним договором у розмірі 100000,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 100000,00 грн, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача розмір основної заборгованості в сумі 100000,00 грн, 3% річних в сумі 2580,82 грн, інфляційні втрати в сумі 1100,00 грн.

З урахуванням умов укладеного договору (п.2.5 та 3.1 договору) останнім днем повернення наданої позикодавцем позичальнику поворотної фінансової допомоги у розмірі 100000,00 грн мав бути 11.06.2019.

Доказів того, що відповідач дотримався визначених у договорі строків повернення розміру поворотної фінансової допомоги на користь позивача матеріали справи не містять.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1,2 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Дослідивши умови договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №01/2018 від 12.06.2018 судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений договір є договором позики.

Правовідносини позики врегульовано параграфом 1 Глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті договору позики.

Згідно з приписами ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При укладенні договору від 12.06.2018 сторони встановили, що повернення грошових коштів проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на особистий розрахунок позикодавця в строк не більший ніж 365 календарних днів з моменту їх перерахування на рахунок позичальника, отже відповідач мав повернути позивачу грошові кошти в розмірі 100000,00 грн до 11.06.2020 (включно).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем позивачу грошових коштів за договором від 12.06.2018 в сумі 100000,00 грн, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 100000,00 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №01/2018 від 12.06.2018 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2580,82 грн 3% річних, нарахованих за період прострочення з 12.06.2019 по 20.04.2020 (включно) та 1100,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення з липня 2019 року по березень 2020 року (включно).

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням періоду нарахування 3% річних, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 2578,33 грн. В решті позовних вимог про стягнення 2,49 грн, 3% річних суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відповідно до правильного арифметичного розрахунку, який зроблений судом з врахуванням періоду нарахування інфляційних втрат, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1094,73 грн. В решті позовних вимог про стягнення 5,27 грн інфляційних втрат суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

До складу судових витрат за ст.123 Господарського процесуального кодексу України відноситься судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. При цьому, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження таких витрат позивачем подано до суду платіжне доручення №2560 від 21.04.2020 про сплату 2102,00 грн судового збору, копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.04.2020, копію акта приймання-передачі наданих юридичних послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги від 17.04.2020, рахунок на оплату №1 від 17.04.2020 та платіжне доручення №2561 від 21.04.2020 на суму 4000,00 грн.

З наявних в матеріалах справи документів суд встановив, що 14.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промінвесттрейд» в якості клієнта та Адвокатом Грона Денисом Сергійовичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги б/н, за яким Адвокат зобов`язався надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов`язався оплатити правничу допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору предметом договору визначено надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 4.1 договору сторони погодили, що вартість правничої допомоги, що надається Адвокатом визначається за домовленістю сторін та вказується в акті приймання - передачі.

Даний договір укладений на строк до 31.12.2020 та набирає чинності з моменту його підписання (п.7.1 договору).

В матеріалах справи міститься ордер серії АР №1014198 на надання правової допомоги у Господарському суді Київської області адвокатом Грона Денисом Сергійовичем.

Сторонами договору про надання правничої (правової) допомоги підписано акт приймання-передачі наданих юридичних послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги від 17.04.2020, відповідно до якого було узгоджено перелік наданих послуг (виконаних робіт) та їх ціну, що загалом становить 4000,00 грн.

Адвокатом виставлено позивачу рахунок №1 від 17.04.2020 на суму 4000,00 грн, який оплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №2561 від 21.04.2020 на суму 4000,00 грн відповідно.

Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правничу допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

У зв`язку з частковим задоволенням позову судові витрати у справі №911/1079/20 покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою закріплено, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позову, на користь позивача з відповідача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2101,84 грн та 3999,70 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 11, 73-80, 129, 165, 178, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промінвесттрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні торгові системи» про стягнення 103680,82 грн, з яких 100000,00 грн основний борг, 2580,82 грн 3% річних та 1100,00 грн інфляційні втрати, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні торгові системи» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промінвесттрейд» 100000 (сто тисяч) грн 00 коп основного боргу, 2578 (дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім) грн 33 коп 3% річних, 1094 (одну тисячу дев`яносто чотири) грн 73 коп інфляційних втрат, 2101 (дві тисячі сто одна) грн 84 коп судового збору та 3999 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто де`ять) грн 70 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Промінвесттрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні торгові системи» про стягнення 3% річних у розмірі 2,49 грн, інфляційних втрат у розмірі 5,27 грн відмовити.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промінвесттрейд» (69050, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Космічна, 76-А, ідентифікаційний код 30256229).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні торгові системи» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 26, ідентифікаційний код 40201679).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.09.2020.

Суддя О.О. Третьякова