Рішення

від 24.09.2020 по справі 920/196/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.2020 Справа № 920/196/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/196/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Ворожбянської міської ради (Сумська область, Білопільський район, м. Ворожба, вул. Б.Хмельницького, 8, код ЄДРПОУ 04058031)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 889374,96 грн., розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії,

представники учасників справи:

від позивача: адвокат Сивенко В.М.;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій просить суд стягнути з відповідача 889374,96 грн. заборгованості з орендної плати за землю; розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.08.2018, укладений між сторонами, загальною площею 13,5909 га, кадастровий номер: 5920610300:00:003:0499, яка знаходиться за адресою: м. Ворожба, вул. Богдана Хмельницького (колишня Ворошилова), 110; зобов`язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку загальною площею 13,5909 га, кадастровий номер: 5920610300:00:003:0499 у придатний для використання стан щляхом проведення рекультивації, а також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 17544,63 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.03.2020 відкрито провадження у справі № 920/196/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.03.2020.

Ухвалою суду від 31.03.2020 відкладено підготовче засідання на 05.05.2020.

Ухвалою суду від 05.05.2020 відкладено підготовче засідання на 19.05.2020.

20.05.2020 до суду електронною поштою надійшов лист № 389/02-14 від 19.05.2020 Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, в якому повідомляє, що гр. ОСОБА_1 вибув до нового місця проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 09.06.2020 відкладено підготовче засідання на 25.06.2020.

Ухвалою суду від 25.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2020.

Однак, 28.07.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 11.08.2020 призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020 відкладено розгляд справи по суті на 24.09.2020.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

21.08.2015 між Ворожбянською міською радою (позивач - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Колесником Ігорем Олеговичем (відповідач - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Ворожба, вул. Ворошилова, 110 (перейменована на вул. Богдана Хмельницького), загальною площею 13,5909 га, з кадастровим номером 5920610300:00:003:0499.

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920610300:00:003:0499 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Білопільського районного управління юстиції на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23849461 від 21.08.2015.

Відповідно до п. 3 договору на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна.

Земельна ділянка передається в оренду яка знаходиться у комунальній власності Ворожбянської міської ради (п. 4 договору).

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9881943,39 грн.

Договір укладено на 5 років з 21.08.2015 по 20.08.2020 (п. 8 договору).

Відповідно до пунктів 9, 10 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 296458,30 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Орендна плата вноситься орендарем на рахунок Ворожбянської міської ради не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем (п. 11 договору).

На підставі акта приймання-передачі земельної ділянки від 21.08.2015 Ворожбянською міською радою передано, а ФОП Колесником І.О. прийнято земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості загальною площею 135909 га за адресою: м. Ворожба, вул. Б.Хмельницького, 110.

Відповідно до п. 27 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що орендарем протягом тривалого часу не виконуються зобов`язання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, що призвело до виникнення заборгованості.

Починаючи з серпня 2015 року по теперішній час, ФОП Колесник І.О. не сплачував до місцевого бюджету платежі за користування земельною ділянкою, внаслідок чого станом на 26.02.2020 заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за земельну ділянку за період з 01.03.2017 по 26.02.2020 складає 889374,96 грн.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями ст. ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі; і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Визначення орендної плати міститься у пункті 1 статті 286 Господарського кодексу України, згідно якого орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. При цьому пункт 4 статті 286 Господарського кодексу України встановлює, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з положеннями статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачений обов`язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Розмір заборгованості відповідача підтверджується розрахунком суми позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 21.08.2015 в сумі 889374,96 грн.

Відповідно до п. 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Пунктом 37 договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі невиконання наступних умов договору: порушення строків виплати орендної плати; систематична невиплата та ухилення орендаря від орендної плати протягом 3-х місяців підряд.

Положеннями ст. ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У статті 141 Земельного кодексу України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д ч. 1 цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини 1 статті 611 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, беручи до уваги, що відповідач за період з березня 2017 року по лютий 2020 року систематично не сплачував орендну плату за землю, що є істотним порушенням умов договору, суд зазначає, що у даному випадку наявні підстави передбачені чинним законодавством та договором для розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.08.2015.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 15 договору оренди земельної ділянки визначено цільове призначення земельної ділянки, а саме: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Як вбачається з матеріалів справи, на вищевказаній земельній ділянці були розміщені об`єкти нерухомого майна, які складалися з цілісного майнового комплексу будівель і споруд Ворожбянського машинобудівного заводу в кількості 31 споруда. Майновий комплекс відповідач придбав відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.04.2015 зареєстрованого приватним нотаріусом Півоваровим О.К. Київського міського нотаріального округу м. Києва. В результаті придбання вказаного майнового комплексу відповідач набув права користування земельною ділянкою під ним, у зв`язку з чим було укладено договір оренди земельної ділянки від 21.08.2015.

З часом майновий комплекс було розібрано відповідачем, в результаті чого земельна ділянка за адресою: м. Ворожба, вул. Б.Хмельницького, 110 не використовується відповідачем за цільовим призначенням, на ній відсутні об`єкти нерухомого майна, які були підставою для надання вказаної земельної ділянки в оренду ФОП Колеснику І.О. У зв`язку з розбиранням відповідачем об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка фактично приведена у стан неприданий для використання відповідно до цільового призначення, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки від 18.02.2020.

Відповідно до п. 20 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані придатному для її подальшого використання за цільовим призначенням.

Як зазначає позивач, для приведення земельної ділянки у придатний для подальшого використання її, як за цільовим призначенням так і для інших цілей, відповідач зобов`язаний здійснити рекультивацію порушеної земельної ділянки.

Згідно зі ст. 166 Земельного кодексу України рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення грунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, у зв`язку використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, погіршення стану земельної ділянки та приведення її в непридатний для використання стан, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 889374,90 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.08.2015 та зобов`язання відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом проведення рекультивації.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ворожбянської міської ради (Сумська область, Білопільський район, м. Ворожба, вул. Б.Хмельницького, 8, код ЄДРПОУ 04058031) 889374 грн. 96 коп. заборгованості з орендної плати за землю та 17544 грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору (УК Білопільського району, м. Ворожба 18010900, р/р UA098999980334139815000018039, ГУДК СУ у Сумській області м. Суми, МФО 899998, код банку 38020201).

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.08.2018, укладений між фізичною особою-підприємцем Колесником Ігорем Олеговичем та Ворожбянською міською радою на земельну ділянку загальною площею 13,5909 га, кадастровий номер: 5920610300:00:003:0499, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

4. Зобов`язати Колесника Ігоря Олеговича привести земельну ділянку загальною площею 13,5909 га, кадастровий номер: 5920610300:00:003:0499, яка знаходиться за адресою: м. Ворожба, вул. Богдана Хмельницького (колишня Ворошилова), 110 у придатний для використання стан щляхом проведення рекультивації.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 24.09.2020.

Суддя В.В. Яковенко