Постанова

від 17.09.2020 по справі 520/12188/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 р. Справа № 520/12188/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 14.01.20 року у справі № 520/12188/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО МД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО МД" (далі - позивач, ТОВ "АГРО МД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 30.10.2019 №00000430511 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 43470,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 21735,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.10.2019 №00000440511.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 задоволено адміністративний позов ТОВ "АГРО МД".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.10.2019 №00000430511 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 43470,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 21735,00 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.10.2019 №00000440511.

Стягнуто на користь ТОВ "АГРО МД" сплачений судовий збір у розмірі 2232,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "АГРО МД" відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що проведеною контролюючим органом перевіркою встановлено вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства. Звертає увагу, що під час проведення перевірки підприємством не надано відповідних первинних документів. Зокрема, не надано доказів щодо перевезення товарів при здійсненні господарських операцій із ТОВ "СТРАБІС-АГРО", не надано первинних документів на підтвердження виконання умов договору оренди, укладеного із ФОП ОСОБА_1 , а також не надано доказів надання/отримання від ТОВ "ГАРНЕТ ХАРКІВ" послуг оновлення програмної продукції.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Звертає увагу на недоречність посилання податкового органу в апеляційній скарзі на господарські операції із ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "ГАРНЕТ ХАРКІВ", оскільки податкове повідомлення-рішення від 30.10.2019 №00000430511 не оскаржується в частині донарахування грошових зобов`язань за ці порушення. Щодо господарських операцій стосовно поставки товарів за договором, укладеним із ТОВ "СТРАБІС-АГРО", зазначає, що сторонами договору було виконано умови договору та складено відповідні первинні документи, які було надано до перевірки, проте не взято податковим органом до уваги. Відмічає, що додатково відповідні первинні документи було надано до податкового органу разом із запереченнями на акт перевірки.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "АГРО МД" зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку. У Основним видом діяльності підприємства за кодом КВЕД є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області на підставі направлень на перевірку від 18.09.2019 №717, №718, №719, №720 та наказу ГУ ДПС у Харківській області від 18.09.2019 №602, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "АГРО МД" (код за ЄДРПОУ 39660890) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.07.2017 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 30.06.2019.

За результатами проведеної перевірки складено акт №187/20-40-14-11-10/39660890 від 02.10.2019 (т.1 а.с.24-61, 62-96).

Згідно висновків акту перевірки, встановлено наступні порушення ТОВ "АГРО МД":

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 50941 грн., у тому числі: за І квартал 2019 року у сумі 46641 грн., за II квартал 2019 року в сумі 4300 грн.;

2) п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 48300 грн., у тому числі, за березень 2019 року на суму ПДВ 48300 грн.;

3) п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничний строк реєстрації податкової накладної на 1 день.

Не погоджуючись з висновками перевірки, ТОВ "АГРО МД" подало заперечення №48 від 16.10.2019 на акт перевірки, до якого долучено копії договорів, специфікацій, рахунків на оплату, видаткових накладних, податкових накладних, виписок з банківського рахунку, сертифікатів якості та аналізу, транспортних інструкцій та товарно-транспортної накладної №393 від 14.03.2020 (т.1 а.с.97-108, т.2 а.с.16-27).

Листом ГУ ДПС у Харківській області від 25.10.2019 № 6772/10/20-40-05-11-16 висновок акту перевірки залишило без змін, а заперечення позивача без задоволення.

На підставі висновків проведеної перевірки, ГУ ДПС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення, в тому числі:

- від 30.10.2019 №00000430511, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 76411,50 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 50941,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 25470,50 грн. (т.1 а.с.18);

- від 30.10.2019 №00000440511, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 72450,00 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 48300,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24150,00 грн. (т.1 а.с.19).

Дані податкові повідомлення-рішення отримано ТОВ "АГРО МД" 06.11.2019.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2019 №00000440511 з податку на додану вартість в повному обсязі та з податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2019 №00000430511 з податку на прибуток в частині нарахування податкового зобов`язання в сумі 43470,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 21735,00 грн., ТОВ "АГРО МД" звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Щодо доводів податкового органу про ненадання ТОВ "АГРО МД" первинних документів на підтвердження виконання умов договору оренди, укладеного із ФОП ОСОБА_1 , а також доказів отримання від ТОВ "ГАРНЕТ ХАРКІВ" послуг оновлення програмної продукції, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не оскаржуються спірні податкові повідомлення-рішення в частині нарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій, які визначені податковим органом у зв`язку із здійсненням позивачем господарських операцій із ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "ГАРНЕТ ХАРКІВ".

Зокрема, підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.10.2019 №00000440511 з податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення від 30.10.2019 №00000430511 з податку на прибуток в частині нарахування податкового зобов`язання в сумі 43470,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 21735,00 грн., є висновки проведеної перевірки стосовно порушення ТОВ "АГРО МД" пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Висновки податкового органу про дане порушення в частині, яка оскаржується позивачем, грунтуються на тому, що підприємством не підтверджено виконання договору поставки, укладеного із ТОВ "СТРАБІС-АГРО". При цьому, податковий орган посилається на ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують здійснення перевезення товарів, поставку яких здійснено ТОВ "СТРАБІС-АГРО".

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положеннями ст.ст.133-142 розділу ІІІ ПК України визначено особливості як визначення платників податку на прибуток, так і визначення об`єкту оподаткування цим податком.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ (в редакції, чинній з 01.01.2017) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Особливості правового регулювання оподаткування податком на додану вартість встановлено положеннями ст.ст.180-211 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно із п.198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, в тому числі, дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу змісту вказаних норм слідує, що право платника податків на включення сум до податкових зобов`язань з податку на прибуток та до податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти як придбання або продаж цим платником податків товарів, основних фондів, отримання або надання послуг чи робіт, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; так і підтвердження обліковими, розрахунковими документами цих господарських операцій.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку відповідних сум.

Разом з тим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку необхідно враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Зокрема, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

З аналізу змісту ст.ст.61, 62, 71-74 ПК України вбачається, що інформація, зібрана відповідно до вимог цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Разом з тим, висновки, викладені в акті перевірки або звірки щодо встановлених порушень платником податків, в свою чергу, не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

З огляду на зазначене, висновки, викладені в акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема, щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, необхідно оцінювати із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом.

Як свідчать матеріали справи, 11.03.2019 між ТОВ «АГРО МД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРІНСПЕЦМАШ» (покупець) було укладено договір поставки товару №110319-1 (далі -Договір від 11.03.2019) (т.1 а.с.127-139).

Згідно з п.1.1 Договору від 11.03.2019 ТОВ «АГРО МД» зобов`язується передати у власність ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» продукцію хімічного виробництва (далі - Товар) на умовах 100% передоплати, а ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» зобов`язується прийняти Товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену Договором грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 Договору від 11.03.2019 ТОВ «АГРО МД» зобов`язується передати у власність ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» Товар, згідно Специфікації. Умови поставки кожної партії Товару згідно цим Договором викладаються та погоджуються Сторонами в Специфікації на поставку Товару, що підписується уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюються печатками Сторін та є невід`ємними частинами (додатками) цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору від 11.03.2019 кількість та ціна Товару, що підлягає поставці за цим Договором, узгоджується Сторонами в Специфікаціях.

Відповідно до п. 3.3 Договору від 11.03.2019 поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі транспортної інструкції ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» .

11.03.2019 між ТОВ «АГРО МД» та ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» також була оформлена специфікація №1 до Договору від 11.03.2019 (далі- Специфікація до Договору від 11.03.2019).

Згідно з п. 1 Специфікації до Договору від 11.03.2019 ТОВ «АГРО МД» зобов`язується передати у власність ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» селітру аміачну 34,5% N код УКТ ЗЕД 3102309000 у кількості 30 тонн на загальну суму 303012,00грн., в тому числі ПДВ 50502,00 грн.

Відповідно до п. 2-6 Специфікації до Договору від 11.03.2019 фактична кількість товару фіксується у видаткових накладних. Умови (базис) поставки: Товар поставляється на умовах EXW (самовивіз) з Миколаївський річний порт (м. Миколаїв, вул. Проектна , 1) (ІНКОТЕРМС 2010). Термін оплати: на підставі рахунка на оплату до 12 березня 2019 року (включно). Термін поставки: березень 2019 року. Упаковка Товару: біг-беги 1000 кг.

ТОВ «АГРО МД» на підставі Договору від 11.03.2019 та Специфікації до Договору від 11.03.2019 виставило ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» рахунок на оплату №24 від 11.03.2019 на загальну суму 303012,00грн., в тому числі ПДВ 50502,00 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку ТОВ «АГРО МД» від 12.03.2019 ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» перерахувало на користь ТОВ «АГРО МД» оплату в сумі 303012,00 грн., в тому числі ПДВ 50502,00 грн.

У зв`язку із отриманням оплати, ТОВ «АГРО МД» було складено податкову накладну №12 від 12.03.2019 на суму 303012,00 грн., в тому числі ПДВ 50502,00 грн., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.136).

На виконання умов договору 11.03.2019 ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» було надано ТОВ «АГРО МД» транспортну інструкцію №20 від 11.03.2019 (далі- Транспортна інструкція від 11.03.2019), згідно якої ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» просило ТОВ «АГРО МД» відвантажити до 15 березня 2019 року селітру аміачну (34,5% N) в біг-бегах (1000 кг) зі складу за адресою: м.Миколаїв, річний порт вул.Проектна,1, у кількості 30 тонн згідно Договору № 110319-1 від 11.03.2019, відповідно до наданих реквізитів: автомобільний перевізник - ТОВ «Укрінспецмаш» , вантажоодержувач - ТОВ «Укрінспецмаш» (код за ЄДРПОУ 31836817; поштова адреса: 71701 Запорізька область, місто Токмак, вулиця Гоголя, 50/53), пункт розвантаження: Запорізька область, Токмацький район, с. Новогорівка, вул. Янишева, 55.

З метою виконання умов договору, укладеного позивачем із ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» , 12.03.2019 між ТОВ «АГРО МД» (покупець) та ТОВ «СТАРБІС-АГРО» (постачальник) було укладено договір поставки мінеральних добрив №36/03/19 (далі - Договір від 12.03.2019) (т.1 а.с.114-126).

Згідно п. 1.1 Договору від 12.03.2019 ТОВ «СТАРБІС-АГРО» зобов`язується поставити (передати у власність покупця) в передбачені цим Договором строки, а ТОВ «АГРО МД» прийняти, для використання у своїй підприємницькій діяльності, мінеральні добрива, в подальшому Товар, та вчасно оплатити його повну вартість по цінам цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору від 12.03.2019 ціна, кількість, асортимент, терміни і пункти поставки Товару обумовлюються в додатках або специфікаціях до даного Договору, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього Договору та є невід`ємною частиною.

Згідно п. 3.3 Договору від 12.03.2019 ТОВ «СТАРБІС-АГРО» здійснює поставку Товару за вибором ТОВ «АГРО МД» , або на базових умовах - FCA «Франко склад» ТОВ «СТАРБІС- АГРО» .

Відповідно до п. 4.1 Договору від 12.03.2019 на підставі рахунку ТОВ «СТАРБІС-АГРО» на оплату, ТОВ «АГРО МД» на протязі терміну, вказаного в рахунку, проводить попередню оплату кожної партії Товару, зазначеного в додатках або специфікаціях до цього Договору.

Також, 12.03.2019 між ТОВ «АГРО МД» та ТОВ «СТАРБІС-АГРО» була оформлена специфікація №1 до Договору від 12.03.2019, у відповідності до якої ТОВ «АГРО МД» та ТОВ «СТАРБІС-АГРО» дійшли згоди про наступне:

- ТОВ «СТАРБІС-АГРО» зобов`язується поставити (передати у власність), а ТОВ «АГРО МД» прийняти і оплатити селітру аміачну 34,5% мін. код УКТ ЗЕД 3102309000 в біг-бегах 1000 кг (виробник « Toros Tarim» Туреччина) у кількості 30 тон на загальну суму 289800,00 грн., в тому числі ПДВ 48300,00грн. (сума без ПДВ - 241500,00грн.);

- ціна Товару визначається на умовах « FCA» Миколаїв-порт (м. Миколаїв, вул. Проектна, 1). ТОВ «АГРО МД» надає автотранспорт для завантаження Товару, на кожну партію якого оформлюється товарно-транспортна накладна;

- ТОВ «АГРО МД» зобов`язується надати ТОВ «СТРАБІС-АГРО» електронною поштою письмову інструкцію на завантаження Товару, в якій вказати марку, державні номери автомобільного транспорту, що подається під завантаження, та прізвища водіїв напередодні подачі автотранспорту під завантаження Товару;

- умови оплати Товару: 100% попередня оплата Товару ТОВ «АГРО МД» проводиться згідно рахунку ТОВ «СТРАБІС-АГРО» до 13.03.2019 включно;

- відвантаження Товаруздійснюється згідно погодженого Сторонами графіку на протязі березня 2019 року.

ТОВ «СТРАБІС-АГРО» на підставі Договору від 12.03.2019 та Специфікації до Договору від 12.03.2019 виставило ТОВ «АГРО МД» рахунок на оплату №199 від 12.03.2019 на загальну суму 289800,00грн., в тому числі ПДВ 48300,00грн. (сума без ПДВ - 241500,00 грн.).

Відповідно до виписки з банківського рахунку 12.03.2019 ТОВ «АГРО МД» перерахувало на користь ТОВ «СТРАБІС-АГРО» оплату в сумі 289800,00 грн., в тому числі ПДВ 48300,00 грн. (сума без ПДВ -241500,00 грн.).

У зв`язку із отриманням оплати, ТОВ «СТРАБІС-АГРО» було складено податкову накладну №33 від 12.03.2019 на суму 289800,00 грн., в тому числі ПДВ 48300,00 грн., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с.121-122).

12.03.2019 ТОВ «АГРО МД» було надано ТОВ «СТРАБІС-АГРО» у відповідності до умов Договору транспортну інструкцію №17/ТИ від 12.03.2019, в якій зазначило про необхідність відвантажити мінеральні добрива, а саме - селітру аміачну (34,5% N) з Миколаївський річний порт, за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна. 1. у кількості 30 тонн згідно Договору №36/03/19 від 12.03.2019, відповідно до наданих реквізитів: автомобільний перевізник - ТОВ «Укрінспецмаш» , вантажоодержувач - ТОВ «Укрінспецмаш» (ЄДРПОУ 31836817), пункт розвантаження: Запорізька область, Токмацький район, с.Новогорівка, вул. Янишева. 55.

14.03.2019 відповідно до видаткової накладної №460 ТОВ «СТРАБІС-АГРО» поставив, а ТОВ «АГРО МД» прийняв селітру аміачну 34,5% у кількості 30 тонн на загальну суму 289800,00 грн., в тому числі ПДВ 48300,00 грн. (сума без ПДВ - 241500,00 грн.).

В цей же день, 14.03.2019 ТОВ «АГРО МД» було поставлено згідно видаткової накладної №17 на користь ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» прийняту раніше від ТОВ «СТРАБІС-АГРО» селітру аміачну 34,5% N у кількості 30 тонн на загальну суму 303012,00 грн., в тому числі ПДВ 50502,00 грн.

Враховуючи, що ТОВ «АГРО МД» в один і той же день - 14.03.2019 - було отримано від ТОВ «СТРАБІС-АГРО» та поставлено на користь ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» селітру аміачну, позивачем не здійснювалося перевезення даного товару у власні складські приміщення, а одразу було складено товарно- транспортну накладну №393 від 14.03.2019, в якій ТОВ "АГРО МД" було зазначено в якості вантажовідправника, пункт навантаження: м.Миколаїв, вул.Проекта, 1, Миколаївський річний порт, автомобільним перевізником та вантажоодержувачем було вказано ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» , пункт розвантаження: Запорізька область, Токмацький район, с.Новогорівка, вул.Янишева, 55 (т.1 а.с.138-139).

Крім того, до матеріалів справи надано копії: сертифікату якості від 12.03.2019; сертифікату аналізу №173553 від 05.03.2019; акта звірки взаємних розрахунків за період І квартал 2019 року між ТОВ «АГРО МД» і ТОВ«СТАРБІС-АГРО» по договору №36/03/19 від 12.03.2019.

Колегія суддів відмічає, що судовим розглядом не встановлено недостовірності даних в документах, складених при здійсненні цих взаємовідносин.

Податковим органом також не надано достатніх та беззаперечних доказів стосовно того, що первинні документи, складені під час здійснення ТОВ «АГРО МД» господарських операцій із вказаними контрагентами, містять недостовірні дані. Надані позивачем первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які унеможливлюють ідентифікувати відповідні господарські операції, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Також, колегія суддів враховує, що суб`єкти господарювання можуть організувати свою господарську діяльність на власний розсуд. Законодавчо не передбачено обов`язку суб`єктів господарювання зберігати придбані товари певний час у власних складських приміщеннях, а також не передбачено заборони на подальший продаж таких товарів, в тому числі, одразу після отримання їх від продавця/постачальника.

Крім того, податковий орган не наводить доводів стосовно невиконання ТОВ «АГРО МД» договору про постачання селітри аміачної на користь ТОВ «УКРІНСПЕЦМАШ» , а лише посилається на ненадання до перевірки документів, які підтверджують здійснення перевезення даного товару після його отримання від ТОВ«СТАРБІС-АГРО» .

З огляду на вказане, колегія суддів відмічає наступне.

Відповідно до п.44.6, 44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що, не погоджуючись з висновками перевірки, ТОВ "АГРО МД" подало заперечення №48 від 16.10.2019 на акт перевірки, до якого було долучено копії первинних документів, в тому числі товарно-транспортної накладної №393 від 14.03.2020 (т.1 а.с.97-108, т.2 а.с.16-27).

Зазначений лист з додатками було отримано податковим органом 16.10.2019 (т.2 а.с.16). Проте, будь-яких документів, які свідчать про ненадання до цього листа додатків, податковим органом не складалося та до суду не надано, що свідчить про отримання товарно-транспортної накладної №393 від 14.03.2020.

Однак, податковим органом не взято до уваги вищевказані особливості здійснення зазначених господарських операцій позивача та листом ГУ ДПС у Харківській області від 25.10.2019 № 6772/10/20-40-05-11-16 повідомлено про залишення без змін висновків акту перевірки.

Додатково колегія суддів відмічає, що наявність товарно-транспортної накладної значною мірою спрощує доведеність послуг перевезення. Разом з тим, це не є єдиним документом, який доводить виконання послуг перевезення. Зосередження податкового органу виключно на транспортній документації, як підставах формування податкового обліку без врахування інших документів не узгоджується із засадами діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договорених умовах відповідно до статті 33 Закону України Про автомобільний транспорт від 5 квітня 2001 року.

Наявність або відсутність окремих документів чи помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту.

Ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування кредиту, за умови наявності інших первинних документів, які спростовують факт безтоварності господарських операцій.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 лютого 2020 року у справі №815/2770/15, від 30 квітня 2020 року у справі №818/806/16.

Враховуючи вищевикладене, доводи податкового органу про ненадання позивачем до перевірки всіх первинних документів стосовно господарських операцій із ТОВ «СТАРБІС-АГРО» не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Додатково колегія суддів відмічає, що контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були зареєстровані в якості юридичних осіб та були платниками податку на додану вартість.

Чинним законодавством не встановлено обмежень по включенню до складу податкових зобов`язань та податкового кредиту сум по господарських операціях за умови, що контрагенти платника податків зареєстровані належним чином, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань відсутні негативні відомості щодо стану таких контрагентів, а також контрагенти є платниками податку на додану вартість.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від господарських та виробничих можливостей.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» платник податку та його контрагенти є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом норм Податкового кодексу України вони є окремими платниками податків.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Таким чином, судовим розглядом не підтверджено висновки податкового органу стосовно порушення ТОВ "АГРО МД" пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ "АГРО МД".

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року у справі № 520/12188/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді Я.М. Макаренко Л.О. Донець Постанова складена в повному обсязі 24.09.20 р.