Рішення

від 03.09.2020 по справі 175/237/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/237/20

Провадження № 2/175/60/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Кравченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кам?янське АГРО про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кам?янське Агро заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 20634 грн. 09 коп., що складається з суми основного боргу 20040 грн., пені за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 328 грн. 52 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 32 грн. 85 коп., індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 232 грн. 72 коп., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та судові витрати покласти на рахунок відповідача.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі (а.с.42-43).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кам?янське Агро надав суду відзив на позов в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.23-25), надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.69).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельку ділянку серії ЯЖ №391212 виданого 04 березня 2009 року Відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі на підставі Свідоцтва про право спадщини за законом від 06 жовтня 2008 року зареєстрованого в реєстрі за №2-5685, ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 8.650 га, що розташована на території Степової сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с.13). Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно договору оренди землі №163-Д укладеного 05 серпня 2014 року (а.с.6-9) та додаткової угоди до Договору оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року укладеної 01 березня 2017 року (а.с.11), ОСОБА_1 передав Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Дзержинець (перейменоване на Товариства з обмеженою відповідальністю Кам?янське Агро ) в строкове платне користування земельну ділянку площею 8,6500 га, кадастровий номер 1221487200:04:039:0020, з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території колишнього КСП Дзержинець Дніпропетровського району Дніпропетровської області Степової сільської ради, земельна ділянка № НОМЕР_1 згідно схеми поділу земель КСП Дзержинець на полі № НОМЕР_2 , строком на 10 (десять) років.

Згідно ст. 792 ЦК України, передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди до Договору оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року укладеного 01 березня 2017 року, п. 4.1 Договору, викладено в наступній редакції: Орендна плата вноситься Орендарем Орендодавцю або його представнику за довіреністю у грошовій, натуральній або відробіткової формах за вибором Орендодавця про що зазначається у Протоколі погодження порядку, розміру та умов сплати орендної плати (Додаток №1) у розмірі 20040 грн. за рік оренди .

Відповідач порушив свої орендні зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2019 році та відповідно нехтує терміном зазначеним в п.4.3 Договору оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року та умовами Додаткової угоди до Договору оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року. Станом на січень 2020 року відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування в 2019 році вищевказаною земельною ділянкою, не сплачено жодних грошових коштів на користь позивача. На неодноразові звернення ОСОБА_1 до Товариства з вимогою про здійснення повного розрахунку за Договором оренди, відповідача відповідав відмовою.

Відповідно до ст. 651 ЦК України істотним порушенням є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Статтею 96 ЗК України, встановлений обов`язок землекористувач і в тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Дана норма Земельного кодексу України кореспондується відповідно зі ст. 24 Закону України Про оренду землі , яка в свою чергу передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в Договорі оренди землі, а саме в п.28 Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати та п.31 Орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату .

Відповідач в своєму відзиві зазначив, що бухгалтерією орендаря 31 грудня 2019 року ОСОБА_1 було нараховано орендну плату за землю за 2019 рік в розмірі згідно погоджених умов по Договору - 20040 грн. і керуючись ст. 163, п.п.1.2 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, із нарахованої суми орендної плати за землю утримано податок з доходів фізичних осіб (18%) в розмірі 3607,20 грн. та військовий збір у розмірі (1,5%) в розмірі 300,60 грн., на підтвердження чого надав платіжні доручення №899, 896 від 27.12.2019 року (а.с.26).

Відповідно до п.п. 164.2.5 ст. 164, п.п. 168.1.1 ст. 168, п.п. 170.1.2 та 170.1.4 ст. 170 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості є орендар.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. Податковий агент (юридична особа чи підприємець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Суд, аналізуючи посилання представника відповідача щодо сплати податків та військового збору, пов`язаних з орендою земельної ділянки, не є доказом виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2019 рік.

Незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови Договору оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року та умовами Додаткової угоди до Договору оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року, відповідач не виявив доброї волі для вирішення спору щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у позасудовому порядку, своєчасно орендну плату не сплатив.

Оскільки встановлено, що на даний час позивач не отримав орендну плату від Товариства з обмеженою відповідальністю Кам?янське Агро за 2019 роки за Договором оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року та Додатковою угодою до Договору оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року, суд вважає, що до сплати позивачу підлягає сума у розміру встановленому п. 4.1 у розмірі 20040 грн.

У відповідності зі ст. 610 ЦК України, передбачено те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В свою чергу ч. 1 ст. 611 ЦК України, передбачено те, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.4.8 Договору оренди землі №163-Д від 05 серпня 2014 року, у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 відсотка від грошової вартості орендної плати за кожен день прострочки платежу.

Так, розмір пені з розрахунку: 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення - 366 днів, від суми основного боргу 20040 грн. за період з 01 січня 2020 року по 20 січня 2020 року складає 328 грн. 52 коп., розмір якої також слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Така правова позиція була висловлена Верховний Судом України у постанові від 01.10.2014 року у справі № 113цс14.

В зв?язку з ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 3% річних від простроченої суми у розмірі 20040 грн. за 20 днів за період з 01 січня 2020 року по 20 січня 2020 року, що складає 32 грн. 85 коп. Окрім цього, з відповідача слід також стягнути індекс інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 232 грн. 72 коп., за період з 01 січня 2020 року по 20 січня 2020 року з розрахунку: січень 2020 року індекс інфляції складає 101,8%.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України), згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 20634 грн. 09 коп., що складається з суми основного боргу 20040 грн., з яких мають бути утримані та перераховані обов`язкові податки та збори, та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 328 грн. 52 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 32 грн. 85 коп., індекс інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 232 грн. 72 коп.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000 грн., суд прийшов до наступного.

За загальним правилом, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з цієї норми, стягнення моральної шкоди за договірним зобов`язанням можливе у випадку, якщо умовами договору таке стягнення передбачене.

У зв?язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (ст. 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Суд зазначає, що ні положеннями Закону України Про оренду землі , ні положеннями діючого між сторонами договору оренди землі не передбачено відшкодування моральної шкоди за невиконання або неналежне виконання умов договору, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 610, 612, 625, 651, 792 ЦК України, ст. 24 Закону України Про оренду землі , ст. 12, 13, 76, 78, 81, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кам?янське АГРО про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кам?янське Агро (код ЄДРПОУ 39225623) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 20634 грн. 09 коп., що складається з суми основного боргу 20040 грн., з яких мають бути утримані та перераховані обов`язкові податки та збори, та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 328 грн. 52 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 32 грн. 85 коп., індекс інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 232 грн. 72 коп., а також стягнути судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., а всього стягнути 21474 грн. 89 коп.

У задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.