Рішення

від 24.09.2020 по справі 420/6091/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Одеса справа № 420/6091/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Технічне підприємство Станкоімпорт про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов з урахуванням уточнення Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Технічне підприємство Станкоімпорт (далі - ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт ) про стягнення суми заборгованості по податку на додану вартість в сумі 38 082, 74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт має заборгованість зі сплати суми заборгованості по податку на додану вартість, яка виникла на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно визначених помилок, а також на підставі винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення. Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 14.07.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судові виклики або судове повідомлення учасників справи здійснюється: юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали суду від 14.07.2020 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі було направлено засобами зв`язку відповідачу за адресою зазначеною позивачем в адміністративному позові, яка збігається з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була доставлена за адресою підприємства 17.08.2020 року, водночас не була вручена ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт під час доставки з причин закінчення терміну зберігання.

Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд зазначає, що станом на 24.09.2020 року до суду від ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт не надходило відзиву на позовну заяву або будь-яких інших пояснень по суті спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 09.09.2020 року позов залишено без руху.

23.09.2020 року від позивача надійшли документи на виконання вимог вищевказаної ухвали суду.

Ухвалою суду від 24.09.2020 року позов прийнято до провадження та продовжено розгляд справи.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Технічне підприємство Станкоімпорт зареєстроване податковим органом як юридична особа 13.11.2012 року за №1 556 102 0000 044955 (а.с.30-62).

Відповідно до інтегрованої картки платника податків та довідки-розрахунку про суму податкового боргу станом на 30.06.2020 року за ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт рахується заборгованість у загальному розмірі 38082,74 грн.,

У вищенаведену суму заборгованості увійшов зокрема борг, який виник на підставі поданого відповідачем (платником податків) уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9100670644 за 01.10.2018 року на суму 15 696,00 грн., самостійно визначеного платником податків штрафу в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9100670644 на суму 2 146,00 грн., пені нарахованої на уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9100670644 в сумі 583,98 грн.

Також судом встановлено, що 11.05.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Північного управління у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області Зубко Г.М. проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2018 р, 2019 р. (звітний (податковий) період) за результатами якої складено відповідний акт перевірки №2508/15-32-51-06/38438829 (а.с.15-16). У висновках зазначеного акту встановлено порушення відповідачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки Головним управління ДФС в Одеській області винесене податкове повідомлення-рішення №0100615106 від 05.08.2019 року (а.с.17), яким на відповідача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України застосовано штрафи на загальну суму 19 656,76 грн.

Зазначені вище податкове повідомлення-рішення та акт перевірки направлялись на адресу ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт , що підтверджується матеріалами справи (а.с.19-20).

Відомостей щодо оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку сторонами не надано, отже вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

З огляду на зазначене судом встановлено, що за ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт рахується податкова заборгованість по податку на додану вартість у загальному розмірі 38 082,74 грн., що складається з 15 696,00 грн. (уточнениї податкових зобов`язань згідно податкової декларації) + 2 146,00 грн. (самостійно визначеним платником податків штрафу відповідно до податкової декларації) + 583,95 грн. (пеня) + 19 656,76 грн. (податкове повідомлення-рішення).

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до п.п.54.3.1 п. 54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних /розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно до абзацу 3 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах зокрема при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

У зв`язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення, Головне управління ДФС в Одеській області (правонаступником якого є ГУ ДПС в Одеській області) на адресу ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт направило податкову вимогу форми "ю" від 17.04.2019 року №33610-51 на суму податкового боргу 14969,39 грн. (а.с.21) яку повернуто позивачу з підстав закінчення встановленого строку зберігання, про що складено відповідну довідку ф20.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України.

За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову у ТОВ Технічне підприємство Станкоімпорт відкриті наступні розрахункові рахунки у банківських установах: р/р НОМЕР_1 (українська гривня) АТ Кредобанк ; р/р НОМЕР_2 (українська гривня) Казначейство України; р/р НОМЕР_3 (українська гривня) Казначейство України.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що сума заборгованості відповідача зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 38 082,74 грн. є узгодженою, зазначена заборгованість платника податків підлягає стягненню з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Технічне підприємство Станкоімпорт .

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Технічне підприємство Станкоімпорт про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 38082,74 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) до Товариства з обмеженою відповідальністю Технічне підприємство Станкоімпорт (65006, м.Одеса, вул. Слобідська, буд.42, код ЄДРПОУ 38438829) - задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Технічне підприємство Станкоімпорт : р/р НОМЕР_1 (українська гривня) АТ Кредобанк ; р/р НОМЕР_2 (українська гривня) Казначейство України; р/р НОМЕР_3 (українська гривня) Казначейство України кошти за податковим боргом по податку на додану вартість в сумі 38 082,74 грн. на бюджетний рахунок UA818999980313050029000015009, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, код отримувача 38016923, отримувач коштів УДКСУ у м. Одесі Одеської області/Суворівський район/14010100.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.