Рішення

від 11.09.2020 по справі 400/726/19

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 рокусмт ПетровеСправа № 400/726/19 Провадження № 2/941/27/20

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що відповідач являється його донькою. Позивач з 13 січня 2009 року став інвалідом 1 групи, та потребує постійного стороннього догляду, додаткових засобів існування, так як пенсії по інвалідності не вистачає для належного проживання та лікування, тому позивач змушений звернутися з позовом до суду про стягнення аліментів на його утримання з доньки, так як вона не бажає допомагати батькові в добровільному порядку. В зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з доньки ОСОБА_2 аліменти на його утримання у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність.

В ході розгляду справи, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягувати з відповідача аліменти на його користь в твердій грошовій сумі в розмірі 4450 гривень за лікування.

Також в ході розгляду справи, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягувати з відповідача аліменти на його користь у розмірі 100 % прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, щомісячно з урахуванням індексації по від по відношенню до інфляції з вересня 2015 року по день винесення рішення по справі, а також стягувати з відповідача аліменти на його користь у розмірі 100 % мінімального прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, з моменту винесення рішення суду безтерміново.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача вказані позовні вимоги не визнали та просили у їх задоволенні відмовити у повному обсязі, подавши відзив на позов.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серіїї НОМЕР_1 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Петрівського РУЮ у Кіровоградській області 27.08.2015 року (а. с. 15 ).

Позивач ОСОБА_1 є непрацездатною особою, інвалідом 1 Б групи інвалідності з загального захворювання, з 01.04.2016 року безтерміново, у зв`язку з чим потребує постійного соціально-побутового догляду, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 171459, серії 12 ААА, від 14.11.2016 року ( а. с. 13).

У відповідності з довідкою виданою управлінням Пенсійного Фонду України у Петрівському районі, за період з вересня 2018 року по лютий 2019 року позивачу було виплачено пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання всього на загальну суму 13989,69 грн. При цьому розмір щомісячної пенсії становить з грудня 2016 року 10513 гривень 92 копійки

(а. с. 17).

Відповідач ОСОБА_2 є повнолітньою особою, з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року навчалася у Комунальному закладі Дніпропетровський коледж культури і мистецтв , що підтверджується довідкою виданою Дніпропетровським коледжом культури і мистецтв від 15.11.2016 року та копією диплому серії НОМЕР_2 виданого 30.06.2016 року

(а. с. 65,66).

Відповідач ОСОБА_2 на даний час не отримує доходів та не забезпечена житлом, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається із змісту позову, він обґрунтований тим, що відповідач є повнолітньою, а потреба матеріальної допомоги позивачу полягає в тому, що він перебуває в залежності від інших осіб у виконанні життєво важливих функцій, а розмір отримуваної пенсії є недостатнім для забезпечення необхідного мінімуму проживання та лікування.

Згідно ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Зазначена норма є зобов`язальною, але позивач повинен довести потребу у матеріальній допомозі.

Однак, позивачем не надано до суду доказів (належних, переконливих, достовірних) про стан здоров`я позивача та щомісячний розмір понесених ним витрат на лікування.

Що стосується витрат позивача насоціально-побутовий догляд, то відповідно до інформації управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації від 25.07.2020 року, ОСОБА_1 на даний час не перебуває на обліку та державних соціальних допомог і пільг не отримує ( а.с.110).

Згідно інформації територіального центу соціального обслуговування Петрівської районної державної адміністрації від 31.07.2020 року, ОСОБА_1 за період з січня по червень 2019 року отримав та оплатив соціальні послуги на загальну суму 2331 гривень 53 копійки ( а.с.112).

Посилання позивача на те, що розмір отримуваної ним пенсії не дозволяє йому забезпечити собі гідне існування, а визначений законодавством розмір прожиткового мінімуму не забезпечує всіх потреб позивача, без надання доказів такої потреби, не може бути підставою для задоволення позову та визначення аліментів у будь-якому розмірі.

Рішення суду не може бути прийнято на припущеннях.

Також не було надано до суду жодних доказів, що позивач має скрутне матеріальне становище, а інших переконливих доказів, які підтверджували б викладені позивачем обставини ні позивачем, ні представником позивача до суду не надано.

Таким чином факт потреби матеріальної допомоги позивачем не доведено, що виключає можливість застосування ч.1 ст. 202 СК України та обов`язок відповідача утримувати свого непрацездатного батька, у зв`язку з чим у задоволенні позовунеобхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 204 Сімейного кодексу України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:

1.Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2.Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3.Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя

4. Батьки зобов`язані поважати дитину.

5.Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6.Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7.Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 16 постанови Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30 березня 2007 р. № 3 роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Водночас зазначені чинники, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини. Сплата аліментів на дитину не є належною участю у її вихованні.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо належного виховання та утримання ОСОБА_2 в період до її повноліття, що підтверджується матеріалами справи.

Крім цього позивач перебуває на наркологічному обліку у Петрівській центральній районній лікарні як хронічний алкоголік, що є підставою для позбавлення батьківських прав, а отже відповідач через зловживання спиртними напоями, що залежало виключно від нього, не виконував свої батьківські обов`язки, що також перешкоджало йому спілкуватися з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Зазначені вище обставини, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються не інакше як ухилення від виховання дитини, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Крім цього, в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтвердили , факти встановлені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1. ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно ч.1. ст. 77 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1. ст. 81 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 150, 202, 204 СК України, ст. ст. 76, 77, 81 ЦПК України та Пленумом Верховного Суду України № 3 від 30 березня Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав .

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Петрівського раойнного суду

Кіровоградської області Ю. В. Шаєнко