Рішення

від 24.09.2020 по справі 200/2780/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 р. Справа№200/2780/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0006705341 від 1 жовтня 2019 року про зобов`язання по сплаті земельного податку.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом неправомірно в межах камеральної перевірки була здійснена перевірка своєчасності нарахування та сплати податків та зборів, оскільки під час камеральної перевірки перевіряється виключно дані, що зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування, таким чином податковим органом порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, що обумовило відсутність правових наслідків перевірки. Також позивач вказав, що податкові зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку були сплачені своєчасно, проте податковим органом було здійснено зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Позивач наголосив, що м. Торецьк (Дзержинськ), в якому розташоване підприємство, знаходиться на лінії зіткнення, тому, у відповідності до внесеними змінами у Податковий кодекс України від 21 грудня 2016 року, у підприємства виникає право не нараховувати та не сплачувати плату за землю у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію, а у податкового органу відсутні підстави для застосування відносно ПАТ ЦЗФ Дзержинська нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань. Отже, штраф за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань застосовано безпідставно.

07 травня 2020 року відповідач надав відзив, в якому зазначив, що під час проведення камеральної перевірки встановлена несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання по земельному податку у зв`язку з чим нараховані штрафні санкції. Відповідач вказав, що ПАТ ЦЗФ Дзержинська самостійно надана звітна податкова декларація по платі за землю на 2018 рік, при цьому земельна ділянка знаходиться на території Розівській (Олександропільській) сільській раді та село Розівка не входить до переліку населених пунктів, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та оскільки позивачу податкові зобов`язання визначені після 14 квітня 2014 року, підстави для звільнення платника податку від штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) відсутні. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

23 вересня 2020 року позивач надав відповідь на відзив у якому вказав, що з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року ПАТ ЦЗФ Дзержинська було звільнено від сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, яка розташована у м. Олександрівське (Розівської сільської ради) відповідно до статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (у редакції, що діяла до 08 червня 2016 року), проте підприємством було сплачено земельного податку протягом квітня 2014 року - червня 2016 року земельного податку по Розівській сільській раді у сумі 232201,19 грн., тобто станом на 08 червня у підприємства виникла переплата з цього податку. З посиланням на правову позицію викладену у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі №200/9586/19-а вказав, що ураховуючи наявну переплату станом на 08 червня 2016 року та сплату земельного податку за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, вважає, що за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року підприємством не допущено несвоєчасну сплату земельного податку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 10 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 11 червня 2020 року вирішено адміністративну справу №200/2780/20-а розглядати за правилами загального позовного провадження, замінити судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначити підготовче засідання на 9 липня 2020 року та витребувати у позивача докази у справі.

Ухвалою суду від 9 липня 2020 року відкладено підготовче засідання до 28 липня 2020 року за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 28 липня 2020 року вирішено продовжити процесуальний строк для надання відповіді на відзив, відкласти підготовче засідання та призначити підготовче засідання на 31 серпня 2020 року.

Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року вирішено закрити підготовче провадження та призначити адміністративну справу до судового розгляду по суті на 24 вересня 2020 року.

23 вересня 2020 року позивач, засобами електронного зв`язку, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика» «Дзержинська» (ідентифікаційний код юридичної особи: 00176495, місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м. Торецьк, вул. Історична, 11) зареєстроване юридичною особою 09 квітня 2002 року, є платником, зокрема, земельного податку з юридичних осіб.

13 лютого 2018 року позивачем до Покровської ОДПІ подано: звітну податкову декларацію з плати за землю по Розівській сільській раді (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №90169778820, якою визначено грошове зобов`язання у розмірі 321273,28 грн. із щомісячною платою 26772,77 грн. (з січня по листопад), 26772,81 грн. (грудень 2018 року).

19 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених грошових зобов`язань по земельному податку публічного акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика Дзержинська складено акт №41/05-99-53-41/00176495 (а.с. 6-8).

Вказаною перевіркою встановлено порушення п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по земельному податку згідно податкової декларації за 2018 рік №9019778820 від 13 лютого 2018 року:

- згідно платіжного доручення №1115 від 27 червня 2019 року сплачено зобов`язання в сумі 24301,91 грн. (по строку сплати 30 жовтня 2018 року), кількість днів затримки сплати - 209;

- згідно платіжного доручення №1115 від 27 червня 2019 року на суму 737,57 грн. та платіжного доручення №1161 від 30 липня 2019 року на суму 26035,20 грн. сплачено зобов`язання в сумі 26772,77 грн. (по строку сплати 30 листопада 2018 року), кількість днів затримки сплати - 240 та 242 відповідно;

- згідно платіжного доручення №1211 від 30 серпня 2019 року сплачено зобов`язання в сумі 25785,35 грн. (по строку сплати 30 грудня 2018 року), кількість днів затримки сплати - 243.

Так, перевіркою встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов`язань по земельному податку по Розовській (Олександропільській - підконтрольна українській владі територія) сільській раді Ясинуватського району, за що встановлена відповідальність пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки №№41/05-99-53-41/00176495 від 19 вересня 2019 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006705341 від 01 жовтня 2019 року, згідно якого визначено суму штрафної (фінансової) санкції в сумі 15372 грн. (а.с. 9).

За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою України прийнято рішення від 12 грудня 2019 року №12768/6/99-00-08-05-05, яким податкове повідомлення-рішення №0006705341 від 01 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Спірним питанням даної справи є правомірність застосування штрафної санкції, що передбачена статтею 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату земельного податку.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно зі ст. 269 вказаного Кодексу платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі - орендна плата).

Пунктом 288.7 ст. 288 Кодексу визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.п. 286.2 та 286.3 ст. 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такі випадки встановлені, зокрема, щодо податкового зобов`язання з плати за землю.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Тобто, ПК України визначено обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 116.1 ст. 116 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 вказаного Кодексу, яка регулює питання порушення правил сплати (перерахування) податків, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 2 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Відповідно до вказаного переліку м. Торецьк (місцезнаходження позивача) та с. Олександрівське (Розівська сільська рада) (місцезнаходження земельної ділянки) включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Статтею 6 Закону № 1669-VII у редакції, яка діяла до 8 червня 2016 року, було встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з приписами цієї ж статті у редакції, яка діє з 8 червня 2016 року, звільняються суб`єкти господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною 4 ст. 4 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженим Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р, с. Олександрівське (Розівська сільська рада) (на території якої знаходиться земельна ділянка позивача) не включена до вказаних переліків.

Виходячи з аналізу викладених норм, суд зазначає, що позивач був звільнений від сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, яка розташована у с. Олександрівське (Розівської сільської ради), з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року (включно).

Суд зазначає, у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року по справі №200/9586/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, суд, ураховуючи наявну переплату зі сплати земельного податку станом на 08 червня 2016 року в розмірі 212 337,22 грн. та сплату підприємством за період з 01 січня 2017 року по 31 липень 2018 року земельного податку в сумі 489 975,41 грн., беручи до уваги задекларовану до сплати за вказаний період земельний податок в розмірі 519 915,35 грн., дійшов висновку, що позивачем не допущено несвоєчасну сплату земельного податку.

Тобто, по 31 липня 2018 року ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська своєчасно сплачено земельний податок.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату земельного податку за період серпень - грудень 2018 року - № 767 від 28 вересня 2018 року на суму 26772,77 грн. (призначення платежу - земельний податок за серпень 2018 року), №819 від 30 жовтня 2018 року на суму 26772,77 грн. (призначення платежу - земельний податок за вересень 2018 року), №873 від 29 листопада 2018 року на суму 26772,77 грн. (земельний податок за жовтень 2018 року), №902 від 27 грудня 2018 року на суму 26772,77 грн. (земельний податок за листопад 2018 року), що підтверджує своєчасну сплату земельного податку у перевіряємий період (а.с. 118, 108, 18-19).

Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Проте, суд вважає, що вказаний законодавчий припис не свідчить про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій, оскільки контролюючим органом було здійснено спрямування коштів на погашення податкового боргу з податку на землю за ті періоди, коли позивач не повинен був сплачувати цей податок.

На підставі викладено вище, суд дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС порушило право позивача, оскільки його притягнуто до відповідальності за відсутності вчиненого правопорушення.

При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача щодо відсутності права у податкового органу проводити камеральну перевірку з підстав повноти та належності сплати податків, оскільки згідно абзацу 2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинної на день проведення перевірки), предметом камеральної перевірки також може бути […] та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №125 від 01 квітня 2020 року позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн., належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006705341 від 01 жовтня 2019 року про сплату штрафу в сумі 15372 грн., за порушення строку сплати грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька обл.; код ЄДРПОУ: 43142826) на користь Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Історична, б. 11; код ЄДРПОУ: 33176495) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв