Рішення від 24.09.2020 по справі 917/308/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 Справа № 917/308/20

м. Полтава

за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014

до Фізичної особи - підприємця Кисліченко Оксани Олексіївни, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Лубенське лісове господарство", вул. Інститутська, 6, м. Лубни, Полтавська область, 37500

про стягнення 19 953,22 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання звільнити та повернути нерухоме майно, що є державною власністю,

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача: відсутні.

від відповідача: відсутні.

від третьої особи: відсутні.

Повне рішення складено та підписано 24.09.2020.

Суть справи: Розглядається позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Фізичної особи - підприємця Кисліченко Оксани Олексіївни про стягнення 19 953,22 грн. заборгованості за договором оренди № 54/17-Н від 22.09.2017, в т.ч. стягнення 18204,93 грн. боргу по орендній платі та 1748,29 грн. пені; розірвання договору оренди та зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 384,3 м.кв., розташоване за адресою: вул. Горького, 55-в, смт. Семенівка, Полтавська область, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Лубенське лісове господарство", позивачу за актом приймання-передачі (повернення) майна.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 54/17-Н від 22.09.2017.

Ухвалою від 24.02.2020 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України з огляду на недотримання позивачем вимог, встановлених ГПК України щодо подання позовних заяв, викладених в ст.ст. 162, 164 ГПК України (а.с. 39-40).

Позивач, в термін визначений судом, усунув недоліки позовної заяви та ухвалою від 06.03.2020 (а.с. 49-51) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі балансоутримувача - Державне підприємство Лубенське лісове господарство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та призначив підготовче засідання в справі на 02.04.2020. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвалою від 02.04.2020 (а.с. 66-67) суд відклав підготовче засідання в справі на 30.04.2020.

27.04.2020 до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Лубенське лісове господарство" як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про стягнення 7 350,54 грн. заборгованості з орендної плати. Ухвалою від 30.04.2020 (а.с. 85-87) суд повернув позовну заяву третій особі без розгляду.

Ухвалою від 30.04.2020 (а.с. 92-94) суд відклав підготовче засідання в справі із повідомленням учасників справи про дату наступного судового засідання додатково.

Ухвалою від 16.07.2020 (а.с. 99) суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов у відповідності із вимогами ст. 165 ГПК України - не пізніше 20 днів з моменту набрання законної сили Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020.

Ухвалою від 12.08.2020 (а.с. 101-102) суд повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання 10.09.2020 об 11-30 год.

04.09.2020 від позивача надійшла заява про в порядку ст. 46 ГПК України про зміну (збільшення) позовних вимог № 10-106-06476 від 03.09.2020 (вх. № 9536 від 04.09.2020, а.с. 104-106).

Ухвалою від 10.09.2020 (а.с. 117-118) суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, таким чином, предметом позову є стягнення 19 953,22 грн., з яких 18204,93 грн. боргу по орендній платі та 1748,29 грн. пені; розірвання договору оренди та зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 384,3 м.кв., розташоване за адресою: вул. Горького, 55-в, смт. Семенівка, Полтавська область, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Лубенське лісове господарство", позивачу за актом приймання-передачі (повернення) майна. Цією ж ухвалою суд закрив підготовче засідання в справі та призначив розгляд справи по суті на 24.09.2020.

Копії ухвал суду в цій справі направлялись на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 29-31) та вручені відповідачу, про що свідчать відмітки на поштових повідомленнях про вручення поштової кореспонденції (а.с. 97, 100, 122).

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату та місце проведення розгляду справи по суті.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.

Від позивача надійшла заява від 24.09.2020 (а.с. 125) про розгляд справи без участі представника.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.09.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області, як Орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Кисліченко Оксаною Олексіївною, як Орендарем було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н (далі - Договір, а.с. 9-11).

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 11.06.2019 № 555, затверджено Зміни до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, згідно яких Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях визначено правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно (об`єкт оренди):

- частину нежитлових приміщень адмінбудівлі площею 120,3 кв.м. (реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - 00992705.7.АААДГЛ761);

- склад площею 23,5 кв.м. (реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - 00992705.7.АААДГЛ776);

- склад площею 100,8 кв.м. (реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - 00992705.7.АААДГЛ776) за адресою: вул. Горького, буд. 55, смт. Семенівка, Полтавської області;

- гараж площею 139,7 кв.м. (реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - 00992705.7.АААДГЛ764) за адресою: вул. Горького, буд. 55-в, смт. Семенівка, Полтавської області;

Загальна площа об`єкту оренди складає 384,3 кв.м. Об`єкт оренди знаходиться на балансі Державного підприємства Лубенське лісове господарство (далі - Балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення складських приміщень (п.п. 1.2, 1.4, 1.5 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, передача об`єкта оренди у користування Орендаря здійснюється одночасно з підписанням сторонами Договору та оформлюється актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору. В акті-приймання передачі вказується вартісна характеристика об`єкта оренди на момент передачі майна Орендарю.

За актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.09.2020 (додаток № 1 до Договору, а.с. 11, зворот), Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно.

Згідно п. 3.1 Договору, за користування об`єктом оренди орендар щомісячно сплачує орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 зі змінами (далі - Методика), за результатами вивчення попиту на об`єкт оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2017 року - 1306,83 грн., що відображено у протоколі засідання постійно діючої комісії від 11.07.2017, та затверджено наказом від 21.05.2018 № 298.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс(и) інфляції. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинна на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 4.3.2 Договору, Орендар зобов`язаний у повному обсязі та своєчасно вносити орендні платежі незалежно від наслідків господарської діяльності та фінансового стану.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав умови Договору в частині своєчасного внесення орендних платежів. Зокрема, за відповідачем у період з березня 2019 року по липень 2020 року утворився борг до Державного бюджету по орендній платі в розмірі 18 204,93 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі вказаного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню на прострочені суми орендної плати за загальний період з 16.04.2019 по 31.08.2020 на суму 1748,29 грн.

Позивач на адресу відповідача надсилав претензії від 30.09.2019, від 15.11.2019 щодо заборгованості по орендній платі та пені (а.с. 15-16).

Оскільки, як зазначає позивач, вищезазначені претензії відповідачем в добровільному порядку не задоволено, позивач скористався правом передати спір на вирішення господарського суду і просить суд стягнути з відповідача борг по орендній платі в розмірі 18 204,93 грн. та 1748,29 грн. пені.

За п. 8.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років у разі його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а в разі відсутності нотаріального посвідчення та державної реєстрації - 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців з дати підписання. Таким чином, строк дії Договору закінчився 22.08.2020.

Враховуючи те, що строк Договору закінчився, позивач просить суд зобов`язати відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 384,3 м.кв., розташоване за адресою: вул. Горького, 55-в, смт. Семенівка, Полтавська область, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Лубенське лісове господарство", позивачу за актом приймання-передачі (повернення) майна.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК У країни, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір оренди.

Частинами 1, 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Обов`язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений ст. 759 ЦК України.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копією акту приймання-передачі, підтверджується факт прийняття відповідачем в оренду об`єкту з 22.09.2017.

Згідно наданих позивачем розрахунків за період з березня 2019 року по липень 2020 року відповідач з врахуванням індексації мав сплатити до державного бюджету 18204,93 грн. орендної плати по Договору (70% від загальної суми орендної плати).

Відповідач будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення не надав, тому позовні вимоги про стягнення 18 204,93 грн. боргу по орендній платі задовольняються судом повністю.

Враховуючи те, що строк дії Договору закінчився 22.08.2020, провадження у справі в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017 підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 1748,29 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.04.2019 по 31.08.2020.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок стягуваної суми пені та встановив, що заявлений до стягнення розмір пені не перевищує обрахований судом розмір за визначений позивачем період, а тому є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 8.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років у разі його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а в разі відсутності нотаріального посвідчення та державної реєстрації - 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців з дати підписання. Таким чином, Договір припинив свою дію 22.08.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За п. 10.3 Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом останнього дня дії Договору повертається Орендарем за участю Балансоутримувача.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 384,3 м.кв., розташоване за адресою: вул. Горького, 55-в, смт. Семенівка, Полтавська область, яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Лубенське лісове господарство", позивачу за актом приймання-передачі (повернення) майна є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, судові витрати в справі повністю покладаються на відповідача в сумі 6306,00, грн. витрат по сплаті судового збору (2102,00 грн. за вимогу майнового характеру та по 2102,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру).

Керуючись ст. ст. 129, 231 (п. 2 ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кисліченко Оксани Олексіївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Державного бюджету України (на рахунок UA498999980313010094000016442, Семенівське УК/отг. Смт. Семен/22080300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37541502, код класифікації доходів бюджету 22080300) - 18204,93 грн. основного боргу та 1748,29 грн. пені.

3. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Кисліченко Оксану Олексіївну ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 384,3 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Лубенське лісове господарство", Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 42769539) за актом приймання-передачі (повернення) майна.

4 Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кисліченко Оксани Олексіївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539, на рахунок НОМЕР_2 , банк одержувача: Державна казначейська служба України, МФО 820172) 6306,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Закрити провадження в справі в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017.

6. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко