Рішення

від 03.09.2020 по справі 175/768/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/768/20

Провадження № 2/175/227/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

03 вересня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Кравченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Альфа-Банк , ОСОБА_2 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом про зняття арешту, в якому просила зняти арешт з майна: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), накладений постановами державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.10.2015 року та від 27.03.2019 року в межах виконавчого провадження №37752076 щодо примусового виконання виконавчого листа №6-297/13 від 04.03.2013 року виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення (а.с.53).

Представник відповідача Акціонерного товариства Альфа-Банк у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.31,40,49), відзив на позовну заяву не подав, а тому зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.32,39), відзив на позовну заяву не подала, а тому зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Представник третьої особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.30,41,48).

Дослідивши матеріали справи, докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною 2 цієї статті.

Встановлено, що 25 квітня 2013 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. було відкрито виконавче провадження №37752076 з примусового виконання вимог виконавчого листа №6-297/13 виданого 04.03.2013 року, Новозаводським районним судом м. Чернігова про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк заборгованості у розмірі 27691877,56 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 26000000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 3394044,45 грн., заборгованості по пені у розмірі 1297833,11 грн. (а.с.7).

27 жовтня 2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бойко О.М. було винесено постанову про арешт майна боржника ( ОСОБА_2 ), зокрема на нерухоме майно з реєстраційним номером №15574383, нежитлові будівлі: магазин № НОМЕР_2 загальною площею 533,50 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 у межах суми боргу (а.с.8).

27 березня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. винесено постанову про арешт майна боржника ( ОСОБА_2 ), а саме нерухомого майна з реєстраційним номером №724374612214, нежитлові будівлі: магазин № НОМЕР_2 з допоміжними господарськими будівлями та спорудами: літ. А - магазин №5, Б - погріб -овочесховище, №1-3 - огорожа, загальною площею 521,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору (а.с.9). Вказане обтяження у вигляді арешту зареєстровано 19 квітня 2019 року в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером №31258356 (а.с.13).

Існування обтяження у вигляді арешту на майно створює перешкоди в реалізації позивачкою свого права власності, а тому порушує її право на мирне володіння майном, тому ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Встановлено, що в період з 21 березня 2007 року по 05 жовтня 2015 року нерухоме майно: магазин №5, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перебував у власності ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 21 березня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2755.

14 вересня 2015 року право власності на 1/2 частку магазину № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 перейшло від ОСОБА_2 до Приватного підприємства Каракуліна (код ЄДРПОУ 39940754) на підставі Договору купівлі-продажу від 14 вересня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №6981 (номер запису про право власності 11163894). 15 вересня 2015 року право власності на іншу 1/2 частку магазину № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло від ОСОБА_2 до Приватного підприємства Каракуліна (код ЄДРПОУ 39940754) на підставі договору купівлі-продажу від 15 вересня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №7010 (номер запису про право власності 11180091).

30 вересня 2015 року право власності на 1/2 частку магазину № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло від Приватного підприємства Каракуліна (код ЄДРПОУ 39940754) до ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 30 вересня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №7277 (номер запису про право власності 11400994). 05 жовтня 2015 року право власності на іншу 1/2 частку магазину № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло від Приватного підприємства Каракуліна (код ЄДРПОУ 39940754) до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №7301 (номер запису про право власності 11464788).

Однак, 06 грудня 2018 року вищевказані записи про право власності (№11400994, №11464788) на магазин № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що перебували в у власності ОСОБА_1 були скасовані, на підставі заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2018 року по цивільній справі №175/4898/15-ц за позовом ПАТ Альфа-Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ПП Каракуліна , треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіна Л.Л., ПАТ Комерційний банк Надра про визнання правочину недійсним, яким були визнані недійсними наступні договори купівлі-продажу: договір купівлі-продажу від 14 вересня 2015 року укладений між ПП Каракуліна та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрований в реєстрі за №6981; договір купівлі-продажу від 15 вересня 2015 року укладений між ПП Каракуліна та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрований в реєстрі за №7010; договір купівлі-продажу від 30 вересня 2015 року укладений між ПП Каракуліна та ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрований в реєстрі за №7277; договір купівлі-продажу від 05 жовтня 2015 року укладений між ПП Каракуліна та ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №7301. Отже, починаючи з 06 грудня 2018 року право власності на магазин № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було перереєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (номер запису №29430029).

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2019 року по цивільній справі №175/4898/15-ц, вищевказане заочне рішення скасовано (а.с.14-16). Тому на підставі ухвали про скасування заочного рішення, 19 квітня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було поновлено запис про право власності ОСОБА_1 на магазин № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності в Державному реєстрі за номерами 31269424, 31268944) (а.с.10-13). Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року по цивільній справі №175/4898/15-ц, провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (а.с.17).

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що договори купівлі-продажу на підставі яких право власності на магазин № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перейшло від ОСОБА_2 до ПП ОСОБА_4 та в подальшому до ОСОБА_1 , не оскаржені та в судовому порядку не визнані недійсними, а отже є діючими на цей час. ОСОБА_1 є єдиним власником нерухомого майна: магазину № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.10-13).

Відповідно до ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України, передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Протоколом №1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод введена в дію норма міжнародного права, яка ратифікована Державою Україна, Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 якої, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Обтяження у вигляді арешту майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, створює позивачу перешкоди у здійсненні права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. На даний час відсутні будь-які підстави для накладення арешту на нерухоме майно (магазин №5, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) у зв`язку із тим, що боржники за виконавчим провадженням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже не є власниками нежитлового приміщення, магазину № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги що, позивач позбавлений можливості здійснювати право власності на власний розсуд, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а порушення прав позивача підлягають усуненню шляхом скасування арешту на нерухоме майно: магазин № НОМЕР_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження №31258356 (спеціальний розділ), проведений державним реєстратором: Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М., зареєстрований 19 квітня 2019 року о 10:47:40 год., який був накладений на підставі Постанови про арешт майна боржника від 27 березня 2019 року у ВП № 37752076, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. щодо примусового виконання виконавчого листа №6-297/13 від 04.03.2013 року виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн., тобто з кожного по 420,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 41, 47 Конституції України, ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , номер запису про обтяження №31258356 (спеціальний розділ), проведений державним реєстратором Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М., зареєстрований 19 квітня 2019 року о 10:47:40 год., який був накладений на підставі Постанови про арешт майна боржника від 27 березня 2019 року у ВП № 37752076, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською О.М. щодо примусового виконання виконавчого листа №6-297/13 від 04.03.2013 року виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова - нежитлового приміщення: магазин №5, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 521,4 кв.м.

Стягнути з АТ Альфа-Банк , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір з кожного по 420,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.