Постанова

від 04.09.2020 по справі 752/11655/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11655/20

Провадження № 1-кс/752/4838/20

У Х В А Л А

04.09.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32015100010000171 від 01.10.2015 р.,

в с т а н о в и в:

адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, що накладений у кримінальному провадженні №32015100010000171 від 01.10.2015 р.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 26.12.2016 р. задоволено клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_5 про накладення арешту у кримінальному провадженні № №32015100010000171 від 01.10.2015 р. та накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_4 у вигляді 100% частки статутного фонду ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ», що становить 2100000 гривень, заборонено державним реєстраторам Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, а також посадовим особам Міністерства юстиції України в порядку виконання ухвали вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ».

Ухвалою Голосіївського районного суду від 14.05.2020 р. закрито кримінальне провадження №32015100010000171 від 01.10.2015 р. про визнання винуватості та повернуто матеріали для продовження кримінального провадження у цій справі. Клопотання про скасування арешту майна у вигляді корпоративних прав ОСОБА_4 було розглянуто судом та в його задоволенні відмовлено, оскільки суд не зміг встановити причинно-наслідковий зв`язок між діяннями, в яких обвинувачується ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні, та накладеним арештом на корпоративні права ОСОБА_4 .

Заявник зазначає, що накладений арешт є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, протягом трьох років жодних слідчих дій за його участю проведено не було, в ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ» не проводилось жодної податкової перевірки або експертизи на підставі якої було б визначено розмір податків, від сплати яких нібито ухилилось Товариство, адже провадження здійснюється за ч.3 ст.212 КК України.

Наявність арешту майна перешкоджає ОСОБА_4 , як засновнику ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ» приймати будь-які рішення щодо господарської діяльності Товариства.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання держави в право на мирне володіння ОСОБА_4 належним йому майном, заявник просить скасувати арешт корпоративних прав ОСОБА_4 у вигляді 100% частки статутного фонду ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ», що становить 2100000 гривень, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 26.12.2016 р. та скасувати заборону державним реєстраторам Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, а також посадовим особам Міністерства юстиції України в порядку виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 26.12.2016 р. у справі № 752/21700/16-к вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ».

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на необґрунтованість подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, втручання держави в діяльність Товариства, а також зазначив, що ОСОБА_4 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, будь-яка перевірка діяльності ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ» в межах кримінального провадження не проводиться протягом останніх трьох років, що свідчить про наявність підстав для скасування арешту майна.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явились, матеріали кримінального провадження на запит суду надані не були.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100010000171 від 01.10.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.212, ч.3 ст. 212 КК України за фактом створення суб`єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, та які входять до транзитно-конвертаційної групи, які пов`язані між собою, та у яких відсутні необхідні умови для здійснення фінансово-господарської діяльності, передбаченої КВЕД, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі та складські приміщення, транспортні засоби та інше.

В грудні 2016 року ст.слідчий СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва з клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_4 у вигляді 100 % частки статутного фонду ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ», що становить 2100000 гривень, оскільки зазначене підприємство входить до транзитно-конвертаційної групи підприємств, які створені без мети здійснення господарської діяльності, а звикористовується з метою надання неправомірної податкової вигоди реально діючим підприємствам.

26.12.2016 р. слідчим суддею Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_7 у справі № 752/21700/16-к постан6овлена ухвала про накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_4 у вигляді 100% частки статутного фонду ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ», що становить 2100000 гривень, заборонено державним реєстраторам Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, а також посадовим особам Міністерства юстиції України в порядку виконання ухвали вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ».

Підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження згідно ухвали слідчого судді є забезпечвення в подальшому відшкодування збитків державі.

В силуп. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

За змістом вказаної норми закону, а також положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 не є підозрюваним у кримінальному провадженні № 32015100010000171 від 01.10.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.212, ч.3 ст. 212 КК України.

В силу положень ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Ні прокурором, ні слідчим у даному кримінальному провадженні не надано слідчому судді будь-яких доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, що свідчили б про ухилення ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ» від сплати податків та існування податкового боргу і що такі обставини взагалі встановлювались в ході проведення досудового розслідування.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування про водилось за фактом створення підприємств, які мають ознаки фіктивності.

Однак, на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна ст..205 КК України на підставі Закону України «про внесення змін до Кримінального кодексу України та кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» була виключена з переліку кримінальних правопорушень та дане діяння є декриміналізованим.

Наявність арешту майна впливає на права юридичної особи та перешкоджає здійсненню господарської діяльності Товариства.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність підстав для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження та необґрунтованість накладеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна ОСОБА_4 та заборони на проведення реєстраційних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 376, КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32015100010000171 від 01.10.2015 р. задовольнити.

Скасувати арешт корпоративних прав ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) у вигляді 100% частки статутного фонду ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ» (ЄДРПОУ 40467251), що становить 2100000 гривень, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 26.12.2016 р.

Скасувати заборону державним реєстраторам Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, а також посадовим особам Міністерства юстиції України в порядку виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 26.12.2016 р. у справі № 752/21700/16-к вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «ТРАНС ІН-ВЕСТ».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя