Рішення

від 23.09.2020 по справі 200/5919/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. Справа№200/5919/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії в особі директора Баштового Віктора Павловича (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 32, код ЄДРПОУ 00173367) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії в особі директора Баштового Віктора Павловича, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги позивачу у розмірі шести прожиткових мінімумів, що становить 11526 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів, що становить 11526 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не виплатив одноразову грошову допомогу, як особі, що позбавлена батьківського піклування.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що позивачка, як особа з числа дітей позбавлених батьківського піклування, з часу вступу до Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії, а саме з 01 вересня 2015 року, перебувала на повному державному забезпеченні, отримувала соціальну стипендію та усі встановлені законодавством виплати. Після закінчення технікуму, позивачка 02 вересня 2019 року вступила на денну форму навчання до Донбаської державної машинобудівної академії, у зв`язку із чим, на підставі поданих нею заяв, з урахуванням відсутності підтвердження працевлаштування позивачки, у відповідності до положень п.п. 1 п. 13 Постанови КМУ від 05.04.1994 року № 226, ОСОБА_1 були виплачені грошова компенсація для придбання одягу і взуття у розмірі 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Також відповідачем зазначено, що на заяву позивачки від 14.11.2019 року щодо виплати їй одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів, відповідачем була надана письмова відповідь (лист) від 02.12.2019 року №01-271.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) та відстрочено сплату судового збору.

Ухвалою суду від 15.07.2020 року ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.08.2020 року.

Протокольною ухвалою від 11.08.2020 року закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 23.09.2020 року.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з`явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача.

У відповідності до вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .

З 01 вересня 2015 року навчалася у Дружківському технікумі Донбаської державної машинобудівної академії (ЄДРПОУ: 00173367), де перебувала на повному державному забезпеченні як особа з числа дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно із довідкою Донбаської державної машинобудівної академії (ЄДРПОУ: 02070789) від 10.07.2020 року № 06-05/638, позивачка з 02 вересня 2019 року була зарахована на перший курс ДДМА, зі скороченим терміном денної форми навчання.

Згідно із довідкою Донбаської державної машинобудівної академії № 08 від 14.09.2019 року, позивачка є студентом 1-го курсу ДДМА, факультету ФГТО, групи МВТ-19-1т, термін навчання: з 01.09.2019 року по 30.06.2021 року, форма навчання: денна, навчання за рахунок бюджетних коштів.

Згідно із заявою ОСОБА_1 , вона 10.06.2019 року, звернулась до директора Дружківського технікуму ДДМА ОСОБА_2 із заявою про надання грошової компенсації на придбання одягу та взуття, а також грошової допомоги, у зв`язку із, що вона буде вступати до Донбаської державної машинобудівної академії.

Згідно із заявою ОСОБА_1 , вона 23.09.2019 року, звернулась до директора Дружківського технікуму ДДМА ОСОБА_2 із заявою про надання грошової допомоги, у зв`язку із тим, що вона 27.06.2019 року закінчила Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії, та має статус сироти. Також просила компенсувати допомогу на придбання одягу та взуття.

Згідно із Наказом директора Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії Баштового В.П. № 01-107 від 16.10.2019 року Про матеріальне забезпечення дітей-сиріт , згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , було наказано виплатити, зокрема, позивачці ОСОБА_1 , яка перебуває на повному державному забезпеченні, та вступила у вищій навчальний заклад, грошову компенсацію у сумі 204,00 грн., та грошову допомогу у розмірі 42,50 грн. за рахунок коштів загального фонду.

Згідно із розрахунково-платіжними відомостями № 10/1 за жовтень 2019 року, та № 10/2 за жовтень 2019 року, зокрема позивачці були нараховані до сплати: грошова компенсація для придбання комплекту нового одягу та взуття у сумі 204,00 грн., та грошова допомога у сумі 42,50 грн.

Згідно із листом Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії від 31.10.2019 року № 01-239, наданим на адвокатський запит, було повідомлено про відсутність у позивачки права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів, оскільки у відповідності до п.п. 4 п. 13 Постанови КМУ від 05.04.1994 року № 226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів надається учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні.

Натомість зазначено, що у зв`язку із вступом позивачки на денну форму навчання до Донбаської державної машинобудівної академії, то у відповідності до пп. 1 пункту 13 Постанови КМУ від 05.04.1994 року № 226 Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування , їй була виплачена грошова допомога у розмірі 2,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та грошова компенсація у розмірі 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для придбання комплекту нового одягу та взуття.

Згідно із заявою позивачки, вона 14.11.2019 року, звернулась до директора Дружківського технікуму ДДМА ОСОБА_2 із заявою в якій просила, у відповідності до ч. 7 ст. 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування від 13.01.2005 року № 2342-IV, п. 13 Постанови КМУ Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування від 05.04.1994 № 226, листа Міністерства освіти і науки України від 08.07.2009 року № 10/2-490 Щодо виплати допомоги при працевлаштуванні дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів.

Згідно із представленою відповідачем копією листа від 02.12.2019 року № 01-271, позивачці була надана відповідь на її заяву, аналогічна за змістом відповіді, наданої відповідачем на адвокатський запит, в якій повідомлено про відсутність у позивачки права на отримання передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів, у зв`язку із відсутністю даних про працевлаштування позивачки.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 52 Конституції України, утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

02.02.2005 року набрав чинності Закон України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування від 13.01.2005 року №2342-IV (далі - Закон №2342-IV), який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону, Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 2342-IV, держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч. 2 ст. 9 цього Закону).

За такого правового регулювання, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні.

Статтями 3 та 4 Закону № 2342-IV визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування є, зокрема захист їх майнових, житлових та інших прав та інтересів, належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання такої категорії дітей на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Заходи соціального захисту осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, зокрема, до мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Частиною 7 ст. 8 Закону № 2342 закріплено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Оскільки Закон не конкретизує, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, то, за змістом наведеної норми, право на отримання грошової допомоги мають усі випускники навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

При цьому, частина 7 статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Підпунктом 4 пункту 13 постанови КМ України № 226 від 05.04.1994 року Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування встановлено, що учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови № 226, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом.

Як вже зазначалося вище, частиною 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV закріплено, що закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували випускники навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначений Законом, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги за Постановою КМУ.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови КМУ № 226 прийняті до набрання чинності Законом № 2342-IV та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність Донбаської державної машинобудівної академії щодо невиплати позивачці одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів, у відповідності до положень ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV.

Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

Із заяви позивачки від 23.09.2019 року, до директора Дружківського технікуму ДДМА ОСОБА_2 про надання грошової допомоги, вбачається, що Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії вона закінчила 27.06.2019 року.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, позивачка при випуску із вказаного навчального закладу повинна була отримати одноразову грошову допомогу не менш ніж 11 526 грн. (1921 грн. Х 6 = 11 526 грн.), у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року позивачці було відстрочено сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом до ухвалення судового рішення у справі.

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме у сумі - 840,80 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,241-247,255,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії в особі директора Баштового Віктора Павловича (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 32, код ЄДРПОУ 00173367) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 32, код ЄДРПОУ 00173367) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів, для осіб відповідного віку, у сумі 11 526 грн.

Зобов`язати Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів, у сумі 11 526 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 32, ЄДРПОУ: 00173367) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2020 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв