Постанова

від 24.09.2020 по справі 440/1482/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 р. Справа № 440/1482/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 08.04.20 року по справі № 440/1482/20

за позовом ОСОБА_1

до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради 11 лютого 2020 року, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га з масиву земельної ділянки кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області, яка знаходиться за межами населених пунктів;

- зобов`язати Малоперещепинську сільську раду надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з підстав не передбачених частиною статті 118 Земельного кодексу України. Крім того, зазначено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 22.01.2020, що передувало прийняттю рішення 30 сесії Малоперещепинської сільської ради із зазначеним клопотанням від 11.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів". Так на переконання позивача, відповідач фактично створює перешкоди позивачу для позитивного вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою шляхом прийняття вищезазначеного рішення.

Рішенням Полтавського окружного адміністравтиного суду від 08.04.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що на його думку судом взагалі не досліджено матеріали справи та не дано оцінки доказам та обставинам. Єдиною підставою, яка лягла за основу відмови у позові - це тільки Рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 11 лютого 2020 року "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціон)" в частині включення земельної ділянки площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанзісарського району Полтавської області, до переліку земельних ділянок право оренди на які пропонується для продажу на земельних торгах.

Позивач вважає, що судом першої інстанції не досліджено ті обставини, що громадянка звернулася набагато раніше про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, судом не встановлено, яке питання (про аукціон чи надання дозволу) на сесію було винесено раніше.

Також, позивач зазначає, що на території Малоперещепинської сільської ради вільних земельних ділянок нема, оскільки вони всі були включені до переліку на аукціон.

З наведених підстав позивач вважає, висновки суду першої інстанції передчасними та такими, що некореспондуються з нормами Законодавства, які регулюють процедуру безоплатного отримання земельної ділянки громадянами.

Відповідачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача в якому серед іншого відповідач зазначає, що на його думку положеннями ЗК України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку.

Отже, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.

Відповідач звертає увагу, що у випадку задоволення позову, може виникнути ситуація, коли позивач після розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки буде позбавлений можливості безпосередньо отримати у власність цю земельну Ділянку, тобто очікування та затрати позивача будуть невиправданими.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 22.01.2020 позивач звернулася до Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області із заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га з масиву земельної ділянки кадастровий номер: 5323485000:00:002:0009 у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області, яка знаходиться за межами населених пунктів /а.с. 28/.

До вказаної заяви позивачем додано: копію паспорту та ідентифікаційного коду; викопіювання з місцем розташування земельної ділянки.

Рішенням Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області від 11.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" земельну ділянку з кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, переданих у комунальну власність Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області для підготовки документації до земельних торгів /а.с. 13-16/.

Рішенням Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області від 11.02.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га в зв`язку з тим, що рішенням тридцятої сесії Малоперещепинської сільської ради від 11.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" земельна ділянка з кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 визначена земельною ділянкою, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні) /а.с. 12/.

Позивач не погоджуючи із указаним рішення, звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)", є законним та обґрунтованим, прийнятим суб`єктом владних повноважень по суті звернень позивачів на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Положеннями частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 - 21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Положеннями частини першої статті 136 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови /частина друга статті 136 Земельного кодексу України/.

Частиною третьою статті 136 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області від 11.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" земельну ділянку з кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, переданих у комунальну власність Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області для підготовки документації до земельних торгів /а.с. 13-14/.

Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, як на підставу для відмови у задоволенні заяви позивача те, що рішенням Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області від 11.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" земельну ділянку з кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, переданих у комунальну власність Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області для підготовки документації до земельних торгів /а.с. 12/.

Отже, колегія суддіввважає, що на момент розгляду заяви від 22.01.2020 позивача про надання дозволу для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га з масиву земельної ділянки за кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області, яка знаходиться за межами населених пунктів, земельна ділянка з кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, переданих у комунальну власність Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області для підготовки документації до земельних торгів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 03 квітня та 02 жовтня 2018 року у справах №№ 815/3059/17, 806/3708/15 відповідно.

Також, колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.

Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)", є законним та обґрунтованим, прийнятим суб`єктом владних повноважень по суті звернень позивачів на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року по справі № 440/1482/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 по справі №440/1482/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко В.А. Калиновський