Рішення

від 24.09.2020 по справі 922/495/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/495/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Національного аерокосмічного університету ім. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" в особі студентського містечка Національного аерокосмічного університету ім. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряна краса", м. Харків про стягнення 239 852,13 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" в особі студентського містечка Національного аерокосмічного університету ім. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (позивач) звернувся до Господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряна краса" (відповідач) заборгованість:

- за Договором оренди №6449-Н від 12.02.2018 в розмірі 170 044,10 грн, яка складається з: 50% орендної плати з ПДВ - 158 148,39 грн., пеня - 11 895,71 грн.;

- за Договором про відшкодування балансоутримувачу податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №1-02/18 від 12.02.2018 в розмірі 65 955,64 грн, що складається з: відшкодування податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг в сумі 63 779,03 грн, пені в сумі 2 176,61 грн;

- за Договором оренди майна №1 від 02.04.2018 в розмірі 3 852,39 грн, що складається з оренди майна у сумі 1 417,07 грн та пені в сумі 2 434,32 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.

У відповідності до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Зідно з ч. ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Пунктом 11 вищевказаного Закону у Господарський процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) внесено зміни, зокрема: розділ Х Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Ухвалою суду від 13.04.2020 на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", продовжено строк розгляду справи по суті на строк дії карантину. Проте, враховуючи те, що матеріали справи містять докази та документи, необхідні для правильного вирішення спору, з метою незатягування судового процесу, та враховуючи права та інтереси сторін, суд дійшов висновку про розгляд даної справи з винесенням судового рішення.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвали суду від 25.02.2020, 13.04.2020 не отримав.

При цьому, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Вищезазначені ухвали суду направлялись відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві: 61158, м. Харків, пр. Льва Ландау, 56/3, яка співпадає з адресою, зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та у свідоцтві платника єдиного податку, які були повернуті до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній" та "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім того, суд враховує, що за приписами ч.1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази погашення заборгованості не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ТОВ Зоряна краса (орендар) 12.02.2018 укладено договір оренди державного майна № 6449-Н (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кім. №№ 3, 4, 23, 24, 25, 26, 27 на 1-му поверсі, загальною площею 59.80 кв. м. та кім. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13, 14,15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26 на другому поверсі, загальною площею 466,50 кв.м, 5-поверхової будівлі гуртожитку №7,9 інв. № 92477, літ. А-5 (далі - майно) загальною площею 526,3 кв. м. за адресою: м. Харків, вул. Чкалова, 1, що перебуває на балансі Студентського містечка Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського Харківський авіаційний інститут (балансоутримувач).

На підставі акту приймання-передачі орендованого майна від 12.02.2018 (додаток №1 до Договору) майно передано орендарю.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що його укладено строком на 1 рік, що діє з 12.02.2018 до 12.02.2019.

Орендна плата згідно п. 3.1. договору визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2017 р. - 39 107,67 грн.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50% .

Відповідно до п. 3.11. Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Положеннями п. 10.9. Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу по акту приймання-передачі, погодженому з орендодавцем.

Майно вважається повернутим балансоутримувачу та орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 10.10 Договору).

31.12.2019 за актом приймання-передачі нежитлові приміщення були повернуті балансоутримувачу.

Положеннями розділу 5 Договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що обов`язки, які визначені Договором, зокрема, п. 3.6 та п. 5.3, орендар не виконував в повному обсязі, орендну плату сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за період з серпня по грудень 2019 року у відповідача утворилась заборгованість перед балансоутримувачем з орендної плати у сумі 170 044,10 грн. з якої: 50% орендної плати з ПДВ - 158 148,39 грн., пеня - 11 895,71 грн.

Пунктом 5.12. Договору передбачено обов`язок орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, для чого протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг орендарю.

На виконання п. 5.12. Договору між позивачем та відповідачем 12.02.2018 укладено договір про відшкодування балансоутримувачу податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1-02/18, відповідно до умов якого балансоутримувач зобов`язався забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, а також утримання прибудинкової території, а орендар - брати участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Пунктом 2.1. договору № 1-02/18 сторони визначили, що витрати балансоутримувача, які відшкодовуються орендарем складаються з:

а) обслуговування майна, ремонту майна, проведення огляду та необхідних робіт по утриманню інженерно-технічного обладнання для його належного функціонування (експлуатаційні витрати);

б) комунальних послуг (електроенергія, теплопостачання, холодна вода, каналізація, гаряча вода);

в) відшкодування податку на землю.

Пунктом 9.1 договору № 1-02/18 встановлено термін його дії: з 12.02.2018 до 12.02.2019.

Порядок та розмір відшкодування витрат балансоутримувача орендарем встановлено розділом 3 договору № 1-02/18, а саме:

- Розмір плати за обслуговування і ремонт майна, прибудинкової території, залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (Додаток 1) за обслуговування та ремонт майна, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

- За послуги пов`язані з експлуатацією майна (витрати на утримання прибудинкової території, прибирання та дезинфекцію приміщень, ремонт будівлі) тієї частини, що припадає на орендовану площу, розмір оплати визначається шляхом перемноження розміру орендованої площі на вартість експлуатації 1 кв.м. будівлі, яка визначається розрахунковим шляхом і затверджується балансоутримувачем.

- Розмір вартості комунальних послуг, таких як електроенергія здійснюється - за показниками приладу обліку (лічильника) або за розрахунковими даними по тарифу, передбаченому балансоутримувачу постачальником послуг електричної енергії у відповідному періоді (шляхом перемноження показників на встановлені тарифи).

- Розмір оплати за теплопостачання визначається шляхом множення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення орендованого приміщення на вартість 1 Гкал теплової електроенергії, діючої на даний період. Розрахунковий період для нарахування обсягу теплової енергії орієнтовно коливається з 25 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця з урахуванням фактичної температури повітря за цей період.

- Вартість відшкодування податку на землю орендарем встановлюється у розмірі одного відсотка грошової оцінки земельної ділянки, на якій розташована орендована площа.

Згідно з пунктом 8.1. договору № 1-02/18 за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Як вказує позивач, відповідач свої зобов`язання, передбачені зазначеним договором, зокрема п.п. 3.1 - 3.7 та п. 4.1, не виконував в повному обсязі, платежі передбачені цим договором сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за період з серпня по грудень 2019 року у нього утворилась заборгованість перед балансоутримувачем з відшкодування податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у сумі 53 779,03 грн., та нарахована пеня - 2 176,61 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем укладено договір оренди майна №1 від 02.04.2018, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування на умовах оренди майно.

За користування об`єктом оренди орендар зобов`язався сплачувати орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності у розмірі 472,69 грн. в місяць, у тому числі ПДВ 20% (Додаток № 2 до договору №1).

Проте, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання, передбачені зазначеним договором, зокрема п.п. 3.1 - 3.3 та п. 4.1, не виконував в повному обсязі, орендні платежі сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за період з жовтня по грудень 2019 року у нього утворилась заборгованість з оренди майна у сумі 1 418,07 грн., та нарахована пеня - 2 434,32 грн.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов вищевказаних договорів позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 509 ЦК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата є однією з істотних умов договору оренди.

Статтею 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частинами 1, 3 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив: 50 % орендної плати з ПДВ - 158 148,39 грн. за договором оренди № 64494Н від 12.02.2018; відшкодування податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у сумі 63779,03 грн. за договором про відшкодування балансоутримувачу податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1-02/18 від 12.02.2018; оренду майна у сумі 1 418,07 грн. за договором оренди майна №1 від 02.04.2018 на загальну суму 223 345,49 грн.

Жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або доказів сплати заборгованості по вищевказаним договорам відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував сплату ним заборгованості за договором оренди №6449-Н від 12.02.2018; договором про відшкодування балансоутримувачу податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1-02/18 від 12.02.2018; договором оренди майна №1 від 02.04.2018 на загальну суму 223 345,49 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми заборгованості правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені по вищевказаним договорам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У п. 3.7 договору оренди № 6449-Н від 12.02.2018 сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 8.3. договору про відшкодування балансоутримувачу податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1-02/18 від 12.02.2018 сторони передбачили, що при несвоєчасному внесенні платежів, передбачених цим договором орендар зобов`язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до п.п. 6.1-6.2. договору оренди майна №1 від 02.04.2018 у випадку невиконання зобов`язань, передбачених п. 4.1 та п. 4.2 договору орендар сплачує на користь орендодавця за весь період прострочення пеню в розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У випадку невиконання зобов`язань, передбачених п. 5.3.8 договору, орендар сплачує на користь орендодавця за весь період прострочення пеню в розмірі 0,3% від балансової вартості Об`єкту оренди за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що нараховані до стягнення суми пені за договорами підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають: пеня за договором оренди №6449-Н від 12.02.2018 в сумі 10 146,65 грн. В частині стягнення пені в сумі 1 749,06 грн. заявлені вимоги є неправомірними. Пеня за договором про відшкодування балансоутримувачу податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1-02/18 від 12.02.2018 підлягає задоволенню в сумі 1796,80 грн., в частині стягнення пені в сумі 380,11 грн. слід відмовити. Пеня за договором оренди майна №1 від 02.04.2018 підлягає задоволенню в сумі 27,03 грн., в частині стягнення пені в сумі 2 407,29 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України, згідно якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 546, 548, 549, 610-612, 629, 631 ЦК України; ст.ст. 173, 174, 179, 224, 225 ГК України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зоряна краса (61158, м. Харків, просп. Льва Ландау, 56/3, код ЄДРПОУ 35348785) на користь Національного аерокосмічного університет ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут в особі Студентського містечка Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23912896) заборгованість за договором оренди № 6449-Н від 12.02.2018 в розмірі 158 148,39 грн. та пеню в сумі 10146,65 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зоряна краса (61158, м. Харків, просп. Льва Ландау, 56/3, код ЄДРПОУ 35348785) на користь Національного аерокосмічного університет ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут в особі Студентського містечка Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23912896) заборгованість за договором про відшкодування балансоутримувачу податку на землю, витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1-02/18 від 12.02.2018 в сумі 63 779,03 грн. та пеню в сумі 1 796,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зоряна краса (61158, м. Харків, просп. Льва Ландау, 56/3, код ЄДРПОУ 35348785) на користь Національного аерокосмічного університет ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут в особі Студентського містечка Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23912896) заборгованість за договором оренди майна №1 від 02.04.2018 в сумі 1 418,07 грн. та пеню в сумі 27,03 грн.

В частині стягнення пені в сумі 4 536,46 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зоряна краса (61158, м. Харків, просп. Льва Ландау, 56/3, код ЄДРПОУ 35348785) на користь Національного аерокосмічного університет ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут в особі Студентського містечка Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського Харківський авіаційний інститут (61070, м. Харків, вул. Чкалова, буд. 1, код ЄДРПОУ 23912896) судовий збір в сумі 3 529,74 грн.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "24" вересня 2020 р.

Суддя Л.В. Шарко