Рішення

від 14.09.2020 по справі 522/11081/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/1700/20

Справа № 522/11081/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Імексбанк , третя особа - Одеська філія державного підприємства Національні інформаційні системи про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 04.07.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Публічного акціонерного товариства Імексбанк , третя особа - Одеська філія державного підприємства Національні інформаційні системи про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.03.2016 року позивач придбала транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп н/пр - самоскид-е Samro модель SB 334, рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у громадянина ОСОБА_2 . Про цю угоду було укладено договір купівлі-продажу (по дорученню) транспортного засобу ТСЦ 6345-147, який був оформлений та підписаний сторонами в територіальному сервісному центрі №6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області в присутності адміністратора ТСЦ 6345 Наконечного С.В.. У цей же день, 10.03.2016 року, вказаний транспортний засіб було знято з реєстрації та після реєстрації транспортного засобу було змінено реєстраційний номер НОМЕР_3 та було поставлено на реєстраційний облік в Територіальному сервісному центрі №6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області про що на ім`я позивача було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , в якому позивач зазначена як власник вказаного транспортного засобу. Посилалась на те, що під час укладання договору купівлі продажу ТСЦ 6345-147 від 10.03.2016 року та реєстрації транспортного засобу на ім`я позивача будь-яких обтяжень або обмежень на вказаний транспортний засіб не було, що підтверджується п. 1.3 договору купівлі-продажу ТСЦ 6345-147 від 10.03.2016 року, що засвідчено адміністратором Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області Наконечним С.В.

Між тим, 28.08.2018 року позивач намагалась зняти з реєстрації зазначений транспортний засіб, та виявилось, що згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №56701865 від 23.08.2018 року транспортний засіб з номером шасі НОМЕР_1 є предметом застави рухомого майна по договору застави №735 від 18.02.2008 року з АТ Імексбанк і на нього накладено усі типи обтяження. Обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано 03.04.2018 року. Тобто реєстрація обтяження була здійснена після реєстрації вказаного транспортного засобу на ім`я позивача. При цьому згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №56707308 від 23.08.2018 року при перевірці наявності обтяжень з параметром запиту ОСОБА_1 - будь-які обмеження та обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні. Вказувала, що вона є добросовісним набувачем транспортного засобу і наявність такого обтяження порушує її право розпоряджатись транспортним засобом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Нікітіну С.Й. та ухвалою суду від 31 липня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі.

До суду 27.08.2019 року представник ДП Національні інформаційні системи надав пояснення на позовну заяву (а.с.23-30), згідно яких зазначено, що відповідальність за існування запису про обтяження в Реєстрі, який було внесено реєстратором у встановленому порядку, несе сам обтяжувач. Крім того, як вбачається із матеріалів позовної заяви, на рухоме майно позивача накладено приватне обтяження, де обтяжувачем є Акціонерне товариство Імексбанк на підставі договору застави від 18.02.2008 року №735,дане обтяження зареєстровано в Реєстрі 03.04.2018 року за №16804503 реєстратором: Одеською філією державного підприємства Національні інформаційні системи . Отже, вилучення спірного запису як приватного обтяження можливе шляхом подання обтяжувачем електронної заяви до ДП НАІС добровільно або на виконання рішення суду.

До суду 11.10.2019 року відзив на позов від ПАТ Імексбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк (а.с.35-63), згідно якого зазначено, що між ПАТ Імексбанк та Споживчим товариством Котл Транс 18.02.2008 року було укладено договір №735 про надання кредиту. Відповідно до цього договору Банк надав СТ Котл Транс в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 141000 Євро зі сплатою 13% річних з кінцевим терміном погашення 16.02.2011 року. В якості забезпечення виконання зобов`язання між ПАТ Імексбанк та СТ Котл Транс в особі голови Міняйла Олександра Олексійовича укладено договір застави №735, посвідчений державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори 18.02.2008 року за №295, відповідно до якого передано в заставу рухоме майно, а саме: автомобілі та причепи у кількості 18 штук. Серед вказаного рухомого майна є спеціалізований напівпричіп н/пр -самоскид-е Samro модель SB 334; рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Крім того, відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.02.2008 року №17237765 вбачається, що 28.02.2008 року зареєстровано приватне обтяження - застава рухомого майна на підставі договору застави №735 від 18.02.2008 року. Об`єктом обтяження є рухоме майно боржника СТ Котл Транс у кількості 18 об`єктів, код 31818122, розмір основного зобов`язання 141000 Євро, обтяжувач - Філія АКБ Імексбанк . Серед об`єктів обтяження є і спеціалізований напівпричіп н/пр -самоскид-е Samro модель SB 334; рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . З огляду на викладене, вважають, що позивачка ОСОБА_1 не могла придбати спеціалізований напівпричіп н/пр -самоскид-е Samro модель SB 334, оскільки в державному реєстрі обтяжень рухомого майна було на нього накладено відповідне обтяження. При цьому банк згоди на відчуження вищевказаного причепу не надавав та підстав для припинення застави не було.

На підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2019 року № 22/0/15-19 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, та на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_3 - ОСОБА_4 здійснено перерозподіл справи.

Матеріали справи надійшли до провадження судді Домусчі Л.В..

Ухвалою суду від 28.10.2019 року прийнято до свого провадження цивільну справу. Призначено розгляд справи в загальному позовному порядку та проведення підготовчого засідання.

До суду 11.11.2019 року надійшли пояснення на позовну заяву від представника третьої особи, які обґрунтовані аналогічними обставинами, що і пояснення від 27.08.2019 року.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року підготовче засідання було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 27.02.2020 року.

У судове засідання 27.02.2020 року, 12.05.2020 року сторони не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, позивач та третя сторона надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою суду від 15.05.2020 року суд задовольнив клопотання представника відповідача та вирішив питання про витребування доказів із Територіального сервісного центру №6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківський області, а саме належним чином засвідченні копії матеріалів реєстраційної справи по укладенню договору купівлі-продажу від 10.03.2016 року транспортного засобу, а саме: спеціалізованого напівпричепу н/пр-самоскидн-е Samro , модель SR 334, рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_5 ; реєстраційний номер НОМЕР_3 , а також щодо видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду від 15.05.2020 року до суду 21.07.2020 року надійшла відповідь ТСЦ МВС №6345, згідно якої повідомлено про неможливість надання витребуваних матеріалів у зв`язку з тим, що вони знищені за закінченням строку зберігання згідно наказу №5 ДСК від 10.01.2014 року.

Через неявку сторін 07.07.2020 року розгляд справи відкладено на 14.09.2020 року.

У судове засідання 14.09.2020 року сторони не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, позивач та третя сторона надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд, з огляду на строки розгляду даної справи, виходячи із положень ч.1,3 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення. У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення 24.09.2020 року.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу (спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид-е Samro модель SR 334; рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 )ТСЦ 6345-147), який був оформлений та підписаний сторонами в територіальному сервісному центрі №6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області (а.с.9-10).

10.03.2016 року вказаний транспортний засіб було знято з реєстрації та після реєстрації транспортного засобу було змінено реєстраційний номер НОМЕР_3 та було поставлено на реєстраційний облік в Територіальному сервісному центрі №6345 Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, про що на ім`я позивача було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , в якому позивач зазначена як власник вказаного транспортного засобу.

Між тим, згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №56701865 від 23.08.2018 року вказаний транспортний засіб із номером шасі НОМЕР_1 є предметом застави рухомого майна по договору застави №735 від 18.02.2008 року з АТ Імексбанк та на нього накладено обтяження з 03.04.2018 року (а.с.6).

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №56707308 від 23.08.2018 року при перевірці наявності обтяжень з параметром запиту ОСОБА_1 - будь-які обмеження та обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відсутні.

Посилаючись на те, що на момент придбання нею спірного майна не було встановлено будь-якого обтяження рухомого майна, вважає, що воно підлягає скасуванню, а тому звернулась до суду з дійсним позовом.

Між тим, із письмового відзиву представника банку та наданих ним до суду доказів судом встановлено, що 18.02.2008 року між ПАТ Імексбанк та Споживчим товариством Котл Транс укладено договір №735 про надання кредиту, відповідно до якого Банк надав СТ Котл Транс в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 141 000 Євро зі сплатою 13% річних з кінцевим терміном погашення 16.02.2011 року (а.с.45-50).

18.02.2008 року між ПАТ Імексбанк та СТ Котл Транс в особі голови Міняйла Олександра Олексійовича укладено договір застави №735, посвідчений державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори за №295, відповідно до якого передано в заставу банку рухоме майно, а саме: автомобілі та причепи у кількості 18 штук (а.с.51-59).

Серед вказаного рухомого майна є спеціалізований напівпричіп н/пр -самоскид-е Samro модель SB 334; рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також автомобіль Renault 22GVA1, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_6 , д.н.з. № НОМЕР_7 , тобто об`єкти даних позовних вимог ОСОБА_1 ..

Окрім того, згідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.02.2008 року №17237765, вбачається, що 28.02.2008 року зареєстровано приватне обтяження - застава рухомого майна на підставі договору застави №735 від 18.02.2008 року.

Об`єктом обтяження було рухоме майно боржника СТ Котл Транс у кількості 18 об`єктів, код 31818122, розмір основного зобов`язання 141000 Євро, обтяжувач - Філія АКБ Імексбанк . Серед об`єктів обтяження є і спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид-е Samro модель SB 334; рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також автомобіль Renault 22GVA1, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_6 , д.н.з. № НОМЕР_7 (а.с.60-62).

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Із цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Звертаючись до суду із цим позовом про усунення перешкод у користуванні спеціалізованим напівпричепом н/пр-самоскид-е Samro модель SB 334; рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачка вказувала, що на час придбання цього транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження цього майна.

Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (стаття 572 ЦК України та стаття 1 Закону України Про заставу ).

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга статті 590 ЦК України).

Відповідно до статті 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи ; застава зберігає силу і у випадках, коли в установленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження , за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17 і від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18, від 05 лютого 2020 року по справі № 761/3615/19.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За розглядом справи суд вбачає, що не спростовано стороною позивача, що на момент укладення відповідного договору відчуження причепу від 10.03.2016 року на користь ОСОБА_1 , існувала застава банку, предметом якої були спеціалізований напівпричіп н/пр-самоскид-е Samro модель SB 334; рік випуску 1996, синього кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також автомобіль Renault 22GVA1, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_6 , д.н.з. № НОМЕР_7 .

Отже, послідуюче відчуження причепу та автомобіля здійснювалося під час дії обтяження, за відсутності згоди обтяжувача (банк), а отже суд , суд приходить до висновку, що ПАТ Імексбанк , як заставодержатель, має право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави, відповідно до приписів статей 25, 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

Посилання позивачки на те, що вона є добросовісним набувачем та не значиться боржником , а їй було протиправно відмовлено у перереєстрації є безпідставними , так як відповідно до ст.27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Тобто, причеп, при переході у власність ОСОБА_1 залишився у заставі.

Слід також зазначити, що відповідно до ст.28 Закону України Про заставу застава припиняється лише з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Доказів щодо припинення даної застави СП КотлТранс матеріали справи не містять.

Отже, за викладених обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 ..

Окрім того, з наданого суду договору купівлі-продажу від 10.03.2016 року, вбачається, що власником спірного причепу до відчуження його на користь ОСОБА_1 був ОСОБА_5 .. Між тим матеріали справи не містять доказів щодо переходу права власності на причеп від споживчого товариства КотлТранс до фізичних осіб.

Крім того, суд наголошує на тому, що факт набуття позивачем у власність заставного майна ще не свідчить про наявність передбачених законом підстав для скасування обтяження, оскільки у такому випадку реалізація власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном повинна здійснюватись з урахуванням прав та законних інтересів інших осіб і без їх порушень.

При цьому суд вбачає, що при зверненні до суду з відповідним позовом позивачка просить скасувати обтяження автомобіля Renault 22GVA1, 2002 року випуску, шасі № НОМЕР_6 , д.н.з. № НОМЕР_7 , між тим жодних доказів щодо існування у неї речових прав на вказаний автомобіль матеріали позову не містять.

У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з положень ст.141 ЦПК України, та приходить до висновку, що сплачений позивачкою при зверненні до суду судовий збір відшкодуванню не підлягає, оскільки в позові відмовлено в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 15-16, 203, 207, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України; суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства Імексбанк (м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12А, ЄДРПОУ 20971504), третя особа - Одеська філія державного підприємства Національні інформаційні системи (м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 55, прим. 502) про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

Повний текст рішення складено 24.09.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.