Рішення

від 14.09.2020 по справі 643/5489/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/5489/19

н/п 2/953/755/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати інформацію про особистий, корумпований інтерес начальника ГУ Держпраці у Харківській області ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 в його позовній заяві до Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 та апеляційній скарзі до Харківського апеляційного адмінсуду від 03.09.2018, недостовірною інформацію та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати протягом тижня з дня набрання рішення суду законної сили недостовірну інформацію про ОСОБА_1 , розміщену в позовній заяві ОСОБА_2 до Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 щодо особистого інтересу ОСОБА_1 , а саме: Станом на 04.07.2018, маючи особистий інтерес, ОСОБА_1 звернення не розглянув, відповіді не надав, не притягнув посадових осіб ТОВ Завод Рапід , код ЄДРПОУ 35246744 та розміщену в апеляційній скарзі ОСОБА_2 до Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 щодо особистого, корумпованого інтересу ОСОБА_1 , а саме: На теперішній час, маючи особистий, корумпований інтерес, ОСОБА_1 моє звернення розглянув не належним чином, не притягнув до відповідальності посадових осіб ТОВ Завод Рапід , не заборонив експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки на яке відсутній дозвіл Держпраці на експлуатацію , аналогічним способом, а саме - шляхом подання письмової заяви до Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного адміністративного суду та ГУ Держпраці у Харківській області наступного змісту: СПРОСТУВАННЯ! Я, ОСОБА_2 заявляю, що інформація стосовно особистого, корумпованого інтересу ОСОБА_1 , начальника ГУ Держпраці у Харківській області, у зв`язку з ненаданням ним відповіді на мою заяву від 18.05.2018 та не притягненням посадових осіб ТОВ Завод Рапід до відповідальності, є неправдивою та недостовірною .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він є начальником Головного правління Держпраці в Харківській області. 18.05.2018 відповідач звернувся до нього із заявою, в якій просив провести позапланову перевірку ТОВ Завод Рапід . 05.06.2018 на адресу відповідача було надано відповідь №1-496/02.03/12.-14/6657 та відповідь №1-496/02.03/12.-14/6614 на його звернення від 18.05.2018, якими відповідачу роз`яснювались причини відмови у задоволенні його вимог. 04.07.2018 відповідач звернувся з адміністративним позовом до суду про визнання бездіяльності начальника ГУ Держпраці у Харківській області Рожанського В.А. протиправною. В задоволені позову ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки в діях ОСОБА_1 були відсутні будь-які порушення законодавства України, надані відповіді на лист ОСОБА_2 від 18.05.2018 були своєчасними, чіткими та зрозумілими. 04.07.2018 відповідач надав до Харківського окружного адміністративного суду негативну інформацію, яка була викладені у позовній заяві, де зазначалось про нібито особистий інтерес ОСОБА_1 у не притягненні посадових осіб ТОВ Завод Рапід до відповідальності та повному ігноруванні звернення ОСОБА_2 від 18.05.2018 та 03.09.2018. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_1 має особистий, корумпований інтерес з вищевказаного порушеного ним питання, що було доведено до відома невизначеному колу осіб, а саме: працівникам Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного адміністративного суду та працівникам ГУ Держпраці у Харківській області. Недостовірна негативна інформація про ОСОБА_1 була розміщена в позовній заяві ОСОБА_2 до Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 щодо його особистого інтересу , а саме Станом на 04.07.2018р., маючи особистий інтерес, ОСОБА_1 моє звернення не розглянув, відповіді мені не надав, не притягнув посадових осіб ТОВ Завод Рапід , код ЄДРПОУ 35246744 та розміщена в апеляційній скарзі ОСОБА_2 до Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 р. щодо особистого, корумпованого інтересу ОСОБА_1 , а саме: На теперішній час, маючи особистий, корумпований інтерес, ОСОБА_1 моє звернення розглянув не належним чином, не притягнув до відповідальності посадох осіб ТОВ Завод Рапід , не заборонив експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки на яке відсутній дозвіл Держпраці на експлуатацію , є такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 . Позивач вважає, що така негативна інформація про нібито його особистий інтерес як начальника ГУ Держпраці в Харківській області, порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , закріплені Конституцією України, а саме на повагу до честі і гідності особи, оскільки розповсюджена відповідачем інформація впливає на позитивну соціальну оцінку його особи в очах оточуючих та на його ділову репутацію, як фахівця з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. У викладеній відповідачем негативній інформації про особистий, корумпований інтерес позивача, вбачається цілеспрямованість дій відповідача на приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 , як державного службовця. Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення. Недостовірна інформація, яка була поширена відповідачем, є неправдивою і підлягає спростуванню в спосіб, визначений позивачами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся належним чином про місце і час судового розгляду справи, тому суд розглядає справу в його відсутність.

Суд заслухавши представника позивача вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

18.05.2018 ОСОБА_2 звернувся до начальника ГУ Держпраці у Харківській області Рожанського В.А. із заявою, в якій просив провести позапланову перевірку ТОВ Завод Рапід , що розташовано за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 79.

05.06.2018 ОСОБА_2 була надана відповідь №1-496/02.03/12.-14/6657 на його звернення та відповідь №1-496/02.03/12.-14/6614 на його звернення від 21.05.2018 щодо порушень вимог законодавства про охорону праці в ТОВ Завод Рапід .

04.07.2018 ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до начальника ГУ Держпраці у Харківській області Рожанського В.А., в якому просив визнати бездіяльність ОСОБА_1 протиправною, зобов`язати його розглянути заяву від 18.05.2018 в повному обсязі та вжити відповідні заходи.

ОСОБА_1 вважає, що в позовній заяві від 04.07.2018 ОСОБА_2 виклав негативну інформацію про нібито особистий інтерес ОСОБА_1 у не притягненні посадових осіб ТОВ Завод Рапід до відповідальності, а саме Станом на 04.07.2018р., маючи особистий інтерес, ОСОБА_1 моє звернення не розглянув, відповіді мені не надав, не притягнув посадових осіб ТОВ Завод Рапід , код ЄДРПОУ 35246744 .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 в задоволені позову ОСОБА_2 було відмовлено.

На вказане судове рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу від 03.09.2018, в якій зазначив, що ОСОБА_1 має особистий, корумпований інтерес з вищевказаного порушеного ним питання. Позивач ОСОБА_1 вважає, що в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 виклав негативну інформацію щодо особистого, корумпованого інтересу ОСОБА_1 , а саме: На теперішній час, маючи особистий, корумпований інтерес, ОСОБА_1 звернення розглянув не належним чином, не притягнув до відповідальності посадових осіб ТОВ Завод Рапід , не заборонив експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки на яке відсутній дозвіл Держпраці на експлуатацію .

Позивач вважає, що вищезазначена інформація, викладена позовній заяві від 04.07.2020 та апеляційній скарзі від 03.09.2020, що була доведена до відома невизначеного кола осіб, а саме: працівників Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного адміністративного суду та працівникам ГУ Держпраці у Харківській області - є негативною інформацією, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , закріплені Конституцією України, а саме на повагу до честі і гідності особи, оскільки розповсюджена відповідачем інформація впливає на позитивну соціальну оцінку його особи в очах оточуючих та на його ділову репутацію, як фахівця з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. У викладеній відповідачем негативній інформації про особистий, корумпований інтерес позивача, вбачається цілеспрямованість дій відповідача на приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 , як державного службовця.

Тому позивач просить визнати вищезазначену інформацію, поширену ОСОБА_2 в його позовній заяві до Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018, та апеляційній скарзі до Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018, недостовірною інформацію та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та просить зобов`язати ОСОБА_2 спростувати цю недостовірну інформацію про ОСОБА_1 .

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права.

Підставою для задоволення позову по справах зазначеної категорії, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (постанова Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи №1 від 27.02.2009 р.).

У зв`язку зі внесенням з 27.03.2014 змін до Цивільного кодексу України, зокрема до статті 277, принцип презумпції добропорядності (частину 3) було виключено (скасовано), а тому доказування позивачем обґрунтованості свого позову, а саме поширення інформації відповідачем та її недостовірність, має відбуватися у загальному порядку.

Позивач ОСОБА_1 не довів факту того, що інформація, викладена в позовній заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_2 , порушила особисті немайнові права позивача, у тому числі: гідність, честь та ділову репутацію.

04.07.2018 ОСОБА_2 , звертаючись за судовим захистом до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до начальника ГУ Держпраці у Харківській області Рожанського В.А., зазначав про порушення вимог Закону України Про охорону праці на підприємстві ТОВ Рапид , про що він в заяві від 18.05.2018 повідомив начальника ГУ Держпраці у Харківській області Рожанського В.А., який на думку ОСОБА_2 не розглянув його заяву, відповіді не надав та не притягнув посадових осіб ТОВ Рапид , маючи особистий інтерес. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу від 03.09.2018, в якій зазначив, що на підставі ст.265 КЗпП України та ст.43 Закону України Про охорону праці він просив накласти штраф на ТОВ Завод Рапид . Вважає, що ОСОБА_1 звернення ОСОБА_2 розглянув не належним чином, не притягнув до відповідальності посадових осіб ТОВ Завод Рапид , не заборонив експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, на яке відсутній дозвіл Держпраці на експлуатацію, маючи особистий, корумпований інтерес.

Таким чином, метою звернення ОСОБА_2 до судів першої та апеляційної інстанції було не поширення недостовірної інформації щодо позивача, а реалізація відповідачем свого конституційного права, визначеного статтею 55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та передбачене ст.293 КАС України право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В тексті позовної заяви та апеляційної скарги містяться оціночні судження ОСОБА_2 про те, що начальник ГУ Держпраці у Харківській області Рожанський В.А. звернення ОСОБА_2 не розглянув, відповіді не надав, до відповідальності посадових осіб ТОВ Завод Рапид не притягнув, маючи особистий, корумпований інтерес.

Законодавство розмежовує інформацію фактичного характеру, яка має бути доведена, й оціночні судження, якими, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (стаття 30 Закону України Про інформацію ).

Оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не є предметом судового захисту, їх не можна перевірити на предмет відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Частина 1 статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Критична оцінка певних фактів, і недоліків, думки та судження не можуть бути підставою для задоволення вимог про спростування інформації, оскільки примушення до спростування оціночних суджень порушило б гарантовано Конституцією України, право на вираження думок і поглядів і призвело до встановлення опосередкованої цензури, що заборонено статтею 15 Конституції України. Правдивість оціночних суджень доведенню не підлягає.

Позивач ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника ГУ Держпраці у Харківській області, є публічною особою, тобто може бути підданий гострій критиці з боку суспільства, та зокрема, окремих громадян. Наведена в позовній заяві та апеляційній скарзі інформація стосувалась позивача, як публічної особи, та його бездіяльності під час знаходження на службі, а тому публічні особи повинні бути готові до неї, оскільки межа допустимої критики щодо них є значно ширшою.

При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недостовірною інформацію та спростування цієї інформації, викладеній в позовній заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 34, 55 Конституції України, ст.277 ЦК України, Законом України Про інформацію , -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23.09.2020 року.

СУДДЯ