Постанова

від 24.09.2020 по справі 826/3783/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3783/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Літвінова А.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Златогорка до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2016 № 0086761202, № 0086751202, від 06.10.2016 № 0095021202, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Златогорка (далі-позивач, ТОВ НВП Златогорка ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2016 № 0086761202, № 0086751202, від 06.10.2016 № 0095021202.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку проведення камеральних перевірок позивача та, як наслідок, відсутність правових наслідків таких перевірок, що свідчить про протиправність та необхідність скасування спірних рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.08.2016 №0086761202, №0086751202 та від 06.10.2016 №0095021202, прийняті Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Головним управлінням ДПС у м. Києв подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при поданні апеляційної скарги з апелянтом заявлено вимогу про заміну сторони у справі її правонаступником, а саме Головне управління ДФС у м. Києві замінити на Головне управління ДПС у м. Києві.

Необхідність здійснення заміни відповідача у справі обґрунтоване припиненням діяльності органів Державної фіскальної служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Надаючи правову оцінку клопотанню Головного управління ДПС у м. Києві про заміну відповідача у справі на його правонаступника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, постановою КМУ від 18.12.2018 року №1200 утворено ДПС України та ДМС України, реорганізувавши ДІС шляхом поділу.

Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що ДПС та ДМС є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах.

Постановою КМ України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 19.06.2019 року за № 537 постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема: ГУ ДФС у м.Києві приєднати до ГУ ДПС у м. Києві.

Розпорядженням КМУ від 21.08.2019 року №682-р оголошено про початок роботи ДПС України.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

Тобто, починаючи з 21 серпня 2019 року у Головного управління ДПС у м. Києві виникли підстави для звернення до суду з клопотанням про здійснення заміни відповідача у справі у зв`язку з припиненням здійснення повноважень Головного управлінням ДФС у м. Києві.

Відтак, Головним управлінням ДПС у м. Києві підтверджено наявність підстав, визначених ст. 52 КАС України, для здійснення заміни відповідача її правонаступником.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подане клопотання та здійснити заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва з Головного управлінням ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 26.08.2016, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати ТОВ НВП Златогорка податкових зобов`язань з ПДВ, в ході якої використано податкову звітність з ПДВ, бази даних ДФС та, як наслідок, складено акт № 8691/1-26-50-12-02-34569965, в якому встановлено порушення термінів сплати (перерахування) ПДВ у строки, визначені п. 57.1 ст. 57 ПК України, і застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 457,40 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 31.08.2016 №0086761202, яким у зв`язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 10 696 грн. на 12 календарних днів, до позивача, відповідно до ст. 126 ПК України, застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 1 069,60 грн.;

від 31.08.2016 №0086751202, яким у зв`язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 11 939 грн. на 93, 62, 47 календарних днів, до позивача, відповідно до ст. 126 ПК України, застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 2 387,80 грн.

Разом з тим, 06.10.2016, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 126 ПК України, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати ТОВ НВП Златогорка податкових зобов`язань з ПДВ, в ході якої використано податкову звітність з ПДВ, бази даних ДФС та, як наслідок, складено акт № 1059/1-26-50-12-02-34569965, в якому встановлено порушення термінів сплати (перерахування) ПДВ у строки, визначені п. 57.1 ст. 57 ПК України, і застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 213,20 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 06.10.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0095021202, яким у зв`язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 11 066 грн. на 234, 143 календарні дні, до позивача, відповідно до ст. 126 ПК України, застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 2 213,20 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 25.11.2016 № 24872/10/26-15-10-01-35, від 01.12.2016 № 25337/10/26-15-10-01-35 та ДФС України від 10.02.2017 № 2744/6/99-99-12-03-01-15 спірні рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Вважаючи, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо нормативно правового регулювання проведених камеральних перевірок позивача предметом яких було встановлення дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ та за наслідками яких ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, що передбачено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Порядок проведення камеральної перевірки передбачений ст. 76 ПК України.

Системний аналіз норм, які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин (до 01.01.2017), свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість, до 01.01.2017 (тобто, до внесення змін до ст. 75 ПК України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів були предметом документальної перевірки.

Невиконання податковим органом порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог статей 77, 78, 79 ПК України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки, яка не охоплювала на час її проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17 (адміністративне провадження № К/9901/33866/18), від 13.06.2018 у справі № 806/902/16 (адміністративне провадження № К/9901/19833/18), від 18.02.2019 у справі № П/811/1313/16 (адміністративне провадження № К/9901/40071/18), від 06.02.2020 у справі № 814/1300/16 (адміністративне провадження № К/9901/24749/18), від 12.03.2020 у справі № 817/1867/16 (адміністративне провадження № К/9901/36188/18).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, встановлено, що документальні перевірки відповідачем не проводились, а тому відсутні правові наслідки проведених ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві камеральних перевірок, які не охоплювали на час їх проведення питання своєчасності сплати грошового зобов`язання.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходит до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 31.08.2016 № 0086761202, № 0086751202 та від 06.10.2016 № 0095021202, прийняті Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за наслідками проведення камеральних перевірок позивача, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль