Постанова

від 24.09.2020 по справі 420/7526/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/7526/19

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

18.02.2020 року;

Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Танасогло Т.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом Споживчого товариства "Будова-Етюд" до Головного управління ДПС України в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Споживче товариство "Будова-Етюд" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України в Одеській області (Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації) від 19.11.2019 року №1333073/100005341 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2019 року на суму ПДВ у розмірі 23 551 000 грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлену для реєстрації СТ БУДОВА-ЕТЮД як уповноваженої особи від ДСД податкову накладну №1 від 31.10.2019 року на суму ПДВ у розмірі 23 551 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.10.2019 року позивачем за результатом господарської діяльності складено та направлено на реєстрацію податкову накладну від 31.10.2019 року №1 на суму ПДВ у розмірі 23 551 000 грн. Показники наведеної податкової накладної відповідають належним чином оформленим первинним та розрахунковим документам та були підтверджені на вимогу контролюючого органу. Однак, зупиняючи реєстрацію податкової накладної відповідачем не вказано конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиковості операцій, у тому числі не визначено конкретного переліку матеріалів, які моли б спростувати такі висновки. Враховуючи, що у відповідача не було правових підстав для відмови у реєстрації направленої податкової накладної, позивач вимушений вернутись до суду із цим позовом та ставити питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити певні дії в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації від 19.11.2019 року №1333073/100005341. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлену для реєстрації СТ БУДОВА-ЕТЮД податкову накладну №1 від 31.10.2019 року.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами Порядку №117 контролюючий орган має визначити конкретний вид критерію або критеріїв, які включені до п.п. 2.1 зазначених Критеріїв із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Визначення відповідачем у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких є вичерпним та достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте, в порушенням вимог Порядку №117 відповідачем у квитанції не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. У тому числі, не зважаючи на те, що платником на вимогу контролюючого органу подано первинні документи та пояснення з приводу господарських операцій, відповідачем не наведено конкретний перелік документів, які не були надані на його вимогу або які не давали підстав для спростування сумнів у ризиковості операцій.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та невідповідність вимогам податкового законодавства оспорюваного рішення, наявність законодавчо передбачених підстав для його скасування із зобов`язанням суб`єкта владних повноважень провести реєстрацію податкової накладної в судовому порядку.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції помилково не враховано ту обставину, що для підтвердження правомірності реєстрації податкової накладної позивач мав подати первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Вказані вимоги до платника були доведені у встановленому порядку, а їх не виконання призвело до прийняття Комісією оспорюваного за цим позовом рішення. Таким чином, у суду не виникло обставин для задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу СТ БУДОВА-ЕТЮД посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2019 року СТ БУДОВА-ЕТЮД відповідно до Договору про спільну діяльність від 09.11.2016 року №1/К-104 направлено на реєстрацію засобами електронного зв`язку податкову накладну від 30.10.2019 року №1.

Позивача повідомлено про прийняття зазначеної податкової накладної.

Разом з цим, ДПС України зазначено про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У зв`язку із чим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження показників податкової накладної позивач 13.11.2019 року надіслав через ГУ ДПС в Одеській області пояснення щодо господарських операцій разом з фінансово-господарськими документами.

Водночас, Комісією ДПС України прийнято рішення від 19.11.2019 року №1333073/100005341 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.10.2019 року №1.

Згідно вказаного рішення, підставою для його прийняття стало ненадання платником податку копій документів, у тому числі: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити певні дії в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п. 12 Порядку від 29.12.2010 року №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 2 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

За правилами п. 10 Порядку від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно із п.п. 12, 13 Порядку від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 14 Порядку від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно із п. 21 Порядку від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених норм показав, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має перевірити її дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків операцій із обґрунтуванням показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації.

Водночас, відмова у реєстрації надісланої платником податкової накладної може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Натомість, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Колегія суддів враховує, що згідно даних податкової накладної від 30.10.2019 року №1 у графі номенклатура товарів/послуг позивачем визначено вид товару/послуг, їх кількість, обсяги постачання, ціну тощо.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно враховано, що вказані показники позивач через особистий електронний кабінет на вимогу контролюючого органу підтвердив відповідними договорами, документами, за якими вбачаються умови господарських операцій, їх вартість та порядок використання у власній господарській діяльності, надав пояснення з приводу цих операцій.

Натомість, у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не визначений перелік документів, який є достатнім для проведення реєстрації податкових накладних, не наведено обставини, які стали підставою для віднесення операцій до ризикових.

При цьому, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

У тому числі, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно із п. 7 ч. 1 вказаної статті КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Колегія суддів враховує, що відмова у реєстрації податкової накладної від 30.10.2019 року №1 реалізована рішенням Комісії Державної податкової служби України про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 19.11.2019 року №1333073/100005341.

З огляду на суб`єктний склад учасників по справі та наявність усіх матеріалів, що стосуються предмету спору, у тому числі рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у реєстрації відповідної податкової накладної, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про скасування рішення саме Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області є суто технічно помилковим та не впливає на правомірність вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, оскільки контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень із його зобов`язанням вчинити певні дії в судовому порядку.

З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло