Ухвала

від 23.09.2020 по справі 916/2711/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"23" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2711/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви вх. № 2809/20 від 18.09.2020 Житлово-будівельного кооперативу Малиновський-7 до: 1) державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А.В.; 2) державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна К.А.; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю БТІ Сервіс ; 4) Приватного підприємства Одеське БТІ ; 5) приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Дикого С.П. про визнання недійсними рішень та технічних паспортів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів, в якій просить суд:

- визнати недійсним рішення №49460398 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.10.2019, проведену державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бураном Андрієм Володимировичем відносно квартири АДРЕСА_1 , прийнятого на підставі неправдивих документів (технічний паспорт від 28.10.2019 року №760/5/2019 на квартиру АДРЕСА_1 та довідка від 28.10.2019, виготовлено приватним підприємством Одеське БТІ (ЄДРПОУ 38642708);

- визнати недійсним рішення №50901206 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.01.2020, проведену державним реєстратором Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіним Кирилом Анатолійовичем відносно квартири АДРЕСА_1 , прийнятого на підставі неправдивих документів (технічний паспорт від 20.01.2020 року №3/01/20 на нежитлове приміщення №3 по АДРЕСА_2 та висновок №3/20 від 20.01.2020, виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю БТІ СЕРВІС (ЄДРПОУ 39544793);

- визнати недійсним технічний паспорт від 28.10.2019 №760/5/2019 на квартиру АДРЕСА_1 та довідку від 28.10.2019, виготовлено приватним підприємством Одеське БТІ (ЄДРПОУ 38642708);

- визнати недійсним технічний паспорт від 20.01.2020 №3/01/20 на нежитлове приміщення №3 по АДРЕСА_2 та висновок №3/20 від 20.01.2020, виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю БТІ СЕРВІС (ЄДРПОУ 39544793);

- визнати недійсним рішення №50918 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2020 на квартиру АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_1 , що проведено та засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Диким Сергієм Петровичем.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що фізичною особою ОСОБА_2 , який у 2017 році придбав у кооперативному будинку ЖБК Малиновський-7 квартиру №3, без дозвільних документів зруйнував частину несучої стіни багатоквартирного будинку, захопив частину земельної ділянки та здійснив дії щодо збільшення площі квартири. Як пояснює позивач, на підставі оскаржуваних ним технічних паспортів, які, за твердженням позивача, містять неправдиві відомості відносно площі квартири, фізична особа ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на неіснуючу прибудову, а в подальшому здійснив дарування квартири своїй матері ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що фактично ці дії ОСОБА_2 свідчать про захоплення останнім земельної ділянки прибудинкової території та руйнування зовнішньої (фасадної) несучої стіни будинку без будь-яких дозвільних документів на земельну ділянку та на будівельні роботи.

Розглянувши матеріали позовної заяви Житлово-будівельного кооперативу Малиновський-7 , суд дійшов висновку про таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.6);

- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ст. 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За змістом ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі № 804/8836/17 зазначила, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто реєстраційні дії були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державним реєстратором державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням чи порушенням вимог законодавства. Крім того, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на правову позицію, викладену, зокрема, в її постановах від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі №823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі №823/692/17 та інших, відповідно до якої спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та з огляду на суб`єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Отже, спір за позовними вимогами позивача не є публічно-правовим та має приватноправовий характер.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)). Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц (пункт 52)).

В іншій постанові від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Судув постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 15 травня 2019 року у справі №469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18, відступати від яких немає правових підстав.

Предметом даного позову позивача є вимоги про визнання недійсними рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, технічних паспортів, які безпосередньо стосуються речових прав фізичних осіб, які не є підприємцями, на нерухоме майно (квартиру, нежитлове приміщення №3 в АДРЕСА_2).

Підставою даного позову позивач визначив порушення цими рішеннями та технічними паспортами житлових та майнових прав позивача з підстав збільшення площі вказаного нерухомого майна за відсутності дозвільних документів на земельну ділянку прибудинкової території будинку та на будівельні роботи, втручання в несучі конструкції будівлі. Тобто, спір не виник між сторонами з господарських відносин, в т.ч. з корпоративних відносин, а заявлений позивачем згідно з арк. 6 позовної заяви з посиланням на п.п. 6, 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Отже, з огляду на предмет позову, характер спору та суб`єктний склад сторін спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

В той же час, позивачем даний позов не заявлений до фізичних осіб, речових прав яких на нерухоме майно безпосередньо стосуються спірні рішення та технічні паспорти.

Верховний Суд у постанові 01.07.2020 у справі № 920/754/19 зазначив, що вирішення спору щодо вимог позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених з фізичними особами, а також скасування рішень державного реєстратора в цій частині порушить права та охоронювані законом інтереси фізичних осіб, як сторін спірних правочинів, які не можуть бути учасниками у господарському процесі. При цьому, ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (фізичні особи) не були зазначені позивачем під час подання позову як відповідачі, не може бути підставою для розгляду спору господарським судом, адже предмет позову - визнання недійсними договорів, стороною якого є фізичні особи, безпосередньо стосується їх прав і обов`язків. За таких обставин, враховуючи встановлені у справі обставини щодо сторін оспорюваних правочинів, якими є фізичні особи - не суб`єкти підприємницької діяльності, суди дійшли вірного висновку, що рішення у даній справі як в частині вимог про визнання недійсними укладених з ними правочинів, так і в частині вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав, стосується прав та обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що робить неможливим розгляд даної справи в цій частині в порядку господарського судочинства.

Господарський суд враховує вищезазначені висновки Верховного Суду, оскільки вони стосуються застосування процесуальних норм та визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з захистом цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно, а тому обставина не визначення позивачем у позові як відповідачів фізичних осіб, речових прав на майно яких безпосередньо стосуються спірні рішення та технічні паспорти, не може бути підставою для зміни юрисдикції даного спору.

Згідно з ч.ч.1, 3-6 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене позовна заява Житлово-будівельного кооперативу Малиновський не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та має розглядатись судом загальної юрисдикції, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1 ч.1 ст.175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . У відкритті провадження у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Малиновський-7 до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А.В.; державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна К.А.; Товариства з обмеженою відповідальністю БТІ Сервіс ; Приватного підприємства Одеське БТІ та приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Дикого С.П. про визнання недійсними рішень та технічних паспортів - відмовити.

Роз`яснити Житлово-будівельному кооперативу Малиновський-7 , що сплачена сума судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Додаток : позовна заява на 10 арк. з доданими документами на 135 арк. та диск.

Ухвала набирає законної сили 23.09.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля