Рішення

від 24.09.2020 по справі 640/24640/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року м. Київ №640/24640/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІВАЛ ЕНЕРДЖИ"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІВАЛ ЕНЕРДЖИ" (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-а, код ЄДРПОУ 42673501) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116,м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №001751405 прийняте 10.09.2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що податкове повідомлення-рішення №001751405 прийняте 10.09.2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві є необґрунтованим та безпідставним, так як прийнято без врахування всіх обставин справи та без врахування показників уточнюючого розрахунку, який товариство подало до податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2019 року. Оскаржуване рішення порушує право ТОВ "ЕПІВАЛ ЕНЕРДЖИ" на визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що у відношенні позивача податковою перевіркою виявлено порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення на суму 6912, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено про дублювання відповідачем у відзиві положень акту перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, без наведення заперечень обставин та правових підстав позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ЕПІВАЛ ЕНЕРДЖИ" за червень 2019 року за результатами якої складено акт №8411/1/26-15-12-06 від 19.08.2019 року.

Як убачається зі змісту зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 6912 грн

В подальшому, відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, на підставі висновків №8411/1/26-15-12-06 від 19.08.2019 року, ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 року №001751405.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною, згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 Податкового кодексу України, де абзацом другим пункту 76.1 вказаної статті передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Обов`язки платника податків визначені статтею 16 Податкового кодексу України, зокрема згідно підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 і 16.1.7 пункту 16.1 даної статті платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а також подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, ''передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 203 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано положеннями ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200. 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200. 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

У відповідності до пункту 5 розділу VI наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 21 від 28.01.2016 (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. Відповідно до пункту 6 зазначеного розділу у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 розділу V Порядку у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

При цьому, якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються в показниках такої декларації. Вказані обставини містяться в роз`ясненнях на офіційному веб-сайті ДПС загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&selcat=450).

Згідно викладеного відповідачем, завищення позивачем суми від`ємного значення податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 6912,00 грн. виникло внаслідок того, що ТОВ "ЕПІВАЛ ЕНЕРДЖИ" до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду) податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків від 12.08.2019 року №9177518903 та від 13.08.2019 року №9178414529, віднесена сума ПДВ у розмірі 691200 грн. При цьому в декларації з податку на додану вартість за травень 209 року значення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+ рядок 20.3 декларації) становить 0,00 грн.

Попри це, за доводами позивача 12.08.2019 року ним засобами електронного зв`язку подавались уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у поданих податкових деклараціях з ПДВ, та якими було збільшено значення рядка 21 податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці, що в свою чергу призвело до збільшення значення рядка 16.1 податкових декларацій з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів.

Таким чином, на переконання позивача відповідні уточнюючі розрахунки не брались відповідачем до уваги під час складання акту камеральної перевірки №8411/1/26-15-12-06 від 19.08.2019 року, оскільки дані рядка 21 уточнюючих декларацій з ПДВ за червень становив 6921,00грн.

Суд зазначає, що в розрахунку №9178414529, поданого позивачем 13.08.2019 року до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року, графа 6 має значення 6921,00 грн. При цьому, оскільки уточнення показників здійснювалось в серпні 2019 року, тому значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку перенесене до рядка 16.2 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року.

Суд зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно не враховано всіх обставин щодо спірних правовідносин, та надано оцінку без врахування уточнюючих розрахунків.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не виконав покладений на нього обов`язок та не довів правомірності прийнятого ним та оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, а відтак викладене у сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІВАЛ ЕНЕРДЖИ" (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-а, код ЄДРПОУ 42673501) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №001751405 прийняте 10.09.2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІВАЛ ЕНЕРДЖИ" (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-а, код ЄДРПОУ 42673501) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116,м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа