Рішення

від 23.09.2020 по справі 640/24839/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року м. Київ № 640/24839/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РСУ Ліфтсервіс до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (02068, м. Київ, проспект Петра Григоренко, 28, офіс 434, код ЄДРПОУ 41677421) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень з Державної фіскальної служби України, які виразились у зупиненні реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.04.2019 №4, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (ідентифікаційний код 41677421), а також визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.05.2019 №1167678/41677421, яким відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.04.2019 №4, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (ідентифікаційний код 41677421);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.04.2019 №4, складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (ідентифікаційний код 41677421, в якій зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс", як постачальник (продавець), а отримувачем (покупцем) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергал-Буд"(ідентифікаційний код 34692645).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті відповідачами необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 1- Головне управління ДФС у м. Києві, не погоджуючись із доводами позовної заяви, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі та в межах повноважень, наданих законодавством, з дотриманням процедури його прийняття.

Відповідач 2 - Державна фіскальна служба України своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, відзив на адміністративний позов до суду не подала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю РСУ ЛІФТСЕРВІС та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Інтергал-Буд було укладено договір підряду від 28.02.2019 №MJIP280219, згідно якого TOB РСУ ЛІФТСЕРВІС (Підрядник) зобов`язується виконати комплекс монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання на об`єкті Будівництво житлового торгівельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземно-підземним паркінгом на вул. Михайло Майорова, 2 у Оболонському районі м. Києва (Житловий будинок №2), а TOB Будівельна Компанія Інтергал-Буд (Генеральний підрядник) зобов`язується прийняти виконані роботи та оплачувати роботи на умовах визначених договором.

В подальшому на виконання п.7.4. договору-підряду від 28.02.2019 №МЛР280219, TOB "Будівельна Компанія Інтергал-Буд було здійснено передплату (аванс) 18.03.2019 на закупівлю матеріалів для виконання робіт у розмірі - 267926,14 грн. в т.ч. ПДВ- 44654,36 грн.

Відповідно, за правилом першої події була зареєстрована податкова накладна та відображена в декларації відповідного звітного періоду.

За правилом другої події, позивачем була виписана та подана на реєстрацію податкова накладна №4 від 30.04.2019. на суму- 114825,50грн. в т.ч. ПДВ-19137,58 грн., тобто на різницю, яка виникла між сумою авансу та вартістю реально виконаних робіт.

Наведені господарські операції у квітні 2019 року були відображені у бухгалтерському обліку позивача.

30.04.2019 року позивачем була складена податкова накладну від 30.04.2019 №4 на суму 114825,50грн. в т.ч. ПДВ-19137,58грн., та відправлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних за № 9092192798. Однак, в квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було зазначено наступне: Документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.04.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Відправником квитанції зазначено: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.3.2.12 .

У зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної, позивачем на адресу контролюючого органу 17.05.2019 року було направлено повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо поданих накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких була зупинена.

Однак, рішенням від 21.05.2019 №1167678/41677421, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДФС у м. Києві відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 30.04.2019 на суму 114825,50 грн. Підставою відмови зазначено - ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішення якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

За приписами пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, є Державна фіскальна служба України (на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом норм пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 і 13 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Як передбачено п. 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII редакція п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у п. 1.1-1.6 Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то таких платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, відповідач 2 був зобов`язаний вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п.п. 1.6 п.1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.

Суд, при прийнятті рішення по справі також враховує те, що відповідно до змісту інформації, розміщеної в електронному кабінеті позивача, 15.07.2019 року висвітлено дату кінця періоду дії ознак ризиковості платника податку. Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом виключено позивача з переліку ризикових платників податків. Проте, розблокування зупиненої для реєстрації податкової накладної не відбулось.

Дослідивши зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, суд встановив, що відповідачем в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної визначено відповідність такої вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 зазначив, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи оцінку наданим позивачем копіям документів, з метою спростування наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 30.04.2019 року, суд встановив наступне.

За змістом п. 15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Дослідивши та проаналізувавши зміст наданих позивачем до контролюючого органу документів суд вважає, що таких документів було достатньо для підтвердження господарської операції для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, з урахуванням специфіки фінансово-господарських правовідносин між позивачем і контрагентом.

Враховуючи встановлені у справі обставини та з огляду на наявні матеріали справи, суд погоджується з правомірністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог в частині скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 30.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, як протиправного.

Щодо правомірності заявленої позовної вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №4 від 30.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання відповідача 2 вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну № 4 від 30.04.2019 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДФС обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну № 4 від 30.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (02068, м. Київ, проспект Петра Григоренко, 28, офіс 434, код ЄДРПОУ 41677421) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які виразились у зупиненні реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.04.2019 №4, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (ідентифікаційний код 41677421);

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.05.2019 №1167678/41677421, яким відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.04.2019 №4, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (ідентифікаційний код 41677421);

4. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.04.2019 №4, складену та подану Товариством з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (ідентифікаційний код 41677421, в якій зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс", як постачальник (продавець), а отримувачем (покупцем) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергал-Буд"(ідентифікаційний код 34692645).

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РСУ Ліфтсервіс" (02068, м. Київ, проспект Петра Григоренко, 28, офіс 434, код ЄДРПОУ 41677421) понесені судові витрати у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві грн) солідарно, у пропорційному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державної фіскальної служби України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа