Постанова

від 24.09.2020 по справі 640/23753/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23753/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2020 року, суддя Балась Т.П., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1307563/41697736 від 16.10.2019, № 1306376/41697736 від 15.10.2019, № 1306375/41697736 від 15.10.2019, № 1306374/41697736 від 15.10.2019, № 1306373/41697736 від 15.10.2019, № 1306372/41697736 від 15.10.2019, № 1306371/41697736 від 15.10.2019 комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, складені ТОВ "Морія-Плюс" податкові накладні № 13 від 14.08.2019, № 26 від 21.08.2019, № 27 від 22.08.2019, № 28 від 23.08.2019, № 29 від 27.08.2019, № 30 від 28.08.2019, № 31 від 29.08.2019 датою їх фактичного подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України виключити ТОВ "МОРІЯ-ПЛЮС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 1307563/41697736 від 16.10.2019, № 1306376/41697736 від 15.10.2019, № 1306375/41697736 від 15.10.2019, № 1306374/41697736 від 15.10.2019, № 1306373/41697736 від 15.10.2019, № 1306372/41697736 від 15.10.2019, № 1306371/41697736 від 15.10.2019 комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ "Морія-Плюс" податкові накладні № 13 від 14.08.2019, № 26 від 21.08.2019, № 27 від 22.08.2019, № 28 від 23.08.2019, № 29 від 27.08.2019, № 30 від 28.08.2019, № 31 від 29.08.2019 датою їх фактичного подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" (ідентифікаційний код: 41697736, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 4/2, офіс 7) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 13 447,00 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 00 копійок.

13 квітня 2020 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, яка бґрунтувана тим, що, задовольнивши позов, суд не вирішив питання щодо зобов`язання Державної податкової служби України виключити ТОВ "Морія-Плюс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Зобов`язано Державну податкову службу України (ідентифікаційний код: 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) виключити ТОВ "Морія-Плюс" (ідентифікаційний код: 41697736, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 4/2, офіс 7) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Морія-Плюс" про ухвалення додаткового судового рішення відмовити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" як юридична особа зареєстроване 01.11.2017 року (номер запису: 1 588 102 0000 016726), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12 серпня 2019 року ПП "Амадеус-логістик" виставлено ТОВ Морія-Плюс" договір-заявку на транспортно-експедиційне перевезення вантажу, якою визначено адресу завантаження: Київська область, Києво-Святошинський район, урочище Чайки, вул. Авіаконструктора Антонова, 5; адресу вивантаження: м. Дніпро, вул. Стартова, 32, дата завантаження: 13.08.2019 року; дата вивантаження: 14.08.2019 року; характер вантажу: трактор Валтра; умови оплати: 20 000 грн з ПДВ на р/р (19 000 по доставці, 1000 - отриманню оригіналів документів, в т.ч. ТТН).

Експедитором за даною заявкою визначено ПП "Амадеус-логістик" (а.с.27).

Для виконання замовлень ТОВ "Морія-Плюс" також використовувало орендовані авто Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до договору оренди від 28.05.2018 року (а.с.74-77), та наймало перевізника для виконання даного замовлення на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.07.2019 року та актів надання послуг (а.с.131).

На виконання вказаного договору позивач надав контрагенту транспортні послуги на загальну суму 20 000,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 14.08.2019 року №161, товарно-транспортною накладною від 13.08.2019 року № 1145 (а.с.253).

В оплату за надані послуги ПП "Амадеус-логістик" перерахувало на банківський рахунок позивача 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.08.2019 року №408 (а.с.114) та банківською випискою (а.с. 255).

За фактом настання першої з подій у рамках договору від 01.05.2018 року №01/05-18 (зарахування коштів від замовника) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 14.08.2019 року, у тому числі ПДВ 3 333,33 грн. (а.с.28).

За наслідками обробки вказаних податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв (а.с. 35).

У цій же квитанції позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірне рішення №1307563/41697736 від 16.10.2019 року (а.с.44).

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугував висновок Комісії ГУ ДФС України про ненадання позивачем первинних документів, розрахункових документів та документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

19 лютого 2018 року ТОВ "Морія-Плюс" (експедитор) було укладено договір з ТОВ "Аванті Торг" (замовник) №19/02, за умовами якого експедитор зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (замовником) вантаж з використанням власного транспорту або за допомогою третіх осіб до пункту призначення та організувати видачу його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, згідно заявки на перевезення або додаткової угоди.

01 травня 2018 року між ТОВ "Морія-Плюс" (перевізник) та ТОВ "Аванті Торг" (замовник) був укладений договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №01/05-18, у порядку та на умовах якого перевізник зобов`язується доставити ввірений йому замовником товар в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (грузоотримувачу) на умовах, визначених договором та заявках до нього, а замовник зобов`язується оплатити перевезення вантажу в порядку та на умовах, встановлених договором.

Судом встановлено, що на виконання договору позивач надав контрагенту транспортні послуги на загальну суму 559 050,00 грн, що підтверджується актами виконаних робіт від 21.08.2019 року №180 (а.с. 124), 22.08.2019 року №181 (а.с. 125), від 23.08.2019 року №182 (а.с.126), від 27.08.2019 року № 183 (а.с.127), від 28.08.2019 року № 184 (а.с.128), 29.08.2019 року № 183 (а.с.129).

На виконання вимог договору від 01.05.2018 року №01/05-18, ТОВ "Морія-Плюс" (покупець) 04 червня 2019 року було укладено договір з ПП "Окко-Бізнес Контракт" (продавець), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність (поставляти) покупцеві та надавати послуги з використанням ПК на АЗС, а покупець зобов`язується приймати товари, послуги та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у договорі та додатках до нього. Отримання товарів та послуг здійснюється через пред`явників ПК (а.с.64-71).

Накладною на відпуск товарів №33ПК-7585/19-9088861038 від 31.08.2019 року підтверджуються витрати ТОВ "Морія-Плюс" на закупівлю дизельного палива за період з 01.08.2019 року по 31.08.2019 року (а.с.106).

29 липня 2019 року ТОВ "Морія-Плюс" (замовник) було укладено договір з ФОП ОСОБА_1 (виконавець), за умовами якого виконавець надає послуги по організації перевезень вантажів та інших транспортно-експедиційних послуг способом надання транспортних засобів (організовує перевезення власним та/або найманим вантажним автомобільним транспортом) (а.с.72-73).

Для виконання замовлень ТОВ "Морія-Плюс" також використовувало орендовані авто Scania реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до договору оренди від 28.05.2018 року (а.с.74-77), акту приймання-передання (а.с.78) та авто MAN реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідно до договору оренди від 28.03.2019 року (а.с.79-83), акту приймання-передання (а.с.84).

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Морія-Плюс" було проведено поточний ремонт орендованих транспортних засобів, що підтверджується: актом списання товарів №1 від 31.08.2019 року, актом надання послуг №ТДС316 від 07.08.2019 року, актом надання послуг №ТДС338 від 21.08.2019 року, видатковими накладними (а.с.88-93).

В оплату за надані послуги ТОВ "Аванті-Торг" перерахувало на банківський рахунок позивача 833 303,91 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.08.2019 року № 893, 895, від 23.08.2019 року № 895, від 30.08.2019 року № 898, 899, 900 та банківськими виписками (а.с. 108-133, а.с. 255-259).

За фактом настання першої з подій у рамках договору від 19.02.2018 року № №19/02 (зарахування коштів від замовника) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 26 від 21.08.2019 року, у тому числі ПДВ 18 233,33 грн (а.с.29), № 27 від 22.08.2019 року, у тому числі ПДВ 18866,67 грн (а.с. 30), № 28 від 23.08.2019 року, у тому числі ПДВ 20 508,33 грн (а.с. 31), № 29 від 27.08.2019 року, у тому числі ПДВ 14 533,33 грн (а.с. 32), № 30 від 28.08.2019 року, у тому числі ПДВ 11 183,33 грн (а.с. 33), № 31 від 29.08.2019 року, у тому числі ПДВ 9 580,00 грн (а.с. 34).

За наслідками обробки вказаних податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв (а.с. 36-42).

У цій же квитанції позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Розглянувши подані позивачем документи, Комісія ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення №1306376/41697736 від 15.10.2019 року, № 1306375/41697736 від 15.10.2019 року, № 1306374/41697736 від 15.10.2019 року, № 1306373/41697736 від 15.10.2019 року, № 1306372/41697736 від 15.10.2019 року, № 1306371/41697736 від 15.10.2019 року, якими відмовила у реєстрації податкових накладних № 26 від 21.08.2019 року, № 27 від 22.08.2019 року, № 28 від 23.08.2019 року, № 29 від 27.08.2019 року, № 30 від 28.08.2019 року, № 31 від 29.08.2019 року (а.с.59-64).

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугував висновок Комісії ГУ ДФС України про ненадання позивачем первинних документів, розрахункових документів та документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом встановлено, що ТОВ "Морія-Плюс" було направлено до Державної фіскальної служби України скарги на спірні рішення (а.с.51-57).

Комісія Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарг позивача прийняла рішення від 01.11.2019 року №40918/41697736/2, від 01.11.2019 року №40916/41697736/2, від 01.11.2019 року №40845/41697736/2, від 01.11.2019 року №40846/41697736/2, від 01.11.2019 року 40823/41697736/2, від 01.11.2019 року №40917/41697736/2, від 01.11.2019 року № 40824/41697736/2, якими залишила скарги без задоволення, а спірні рішення - без змін (а.с.58-64).

Позивач, вважаючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства та підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як убачається із матеріалів справи, судом першої інстанції при винесенні рішення від 30 березня 2020 року в адміністративній справі № 640/23753/19 щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення, а саме в частині зобов`язання Державної податкової служби України виключити ТОВ "Морія-Плюс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

03 серпня 2018 року Наказом Державною фіскальною службою України № 523 затверджено Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києва та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок № 523).

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку № 523 Комісіями регіонального рівня здійснюється:

розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (пункт 7 Порядку № 523).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Пунктом 9 Порядку № 523 встановлено, що інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 523 голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії (подані платником податку копії документів; інформація про платників податку, наявна в ДФС; дані, які містяться в базах даних ДФС), що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень. Письмові пояснення надаються окремо головою комісії, заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії.

Термін - протягом двох робочих днів з дня надходження запиту Комісії ДФС.

Отже, у разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному пунктом 1.6 Критеріїв, включення його до переліку ризикових платників податку відбувається виключно за рішенням відповідної Комісії, яке приймається на її засіданні та оформлюється протоколом. Протокол підписується уповноваженими на те особами, які визначені пунктом 17 Порядку №117. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2019 року судом було витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві матеріали, на підставі яких позивача було включено до переліку ризикових платників податків, рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві про включення ТОВ "Морія-Плюс" до переліку ризикових платників податків, протокол засідання комісії, на якому ТОВ "Морія-Плюс" внесено до переліку ризикових платників податків, витяг з "Журналу ризикових платників податків" ІТС "Податковий блок" щодо ТОВ "Морія-Плюс".

Проте, Головним управлінням ДФС у м. Києві на виконання ухвали суду від 07.12.2019 року не було надано ні протоколу засідання Комісії, ні переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп.1.6 п.1Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Разом з тим, відповідачем у відзиві на адміністративний позов зазначено, що органи податкової служби, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 зупиняти реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків (п. 1.6 Порядку).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішення про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідачем не приймалося.

Крім того, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність дій щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" до переліку ризикових платників податків, ураховуючи відсутність прийнятого рішення на засіданні Комісії.

Колегія суддів зазначає, що Критерії ризиковості платника податків визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні від 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-01-01, згідно з підпунктом 1.6 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Матеріали справи свідчать, що у якості підстави для відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку, Головним управлінням ДФС у м. Києві у вказано наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Колегія суддів зазначає, що в ході розгляду справи, відповідачами не доведено, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом від 07.08.2019 року № 1962/99-99-29-01-01.

Водночас, як вірно зазначено, що внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для прийняття додаткового судового рішення про зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Морія-Плюс" з переліку ризикових платників податків.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.