Ухвала

від 24.09.2020 по справі 483/121/19

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/121/19

Провадження № 2/483/44/2020

У Х В А Л А

24 вересня 2020 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Данилової А.Г.,

прокурора - Чехліної В.О.,

під час підготовчого судового засідання з розгляду цивільної справи за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області до Очаківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2018 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Очаківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 та інших про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, повернення та витребування земельних ділянок.

В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації № 148 від 06 травня 2008 р. надано дозвіл 44 громадянам (відповідачам) на розроблення проекту відведення земельних ділянок площею 4,4 га (0,1 га кожному) у власність для індивідуального дачного будівництва в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації № 388 від 03 жовтня 2008 р затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність громадянам України (відповідачам) земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, не наданих у власність або користування в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, та передано земельні ділянки загальною площею 4,25 га у власність 44 громадянам.

Вищезазначене розпорядження Очаківської районної державної адміністрації прокурор вважає прийнятим з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки у приватну власність передано земельні ділянки державної власності, які знаходяться в межах прибережної захисної смуги за межами населеного пункту в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, та на ці землі поширюється обмеження по використанню земельних ділянок, як таких, що розташовані в прибережній смузі. Крім того, надання у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва суперечить містобудівній документації, а саме проекту планування та забудови Очаківського району Миколаївської області та діючому містобудівному законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.

Посилаючись на викладене, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Очаківської районної державної адміністрації № 388 від 03 жовтня 2008 р.; визнати недійсними видані на підставі цього розпорядження державні акти, зокрема державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0455 , розташовану в межах Чорноморської сільської ради об`єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області; зобов`язати відповідачів, зокрема ОСОБА_1 , повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації спірні земельні ділянки.

Ухвалою судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою цього ж суду від 28 січня 2019 року роз`єднані та виділені в самостійне провадження позовні вимоги заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 вересня 2019 року задоволено клопотання заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про залучення Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області до участі у справі як правонаступника позивача Миколаївської обласної державної адміністрації.

28 січня 2020 року ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області задоволено клопотання заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про зміну позовних вимог, а саме: зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку Чорноморській сільській раді Очаківського району Миколаївської області.

Представником позивача Чорноморської сільської ради подано заяву про залишення позову без розгляду з тих підстав, що прокурор не наділений повноваженнями звертатися до суду в інтересах територіальної громади.

21 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання представника Чорноморської сільської ради про розгляд питання щодо залишення позову без розгляду за його відсутності та відкладення підготовчого судового засідання.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що у випадку, коли орган місцевого самоврядування не ініціює питання перегляду законності передачі земельної ділянки у приватну власність, подання позову прокурором залишається єдиним дозволеним законом механізмом встановлення судового контролю за діями органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 та представник Очаківської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені, про причину неявки не повідомили.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що наявність інтересів держави прокурор обґрунтував порушенням права держави у сфері земельних правовідносин. Так, в позові зазначено, що незаконне надання у приватну власність відповідачу земельної ділянки у нормативно визначених межах прибережної захисної смуги Чорного моря грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню дотримання єдиного порядку набуття прав власності на землю, а також охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Під час здійснення такого представництва прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом.

Приписами частини 4 статті 56 ЦПК України також встановлений обов`язок прокурора, який звертається до суду в інтересах держави, обґрунтувати в позовній чи іншій заяві, скарзі в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави у суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 року у справі № 915/20/18, надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанови Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 415/4214/15-ц, від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18 .

Відповідно до статті 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовано об`єкти комунальної власності.

Повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За змістом статей 12, 122 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Згідно зі статтею 189 ЗК України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Підпунктом 1 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Інше тлумачення зазначених вище правових норм допускало би ризик свавілля з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які б могли діяти всупереч законодавству та інтересам держави, і їхні дії/бездіяльність не були би предметом судового контролю.

З урахуванням викладеного, а також тієї обставини, що пасивність поведінки Чорноморської сільської ради не спростовується її представником та підтверджується самим фактом подання цього клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, а тому відмовляє в задоволенні клопотання представника Чорноморської сільської ради з наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 200, 257, 260, 261, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області про залишення без розгляду позову заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області до Очаківської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: