Ухвала
від 17.09.2020 по справі 757/40036/20-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40036/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 12020100060001644 від 28.04.2020 року старшого слідчогоПечерського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції умісті Києві ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

До провадженняслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження №12020100060001644 від 28.04.2020 року старшого слідчогоПечерського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції умісті Києві ОСОБА_3 проарешт майна .

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 28.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100060001644 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що що громадянка ОСОБА_4 , маючи спільний зі своїм чоловіком - директором ТОВ Нафтогаз-Альянс (код ЄДРПОУ 34881820) ОСОБА_5 злочинний умисел, зловживаючи службовим становищем організували заволодіння коштами (природним газом) ТОВ Інвестпромгаз (код ЄДРПОУ 37885875).

Допитаний в якості представника потерпілого Директор ТОВ «Інвестпромгаз» повідомив, що громадянка ОСОБА_4 , маючи спільний зі своїм чоловіком - директором ТОВ Нафтогаз-Альянс (код ЄДРПОУ 34881820) ОСОБА_5 , заволоділи товарно-матеріальними цінностями, які в подальшому реалізували на підконтрольні підприємства ТОВ «Газпостач - Черкаси» та ПАТ «Українська залізниця». Крім того, допитаний директор ТОВ Нафтогаз-Альянс (код ЄДРПОУ 34881820) ОСОБА_5 під час допиту підтвердив, що ПАТ «Українська залізниця» провела розрахунок за вищевказаний товар, однак отримані кошти були використані на власні потреби.

18серпня 2020року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Від представників ТОВ «Інвестпромгаз» надійшов цивільний позов.

У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що протиправними діями ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , завдано ТОВ «Інвестпромгаз» матеріальну шкоду на суму 7348546,3 грн., що є особливо великим розміром.

Слідчий вказує, що з метою відшкодування потерпілій стороні завданої шкоди внаслідок кримінального правопорушення виникла необхідність в накладенні арешту на земельні ділянки, які на праві власності належать ОСОБА_5 ?овичу, реєстраціи?нии? номер обліковоі? картки платника податків: НОМЕР_1 , а саме:

Кадастровий номер 3222782300:05:006:0001 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 2089123532227

Кадастровий номер 5324087707:07:002:0038 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 285245553240

Кадастровий номер 5324087707:07:002:0125 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 285206253240

Кадастровий номер 5324087707:07:002:0039 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 285140353240

Кадастровий номер 5324087707:07:002:0010 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 285113253240

Кадастровий номер 5324087707:07:002:0012 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 285088753240

Кадастровий номер 3222782300:05:005:0003 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 122067032227

Кадастровий номер 3222782300:12:019:0014 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 121995732227

Кадастровий номер 3222782300:12:019:0013 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 121648232227

Кадастровий номер 3222782300:12:019:001 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 120308532227

Кадастровий номер 3222782300:12:019:0011 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 120209532227

Кадастровий номер 3222782300:12:019:0016 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 120106832227

Кадастровий номер 3222782300:12:019:0018 реєстраціи?нии? номер об`єкта нерухомого маи?на 119850432227

Орган досудового розслідування вказує, що метою вказаного арешту є забезпечення відшкодування, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Частиною 6 ст. 170 КПК України вказано у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладенийу встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Частиною 2 ст. 172 КК України встановлено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на нерухоме майно з метою забезпечення цілей кримінального провадження, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна матиме наслідком його відчуження підозрюваним на користь третіх осіб та відповідно унеможливить відшкодуванню завданих збитків.

На підставівикладеного ікеруючись ст.ст.107,131,132,170173,309КПК України,слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання сторони кримінального провадження № 12020100060001644 від 28.04.2020 року старшого слідчогоПечерського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції умісті Києві ОСОБА_3 проарешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки, а саме: