Ухвала

від 21.09.2020 по справі 752/4129/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4129/17

Провадження № 1-кс/752/6110/20

У Х В А Л А

21 вересня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 42017100000000118 від 30.01.2017 року,

встановив :

до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/4129/17 (провадження №1-кс/752/316/19) від 25.01.2019 року на земельні ділянки, за кадастровими номерами 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, які належать ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначив про те, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/4129/17 (провадження №1 -кс/752/316/19) від 25.01.2019 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві про накладення арешту задоволено та накладено арешт, зокрема, на земельні ділянки за кадастровими номерами 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, які належать ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Як вбачається з інформаційної довідки, долученої до даного клопотання, з огляду на пов`язаність правового статусу земельної ділянки, кадастровий номер 5110800000:03:001:0515, з нерухомим майном, що знаходиться на вказаній земельній ділянці - дачним будинком, загальною площею 174 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з накладенням арешту на вказану земельну ділянку обмежується також право приватної власності заявника на вказаний дачний будинок.

Зазначене клопотання було обгрунтовано тим, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000118 від 30.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2016 року службові особи «Украерорух», Морського торгівельпого порту «Чорноморськ» за попередньою змовою із засновниками та службовими особами ПАТ «Платинум Банк», в порушення вимог Мінінфраструктури про виведення коштів держкомпанії з недержавних банківських установ, перерахували кошти у сумі 160 млн. грн. та 46,3 млн. грн. відповідно, на поточні рахунки в ПАТ «Платинум Банк», внаслідок чого державі спричинено збитки в особливо великих розмірах.

В клопотанні слідчого зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що об`єктами кримінально-протиправних дій є вказані вище земельні ділянки з кадастровими номерами 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, які набуті злочинним шляхом.

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя, посилаючись на ст. ст. 98, 170 КПК України, зазначив, що на даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обгрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.

Вважає, що арешт накладений на земельні ділянки, кадастрові номери 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2019 року, підлягає скасуванню оскільки слідчим не доведено, що існує можливість відчуження належних заявнику земельних ділянок, в той час коли останній відкрито здійснює свої повноваження власника протягом тривалого часу і жодних спроб відчуження вказаного майна не здійснювалося, чого слідчим не спростовано.

Також вважає, що не доведено наявності обґрунтованої підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене чи пошкоджене.

Крім іншого зауважує, що кримінальне провадження №42017100000000118 від 30.01.2017 розпочато за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України.

Як стало відомо заявнику, з матеріалів вказаного кримінального провадження №42017100000000118 від 30.01.2017 виділено кримінальне провадження за №12019100000000174 від 23.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та передано до Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.

В свою чергу, постановою старшого слідчого СВ Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області від 04.12.2019 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12019100000000174 від 23.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, закрито на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

В кримінальному провадженні за №42017100000000118 від 30.01.2017 жодній особі не було повідомлено про підозру, ОСОБА_4 не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та заявник не має до цього кримінального провадження жодного відношення.

Жодного посилання щодо визнання нерухомого майна - земельних ділянок, кадастрові номери 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, які належать заявнику, речовими доказами, взагалі немає, а слідчим не доведено можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні та, відповідно, відсутнє обгрунтування необхідності саме арешту майна, що належить ОСОБА_4 .

Поряд з цим вважає, що арештом, накладеним на земельні ділянки, кадастрові номери 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, які належать ОСОБА_4 , неможливо забезпечити і конфіскацію майна як виду покарання, адже ч. 1 ст. 59 КК України передбачає, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Таким чином вважає, що арешт накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2019 року, жодним чином не забезпечує досягнення мети, визначеної слідством, та порушує права ОСОБА_4 як власника земельних ділянок, кадастрові номери 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, а враховуючи факт розміщення на останній дачного будинку загальною площею 174 кв.м, свідчить про неспіврозмірність такого обмеження права власності ОСОБА_4 завданням кримінального провадження, а тому підстави для втручання держави в права ОСОБА_4 на мирне володіння та розпорядження майном відсутні, у зв`язку із чим накладений арешт підлягає скасуванню.

Від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності.

Від прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 надійшов лист, в якому зазначено, що слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000118 від 30.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. Так, ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.01.2019 та 05.02.2019 у вказаному кримінальному провадженні накладено арешти на земельні ділянки та будинок.

В ході досудового розслідування, в порядку ч. 3 ст. 217 КПК України прокурором прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, про що винесено 22.09.2019 відповідну постанову.

З матеріалів вказаного кримінального провадження №42017100000000118 від 30.01.2017 виділено кримінальне провадження за №12019100000000174 від 23.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Так, ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.01.2019 та 05.02.2019 ОСОБА_6 про накладення арешту на земельні ділянки та будинок, виділені у кримінальне провадження №12019100000000174 від 22.02.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

За наявною інформацією в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, 04.12.2019 кримінальне провадження №12019100000000174 від 22.02.2019 закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання та додатки до нього, приходжу до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000118.

В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/4129/17 (провадження №1 -кс/752/316/19) від 25.01.2019 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві про накладення арешту задоволено та накладеноарешт, зокрема, на земельні ділянки за кадастровими номерами 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, які належать ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

За змістом вказаної норми закону, а також положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Як вбачається з клопотання про скасування арешту майна, кримінальне провадження №42017100000000118 від 30.01.2017 розпочато за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України.

Проте, як стало відомо заявнику, з матеріалів вказаного кримінального провадження №42017100000000118 від 30.01.2017 виділено кримінальне провадження за №12019100000000174 від 23.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В свою чергу, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12019100000000174 від 23.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, закрито на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Зазначене також підтверджується листом прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 . Також, з листа прокурора вбачається, що ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25.01.2019 та 05.02.2019 ОСОБА_6 про накладення арешту на земельні ділянки та будинок, виділені у кримінальне провадження №12019100000000174 від 22.02.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В кримінальному провадженні за №42017100000000118 від 30.01.2017 жодній особі не було повідомлено про підозру, ОСОБА_4 не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та заявник не має до цього кримінального провадження жодного відношення.

У зв`язку з вищевикладеним, приходжу до висновку, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а тому накладений арешт підлягає скасуванню в порядку ст. 174 КПК України.

На підстав викладеного, керуючисьст. 174 Кримінального процесуального кодексу України,-

постановив:

клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 42017100000000118 від 30.01.2017 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/4129/17 (провадження №1-кс/752/316/19) від 25.01.2019 року на земельні ділянки, за кадастровими номерами 5110800000:03:001:0513 та 5110800000:03:001:0515, які належать ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1