Постанова
Іменем України
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 359/9382/18
провадження № 61-7621св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Громадська організація садове товариство Дніпровець ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Альво ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Громадської організації садове товариство Дніпровець до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Альво , про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Громадської організації садове товариство Дніпровець на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року у складі судді Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року Громадська організація садове товариство Дніпровець (далі - ГО СТ Дніпровець , садове товариство) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати дії щодо самовільного підключення земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 до електромереж ГО СТ Дніпровець незаконними; здійснити відключення земельної ділянки № 316 від електромережі ГО СТ Дніпровець .
На обґрунтування заявлених вимог ГО СТ Дніпровець зазначала про те, що ОСОБА_1 є власником садового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,60 га з цільовим призначенням колективного садівництва, що знаходиться в ГО СТ Дніпровець за адресою: с. Проців, Бориспільський район, Київська область.
ОСОБА_1 було повідомлено про те, що її садова ділянка № НОМЕР_1 з 22 липня 2017 року буде відключена від електроліній за несплату боргу за електроенергію.
15 червня 2018 року відповідач уклала договір на виконання монтажних робіт по відновленню електропостачання по об`єкту з Товариством з обмеженою відповідальністю Альво , не дивлячись на те, що територію садового товариства з приводу електропостачання обслуговує ПАТ Київобленерго .
15 червня 2018 року від членів садового товариства надійшли заяви щодо перебоїв з електроенергією після монтажних робіт на ділянці, що належить відповідачу.
23 липня 2018 року головою правління садового товариства подано заяву до районного відділу національної поліції у Бориспільському районі щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 та ТОВ Альва , однак 13 серпня 2018 року отримано відповідь, що відносини носять цивільно-правовий характер та рекомендовано звернутися до суду.
27 серпня 2018 року на адресу відповідача направлено лист від 25 серпня 2018 року із запрошенням на засідання правління ГО СТ Дніпровець для обговорення самовільного незаконного підключення її будинку до електромережі третьою особою, проте ОСОБА_1 запрошення проігнорувала.
Ураховуючи наведене, садове товариство просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 02 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року зобов`язано ГО СТ Дніпровець відновити електрокабель від опори до належного ОСОБА_1 будинку та підключити його до електропостачання.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 березня 2020 року визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року, наведені ГО СТ Дніпровець . Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГО СТ Дніпровець на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року. Повернув ГО СТ Дніпровець судовий збір у розмірі 5 286 грн, сплачений за подання апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що наведені садовим товариством причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 30 квітня 2020 року до Верховного Суду, ГО СТ Дніпровець просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 рокута направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав не наведення поважних причин пропуску встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд порушив норми процесуального права.
Так строк на подання апеляційної скарги на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року садовим товариством пропущений з поважних причин - через несвоєчасне отримання оскаржуваного судового рішення, а саме не направлення судом цього рішення в строки та в порядку визначеними ЦПК України, оскільки рішення суду першої інстанції позивачу було направлено лише 14 грудня 2019 року та отримане ним 24 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу позивачем було направлено до апеляційного суду 24 січня 2020 року, тобто в межах строків визначених статтями 352, 354 ЦПК України (30 календарних днів), оскільки останній день згідно з арифметичними календарними розрахунками є саме 24 січня 2020 року.
Однак, Київський апеляційний суд не погодився із вказаними аргументами і визнав неповажними причини пропуску на апеляційне оскарження, про що виніс ухвалу 02 березня 2020 року та відмовив у відкритті провадження.
У вказаній ухвалі від 02 березня 2020 року суд апеляційної інстанції зазначив, що строк на апеляційне оскарження закінчився 23 січня 2020 року.
З указаними висновками суду апеляційної інстанції заявник не погоджується і наголошує на тому, що строк на апеляційне оскарження закінчився саме 24 січня 2020 року, оскільки тридцятиденний календарний день після 24 грудня 2019 року (день отримання судового рішення першої інстанції) є саме 24 січня 2020 року.
Цивільний процесуальний закон не містить вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Під час оцінки наведених позивачем доводів апеляційний суд не врахував обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення цього процесуального питання, зокрема суд зобов`язаний був врахувати, що позивач вчасно, через свого представника подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
17 червня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований тим, що наведені позивачем в апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції могли б бути визнані судом поважними у разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту вручення оскаржуваного рішення. Однак апеляційна скарга подана з пропуском цього строку.
29 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла відповідь адвоката Міхальова А. О. як представника ГО СТ Дніпровець на відзив на касаційну скаргу, мотивована тим, що відмова у відкритті апеляційного провадження у справі, що стала наслідком безпідставного залишення апеляційної скарги без руху, не відповідає принципу верховенства права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Солом`янського районного суду м. Києва.
15 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з частиною третьою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
24 січня 2020 року садове товариство звернулося з апеляційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що копію повного тексту оскаржуваного рішення було отримано 24 грудня 2019 року, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції строків та порядку передбаченого ЦПК України для його направлення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ГО СТ Дніпровець залишено без руху з наданням строку для її виконання, оскільки вона всупереч вимог Закону України Про судовий збір не оплачена судовим збором .
13 лютого 2020 року садове товариство надало суду квитанцію про сплату судового збору, тобто виконало вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що під час постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 04 лютого 2020 року помилково не було враховано звернення з апеляційною скаргою за межами тридцяти днів з дня вручення заявнику копії оскаржуваного рішення (частина друга статті 357 ЦПК України).
УхвалоюКиївського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року визнано неповажними вказані ГО СТ Дніпровець підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та надано садовому товариству строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що строк на апеляційне оскарження у ГО СТ Дніпровець розпочався 25 грудня 2019 року та закінчився 23 січня 2020 року, однак апеляційна скарга подана ГО СТ Дніпровець 24 січня 2020 року, тобто за межами тридцяти днів з моменту вручення оскаржуваного рішення, тому передбачені ЦПК України безумовні підстави для його поновлення відсутні.
Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 17 лютого 2020 року адвокат Міхальов А. О. як представник ГО СТ Дніпровець надіслав заяву, мотивовану тим, що строк на подання апеляційної скарги на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року пропущений з поважних причин - через несвоєчасне отримання оскаржуваного судового рішення, а саме не направлення цього рішення в строки та в порядку визначених ЦПК України. ГО СТ Дніпровець отримавши копію оскаржуваного рішення лише 24 грудня 2019 року, в межах строку передбаченого статтями 352, 354 ЦПК України (30 календарних днів), направило до суду апеляційну скаргу 24 січня 2020 року, оскільки останній день, згідно з арифметичними календарними розрахунками, є саме 24 січня 2020 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Встановивши, що садове товариство подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за межами тридцяти днів з моменту його отримання, а саме 24 січня 2020 року, у заяві про усунення недоліків наполягало на тому, що ним дотримано тридцятиденний строк для оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки за їх підрахунками останнім днем є 24 січня 2020 року, а не як указує апеляційний суд 23 січня 2020 року, інших підстав для поновлення пропущеного строку не навело, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Аргументи касаційної скарги таких висновків апеляційного суду не спростовують, зокрема заявник і в касаційній скарзі наполягає на дотриманні при зверненні з апеляційною скаргою тридцятиденного строку, що свідчить про хибне тлумачення дії процесуального закону, а саме частини п`ятої статті 124 ЦПК України, оскільки останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Зазначаючи, що останнім днем звернення з апеляційною скаргою є 24 січня 2020 року, заявник припустився арифметичної помилки, оскільки тридцятий день строку в цьому випадку закінчився саме 23 січня 2020 року, а не на наступний за ним день - 24 січня 2020 року, як вважає позивач (з 25 до 31 грудня 2019 року - 7 днів, з 01 до 23 січня 2020 року - 23 дні, 7 + 23 = 30).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Громадської організації садове товариство Дніпровець залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
С. Ю. Бурлаков
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2020 |
Оприлюднено | 25.09.2020 |
Номер документу | 91753050 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні