Рішення

від 24.09.2020 по справі 280/4567/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Справа № 280/4567/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю БМП Гірнобуд про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю БМП Гірнобуд (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 167507,11 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2020 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 27.07.2020 відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за ТОВ БМП Гірнобуд станом на момент звернення до суду з позовною заявою обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 167507,11 грн. Позивач вказує, що відповідачу у встановленому порядку направлено вимогу про сплату боргу, проте, у добровільному порядку відповідачем податковий борг не погашено.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що підприємством позов визнається частково на суму 123873,99 грн., а в іншій частині відповідач вважає, що позивачем не було враховано часткову сплату податку на суму 36000,00 грн. Також, відповідач вважає, що позивачем некоректно проведено розрахунок податкового зобов`язання, а сума податкового боргу є меншою ніж заявлено до стягнення.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг, виник з таких підстав.

Відповідачем на виконання вимог чинного законодавства України, до контролюючого органу подано податковий розрахунок з земельної плати №9010194434 від 03.02.2017, в якому визначено до сплати зобов`язання за червень - грудень 2017 року в розмірі 4302,37 грн. щомісячно.

Також, 02.02.2018 відповідачем подано декларацію №9010686507, в якій визначено до сплати за період січень - грудень 2018 року зобов`язання в розмірі 4302,37 грн. щомісячно.

Крім того, 15.02.2019 відповідачем подано декларацію №9023005067, в якій визначено зобов`язання за період січень - грудень 2019 року зобов`язання в розмірі 4302,37 грн. щомісячно.

Також, 12.02.2020 відповідачем подано декларацію №10848904, в якій визначено зобов`язання за період січень - квітень 2019 року в розмірі 4302,37 грн. щомісячно.

Крім того, судом встановлено, що контролюючим органом прийнялись податкові повідомлення - рішення, якими відповідачу визначено зобов`язання, а саме:

№0170865006 від 14.12.2018, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф в розмірі 3124,27 грн.;

№0084095001 від 03.08.2018 - 6166,77 грн.

Також, судом встановлено, що відповідачу, за несвоєчасне виконання узгодженого грошового зобов`язання, на підставі положень статті 129 ПК України, нарахована пеня в розмірі 7633,12 грн.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума податкового зобов`язання визначена в податкових повідомленнях - рішеннях та податкових деклараціях, є узгодженою та у встановлений законом строк не сплачена.

Щодо посилань відповідача на те, що ним сплачено грошові кошти в розмірі 36000,00 грн., суд зазначає, що такі обставини підтверджуються відомостями інтегрованої картки платника податків.

Проте, відповідно до відповідно до п.89.7 ст.89 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на січень 2017 року в ІКП відповідача рахувалась недоїмка на загальну суму 52490,91 грн., а відповідно кошти сплачені відповідачем були спрямовані на погашення заборгованості попередніх періодів.

Також, суд відхиляє посилання відповідача і на помилку контролюючого органу при розрахунку податкового боргу, оскільки сума 7633,12 грн. є пенею, яка нарахована за несвоєчасне виконання зобов`язання та обліковується в ІКП платника податків, а відповідно підлягає стягненню.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачу у встановленому порядку було засобами поштового зв`язку направлено податкову вимогу №233-25 від 15.06.2015, підстав для відкликання вимоги у контролюючого органу не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 167507,11 грн., а відтак і про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Товариства з обмеженою відповідальністю БМП Гірнобуд (69008, м.Запоріжжя, вул.Феодосійська, 2, код ЄДРПОУ 31654350) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю БМП Гірнобуд , у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 167507,11 грн. (сто шістдесят сім тисяч п`ятсот сім гривень 11 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова