Рішення

від 22.09.2020 по справі 200/2351/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 р. Справа№200/2351/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38652962, місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175) до Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку (код ЄДРПОУ: 38181706, місцезнаходження: 85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Миру, 33б) про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) гуртожитку відповідача до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації об`єкту.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №200/2351/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідачу направлено ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року за адресою місцезнаходження, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Миру, 33б, та вручено особисто представнику відповідача.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

У зв`язку з чим, строк протягом якого сторона повинна виконати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху продовжується на час дії карантину, а саме до дня прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про завершення дії карантину.

Проте, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18 червня 2020 року пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Крім того, відповідно до розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України № 731-IX від 18 червня 2020 року набрав чинності 17.07.2020 року, таким чином 20-денний строк подачі заяви про продовження процесуальних строків закінчився 07 серпня 2020 року.

Станом на 07 серпня 2020 року заява про продовження процесуальних строків на адресу суду не надходила, 20-денний строк подачі заяви закінчився, у 10-денний строк з дня отримання ухвали відповідачем не подано відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) будівлі гуртожитку Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. В ході перевірки виявлені чисельні порушення, які є такими, що впливають на ризик виникнення пожежі, створюють перешкоди її гасінню, вільній евакуації людей при виникненні пожежі, тим самим створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вважає, що виявлені порушення є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у відповідності зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Враховуючи зазначені обставини, з урахуванням положень ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про вирішення справи за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до вимог Доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 №44205/1/1-19 з метою здійснення контролю за виконанням вимог Кодексу цивільного захисту України, на підставі Наказу 19 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області №203 від 18 грудня 2019 р. Про проведення позапланових перевірок визначено посадових осіб, яким доручено провести перевірку Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку . (а.с. 39-40)

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №111 від 18 грудня 2019 року старшим інспектором відділення запобігання надзвичайним ситуаціям 19 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області Рябенко О.М. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку , розташованого за адресою: 85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Миру, 33б, гуртожитку: м. Добропілля, м. Білицьке, вул.. Паркова, 6, щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 41-42)

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №10 від 26 грудня 2019 (далі - акт перевірки). (а.с. 10-38)

Відповідно до акта перевірки, в ході її проведення встановлено, що у будівлі гуртожитку Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку порушено нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки, які стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- Система проти пожежного захисту, а саме система пожежної сигналізації у будівлі гуртожитку, знаходиться у несправному стані. (порушено пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ);

- Не здійснюється підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації), а саме: - не укладено договір із пультовою організацією для передавання тривожних сповіщень від приймально- контрольного приладу системи пожежної сигналізації відповідно до п. Ж.11.1 додатку Ж ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту ; - не здійснюється технічне обслуговування відповідно до п. Ж.11.3 додатку Ж ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту . (порушено пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ);

- Дерев`яні конструкції будівлі (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують I гpyпу вогнезахисної ефективності. (порушено пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- Будівлю не забезпечено планами евакуації, ще відповідають п. 10.7 ДСТУ 7317:2013 (порушено пункт 5 розділу ІІ ППБУ);

- He проведено практичні тренування працівників 1 раз на півроку щодо дій у разі пожежі. (порушено пункт 5 розділу II ППБУ);

- Використовуються тимчасові електромережі у коридорах першого та другого поверху, кімнаті чергового персоналу (порушено пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ);

- З`єднання проводів в кухні, електричних коробках на першому та другому поверхах, здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);

- Електричні вимикачі в кімнаті № 25, туалеті другого поверху, коридорах першого та другого поверхів встановлено на горючу основу (порушено пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ);

- Електричні розетки в кімнаті № 14 та кімнаті чергового персоналу встановлено на горючу основу (порушено пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ);

- Використовується несправний електричний подовжувач на кухні (порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ);

- Під час експлуатації об`єкту знижено рівень пожежної безпеки, а саме: внутрішній протипожежний водопровід не забезпечує необхідну витрату води на внутрішнє пожежогасіння (знаходиться в несправному стані), що не відповідає вимогам пункту 2 Таблиці 3 ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І Проектування. Частина ІІ Будівництво (порушено пункт 22 розділу II ППБУ);

- Пожежний кран-комплект розміщується у навісній шафці, яка не має отворів для провітрювання і не пристосована для опломбування та візуального огляду його без розкривання (порушено підпункт 6 пункту 2.2 глави 2 І розділу V ППБУ);

- За наявності людей у будівлі допускається зачинення дверей евакуаційних виходів не на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа (порушено пункт 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- Керівником та відповідальними особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26 червня 2013 року N 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (порушено пункт 16 розділу II ППБУ);

- Усіх громадян, котрі прибувають до гуртожитку, не ознайомлено адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис) (порушено абзац перший пункту 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ);

- У житлових номерах, кімнатах будівлі не вивішено на видимих місцях план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі (порушено пункт 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ);

- Мешканці об`єкту не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (порушено пункт 5.6 глави 5 розділу VI ППБУ);

- Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки (порушено пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

- Роботу новоутвореного підприємства чи використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (порушено абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ);

- Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (порушено пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- Працівників не у повному обсязі забезпечено засобами індивідуального захисту (порушено пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- Об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту не проведено (порушено пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Примірник акта перевірки уповноважена особа відповідача - в.о. директора отримала 26.12.2019 року, про що свідчить підпис вказаної посадової особи в акті перевірки, що відповідачем не заперечується. Зауважень або пояснень щодо результатів виявлених порушень представник відповідача не подавав. (а.с. 37-38)

- Позивачем надано відомості про часткове усунення виявлених порушень, відповідно до Акту від 20.05.2020 року. Неусунутими залишаються наступні порушення: система проти пожежного захисту, а саме система пожежної сигналізації у будівлі гуртожитку, знаходиться у несправному стані; не здійснюється підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації), а саме: - не укладено договір із пультовою організацією для передавання тривожних сповіщень від приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації відповідно до п. Ж.11.1 додатку Ж ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту ; - не здійснюється технічне обслуговування відповідно до п. Ж.11.3 додатку Ж ДБН В.2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту ; дерев`яні конструкції будівлі (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують I гpyпу вогнезахисної ефективності; будівлю не забезпечено планами евакуації, ще відповідають п. 10.7 ДСТУ 7317:2013; керівником та відповідальними особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26 червня 2013 року N 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях"; не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки; роботу новоутвореного підприємства чи використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей позивач просить застосувати відповідні заходи реагування.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до положень ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Водночас, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012 (далі - Кодекс цивільного захисту України).

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту Українидо завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання.

Згідно з пунктом 25 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із Положенням про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України у Донецькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Донецькій області від 17.01.2020 №24 (внесено зміни до наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 20.02.2019 р. № 77 Про затвердження Положення про управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ), Управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України у Донецькій області є структурним підрозділом ГУ ДСНС України у Донецькій області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та запобігання їх виникненню, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, (далі - Правила №1417), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Підпунктом 1.1 пункту 1 розділу V Правил №1417 визначено, що усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу V Правил №1417 підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Правил №1417 на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. На об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

Відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу ІV Правил №1417 улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Відповідно до пункту 1.6 глави 1 розділу ІV Правил №1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Відповідно до пункту 1.17 глави 1 розділу ІV Правил №1417 електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Відповідно до пункту 1.18 глави 1 розділу ІV Правил №1417 забороняється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання.

Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Правил №1417 під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил №1417 пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Відповідно до пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Правил №1417 посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Відповідно до пункту 5.1 глави 5 розділу VІ Правил №1417 усі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей (готелі, гуртожитки, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки та бази відпочинку, профілакторії), повинні бути ознайомлені адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис). У житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей мають бути вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам`ятка для мешканців про правила пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 5.6 глави 5 розділу VІ Правил №1417 черговий персонал готелів та готельних комплексів з кількістю місць для проживання 50 осіб і більше, а також мешканці цих об`єктів мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі.

Відповідно до пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Відповідно до положень статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належать, зокрема: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

Відповідно до положень частини 2 статті 57 КЦЗ України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Суд враховує, що виявлені порушення у своїй сукупності можуть призвести до виникнення пожежі, не дозволять вчасно її ліквідувати, призведуть до її стрімкого розвитку та потенційно загрожують життю і здоров`ю людей.

Згідно зі статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.

Крім цього, суд наголошує на тому, що відповідач не надав доказів повного усунення порушень, відображених у Акті №95 від 26.12.2019 року.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що належних, допустимих та достовірних доказів усунення, викладених в акті перевірки істотних порушень, відповідачем, станом на дату прийняття рішення у справі, до суду не подано.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Відповідності до пункту 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Як свідчить зміст позовної заяви та доданих до неї документів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, а саме заборона подальшої експлуатації будівлі гуртожитку Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку , розташованого за адресою: м. Добропілля, м. Білицьке, вул.. Паркова, 6, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд звертає увагу сторін, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якими, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Зазначена позиція суду неодноразово була викладена в рішеннях Верховного Суду, а саме К/9901/24269/19, К/9901/30775/19 та ін.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем докази усунення порушень в повному обсязі, вказаних в акті перевірки №95 від 26.12.2019 року до суду не подано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Суд зазначає, що згідно із частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв`язку з перебуванням судді Троянової О.В. у щорічній основній відпустці, розгляд справи проводиться у перший робочий день.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 38652962, місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175) до Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку (код ЄДРПОУ: 38181706, місцезнаходження: 85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Миру, 33б) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) гуртожитку Комунального підприємства Білицький міський парк культури та відпочинку , розташованого за адресою: Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Паркова, 6.

Рішення прийнято, складено у повному обсязі та підписане 22 вересня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова