Ухвала

від 22.09.2020 по справі 198/413/20

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 198/413/20

провадження № 1-кс/0198/48/20

УХВАЛА

іменем України

22 вересня 2020 року слідчий суддя Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника сектору дізнання Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника ФГ «Успіх» адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні №12020040620000097, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

в с т а н о в и в:

Начальник сектору дізнання Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , про арешт майна.

В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на таке.

13.05.2020 до Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 01.05.2020 приблизно о 07-00 годині ОСОБА_7 , перебуваючи на земельній ділянці з кадастровим номером 1225988500:01:002:0026 площею 7,2083 га, розташованій біля с. Новошандрівка Юр`ївського району Дніпропетровської області, самовільно здійснював обробку вказаної земельної ділянки, яка знаходиться в оренді ОСОБА_4 .

Вказані відомості 13.05.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040620000097 та за цим фактом розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення за ознаками ст. 356 КК України, тобто самоправство.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що між власником землі ОСОБА_8 , фермерським господарством «Успіх», від імені якого діє його голова ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з 2016 року існують спірні відносини щодо права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225988500:01:002:0026, які були предметом судового розгляду в порядку цивільного судочинства.

Потерпілим в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020040620000097, визнаний ОСОБА_4 , який під час надання показань підтвердив викладене вище та пояснив, що вважає себе законним орендарем належної ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 1225988500:01:002:0026, тому здійснює на ній сільськогосподарські роботи. 01.04.2020 та 01.05.2020 на вказаній ділянці за допомогою належного ФГ «Успіх» трактора проведені сільськогосподарські роботи з часткового посіву культури соняшника, які за сприяння співробітників поліції припинені після звернення ОСОБА_4 до правоохоронних органів. Згодом останній також засіяв земельну ділянку культурою соняшника.

Допитаний як свідок ОСОБА_7 підтвердив, що між ФГ «Успіх», головою якого він є, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 тривають спірні відносини з приводу оренди належної ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 1225988500:01:002:0026. Однак, на противагу показанням ОСОБА_4 вважає врожай соняшника на цій землі своєю власністю, оскільки на його думку саме фермерське господарство є законним орендарем.

09.09.2020 дізнавач, провівши огляд земельної ділянки з кадастровим номером 1225988500:01:002:0026, встановив, що на ній дійсно проростає соняшник, посіви якого в свою чергу визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Дізнавач вважає, що підставою для арешту майна є необхідність збереження врожаю соняшника як речового доказу та предмету кримінального правопорушення, оскільки існує ризик його знищення, а також заява потерпілого ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.

З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, недопущення можливого подальшого збору врожаю будь-ким з осіб, які заявляють про свої права на майно, дізнавач просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування посівами соняшника, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1225988500:01:002:0026 площею 7,2083 га, розташованій біля с.Новошандрівка Юр`ївського району Дніпропетровської області.

Дізнавач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Представник голови ФГ «Успіх» ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали клопотання, доходжу таких висновків.

Заходи забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст.131 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арешт майна це тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За нормамичастин 2та 3вказаної статтіарешт майнадопускається середіншого зметою забезпечення збереження речових доказів та в цьому випадку накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно зіст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні; розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до відомостей ЄРДР з травня 2020 року триває досудове розслідування кримінального проступку за ознакамист.356КК України,тобто самоправства.

Виходячи з доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, як ОСОБА_4 , так і ФГ «Успіх» вважають себе законними орендарями земельної ділянки з кадастровим номером 1225988500:01:002:0026, та, відповідно, володільцями вирощеного на землі врожаю.

Необхідно відмітити, що за змістом статті 131, частини 1статті 170КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких віднесено і арешт майна, застосовуються в кримінальному провадженні у чітковизначеному закономпорядку стосовно осіб, які залучаються до кримінально-процесуальної діяльності, всупереч волі та бажанню цих суб`єктів для запобігання та припинення їхніх неправомірних дій, тобто для подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження та досягнення дієвості цього провадження.

Метою арешту майна є запобігання можливим спробам в першу чергу з боку власника або фактичного володільця приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити або здійснити відчуження майна. Тобто, в даному випадку органом досудового розслідування повинно бути доведено, що особа, яка вважає себе власником майна, намагається позбутися належного їй на праві власності майна, або може вчинити інші дії, що можуть негативно вплинути на хід кримінального провадження та які дають підстави для застосування арешту майна. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності таких обставин в матеріалах клопотання не міститься, а заява потерпілого, який вважає себе власником майна, взагалі не передбачена КПК як підстава накладення арешту за недоведеності інших підстав.

Також необґрунтовано,яким чиномпосіви соняшникана корню можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що підлягаютьвстановленню підчас даногокримінального провадження,а також що без такого заходу забезпечення кримінального провадження дізнавач не може виконати передбачені статтею 2 КПК України завдання кримінального судочинства.

Крім того, взагалі незрозуміло посилання на пункт 4 частини 2 статті170КПК України як на підставу для накладення арешту, адже цими нормами передбачено арешт майна у разі здійснення кримінального провадження щодо юридичної особи або забезпечення цивільного позову. Доказів наявності таких обставин не надано.

З огляду на обставини справи, клопотання про накладення арешту явно не відповідає меті забезпечити збереження речових доказів. Цілком очевидно, що заборона на відчуження, розпорядження та користування посівами соняшника (по суті заборона на збирання врожаю) в кінці сільськогосподарського сезону (22 вересня) створює високий ризик загибелі цього врожаю і жодним чином не сприяє його збереженню.

Ні в клопотанні про арешт майна, ні під час судового розгляду дізнавач не обґрунтував як накладення арешту на посіви соняшника може забезпечити речовий доказ у кримінальному провадженні від знищення чи переробки.

Інші підставидля застосуванняарешту посівівсоняшника органом дізнання не заявлені, а слідчий суддя не має права виходити за межі поданого клопотання.

Отже, оскільки належним чином не обґрунтовано необхідність арешту посівів соняшника, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1225988500:01:002:0026, а також можливість використання їх як доказів в кримінальному провадженні, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 170, 173, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання начальника сектору дізнання Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12020040620000097, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в 5-денний строк з дня її оголошення.

Відповідно дост. 376 КПК Україниповний текст ухвали оголошений 24 вересня 2020 року о 09-00 годині в залі засідань Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_1