Рішення

від 25.09.2020 по справі 420/7723/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7723/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Калинич Ю.П. (за довіреністю),

представника відповідача - Носкіної І.М. (згідно ордеру),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства РІЛАНСІО про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

8 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства РІЛАНСІО , в якій позивач просить суд:

1. Стягнути з приватного підприємства РІЛАНСІО на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів загальну суму заборгованості 58573,91 грн. з яких: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік в сумі 52274,17 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 6299,74 грн.;

2. Зобов`язати приватне підприємство РІЛАНСІО зареєструватися в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та надати звіт за формою №10-ПІ Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (річна, поштова) за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки.

Ухвалою від 21 грудня 2019 року адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства РІЛАНСІО в частині позовних вимог щодо зобов`язання приватного підприємства РІЛАНСІО зареєструватися в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та надати звіт за формою №10-ПІ Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (річна, поштова) за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки - повернуто позивачу роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Прийнято до розгляду позовну заяву Фонду соціального захисту інвалідів в частині позовних вимог щодо стягнення з приватного підприємства РІЛАНСІО на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів загальну суму заборгованості 58573,91 грн. з яких: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік в сумі 52274,17 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 6299,74 грн. Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України , приватне підприємство РІЛАНСІО не тільки не подавало звіт форми № 10 ПІ за 2018 рік до 1 березня 2019 року, а взагалі не звітувало у 2019 році про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний 2018 рік, що було встановлено у акті перевірки управління Держпраці у Одеській області від 02.10.2019 року за наслідками перевірки відповідача. Відповідачем не було протягом 2018 року працевлаштовано жодного працівника, якому встановлена група інвалідності з визначеного нормативу - 1 особа, з огляду на середьооблікову кількість працівників у 2018 році 24 особи. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України позивачем нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції.

27 січня 2020 року до суду за вх. №3519/20 надійшов відзив приватного підприємства РІЛАНСІО (а.с.85-87), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що відповідно до абз.4 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону, а відтак у позивача саме з 16 квітня 2019 року виникло право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум у судовому порядку, а закінчилося дане право 16 липня 2019 року. Позивач звернувся з позовом до суду 18.12.2019 року, тобто після закінчення встановлених законом строків. При цьому, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 813/1897/17. Просив позовну заяву залишити без розгляду.

31 січня 2020 року до суду за вх. №4557/20 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що приватне підприємство РІЛАНСІО не тільки не подавало звіт форми № 10 ПІ за 2018 рік до 1 березня 2019 року, а і взагалі не звітувало у 2019 році про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний 2018 рік та взагалі не було зареєстровано у Фонді соціального захисту інвалідів. Зазначає, що позивач звернувся до суду у строк, визначений ст.122 КАС України, оскільки про порушення відповідача дізнався 22.11.2019 року. Просив позовні вимоги задовольнити.

26 лютого 2020 року ухвалою суду визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 березня 2020 року заяви представників позивача та відповідача про зупинення провадження по справі задоволено. Зупинено провадження по справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства РІЛАНСІО про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені та зобов`язання вчинити дії до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

08 вересня 2020 року усною ухвалою, внесеною до протоколу засідання поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/7723/19 до судового розгляду по суті.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов відповідача, відповіддю на відзив на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

Приватне підприємство РІЛАНСІО зареєстровано в якості юридичної особи 15.04.2009 року. Основним видом діяльності підприємства є виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (а.с.88-89).

Між головним управлінням Держпраці в Одеській області та Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 19 червня 2018 року підписано угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.104-106).

Відповідно до п.4.1. зазначеної угоди, управління Держпраці в Одеській області зобов`язується:

- здійснювати в межах повноважень заходи державного контролю за додержанням роботодавцями вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю в частині їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів;

- інформувати щокварталу до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідне територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про здійснені заходи державного контролю роботодавців щодо додержання ними законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за додатково узгодженою формою;

- у разі встановлення під час здійснення заходів державного контролю фактів порушення роботодавцями вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю - інформувати про вказані порушення відповідне територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, надсилаючи завірений належним чином витяг з акта за результатами проведення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю або копію акта не пізніше 15 календарних днів з дня його підписання для проведення Фондом соціального захисту інвалідів подальшої позовної роботи.

Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено акт за результатами проведення перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання приватним підприємством РІЛАНСІО вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 15-01-010/0272 від 02.10.2019 року (а.с.12-14), який директор приватного підприємства РІЛАНСІО ОСОБА_1 отримала 02.10.2019 року.

Головне управління Держпраці в Одеській області листом від 22.11.2019 року № 15/01-33-10407 (а.с.106) направило на адресу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів витяг з акту перевірки від 02.10.2019 року.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено:

- середньооблікова чисельність штатних працівників за 2018 рік складає 24 особи;

- невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця;

- підприємство належним чином не зареєстровано в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів;

- підприємство до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ за 2018 рік не подавало.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу позивача скерувало лист від 10.12.2019 року № 32766/05-5 (а.с.10), в якому надало інформацію щодо кількості штатних працівників та фонду заробітної плати (згідно наданого переліку по кожному підприємству окремо) за 2017-2018 роки. Відповідно до наданої інформації (а.с.10 зворот-11) середньорічна заробітна плата за 2018 рік на одного працівника приватного підприємства РІЛАНСІО складає 52274,17 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до акту перевірки Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 11 грудня 2019 року здійснило розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2018 звітний рік №03-1/1526 (а.с.15), відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників за звітний рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність = 0, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю = 1; середньорічна заробітна плата = 52274,17 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій = 52274,17 грн.

Відповідно до листа Одеського міського центру зайнятості від 16.12.2019 року № 2330/19/10 (а.с.81, 103), приватне підприємство РІЛАНСІО до Одеського міського центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН протягом 2017-2018 років не подавалися.

Також, відповідно до листа Одеського міського центру зайнятості від 10.01.2019 року № 122/10/42-20 (а.с.83), приватне підприємство РІЛАНСІО протягом 2018 року до Одеського міського центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) не подавалася. Протягом 2018 року приватне підприємство РІЛАНСІО не подавалась інформація щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця людей з інвалідністю із доказами на їх підтвердження, що не заперечується відповідачем.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою-третьою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною сьомою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами дев`ятою-десятою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відтак, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2018 році становила 24 особи, тому згідно із частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні відповідач у 2018 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця.

Проте, протягом 2018 року цей норматив відповідач не виконав, про що свідчить порушення, зазначені у акті перевірки та не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статті 250 Господарського кодексу України.

Отже, оскільки відповідачем як юридичною особою, яка використовує найману працю, у 2018 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому останній несе відповідальність, передбачену статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Крім того, згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Тому у цій справі необхідно перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 (справа №806/1386/17) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

Разом з тим, відповідач не надав суду жодних доказів того, що він вжив залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу у 2018 році.

Судом встановлено, що відповідачем протягом 2018 року до центру зайнятості звітність форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів - не подавалась.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Позиція відповідача щодо строку звернення позивача до суду про стягнення адміністративно-господарської санкцій полягає в тому, що він зобов`язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів у 2018 році в строк до 15.04.2019 року, а тому саме з 16.04.2019 року у позивача виникло право на стягнення несплачених самостійно відповідачем сум санкцій у судовому порядку.

При вирішенні даної справи судом взята до уваги позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року (справа № 811/2242/15), від 21.02.2018 року (справа №813/1897/17), від 05.07.2018 року (справа №809/1933/16), в яких викладено висновок, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку.

Однак, суд вважає, що вказана правова позиція не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки, як встановлено перевіркою Управління Держпраці у Одеській області та не заперечується відповідачем, приватне підприємство РІЛАНСІО не було зареєстроване у Фонді соціального захисту інвалідів та у 2018 році товариство не подавало звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ. Тобто, позивач не знав та не міг бути обізнаним про середньооблікову кількість працівників у 2018 році в ПП РІЛАНСІО - 24 особи.

Відтак в даному випадку строк звернення позивача до суду необхідно рахувати саме з моменту надходження акту перевірки від Головного управління Держпраці в Одеській області, тобто з 22.11.2019 року.

Таким чином, оскільки приватне підприємство РІЛАНСІО звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік не подано, а позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 18.12.2019 року, тому строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, суб`єктом владних повноважень не пропущений.

Враховуючи, що приватне підприємство РІЛАНСІО у 2018 році не виконало вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні в частині вжиття своєчасних заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів, тому суд приходить до висновку, що нараховані адміністративно-господарській санкції за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів в сумі 58573,91 грн. та пеня в сумі 6299,74 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства РІЛАНСІО на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік в сумі 52274,17 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 6299,74 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 13901271).

Відповідач - приватне підприємство РІЛАНСІО (вул.Бугаїваська, буд.1, м.Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 36436086).

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко