Ухвала

від 22.09.2020 по справі 521/21157/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/21157/14-ц

Провадження №2-зз/521/96/20

УХВАЛА

про скасування заходів забезпечення позову

22 вересня 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходилась на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя .

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 03 червня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишено без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказана ухвала суду набрала законної сили у встановленому законом порядку.

При цьому під час розгляду справи, ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим №5111700000:02:007:0074, загальною площею 0,0795 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - до розгляду справи по суті. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим №5111700000:02:007:0075, загальною площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - до розгляду справи по суті. Накладено арешт на нежитлову будівлю кафе-бар «Валерія» , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - до розгляду справи по суті.

У теперішній час до суду звернувся представник ОСОБА_1 із заявою про скасування вжитих заходів забезпечення позову відповідно до ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року.

Як регламентує ст. 158 ч. 1, 9 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як регламентує стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з параграфом 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі Україна-Тюмень проти України ( Ukraine-Tyumen v. Ukraine , заява №22603/02 (щодо суті), стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів. Ці норми не є окремими, а є пов`язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, та, отже, їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі (див., наприклад, рішення у справі Ян та інші проти Німеччини ( Jahn and Others v. Germany , заяви №46720/99, 72203/01 та 72552/01, п. 78).

Обтяження відповідного майна арештом становить втручання держави у право на мирне володіння майном у значенні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу. Таке втручання має відбуватись із чітким, послідовним дотриманням вимог національного закону та забезпеченням гарантій захисту основоположних прав особи, має бути законним та пропорційним.

Ураховуючи викладене, суд погоджується із правовою позицією заявника, вбачає обґрунтованим задовольнити дану заяву та скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Керуючись ст. 158, 258, 259, 260, п. 8, 15, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року про забезпечення позову, постановленою в рамках цивільної справи №521/21157/14-ц , на земельну ділянку з кадастровим №5111700000:02:007:0074, загальною площею 0,0795 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року про забезпечення позову, постановленою в рамках цивільної справи №521/21157/14-ц , на земельну ділянку з кадастровим №5111700000:02:007:0075, загальною площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2014 року про забезпечення позову, постановленою в рамках цивільної справи №521/21157/14-ц , на нежитлову будівлю кафе-бар «Валерія» , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду або через Малиновський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.В. Плавич