Постанова

від 23.09.2020 по справі 420/3896/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3896/20 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

при секретарі Ішханяні Р.А.,

за участю представника позивача Жур`яна Р.М. та представника відповідача Мунтяна Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 26.06.2020р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РИС ГРУП до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07.05.2020 року ТОВ РИС ГРУП звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України, ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1508504/42914195 від 01.04.2020 року, №1519052/42914195 від 08.04.2020 року, №1519051/42914195 від 08.04.2020 року, №1519050/42914195 від 08.04.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №2 від 13.03.2020 року, №3 від 18.03.2020 року, №5 від 20.03.2020 року та №6 від 20.03.2020 року, датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення є протиправними та такими, що порушують норми чинного законодавства, оскільки позивачем дійсно були здійснені спірні господарські операції, а на безпідставне зупинення реєстрації поданих накладних були направленні усі відповідні документи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року адміністративний позов ТОВ РИС ГРУП - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1508504/42914195 від 01.04.2020 року, №1519052/42914195 від 08.04.2020 року, №1519051/42914195 від 08.04.2020 року, №1519050/42914195 від 08.04.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ РИС ГРУП №2 від 13.03.2020 року, №3 від 18.03.2020 року, №5 від 20.03.2020 року та №6 від 20.03.2020 року, датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України 14.07.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2020 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, з підстав не сплати судового збору, та ухвалою від 12.09.2020 року - апеляційну скаргу Державної податкової служби України повернуто апелянту, у зв`язку з невиконанням ухвали від 17.07.2020 року.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ РИС ГРУП 28.03.2019 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи з основним видом діяльності вирощування зернових та рису та роздрібна торгівля вирощеною продукцією та товариством обрано спрощену систему оподаткування - платника єдиного податку 4 групи, як сільськогосподарський товаровиробник, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва дорівнює або перевищує 75%.

01.10.2019 року позивача зареєстровано платником податку на додану вартість (витяг №191564500010, індивідуальний податковий №429141915166 ).

Так, позивачем було укладено ряд договорів поставки: договір №1 від 01.10.2019 року з ТОВ Укр Партнер (ЕДРПОУ - 409119815211 ) на продаж ячменя та рису-сирцю вражаю 2020 року та договір №18/03 від 18.03.2020 з ТОВ Прод Імперія (ЄДРПОУ- 37247446 ) на продаж рису-сирцю, де зазначено про купівлю-продажу майбутнього вражаю 2020 року з 100% попередньою оплатою. На виконання зазначених договорів від покупців надходили суми попередньої оплати у вигляді авансових платежів.

Згідно договору поставки №1 від 01.10.2019 року та рахунку №7 від 12.03.2020 року від покупця ТОВ Укр Партнер 13.03.2020 року, на розрахунковий рахунок позивача надійшла попередня оплата на суму 200 000 грн., в тому числі і ПДВ в сумі 33 333, 33 грн., цього ж дня позивачем була видана податкова накладна №2 від 13.03.2020 року на суму 200 000 грн., в т.ч ПДВ в сумі 33 333,33 грн.

Відповідно до договору поставки №18/03 від 18.03.2020 року та рахунку №8 від 18.03.2020 року від покупця ТОВ Прод Імперія 18.03.2020 року, на розрахунковий рахунок позивача надійшла попередня оплата на суму 200 000 грн., в тому числі і ПДВ в сумі 33 333,33 грн., на підставі цього позивачем було видано податкова накладна №3 на суми 200 000 грн., в т.ч ПДВ на суму 33 333, 33 грн.

Згідно того ж договору поставки №18/03 від 18.03.2020 та рахунку №9 від 20.03.2020р., від покупця ТОВ Прод Імперія 20.03.2020 на розрахунковий рахунок позивача надійшла попередня оплата трьома траншами на загальну суму 450 000 грн. ( 30 000 грн., 270 000 грн., 150 000 грн .) в тому числі і ПДВ в сумі 75 000 грн., на підставі цього позивачем було видано три податкові накладні №4 на суми ЗО 000 грн., в т.ч ПДВ на суму 5000 грн., податкова накладна № 5 на суму 270 000 грн. в т.ч ПДВ на суму 45 000 грн., податкова накладна № 6 на суму 150 000 грн.в т.ч. ПДВ на суму 25 000 грн.

Зазначена вище податкова накладна №2 була подана на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 25.03.2020 року, а інші три податкові накладні №3, №5, №6 були подані на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 03.04.2020 року.

Однак, відповідачем було зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних та рішенням від 01.04.2020 року №1508504/42914195 і від 08.04.2020 року №1519052/42914195 №1519051/42914195 №1519050/42914195 було відмовлено у реєстрації податкових накладних №2, №3, №5, №6, відповідно, з позначенням в бланку графи, у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг,зберігання транспортування.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірних рішень відповідачів.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносин регламентуються Податковим кодексом України, Постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 року Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (чинної на момент виникнення спірних правовідносин ).

Згідно з пп. а п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю на його вимогу.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у п.187.1 ст.187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному п.201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пп.201.16.4 п.201.16 цієї статті.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних безпосередньо визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних (затв. Постановою КМУ №1246 від 29.12.2010р .).

Як слідує зі змісту п.2 цього Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 р. );

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Далі, як вбачається з приписів п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до приписів п.п.14-17 даного Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У такій квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абз.10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

За змістом п.18 Порядку №1246, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені п.12 цього Порядку (крім абз.10).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Як загально відомо, 21.02.2018 року, на виконання вимог Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році №2245-VIII, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (чинного до 01.02.2020 року ), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Так, згідно із п.5 вказаного Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Підпунктами 3,4 п.13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В свою чергу, п.14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи ), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг ) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності ), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно ж до п.21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку ), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Так, як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій та вже зазначалося вище, позивачем було укладено ряд договорів поставки - договір №1 від 01.10.2019 року з ТОВ Укр Партнер (ЕДРПОУ - 409119815211) на продаж ячменя та рису-сирцю вражаю 2020 року та договір №18/03 від 18.03.2020 з ТОВ Прод Імперія (ЄДРПОУ- 37247446) на продаж рису-сирцю, де зазначено про купівлю-продажу майбутнього вражаю 2020 року з 100% попередньою оплатою. На виконання зазначених договорів від покупців надходили суми попередньої оплати у вигляді авансових платежів.

Згідно договору поставки №1 від 01.10.2019 року та рахунку №7 від 12.03.2020 року, від покупця - ТОВ Укр Партнер 13.03.2020 року на розрахунковий рахунок позивача надійшла попередня оплата на суму 200 000 грн., в тому числі і ПДВ в сумі 33 333, 33 грн., та цього ж дня позивачем була виписана і дана податкова накладна №2 від 13.03.2020 року на суму 200 000 грн., в т.ч ПДВ в сумі 33 333,33 грн.

Як видно з матеріалів справи, 25.03.2020 року вказана вище податкова накладна була подана на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (реєстраційний номер документу 9063082577 ).

Але, 26.03.2020 року за допомогою програми електронного документообігу M.E.Doc позивачем було отримано квитанцію №1, де зазначено, що документ прийнято, однак його реєстрація зупинена.

В той же день, т.б. 26.03.2020 року, на виконання вимог зазначених в квитанції №1 позивачем подано повідомлення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано копію договору поставки, рахунок на оплату №7, виписка банку про рух коштів, копії платіжних доручень на перерахування коштів, звітність платника 4-ї групи та дані про наявність договорів оренди землі.

Однак, 01.04.2020 року підприємство позивача отримало рішення №1508504/42914195 про відмову у реєстрації податкової накладної, з позначенням в бланку графи, у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг,зберігання транспортування.

01.04.2020 року, не погоджуючись з рішенням Комісії регіонального рівня щодо відмови в реєстрації податкової накладної, позивачем була подана скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної на що 10.04.2020 року отримане рішення за результатами розгляду скарги про відмову у реєстрації податкової накладної.

Згідно договору поставки №18/03 від 18.03.2020 року та рахунку №8 від 18.03.2020 року від покупця ТОВ Прод Імперія 18.03.2020 року на розрахунковий рахунок позивача надійшла попередня оплата на суму 200 000 грн., в тому числі і ПДВ в сумі 33 333,33 грн., на підставі цього позивачем було видано податкова накладна №3 на суми 200 000 грн., в т.ч ПДВ на суму 33 333, 33 грн.

03.04.2020 року ця податкова накладна була подана на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (реєстраційний номер: 9069491191).

03.04.2020 року за допомогою програми електронного документообігу M.E.Doc позивачем отримано квитанції №1, в якій зазначено, що документ прийнято. Реєстрація зупинена.

05.04.2020 року, на виконання вимог зазначених в квитанціях №1, позивачем подано повідомлення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по всім вищевказаним трьом ПН/РК, реєстрації яких зупинено.

08.04.2020 року підприємство отримало рішення №1519052/42914195 про відмову у реєстрації податкової накладної №3, з позначенням в бланку графи, у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг,зберігання транспортування.

08.04.2020 року, не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівня щодо відмови в реєстрації податкової накладної була подана скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, на що 16.04.2020 отримане рішення за результатами розгляду скарги про відмову у реєстрації податкової накладної.

Згідно того ж договору поставки №18/03 від 18.03.2020 та рахунку №9 від 20.03.2020р. від покупця ТОВ Прод Імперія 20.03.2020 на розрахунковий рахунок позивача надійшла попередня оплата трьома траншами на загальну суму 450 000 грн. (30 000 грн., 270 000 грн., 150 000 грн.) в тому числі і ПДВ в сумі 75 000 грн., на підставі цього позивачем було видано три податкові накладні №4 на суми ЗО 000 грн., в т.ч ПДВ на суму 5000 грн., податкова накладна № 5 на суму 270 000 грн. в т.ч ПДВ на суму 45 000 грн., податкова накладна № 6 на суму 150 000 грн.в т.ч. ПДВ на суму 25 000 грн.

Усі ці 3 (три) податкові накладні 03.04.2020 були своєчасно подані на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (реєстраційні номери документів: 9069642277, 9069480750, 9069494909 відповідно ).

При цьому, 03.04.2020 року за допомогою програми електронного документообігу M.E.Doc позивачем по всім цім трьом податковим накладним отримано квитанції №1, згідно яких податкова накладна №4 на суму 30 000 грн., пройшла реєстрацію, а по двом іншим податковим накладним №5 та №6 прийшли квитанції, в яких зазначено, що документ прийнято. Реєстрація зупинена.

05.04.2020 року, на виконання вимог зазначених в квитанціях №1, позивачем подано повідомлення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по всім вищевказаним двом податковим накладним №5 та №6, реєстрації яких зупинено. Так було подано копію договору поставки, рахунок на оплату №9, виписка банку про рух коштів, копії платіжних доручень на перерахування коштів, звітність платника 4-ї групи та дані про наявність договорів оренди землі.

08.04.2020 року підприємство позивача отримало рішення №1519051/42914195, №1519050/42914195 про відмову у реєстрації податкових накладних №5 та №6 відповідно, з позначенням в бланку графи, у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг,зберігання транспортування.

В той же день, т.б. 08.04.2020 року, не погоджуючись з рішеннями комісії регіонального рівня щодо відмови в реєстрації податкових накладних №5 та №6, позивачем подана скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної на що 16.04.2020 року отримано рішення за результатами розгляду скарги про відмову у реєстрації податкової накладної з копіюванням підстав зазначених в рішенні комісії регіонального рівня.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень №1508504/42914195 від 01.04.2020 року, №1519052/42914195 від 08.04.2020 року, №1519051/42914195 від 08.04.2020 року, №1519050/42914195 від 08.04.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, підстави для їх прийняття фактично є ідентичними, а саме: ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів ), в тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг ) з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладних.

Також, як встановлено судами обох інстанцій, зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається чіткого і конкретного переліку документів, копій яких не було надано позивачем до контролюючого органу, натомість міститься лише відмітка, що підставою для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних є ненадання позивачем сукупності документів, які, як встановлено під час судового розгляду, насправді ним надавались.

При цьому, судова колегія зазначає, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Таким чином, є необґрунтованими посилання відповідача в спірних рішеннях на ненадання позивачем переліку первинних документів, який наведений у вищевказаних Критеріях, оскільки необхідно встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій.

Однак, відповідачі при прийнятті оскаржуваних рішень такого аналізу не здійснили. Між тим, позивачем під час судового розгляду представлено всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.

Так, надані позивачем до відповідача письмові пояснення та додані документи, які також наявні в матеріалах справи, у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації відповідні податкові накладні.

Отже, за таких обставин, на переконання колегії суддів, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Отже, як беззаперечно встановлено судами обох інстанцій, усі претензії відповідача, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкової накладної фактично стосувалися не надання документів та зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана. А також не вказано, що ж саме було порушено позивачем, та яких конкретно документів не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної.

Т.б., на думку суду, такі дії відповідача фактично не дають платнику податків можливість підтвердити реальність господарських операцій саме у спосіб, який необхідний для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про протиправність прийняти спірних рішень та, відповідно, необхідність скасування рішень комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1508504/42914195 від 01.04.2020 року, №1519052/42914195 від 08.04.2020 року, №1519051/42914195 від 08.04.2020 року, №1519050/42914195 від 08.04.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, оскільки, як зазначалось вище, Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та згідно п.13 якого, за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

1) задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

3) залишає скаргу без розгляду.

Отже, враховуючи встановлений судами обох інстанцій факт протиправності прийнятих комісією ГУ ДПС в Одеській області рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації то, відповідно, випливаючі рішення Комісії ДПС України з питань розгляду скарг за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН також підлягають скасуванню.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до п.п.19,20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду ).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням наведеного, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що задля належного захисту порушеного права позивача, необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні ТОВ РИС ГРУП №2 від 13.03.2020 року, №3 від 18.03.2020 року, №5 від 20.03.2020 року та №6 від 20.03.2020 року за датою їх подання, оскільки зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2020р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко