Рішення

від 23.09.2020 по справі 200/2243/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. Справа№200/2243/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38652962; 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175) до комунального некомерційного підприємства Курахівська міська лікарня (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Мечникова, 14, код ЄДРПОУ 05493094) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до комунального некомерційного підприємства Курахівська міська лікарня про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) комунального некомерційного підприємства Курахівська міська лікарня , розташованого за адресою: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Мечникова, 14 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкта.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що у період з 23.12.2019 року по 24.12.2019 року проведено позапланову перевірку приміщень комунального некомерційного підприємства Курахівська міська лікарня за адресою: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Мечникова, 14, актом перевірки від 24.12.2019 року №108 встановлені численні порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697. У зв`язку з чим просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту.

Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому зазначає, що теперішній час Відповідачем було усунено наступні недоліки: забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання (платіжне доручення № 1131 від 26.12.2019 р.), було виконано плани евакуацій на основі фотолюмінісцентного матеріалу у будівлях поліклініці, хірургічного відділення, гінекологічного відділення, терапевтичного відділення, дитячого відділення, молочної кухні (платіжне доручення № 934 від 16.12.2019 р.); пожежні кран-комплекти №№ 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 були укомплектовані пожежними рукавами однакого з ним діаметру та стволом, а також важелями для полегшення відкривання вентиля у приміщеннях поліклініки, хірургічного відділення, гінекологічного відділення, ЛОР відділення, терапевтичного відділення. Елементи з`єднання пожежних кранів, рукавів та ручного пожежного ствола - однотипні (платіжне доручення № 1047 від 19.12.2019 року. Також було закуплено вогнегасники у кількості 14 штук.

Також КНП Курахівська міська лікарня зверталося до районних та обласних органів охорони здоров`я, а також органів місцевого самоврядування з листами, щодо виділення бюджетних коштів на усунення порушень пожежної безпеки на території та приміщеннях КНП Курахівська міська лікарня

Отже застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації КНП Курахівська міська лікарня призведе до порушення конституційних прав громадян передбачених статтею 49 Конституції України. Відповідач вважає недоцільним застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.03.2020 року.

23.03.2020 року розгляд справи відкладено на 21.04.2020 року у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями для запобігання розповсюдження коронавірусного захворювання Сovid-19.

21.04.2020 року розгляд справи відкладено на 28.04.2020 року у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями для запобігання розповсюдження коронавірусного захворювання Сovid-19.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено на 19.05.2020 року.

19.05.2020 року розгляд справи відкладено на 03.06.2020 року у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями для запобігання розповсюдження коронавірусного захворювання Сovid-19.

03.06.2020 року розгляд справи відкладено на 30.06.2020 року у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями для запобігання розповсюдження коронавірусного захворювання Сovid-19.

30.06.2020 року розгляд справи відкладено на 27.07.2020 року у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями для запобігання розповсюдження коронавірусного захворювання Сovid-19.

Ухвалою суду від 27.07.2020 року зупинено провадження у справі до 01.09.2020 року.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року поновлено провадження у справі.

Представник позивача та відповідача до судового засідання не з`явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Докази повідомлення сторін містяться в матеріалах справи.

До Донецького окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі та у письмовому провадженні.

У відповідності до вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

У період з 23.12.2019 року по 24.12.2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , листа Першого заступника Голови ДСНС України Мельчуцького О.Г. від 11.12.2019 року № 02-17767/261, доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року № 44205/1/1-19, наказу ДПРЗ-З ГУ ДСНС України у Донецькій області від 17.12.2019 року № 1118 Про проведення позапланової перевірки проведено позапланову перевірку приміщень та території КНП Курахівська міська лікарня , розташованої за адресою: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Мечникова, 14.

Актом перевірки від 24.12.2019 року № 108 (далі - Акт) встановлені численні порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року № 252/26697 (далі - ППБУ), а саме:

- не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання згідно діючих нормативних актів, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків;

- не організовано проведення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки об`єктів, не складено Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки об`єкта, що унеможливлює встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій;

- не забезпечено проходження навчання персоналу діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

- не відремонтовано стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд, що унеможливить їх використання як шляху евакуації при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Поліклініку КНП Курахівська міська лікарня :

- не обладнано приміщення поліклініці, хірургічного відділення, гінекологічного відділення, лор відділення, терапевтичного відділення, дитячого відділення, зубо-протезного кабінету, ЦСО, харчоблоку, інфекційного відділення, клініко- діагностичної лабораторії, бухгалтерії, молочної кухні, матеріального складу, авто-гаражу системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , що призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- не обладнано будівлю поліклініці, хірургічного відділення, гінекологічного відділення, ЛОР відділення, терапевтичного відділення, дитячого відділення, системою оповіщення про пожежу та управлення евакуацією людей СО-3, що призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в приміщеннях поліклініці, хірургічного відділення, гінекологічного відділення, ЛОР відділення, терапевтичного відділення, дитячого відділення, зубо-протезного кабінету, ЦСО, харчоблоку, інфекційного відділення, клініко-діагностичної лабораторії, бухгалтерії, молочної кухні, матеріального складу, авто-гаражу, що призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не забезпечені сходові клітини, коридори та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням у будівлях поліклініка, хірургічне відділення, гінекологічне відділення, ЛОР відділення, терапевтичне відділення, дитяче відділення, що, у свою чергу, не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння;

- не виконано плани евакуації на основі фотолюмінісцентного матеріалу у будівлях поліклініці, хірургічного відділення, гінекологічного відділення, лор відділення, терапевтичного відділення, дитячого відділення, молочної кухні, що призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- допускається влаштування незаповненого отвору в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові у приміщеннях поліклініці, хірургічного відділення, гінекологічного відділення, ЛОР відділення, терапевтичне відділення, дитяче відділення, бухгалтерії, молочної кухні, внаслідок чого можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Пожежні кран-комплекти № 1,2,3,4,5,8,9,10,11,12,13,14,15,16 не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля у приміщеннях поліклініці, хірургічного відділення, гінекологічного відділення, ЛОР відділення, терапевтичного відділення, що призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- допущено зняття пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток коридорів приміщень гінекологічне відділення, ЛОР відділення, терапевтичне відділення, що створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не обладнано будівлю підвального приміщення, зубо-протезного кабінету, ЦСО, харчоблоку, інфекційного відділення, клініко-діагностичної лабораторії системою оповіщення про пожежу та управлення евакуацією людей типу СО-2, що призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- не оброблено дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності у приміщеннях інфекційного відділення, клініко-діагностичної лабораторії, що під впливом небезпечних факторів пожежі призводить до їх руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі;

- на вікнах встановлені глухі (незнімні) грати у приміщеннях зубо-протезного кабінету, інфекційне відділення, клініко-діагностичної лабораторії, бухгалтерії, що унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- приміщення з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися не забезпечено пристроями фільтрувальними для само рятування під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Отже, встановлені порушення створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії та ін.), ускладнюють гасіння пожежі.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з такого.

Відповідно до статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України від 14.10.1992 року №2694-XII Про охорону праці , державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 4 вказаного Закону встановлено, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

За приписами ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1 і 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду які наведені в постанові від 7 серпня 2019 року у справі №810/1820/18.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.

Як було встановлено судом, відповідачем встановлені порушення вимог законодавства при організації роботи відповідача з питань пожежної безпеки, а також у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки, які на думку уповноваженого суб`єкта владних повноважень створюють безпосередню загрозу життю і здоров`ю людей. При цьому відповідачем не надано доказів усунення всіх виявлених перевіркою порушень.

Проте, ст. 4 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII передбачено, що основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, визнання охорони здоров`я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України.

Частиною першою ст. 12 вказаних Основ законодавства визначено, що охорона здоров`я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров`я в Україні та забезпечує її реалізацію.

Статтею 30 вказаних Основ законодавства передбачено, що держава забезпечує планомірне науково обґрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань.

Особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, небезпечних для населення, усуваються від роботи та іншої діяльності, яка може сприяти поширенню інфекційних хвороб, і підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою в разі потреби допомоги по соціальному страхуванню. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов`язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.

У разі загрози виникнення або поширення епідемічних захворювань Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом можуть запроваджуватися особливі умови і режими праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих захворювань.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зобов`язані активно сприяти здійсненню протиепідемічних заходів.

Перелік особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань та умови визнання особи інфекційно хворою або носієм збудника інфекційного захворювання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я і публікуються в офіційних джерелах.

Частиною першою ст. 22 Закону України від 6 квітня 2000 року № 1645-III Про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що особи, хворі на інфекційні хвороби, контактні особи та бактеріоносії, які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, підлягають своєчасному та якісному лікуванню, медичному нагляду та обстеженням. Особи, які хворіють на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, є носіями збудників цих хвороб або перебували в контакті з такими хворими чи бактеріоносіями, а також хворі на інші інфекційні хвороби у разі, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров`я чи наукових установ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин.

Аналіз ст. 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Позивач, звертаючись із цим позовом з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного зупинення експлуатації КНП Курахівська міська лікарня а якщо неможливо - то чому.

Крім того Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не визначені порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Суд зазначає, що позовні вимоги заявлено щодо повного зупинення експлуатації (роботи) опорного медичного закладу КНП Курахівська міська лікарня , що передбачає обмеження конституційного права громадян, передбаченого ст. 49 Конституції України та може вплинути на реалізацію обов`язків держави щодо створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування, а також з призначення відповідача, яке пов`язане з забезпеченням медичного обслуговування громадян.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які наведені постанові від 21.10.2019 у справі №810/4274/17.

Наказом здоров`я ДУ Донецький обласний центр міністерства охорони здоров`я України Донецької обласної державної адміністрації Департаменту охорони від 19.03.2020 року № 179/81 Про організацію заходів щодо запобігання поширення на території Донецької області випадків COVID-19 затверджено перелік закладів охорони здоров`я для госпіталізації пацієнтів, які відповідають визначенню випадку COVID-19 та хворих на COVID-19 І,ІІ, ІІІ черги реагування (п. 3 цього наказу). Крім того пп. 7.4 і пп. 7.5 п. 7 вказаного наказу встановлено, що госпіталізацію хворих з підозрою на COVID-19 у разі викликів від населення та викликів від медичних працівників проводити до закладів охорони здоров`я згідно з пунктами 3.1., 3.2., 3.3., 3.4 цього наказу. У разі виклику бригади екстреної медичної допомоги медичними працівниками закладів охорони здоров`я з метою переведення хворих транспортування проводити згідно з підпунктами 3.1., 3.2., 3.3., 3.4 цього наказу,

При цьому, КНП Курахівська міська лікарня відноситься до закладів охорони здоров`я ІІ черги реагування, тобто є опорним закладом охорони здоров`я в госпітальному окрузі, до закладів охорони здоров`я ІІ черги реагування для госпіталізації пацієнтів з COVID-19.

З огляду на викладене, суд вважає, що застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації опорного закладу охорони здоров`я КНП Курахівська міська лікарня , який належить ІІ черги реагування для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, в період дії карантину і поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, є непропорційним.

У цьому випадку, з метою усунення виявлених порушень, органи Державної служби України з надзвичайних повноважень можуть видати відповідні приписи, розпорядження чи постанови у межах наданих їм повноважень.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що звернення позивача про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації КНП Курахівська міська лікарня не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволені позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38652962; 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175) до комунального некомерційного підприємства Курахівська міська лікарня (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Мечникова, 14, код ЄДРПОУ 05493094) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2020 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв