Рішення

від 25.09.2020 по справі 640/14689/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м. Київ № 640/14689/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей" до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідлей" (далі - ТОВ "Рідлей") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.07.2019 № 0543901212 про застосування штрафу в сумі 34672,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано до останнього штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку, оскільки помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату суми податку у визначений законодавством строк.

Ухвалою суду від 13.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/14689/19, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

05.09.2019 позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

06.09.2019 до суду від представника відповідача Богодистої Т.С. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Рідлей" строків сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 38 днів, відповідно, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 06.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

25.09.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній наголошує на тому, що за змістом положень Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування. Таким чином, вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 25.09.2020 допущено заміну первинного відповідача його правонаступником.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно платіжного доручення № 376 06.03.2019 ТОВ "Рідлей" сплатило 173361,00 грн податку на прибуток за 2018 рік за наступними реквізитами: отримувач - УДКСУ у Голосіївському районі, рахунок № НОМЕР_2, код банку - 899998 (а.с. 39).

18.03.2019 ТОВ "Рідлей" звернулось до ДПІ у Голосіївському районі з заявою за вих. № 7, у якій останній просив зарахувати податок на прибуток на вірні реквізити в УДКСУ у Голосіївському районі, а саме на рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 40, 41).

14.05.2019 контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток ТОВ "Рідлей", за результатами якої складено акт № 4735/26-15-12-12-41113057 (а.с. 42-43).

У акті перевірки контролюючий орган зазначив, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 574 Податкового кодексу України. Дані перевірки свідчать про порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток ТОВ "Рідлей", задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік. Фактична дата погашення податкового боргу 18.04.2019 (граничний термін сплати 11.03.2019).

Не погодившись з висновками акта перевірки, позивачем були подані до контролюючого органу заперечення від 14.06.2019 № 18 (а.с. 45-46).

Листом від 26.06.2019 № 121106/10/26-15-12-12-18 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило ТОВ "Рідлей" про залишення без змін висновків акта перевірки від 14.05.2019 № 4735/26-15-12-12-12-41113057 (а.с. 47-49).

На підставі виявленого порушення 02.07.2020 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0543901212, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 38 календарних днів до ТОВ "Рідлей" застосовано штраф у розмірі 20 % в сумі 34672,20 грн (а.с. 51).

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як визначено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 9.3 статті 9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Частиною першою статті 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Порядок зарахування до державного бюджету коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном, та власних надходжень державних і комунальних закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

За визначенням пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

За змістом пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

У акті перевірки відповідач вказує, що граничним строком сплати грошового зобов`язання є 11.03.2019.

Як уже було встановлено судом, згідно платіжного доручення № 376 06.03.2019 ТОВ "Рідлей" сплатило 173361,00 грн податку на прибуток за 2018 рік, тобто, в межах строку, встановленого пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Проте, при перерахуванні коштів до бюджету позивач помилково вказав рахунок № НОМЕР_2 , призначений для сплати податку на прибуток приватних підприємств, замість рахунку № НОМЕР_1 , який призначений для сплати податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що позивачем вжито заходи для усунення помилки.

За встановлених обставин сплати позивачем податку на прибуток у строк, передбачений пунктом 57.1 пункту 57 ПК України, суд вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, є безпідставним, оскільки помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, й, до того ж, в подальшому була самостійно виявлена та усунута товариством, а кошти спрямовані за належністю.

Слід зазначити, що правова позиція стосовно сплати обов`язкових платежів (зборів) вже висловлювалась у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 у справі № 21-377а15, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.

Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд, зокрема, у постановах від 12.06.2018 у справі № 826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17.01.2018 у справі № 2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18), від 01.08.2018 у справі № 813/2487/17.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей" (03054, м. Київ, провул. Віто-Литовський, 10, ідентифікаційний код 41113057) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.07.2019 № 0543901212.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідлей" (03054, м. Київ, провул. Віто-Литовський, 10, ідентифікаційний код 41113057) 1921,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко