Рішення

від 25.09.2020 по справі 540/779/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/779/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Іванівська селищна рада Херсонської області про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА" (далі-відповідач), в якому просить застосувати до Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА" захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА" за адресою: 75410, Херсонська область, Іванівськии район, село Новомиколаївка, вул. Гришина, 1, - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони Новомиколаївському дошкільному навчальному закладу "КАЗКА" використовувати приміщення Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА" (місце розташування: 75410, Херсонська область, Іванівський район, село Новомиколаївка, вул. Гришина, 1), окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки до повного усунення порушень.

Ухвалою від 27.03.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 21.04.2020р. задоволено клопотання Іванівської селищної ради про вступ у справу в якості третьої особи. Залучено до участі у даній справі Іванівську селищну раду Херсонської області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Крім того, 21.04.2020р. постановлена ухвала, якою залишено без задоволення клопотання Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА" про надання додаткового часу для надання відзиву. Постановляючи вказану ухвалу, суд висновувався тим, що процесуальні строки, у тому числі на надання відзиву, продовжені чинним законодавством, тому не потребують надання додаткового часу судом.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, заборонивши відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину та заборонених заходів неодноразово продовжувався, в тому числі діє станом на сьогодні до 31.10.2020.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Надалі, Розділ VI КАС України доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020; в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020.

Так, пунктом 3 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон № 731-IX), пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020.

Станом на дату розгляду справи від відповідача не надходило заяви про продовження такого строку, як не надходив відзив на позовну заяву, відтак суд розглядає справу на підставі наявних документів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази та наведені учасниками справи у заявах по суті доводи, проаналізувавши чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДСНС у Херсонській області від 20.12.2019р. №282 "Про проведення планових та позапланових перевірок", 22 січня 2020р. проведена позапланова перевірка стану пожежної та техногенної безпеки приміщень та території Новомиколаївського ДНЗ КАЗКА за адресою: 75410, Херсонська область, Іванівський район, селище Новомиколаївка, вул. Гришина, 1.

22.01.2020р. завідувачу ОСОБА_1 вручено копію посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 21.01.2020р. №18, що підтверджується відповідним записом та підписом вказаної особи та копії посвідчення.

За результатами проведеної позапланової перевірки 22 січня 2020 року було складено Акт № 18, в якому зафіксовані порушення вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а саме: розділ III підпункт 2.5, розділ IV підпункт 1.20, розділ V пункт 1 підпункт 1.2, розділ V підпункт 3.11, пункт 8 розділу II, розділ V підпункт 3.6, розділ IV пункт 1 підпункт 1.8, пункт 1.6 глави 1 розділу IV, пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ, пункт 1.21 глави 1 розділу IV, пункт 5 розділу II, розділ V підпункт 3.17 Правил пожежної безпеки в Україні, що затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417 (зі змінами від 31.07.2017 № 657), зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 року за №252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні ).

Узагальнено виявлені порушення полягали в наступному:

- дерев`яні конструкції будівлі не піддано вогнезахисному оброблянню;

- де проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- приміщення об`єкту не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- не укомплектовано пожежний щит первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;

- нериторію та приміщення установи не забезпечено в повному обсязі відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір ;

- приміщення об`єкту не забезпечено в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння згідно норм;

- допускається улаштування та експлуатація тимчасової електромережі;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів, не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- допускаються до роботи працівники які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з питань техногенної безпеки;

- будівля не обладнана пристоями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- не оновлено план (схему) евакуації людей на випадок пожежі;

- не проведено технічне обслуговування вогнегасників.

Також, визначено ступінь ризику суб`єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий ступінь ризику.

За змістом акту, перевірку проведено у присутності завідувача ОСОБА_1 , яка зауважень або заперечень щодо висновків перевірки не висловила. Примірник акту отримано цією ж особою 22.01.2020р.

Крім того, відповідачем складено припис від 22.01.2020р. №18, яким від відповідача вимагається у строк до 22.02.2020р. усунути вищевказані порушення.

Примірник припису також вручено завідувачу ДНЗ КАЗКА 22.01.2020р., що підтверджується підписом останньої.

Оскільки відповідачем не вжито заходів щодо усунення усіх виявлених порушень, ГУ ДСНС у Херсонській області звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно ст.66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частинами 11 та 12 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання). Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).

Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи видно, що позивачем призначено та проведено позапланову перевірку стану пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту приміщень та території ДНЗ КАЗКА , за наслідками якої виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме: розділ III підпункт 2.5, розділ IV підпункт 1.20, розділ V пункт 1 підпункт 1.2, розділ V підпункт 3.11, пункт 8 розділу II, розділ V підпункт 3.6, розділ IV пункт 1 підпункт 1.8, пункт 1.6 глави 1 розділу IV, пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ, пункт 1.21 глави 1 розділу IV, пункт 5 розділу II, розділ V підпункт 3.17 Правил пожежної безпеки в Україні.

Крім того, як уже було зазначено вище, відповідачу вручено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким від відповідача вимагається у строк до 22.01.2020р. усунути вказані вище порушення.

Слід звернути увагу, що в акті від 22.01.2020р. №18 визначено ступінь ризику суб`єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий.

Дослідивши вказані акт та припис, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам Закону № 877-V та в них зафіксовано детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Доказів усунення порушень відповідачем не надано ані до суду, ані позивачу.

Також суд зауважує, що відповідач жодним чином не спростовує наявності порушень, які були виявлені позивачем та відображені в акті від 22.01.2020р. №18.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи відповідачем не надано жодного доказу усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у повному обсязі, які за ступенем ризику настання негативних наслідків визначаються як такі, що їх наслідком є пожежа та надзвичайна ситуація (аварія).

Згідно ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Визначення небезпечного чинника міститься у п.26 ч.1 ст.2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. При цьому визначення виявлених порушень як таких, що можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, а відтак і як таких, що становлять загрозу життю та здоров`ю людей, віднесено законодавством до виключної компетенції органу, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 КЦЗ України обумовлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ч.1 ст.70 КЦЗ України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об`єкта.

Аналогічна позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2019 року по справі № 810/2400/18; від 29 квітня 2020 року по справі №826/1026/18; від 29 квітня 2020 року по справі №812/2061/17; від 29 квітня 2020 року по справі №826/11480/17; від 23 квітня 2020 року по справі №812/1262/18; від 16 квітня 2020 року по справі №1540/4375/18.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що з березня по вересень 2020 року відповідачем не надано до суду жодного доказу на спростування обставин, викладених у позові та на підтвердження факту усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки, виконання припису, тощо.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що правомірно проведеною ГУ ДСНС у Херсонській області позаплановою перевіркою установлено порушення відповідачем вимог розділу III підпункт 2.5, розділу IV підпункт 1.20, розділу V пункт 1 підпункт 1.2, розділу V підпункт 3.11, пункту 8 розділу II, розділу V підпункт 3.6, розділу IV пункту 1 підпункт 1.8, пункту 1.6 глави 1 розділу IV, пункту 4 глави 6 розділу V ПТБ, пункту 1.21 глави 1 розділу IV, пункт 5 розділу II, розділ V підпункт 3.17 Правил пожежної безпеки в Україні.

Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Отже, подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки школярів, вчителів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

При цьому суд виходить також із того, що статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Крім того, статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Тобто збереження і захист життя, здоров`я та безпеки людини є найвищою соціальною цінністю та важливішим суспільним інтересом, які мають пріоритет перед приватними інтересами тих чи інших осіб і в першу чергу тих, чия діяльність створює загрозу життю, здоров`ю та безпеці людини.

Наведене є правомірною підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації будівель, приміщень та території ДНЗ КАЗКА до повного усунення порушень, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. Також такий захід є співмірним (пропорційним) меті його застосування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДСНС України у Херсонській області, а тому задовольняє позов.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Іванівська селищна рада Херсонської області про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності - задовольнити.

Застосувати до Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА" (75410, Херсонська область, Іванівський район, село Новомиколаївка, вул. Гришина, 1, код ЄДРПОУ 39791915) захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА" за адресою: 75410, Херсонська область, Іванівськии район, село Новомиколаївка, вул. Гришина, 1, - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони Новомиколаївському дошкільному навчальному закладу "КАЗКА" використовувати приміщення Новомиколаївського дошкільного навчального закладу "КАЗКА" (місце розташування: 75410, Херсонська область, Іванівський район, село Новомиколаївка, вул. Гришина, 1), окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки до повного усунення порушень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 108010200