Постанова

від 22.09.2020 по справі 916/115/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Справа № 916/115/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної

суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №47 від 21.02.2020р., №150 від 06.07.2020р. та №343 від 17.09.2020р.; протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2020р., від 06.07.2020р. та від 17.09.2020р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Управління обласної ради з майнових відносин - Лапшина І.С. - за довіреністю;

від Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України» - Скіндер В.Б. - за довіреністю;

від Міністерства охорони здоров`я України - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України»

на рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2019 року

у справі № 916/115/19

за позовом Управління обласної ради з майнових відносин

до Державної установи Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство охорони здоров`я України

про зобов`язання звільнити будівлі та споруди та повернути за актом приймання-передачі будівлі та споруди

та

за зустрічним позовом Державної установи Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України

до Управління обласної ради з майнових відносин

про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди будівель та споруд

суддя суду першої інстанції Малярчук І.А.

час і місце прийняття рішення: 15.10.2019р., 11:25год., м.Миколаїв, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №4

повне рішення складено 18.10.2019р.

Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 04.02.2020р., 14.07.2020р. згідно ст.ст.216 ГПК України оголошувались перерви.

В судовому засіданні 22.09.2020р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

16.01.2019р. Управління обласної ради з майнових відносин звернулося до господарського суду Одеської області (надалі - позивач, Управління) з позовом до Державної установи Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України (надалі - відповідач, Інститут), в якому просило суд:

- зобов`язати ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України звільнити будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров.Лермонтовський, 6, які були передані за договором оренди від 17.11.2015р.;

- зобов`язати ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України повернути за актом приймання-передачі будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6, та які були передані за договором оренди від 17.11.2015р., до Управління обласної ради з майнових відносин

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2012р. №273185 будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Одеса, пров.Лермонтовський, 6, належать на праві власності територіальній громаді сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради; Управління є балансоутримувачем нерухомого майна, яке розташоване за вищезазначеною адресою. 17.11.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди майна на користування будівлями та спорудами, у тому числі частину будівлі-пам`ятки розташованої за адресою: м.Одеса, пров.Лермонтовський, 6, з метою розміщення державної установи. Об`єкт оренди передано у користування за актом приймання-передачі від 17.11.2015р. Відповідно до п.9.1. договору оренди він діє до 17.10.2018р., після чого його дія припиняється в силу умов п.9.4. цього договору. Управління не мало наміру продовжувати договір оренди від 17.11.2015р., про що повідомило відповідача листом від 04.09.2018р. №0501/2051. Серед підстав для відмови від продовження строку дії договору оренди від 17.11.2015р. орендар зазначив про такі: договори страхування об`єкта оренди укладено пізніше, ніж передбачено у договорі оренди та вони не відповідають умовам договору оренди; орендарем порушено строки подання договорів страхування орендодавцю; орендарем порушено строки укладання охоронного договору. З підстав закінчення терміну дії договору оренди від 17.11.2015р. орендодавець наполягає на порушенні орендарем умов договору оренди в частині своєчасного повернення об`єкта оренди орендодавцю.

З посиланням на норми ч.1 ст.783, ст.526 ЦК України, ч.2 ст.17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна позивач просив задовольнити позовні вимоги.

05.03.2019р. відповідач подав місцевому господарському суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що договір оренди від 17.11.2015р. є недійсним на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України з моменту його укладення, що буде доведено за результатами розгляду пред`явленого Інститутом зустрічного позову до Управління про визнання договору оренди недійсним; порушення умов такого договору не матиме юридичного значення та правових наслідків через його недійсність.

05.03.2019р. відповідач подав місцевому господарському суду зустрічний позов до Управління обласної ради з майнових відносин про визнання недійсним договору оренди, в якому, посилаючись на норми п.2 ч.2 ст.16, ч.1 ст. 203, ст.215 ЦК України, ст.4, п.1 ч.1 ст. 20, ст.ст. 162, 164, 180 ГПК України просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним з моменту укладення договір оренди, укладений між Управлінням та Інститутом 17.11.2025р.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України» зазначила, що у договорі оренди від 17.11.2015р. не зазначені платіжні реквізити Управління. Враховуючи, що договір оренди передбачає проведення розрахунків, зазначення у ньому реквізитів є обов`язковою умовою, тоді як відсутність таких свідчить про невідповідність цього договору чинному законодавству (ст. 180 ГК України), та, як наслідок, про його недійсність на підставі ч.1 ст.203 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.202019р. зустрічну позовну заяву залишено без руху.

15.03.2019р. Управління подало суду відповідь на відзив, в якому зазначило, що основною підставою первісного позову є не порушення відповідачем умов договору оренди, а закінчення терміну його дії.

27.03.2019р. Інститут подав суду заяву про зміну підстав зустрічного позову, в якій зазначив, що зміненою підставою зустрічного позову є та обставина, що договір оренди від імені Управління був підписаний (укладений) неуповноваженою особою - ані начальником Управління Лунгулом В.В., ані його першим заступником Рагуліним А.В., тобто, оспорюваний договір оренди підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч.3 ст. 203, ч.1 ст.215 ЦК України. Згідно виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців щодо Управління станом на 11.11.2015р. право підпису документів від імені Управління мали начальник Управління Лунгул В.В. та його перший заступник Рагулін А.В. З тексту договору оренди вбачається, що від імені Управління договір підписано начальником управління Лунгулом В.В., однак, із листів за підписом начальника управління Лунгула В.В. від 14.04.2017р. №0501/630, від 04.09.2018р. №0501/2051, від 25.10.2018р. вбачається, що підпис ОСОБА_1 в листах візуально суттєво відрізняється від його підпису у договорі оренди. Доказів, що договір оренди від імені Управління був підписаний першим заступником начальника Управління Рагуліним А.В. не надано. З невідомих причин підписант взагалі розписувався не від свого імені ( ОСОБА_2 ), а від імені начальника Управління Лунгула В.В. Підпис ОСОБА_2 у посадовій інструкції відрізняється від нібито вчиненого ним підпису у договорі оренди, підпис у договорі оренди виконаний із невдалим наслідуванням підпису ОСОБА_2 в посадовій інструкції. Та обставина, що від імені Управління договір оренди був підписаний неуповноваженою особою, свідчить про недійсність цього договору; виконання договору оренди Інститутом не спростовує його недійсності та не позбавляє Інститут права оскаржувати цей договір, оскільки він оскаржується з підстав відсутності повноважень у особи, яка його підписала від імені Управління, а не через незгоду із самим змістом договору або з його умовами.

01.04.2019р. Інститут подав суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, в якому просив на вирішення експертів поставити питання: чи виконаний підпис від імені начальника Управління обласної ради з майнових відносин Лунгула В.В. у договорі оренди, укладеному між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України 17.11.2015р. першим заступником начальника Управління Рагуліним Анатолієм Володимировичем або іншою особою?

03.04.2019р. Управління обласної ради з майнових відносин подало відзив на зустрічний позов, в якому зазначило, що на момент укладання договору оренди від 17.11.2015р. діяло Положення про управління обласної ради з майнових відносин, затверджене рішенням обласної ради від 10.11.2006р. №109-V, де були передбачені повноваження управління обласної ради з майнових відносин як орендодавця спірного майна. Відповідно до розпорядження голови обласної ради від 12.03.2015р. №36/2015-КР Про прийняття на роботу до Управління обласної ради з майнових відносин Рагуліна А.В. за контрактом ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до Управління на виконання функціональних обов`язків першого заступника начальника Управління обласної ради з майнових відносин з 12.03.2015р. Згідно із пунктом 2.1. посадової інструкції першого заступника начальника Управління обласної ради з майнових відносин, перший заступник начальника Управління у межах своїх повноважень зобов`язаний забезпечувати організацію реалізації функцій та завдань Управління, визначених відповідним положенням про нього, своєчасного доведення до співробітників Управління, Відділів «орендних відносин та приватизації» , «технічної документації, ремонту та реконструкції майна» , «фінансового планування, оперативного контролю, обліку та аналізу ефективності використання майна» завдань, планових показників та доручень з питань, пов`язаних із діяльністю Управління. При цьому, підпис ОСОБА_2 зазначається у посадовій інструкції в таблиці на 5 сторінці, який, на думку Управління, співпадає з підписом на договорі оренди та акті приймання - передачі. Окремо Управління зазначає, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.11.2015р. ОСОБА_2 мав право на момент укладання договору оренди вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Крім того, у спірному договорі оренди наявні реквізити сторін.

Ухвалами місцевого господарського суду від:

- 01.04.2019р. об`єднано в одне провадження із первісним позовом у справі №916/115/19 вимоги за зустрічним позовом від 05.03.2019р., заяву від 27.03.2019р. про зміну підстав позову ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України» до Управління обласної ради з майнових відносин про визнання недійсним договору оренди;

- від 25.04.2019р. призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на розгляд судової почеркознавчої експертизи поставити наступне запитання: 1) Чи виконаний підпис від імені начальника Управління обласної ради з майнових відносин Лунгула В.В. у договорі оренди, укладеному між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України» , 17.11.2015р. першим заступником начальника Управління Рагуліним Анатолієм Володимировичем або іншою особою? Проведення судової почеркознавчої експертизи доручити Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України;

- зупинено провадження по справі №916/115/19.

15.08.2019р. до господарського суду Одеської області надійшов висновок експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Молчанової В.П. №140-П від 31.07.2019р.

Ухвалою суду від 09.09.2019р. поновлено провадження у справі.

11.09.2019р. Інститут подав суду першої інстанції клопотання про виклик у судове засідання судового експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Молчанової В.П. для роз`яснення висновку від 31.07.2019р. та надання відповідей на питання.

Ухвалою суду від 11.09.2019р., зокрема, викликано в судове засідання 13.09.2019р. судового експерта Молчанову В.П. для роз`яснення висновку від 31.07.2019р. та надання відповідей на наступні питання: Якому експерту Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та коли було доручено проведення експертизи на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 25.04.2019р. по справі №916/115/19 та на підставі якого документа (рішення)? У зв`язку з чим клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи у справі №916/115/19 від 14.05.2019р. №140-П складено та підписано судовим експертом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Апальковим П.Є., в той час як висновок експерта №140-П від 31.07.2019р. у цій справі складений та підписаний судовим експертом Молчановою В.П.? Чи досліджувалися судовим експертом під час проведення експертизи експериментальні зразки підпису Рагуліна Анатолія Володимировича від імені ОСОБА_1 , які були затребувані експертом у клопотанні від 14.05.2019р. №140-П? Якщо ні, то у зв`язку із чим та чи могло вплинути це на результати дослідження?

Ухвалою суду від 16.09.2019р. витребувано з Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України відомості щодо організації проведення експертизи у даній справі.

17.09.2019р. від Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до суду надійшов лист, в якому повідомлено, що судовий експерт Молчанова В.П. станом на 13.09.2019р. знаходиться на стаціонарному лікуванні в КУ Одеський обласний онкологічний диспансер ; головний судовий експерт сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Одеського НДЕКЦ МВС Апальков П.Є. звільнений з 30.08.2019р.

Ухвалою суду від 25.09.2019р. розгляд справи відкладено на 01.10.2019р., повторно запитано у директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України відомості та докази, що перелічені в ухвалі суду від 16.09.2019р.

Ухвалою суду від 01.10.2019р. відкладено розгляд справи на 15.10.2019р. втретє запитано у директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України відомості та докази, що перелічені в ухвалах суду від 16.09.2019р., від 25.09.2019р.

09.10.2019р. на виконання ухвал суду від 24.09.2019р., від 01.10.2019р. Одеський НДЕКЦ МВС України надіслав до суду лист (з додатками) з поясненнями на запитані судом обставини проведення судової експертизи. У листі зазначено, що 10.05.2019р. до експертної установи надійшла ухвала судді господарського суду Одеської області Малярчук І.А. від 25.04.2019р. про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №916/115/19. На виконання вимог пп.12 п.1 розділу II Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС від 17.07.2017р. №591, після розгляду вказаної ухвали суду директором центру, 10.05.2019р. було доручено організацію виконання судової експертизи керівнику відповідного підрозділу заступнику директора центру - завідувачу відділу криміналістичних видів досліджень Львовій Ю.С. та завідувачу сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Гарбуз Т.О., якими, в свою чергу, 13.05.2019р. було доручено проведення вказаної експертизи експерту сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень - Апальковому П.Є. 14.05.2019р. за вих. №19/116-8749 на адресу суду судовим експертом Апальковивим П.Є. було складено та направлено клопотання №140-П про надання необхідних матеріалів для проведення дослідження, відповідь на яке не отримано. 31.05.2019р. судовий експерт Апальков П.Є. передав вказані матеріали Гарбуз Т.О. з підстав того, що з 03.06.2019р. він пішов у чергову щорічну відпустку на 35 діб. З огляду на вимоги КЗпП України та Колективного договору, укладеного між працівниками та Одеським НДЕКЦ МВС щодо надання працівнику щорічної чергової відпустки, а також те, що для проведення експертних досліджень встановлені обмежені строки, визначені п.15 вищевказаної інструкції, 03.06.2019р. завідувачем сектору Гарбуз Т.О. матеріали для проведення експертизи були передані експерту сектору почеркознавчих досліджень Молчановій В.П., про що складено відповідну резолюцію. 03.06.2019р. судовим експертом Молчановою В.П. були отримані вказані матеріали під підпис, про що свідчить лист резолюцій. 31.07.2019р. судовим експертом Молчановою В.П. був складений висновок експерта №140-П, в якому було зазначено, що експерту надавались експериментальні зразки підпису Рагуліна А.В.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2019р. (суддя І.А.Малярчук) задоволено повністю первісний позов - зобов`язано ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України звільнити будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6, які були передані за договором оренди від 17.11.2015р; зобов`язано ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України повернути за актом приймання-передачі будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6, та які були передані за договором оренди від 17.11.2015р., до Управління обласної ради з майнових відносин; стягнуто з відповідача на користь Управління обласної ради з майнових відносин 3842 грн. судового збору; відмовлено повністю у задоволенні зустрічного позову ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України» ; судові витрати на сплату судового збору в сумі 1921грн., проведення судової експертизи в сумі 2250,24грн. покладено на платника.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч.ч.1, 3 ст.92, ч.ч.1, 4 ст. 202, ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.207, ч.ч.1, 2, 3 ст.215, ч.ч.1, 2, 3 ст.237, ч.1 ст.759 , ч.1 ст.764 , ч.1 ст.785 ЦК України, ч.1 ст.2 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» , п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6.11.2009р. №9, абз.5, 6, 7 п.3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» , ч.ч.1, 2, 3 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» , ч.2 ст.26 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 291 ГК України та вмотивоване наступним:

щодо вимог зустрічного позову:

- згідно висновку судового експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Молчанової В.П. №140-П від 31.07.2019р., який прийнято судом як належний доказ, підпис у графі «В.В. Лунгул» у договорі оренди майна від 17.11.2015р., виконаний Рагуліним А.В. Станом на дату укладення договору оренди від 17.11.2015р. ОСОБА_2 , який за посадою був першим заступником начальника Управління, згідно з Випискою з ЄДРЮОФОП відносно Управління обласної ради з майнових відносин станом на 11.11.2015р. є підписантом без обмежень повноважень, тобто, наділений повноваженнями виступати від імені Управління у зносини з іншими юридичними чи фізичними особами. При цьому, у Положенні про Управління обласної ради з майнових відносин, затвердженому рішенням Одеської обласної ради №109-V від 10.11.2006р., відсутні будь-які обмеження повноважень першого заступника начальника Управління щодо укладення договорів оренди від імені Управління. Проставлення підпису Рагуліним А.В. у графі «Лунгул В.В.» не вбачається суду за істотне порушення визначених законом правил укладання правочинів також за тієї умови, що спірний договір оренди було в подальшому схвалено його сторонами шляхом його виконання;

- не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилався Інститут, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову.

щодо вимог за первісним позовом:

- нормами ч.2 ст.291 ГК України, ч.2 ст.26 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , а також положеннями договору від 17.11.2015р. передбачене автоматичне, не обумовленими нічиїми діями та рішеннями, припинення дії договору оренди по закінченню строку його дії, в даному випадку визначеному конкретною календарною датою - 17.10.2018р.;

- повернення об`єкту з оренди згідно до п.9.5. договору оренди від 17.11.2015р. має відбуватись за актом приймання-передачі, у зв`язку з чим є обґрунтованою вимога позивача щодо зобов`язання Інституту повернути за актом приймання-передачі будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6, до Управління обласної ради з майнових відносин;

- самі листи орендодавця від 04.09.2018р., від 25.10.2018р. №0501/2573, від 13.11.2018р. №0501/2754 про припинення дії договору носять характер повідомлення про такий факт припинення та про небажання орендаря продовжувати чи переукладати договір оренди та взагалі надсилання подібних листів умовами договору оренди від 17.11.2015р. не передбачено;

- матеріали справи не містять доказів наявності досягнення сторонами такого договору згоди на продовження його дії;

- строк дії договору оренди закінчився 17.10.2018р., а тому не пізніше 22.10.2018р., як то передбачено п.9.5. вказаного договору, орендар повинен був повернути майно орендодавцю, чого зроблено не було, у зв`язку з чим є правомірними позовні вимоги Управління щодо звільнення та повернення йому об`єкту оренди, отже, вони підлягають задоволенню.

15.11.2019 Державна установа «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України» звернулась з апеляційною скаргою на рішення суду від 15.10.2019р. , в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- ухвалою суду першої інстанції від 11.09.2019р. було задоволено клопотання представника скаржника про виклик у судове засідання та допит судового експерта Молчанової В.П., проте ця ухвала виконана не була, судового експерта в суді не було допитано;

- суд першої інстанції порушив принцип диспозитивності господарського судочинства. Скаржник висловлює свої заперечення щодо ухвал суду від 16.09.2019р. та від 25.09.2019р. в частині зобов`язання надати відомості керівника Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, оскільки цими ухвалами суд витребував у ОНДЕКЦ МВС України певні докази, а відповідно до ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи;

- суд першої інстанції визнав допустимим доказом висновок експертизи №140-П від 31.07.2019р. Цей висновок також не є допустимим доказом, оскільки незрозуміло, у зв`язку із чим клопотання експерта підписане судовим експертом Апальковим П.Є., в той час як сам висновок складений судовим експертом Молчановою В.П.;

- суд вважав доведеною ту обставину, що підпис у договорі оренди від 17.11.2015р.від імені ОСОБА_1 виконаний уповноваженою особою - Рагуліним А.В. Проте, такий висновок суду не підтверджується допустимим доказами;

- надання експертом письмових пояснень ГПК України не передбачено, у зв`язку із чим письмові пояснення судового експерта Молчанової В.П. за будь-яких обставин не є допустимим доказом;

- суд першої інстанції не надав оцінки поясненням представника відповідача, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги наданим у судовому засіданні 15.10.2019р., у зв`язку із чим рішення суду не можна вважати обґрунтованим.

Невирішеним залишились та підлягають встановленню під час апеляційного розгляду такі обставини:

- якому експерту Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та коли було доручено проведення експертизи на підставі ухвали господарського суду Одеської області у справі № 916/115/19 та на підставі якого документа (рішення)?

- у зв`язку із чим клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи у справі від 14.05.2019р. №140-П складено та підписано судовим експертом ОНДЕКЦ МВС України Апальковим П.Є., в той час як висновок експерта №140-П від 31.07.2019р. у цій справі складений та підписаний судовим експертом Молчановою В.П.?

- чи досліджувалися судовим експертом під час проведення експертизи експериментальні зразки підпису Рагуліна А.В. від імені ОСОБА_1 , які були затребувані судовим експертом у клопотанні від 14.05.2019р. № 140-П? Якщо ні, то у зв`язку із чим та чи могло вплинути це на результати дослідження?

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Л.В.Поліщук, судді Л.О.Будішевська, С.В.Таран):

- від 29.11.2019р. апеляційну скаргу залишено без руху;

- від 26.12.2019р. поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2019р.; відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 10.01.2020р.; зупинено дію рішення господарського суду Одеської області від 29.10.2019р. у справі № 916/1879/19.

10.01.2020р. Управління обласної ради з майнових відносин подало суду відзив на апеляційну скаргу , в якому Управління просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи наступне:

- недоречною є позиція апелянта щодо неналежності наданих письмових пояснень експертом Молчановою В.П., оскільки як вбачається із листа директора Одеського НДЕКЦ МВС від 17.09.2019р., експерт не мала змоги з`явитись на виклик суду в судове засідання для надання пояснень з підстав перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з чим суд в ухвалах від 24.09.2019р. та від 01.10.2019р. зобов`язував директора установи надати суду докази організації доручення проведення судової експертизи та за умови повернення судового експерта Молчанової В.П. з лікарняного надати суду письмові пояснення стосовно питань, поставлених під сумнів відповідачем;

- подані Одеським НДЕКЦ МВС України документи та інформація є доказами, у розумінні ГПК України, оскільки експерт не з`явився до суду для надання пояснень, а його пояснення, подані до суду, не мають доказову силу, так як не можуть замінити його опитування по проведенню експертизи у судовому засіданні;

- судом певною мірою вивчені всі обставини, надані Управлінням на підтвердження правомочності підпису угоди Рагуліним А.В., що займав посаду на той час першого заступника начальника управління. Керуючись випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.11.2015р., Рагулін А.В. мав право на момент укладання договору оренди вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;

- із висновку №140-П від 31.07.2019р. експерта Молчанової В.П. вбачається, що підпис у графі ОСОБА_3 у договорі оренди майна від 17.11.2015р., укладеного між Управлінням та Інститутом, виконаний Рагуліним А.В.

- в Положенні про Управління відсутні будь-які обмеження повноважень першого заступника начальника Управління щодо укладення договорів оренди від імені Управління. Проставлення підпису Рагуліним А.В. у графі ОСОБА_1 не вважається за істотне порушення визначених законом правил укладання правочинів також за тієї умови, що спірний договір оренди було в подальшому схвалено його сторонами шляхом його виконання, про що зроблені певні висновки суду першої інстанції.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.01.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 04.02.2020р.

04.02.2020р. Інститут подав Південно-західному апеляційному господарському суду:

- клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №916/1635/19;

- клопотання про виклик у судове засідання експерта Молчанової В.П. для роз`яснення висновку експертизи;

- клопотання про повернення справи до суду першої інстанції для розгляду письмових зауважень щодо повноти та правильності протоколу судового засідання від 15.10.2019р.

У судовому засіданні 04.02.2020р. оголошено перерву до 24.02.2020р., вищезазначені клопотання судом не розглянуті.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Л.В.Поліщук у відпустці з 18.02.2020р. по 28.02.2020р., розпорядженням керівника апарату суду №47 від 21.02.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/115/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: Л.О.Будішевська, С.В. Таран

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020р. прийнято справу №916/115/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: Л.О.Будішевська, С.В.Таран зі стадії підготовки справи до апеляційного розгляду; направлено матеріали справи №916/115/19 до господарського суду Одеської області для усунення недоліків, а саме, для розгляду зауважень ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України» з приводу неправильності відомостей, вміщених в протоколі судового засідання 15.10.2019р. (вх.№1779/20 від 27.01.2020р.); встановлено господарському суду Одеської області строк до 10.03.2020р. для розгляду зауважень; постановлено після розгляду зауважень матеріали справи повернути до Південно-західного апеляційного господарського суду.

03.03.2020р. матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 11.03.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №916/1635/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.04.2020р. з повідомленням учасників справи та викликом в судове засідання судового експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Молчанової В.П. для надання пояснень щодо висновку від 31.07.2019р. №140-П

З 02.04.2020р. по 07.04.2020р. (наказ в.о.голови суду №73-в від 01.04.2020р..) та з 09.04.2020р. по 28.04.2020р. (наказ голови суду №81-в від 08.04.2020 ) головуючий суддя М.А. Мишкіна перебувала у відпустці; з 07.04.2020р. по 30.04.2020р. (наказ в.о.голови суду №78-в від 06.04.2020р.) суддя Л.О.Будішевська перебувала у відпустці.

Судове засідання у справі 07.04.2020р. не відбулось.

З 10.04.2020р. по 24.04.2020р. суддя С.В.Таран (наказ в.о. голови суду №80-в від 07.04.2020 №80-в) перебувала у відпустці.

Постановами Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. (зі змінами та доповненнями) Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020 та №641 від 22.07.2020 з 12 березня до 31 серпня 2020 року на усій території України установлено карантин, постановою Кабміну України від 26.08.2020р. продовжено адаптивний карантин до 31.10.2020р.

Ухвалою від 04.05.2020р. призначено справу до розгляду на 19.05.2020р.; викликано в судове засідання 19.05.2020р. судового експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Молчанову В.П. для надання пояснень щодо висновку від 31.07.2019р. №140-П, зокрема, із наданням відповідей на наступні питання: Якому експерту Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та коли було доручено проведення експертизи на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 25.04.2019р. по справі №916/115/19 та на підставі якого документа (рішення)? У зв`язку з чим клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи у справі №916/115/19 від 14.05.2019р. №140-П складено та підписано судовим експертом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Апальковим П.Є., в той час як висновок експерта №140-П від 31.07.2019р. у цій справі складений та підписаний судовим експертом Молчановою В.П.? Чи досліджувалися судовим експертом під час проведення експертизи експериментальні зразки підпису Рагуліна А.В. від імені Лунгула В.В., які були затребувані експертом у клопотанні від 14.05.2019р. №140-П? Якщо ні, то у зв`язку із чим та чи могло вплинути це на результати дослідження?

Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 19.05.2020р. (яка занесена до протоколу судового засідання) відкладено розгляд справи на 09.06.2020р.;

- від 09.06.2020р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом Міністерство охорони здоров`я України; відкладено розгляд справи на 19.06.2020р.;

- від 19.06.2020р. відкладено розгляд справи на 14.07.2020р.

У зв`язку із перебуванням суддів Л.О.Будішевської та С.В.Таран у відпустці з 30.06.2020р. по 29.07.2020р., розпорядженням керівника апарату суду №150 від 06.07.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/115/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, К.В. Богатир.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020р. прийнято справу №916/115/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, К.В. Богатир та розпочато повторно розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 14.07.2020р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи, - заслухано пояснення судового експерта В.П. Молчанової та у зв`язку із необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи, зокрема, висновку судової експертизи висновку №140-П від 31.07.2019р. після заслуховування пояснень експерта, зайнятістю судді О.Ю. Аленіна 14.07.2020р. з 15.00год у справі №916/1105/16 в режимі відеоконференції оголошено перерву до 22.09.2020р.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді К.В. Богатиря з 05.09.2020р. розпорядженням керівника апарату суду №343 від 17.09.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/115/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, Л.В. Лавриненко.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.09.2020р. прийнято справу до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: О.Ю.Аленін, Л.В. Лавриненко.

21.09.2020р. до суду надійшло клопотання Міністерства охорони здоров`я, в якому третя особа просить суд відкласти судове засідання у справі (у зв`язку із зайнятістю представників Міністерства в інших судових засіданнях призначених на 22.09.2020р. - справи №916/115/19, №520/4780/19, №757/20293-19-ц) та здійснити розгляд справи в режимі відеоконференції (в клопотанні наведений перелік судів).

У задоволенні вищезазначеного клопотання колегією суддів відмовлено ухвалою суду від 22.09.2020р. (яка занесена до протоколу судового засідання) з огляду тих обставин, що явка представників учасників справи у судове засідання 22.09.2020р. не визнавалась судом обов`язковою, а відкладення розгляду буде порушувати розумний строк розгляду справи та суперечитиме положенням ч.11 ст.270, ч.2 ст.202 ГПК України, принципу пропорційності в господарському судочинстві (ст.15 ГПК України).

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, які з`явились у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, що будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський,6, загальною площею 3299,8кв.м., перебувають у комунальній власності територіальної громади сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2012р. №273185 (т.1, а.с.21).

Управління обласної ради з майнових відносин є орендодавцем вказаної нерухомості відповідно до рішень Одеської обласної ради Про орендодавців майна спільної власності територіальних громад області №288-VI від 28.10.2011р., Про внесення змін до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада №1286-VI від 23.12.2014р., Положення про управління обласної ради з майнових відносин, затвердженого рішенням Одеської обласної ради №118-VII від 26.05.2016р., від 17.06.2016р.

17.11.2015р. між Управлінням обласної ради з майнових відносин (Орендодавець) та Державною установою Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України (Орендар) було укладено договір оренди майна (надалі - Договір оренди від 17.11.2015р.) (т.1, а.с.22-24), відповідно до умов п.п.1.1, 1.2 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування будівлі та споруди, у тому числі частину будівлі - пам`ятки культурної спадщини літ. А, площею 1493,5кв.м., літ. Б, площею 739кв.м., літ. В, площею 334,3кв.м., літ. Г, площею 375кв.м., літ. Д, площею 28,5кв.м., літ. Е, площею 137кв.м., огорожу 1-3, мостіння І, балансоутримувачем яких є орендодавець, вартість яких згідно з незалежною оцінкою від 20.05.2015р. становить 24468899,50грн. та які розташовані за адресою: м.Одеса, пров. Лермонтовський, 6, з метою розміщення державної установи. Будівля літ. А є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення.

Майно вважається наданим у користування орендарю з часу підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна з урахуванням умов даного договору та чинного законодавства України. Майно вважається повернутим орендодавцю з часу підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) майна. Майно має бути повернуто орендодавцю у тому стані, в якому воно було передано в оренду, з урахуванням нормального ступеню зносу (п.п.2.1, 2.3, 2.4 Договору оренди від 17.11.2015р.).

Згідно із п.3.1 Договору оренди від 17.11.2015р. орендна плата становить 1 грн. на рік, яку орендар повинен сплатити протягом одного місяця після набрання цього договору юридичної сили. Орендна плата перераховується до обласного бюджету.

Умовами пунктів 4.8, 4.10 Договору оренди від 17.11.2015р. сторони визначили, що Орендар повинен поновлювати договори страхування орендованого майна таким чином, щоб на час закінчення дії попереднього договору страхування наступний вже було укладено. Орендар самостійно повідомляє орендодавця про укладення та переукладення договорів страхування протягом тижня після їх укладення та надсилає йому копії нових договорів страхування.

Орендар забезпечує збереження пам`ятки відповідно до вимог ЗУ Про охорону культурної спадщини , охоронного договору та вимог законодавства України. Відповідно до ст.23 ЗУ Про охорону культурної спадщини Орендар протягом місяця з моменту укладення договору зобов`язаний оформити відповідну охоронну документацію на користування приміщеннями будівлі-пам`ятки з Управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (п.п.4.2, 4.14 Договору оренди від 17.11.2015р.).

Відповідно до п.п.9.1, 9.4-9.8 Договору оренди від 17.11.2015р. він набирає чинність з дати підписання та діє до 17.10.2018р. включно . При цьому, керуючись ч.3 ст.631 ЦК України, сторони домовились, що положення договору застосовуються до правовідносин, які виникли між ними з 17.11.2015р. Дія договору оренди припиняється, внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі майна, що орендується, достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. У разі припинення цього договору майно повертається Орендарем Орендодавцеві не пізніше трьох робочих днів. Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення до договору мають бути погоджені сторонами.

На виконання умов договору оренди від 17.11.2015р. об`єкт оренди було передано у користування орендаря за актом приймання-передачі від 17.11.2015р.

17.11.2015р. Управлінням та Інститутом був складений Акт приймання-передачі нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Лермонтовський,6 (т.1, а.с.25).

Між Управлінням та Інститутом відбувалось листування з приводу несвоєчасного укладення договорів страхування та охоронного договору, копії листів Управління обласної ради з майнових відносин №0501/630 від 14.04.2017р. (т.1, а.с.26), №0501/2051 від 04.09.2018р. (т.1, а.с.27), копії листів Інституту №533 від 14.09.2018р. (т.1, а.с.28).

ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я були укладені договори страхування №0203-0121-0162 від 03.08.2017р. (т.1, а.с.29-30), №1314495 від 12.09.2018р. (т.1, а.с.41-43), охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №04-02/1902сп від 21.07.2017р. (т.1, а.с.31-40).

Управління направляло Інституту листи від 04.09.2018р. (т.1, а.с.27), від 25.10.2018р. №0501/2573 (т.1, а.с.44), якими повідомило Інститут відсутність наміру продовжувати дію договору оренди від 17.11.2015р. та про необхідність повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі.

29.10.2018р. Інститут надіслав Управлінню лист №01-13/640 із пропозицією про укладення додаткової угоди до договору оренди щодо продовження строку його дії, в додатки до якої надав проект додаткової угоди (т.1, а.с.46, 46 зворот).

13.11.2018р. Управління з майнових відносин Одеської обласної ради надіслало ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я лист №0501/2754 (т.1, а.с.48), в якому зазначило, що розглянуло вищезазначену пропозицію, не має наміру продовжувати дію Договору оренди від 17.11.2015р. та просило терміново повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.

Звертаючись до суду з позовом, Управління просило зобов`язати відповідача за первісним позовом звільнити та повернути орендоване майно у зв`язку із закінченням 17.10.2018р. дії Договору оренди від 17.11.2015р.

В частині первісного позову колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено

Згідно із ч.1 ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна (який був чинним станом на день подання позовної заяви та ухвалення оскаржуваного рішення) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.26, ч.ч.1,2 ст.27 вищезазначеного закону одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку передбачене автоматичне, не обумовленими нічиїми діями та рішеннями припинення дії Договору оренди від 17.10.2015р. по закінченню строку його дії - 17.10.2018р.

Матеріали справи не містять доказів продовження дії Договору оренди від 15.10.2015р., Управління листом від 13.11.2018р. відхилило пропозицію Інституту щодо продовження дії договору шляхом укладання додаткової угоди до нього.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що строк дії Договору оренди 17.10.2015р. закінчився 17.10.2018р., Інститут у відповідності до п.9.5 договору повинен був не пізніше трьох робочих днів з 17.10.2018р. повернути Управлінню обласної ради з майнових відносин орендоване за договором майно, чого зроблено не було, отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення первісного позову у даній справі.

Щодо вимог зустрічного позову та їх вирішення судом першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Інститут у зустрічному позові наполягає на тому, що Договір оренди від 17.10.2015р. підлягає визнанню судом недійсним, оскільки цей договір від Управління підписаний (укладений) неуповноваженою особою - ані начальником Управління Лунгулом В.В., ані його заступником Рагуліним А.В.; договір підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч.3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України.

10.11.2006р. рішенням Одеської обласної ради №109-V (зі змінами згідно рішення Одеської обласної ради №1385-VI від 29.05.2015р.) було затверджено Положення про Управління обласної ради з майнових відносин (яке було чинним на час укладання Договору оренди від 17.10.2015р.) (надалі - Положення)

Відповідно п.2 Положення Управління є самостійним структурним підрозділом виконавчого апарату обласної ради, підзвітним і підконтрольним обласній раді та підпорядкованим безпосередньо голові обласної ради.

Згідно із п.7, 8, 9.5 Положення Управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади головою обласної ради. Начальник Управління підписує документи та договори від імені Управління, має двох заступників, у тому числі одного першого, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади головою обласної ради.

Відповідно до п.2.1 посадової інструкції першого заступника начальника Управління обласної ради з майнових відносин, затвердженої 12.03.2015р. начальником Управління обласної ради з майнових відносин Юрко О.І., перший заступник начальника Управління у межах своїх повноважень зобов`язаний забезпечувати організацію реалізації функцій та завдань Управління, визначених відповідним положенням про нього.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відносно Управління обласної ради з майнових відносин станом на 11.11.2015р. керівником Управління є Лунгул В.В., підписантами без обмежень повноважень - Рагулін А.В., Дорошенко А.І. (т.1, а.с.124).

У Договорі оренди від 17.10.2015р. зазначено, що від Управління обласної ради з майнових відносин договір укладений та підписаний начальником Управління Лунгулом В.В.

Згідно із ч.ч.1,4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1- 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України).

Згідно із ч.ч.1-3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вищий господарський суд України у абз.5, 6, 7 п.3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними надав роз`яснення, що припис абз.1 ч.3 ст.92 92 ЦК України зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут. У зв`язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до висновку №140-П від 31.07.2019р. судового експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Молчанової В.П., підпис у графі ОСОБА_3 у договорі оренди майна від 17.11.2015р., укладеному між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України» , виконаний ОСОБА_2 .

Станом на 17.11.2015р. перший заступник начальника Управління Рагулін А.В. був підписантом Управління без обмежень повноважень, тобто, наділений повноваженнями виступати від імені Управління у зносини з іншими юридичними чи фізичними особами.

Отже Рагулін А.В. мав право укладати 17.11.2015р. від імені Управління договори, у тому числі Договір оренди майна від 17.11.2015р., зворотнє відповідачем не доведено.

З матеріалів справи убачається, що Інститутом після укладення Договору оренди від 17.11.2015р. в подальшому був фактично схвалений цей правочин - прийняте майно за Актом приймання передачі, сплачувалась орендна плата, були укладені договори добровільного страхування приміщень, охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що проставлення підпису ОСОБА_2 у графі ОСОБА_1 (що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи) не може бути розцінене як істотне порушення визначених законом правил укладання правочинів, оскільки Договір оренди від 17.10.2015р. в подальшому було схвалено сторонами шляхом його виконання, а також враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом не довів суду наявність обмежень для підписання договору Рагуліна А.В., про які останній знав та незважаючи на це вчинив спірний правочин від імені Управління.

Заява про зміну підстав зустрічного позову Інституту від 27.03.2019р. не містить посилань на недійсність договору з інших підстав, ніж наведені вище у тексті постанови суду.

За таких обставин підстави для задоволення зустрічного позову були відсутні та господарський суд Одеської області правомірно відмовив у його задоволенні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У випадку визнання визнання судом недійсним Договору оренди Орендар має повернути Орендодавцеві майно у володіння як таке, що зберігається в Орендаря без законних на те підстав згідно із нормами ч.ч.1,3 ст.1212 ЦК України, ст.216 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Переважна частина доводів апеляційної скарги Інституту зводиться до незгоди скаржника із визначенням судом першої інстанції Висновку судової експертизи як належного доказу у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.103, ст.104 ЦК України у разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до п.1.10 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.199р. при проведенні експертиз в експертній установі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладається на керівника експертної установи.

Отже організація проведення експертизи не належить до повноважень експерта, відповіді на питання, порушені Інститутом у клопотанні про виклик експерта від 11.09.2019р., міг надати лише керівник експертної установи, або особа, якій ці повноваження доручені за відповідним наказом/посадовою інструкцією.

З матеріалів справи вбачається (т.2, а.с.25), що суд першої інстанції об`єктивно був позбавлений можливості допитати експерта ОСОБА_4 (питання про виклик експерта вирішено ухвалою суду від 11.09.2019р.) у зв`язку із перебуванням експерта на лікарняному з 13.09.2019р.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.69 ГПК України експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На задоволення клопотання Інституту суд апеляційної інстанції відповідними ухвалами викликав судового експерта Молчанову В.П. у судове засідання для надання пояснень стосовно складеного нею висновку судової почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні експерт Молчанова В.П. 14.07.2020р. надала суду апеляційної інстанції пояснення та зазначила, що 10.05.2019 за вх. №7891 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшла ухвала про призначення судової почеркознавчої експертизи від 25.04.2019р. по матеріалам справи № 916/115/19. 13.05.2019р. завідувачем сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Одеського НДЕКЦ МВС Гарбуз Т.О. вказана ухвала разом із матеріалами справи була розписана на виконання головному судовому експертові сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Одеського НДЕКЦ МВС Апалькову П.Є. 14.05.2019р. за вих. № 19/116-8749 на адресу суду судовим експертом Апальковим П.Є. було складено та направлено клопотання №140-П про надання необхідних матеріалів для проведення дослідження. З 01.05.2019р. судовий експерт Апальков П.Є., передав завідувачу сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Одеського НДЕКЦ МВС Гарбуз Т.О. вказані матеріали, у зв`язку із тим, що з 03.06.2019р. у нього чергова щорічна відпустка. У зв`язку із викладеним ухвала 03.06.2019р., завідувачем Гарбуз Т.O. була передоручена до виконання судовому експертові Молчановій В.П., в результаті чого і був складений висновок експерта № 140-П від 01.07.2019р. Експерт Молчанова при складанні висновку досліджувались експериментальні зразки підпису Рагуліна А.В. від імені ОСОБА_1 , про що і вказано у висновку.

З урахуванням пояснень експерта Молчанової В.П. в засіданні суду апеляційної інстанції, листів Одеського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 13.09.2019р. та 04.10.2019р. суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що висновок судової почеркознавчої експертизи №140-П від 31.01.2019р. є належним на допустимим доказом у даній справі та підстави для відхилення судом висновку експерта (ст.104 ГПК України) у даному випадку відсутні.

Суд враховує, що передоручення проведення експертизи із заміною експерта Апалькова П.Є. на експерта Молчанову В.П. відбулося не з ініціативи експерта Апалькова П.Є., а за вказівкою завідувача сектору почеркознавчих досліджень НДЕКЦ МВС України, тобто за управлінським рішенням посадової особи експертної установи, що не мало наслідком його оскарження з боку Інституту або заявлення відводів експерту Молчановій В.П.

Суд апеляційної інстанції не вбачає в діях суду першої інстанції (витребування з експертної установи ухвалами суду від 16.09.2019р., від 25.09.2019р. та від 01.10.2019р. відомостей щодо організації проведення експертизи) оскільки по-перше - такі дії не є витребуванням доказів у розумінні норм ст.ст.74, 81 ГПК України (доказом є саме висновок експерта, а не питання організації проведення експертизи), а по-друге, з`ясування обставин проведення експертизи було необхідне у зв`язку із необхідністю відповіді на питання, порушені Інститутом у клопотанні про виклик експерта у судове засідання від 11.09.2019р.

Наразі апелянт висуває в якості аргумента апеляційної скарги саме ті обставини, на з`ясуванні яких сам наполягав при розгляді справи по суті в суді першої інстанції.

В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване судове рішення господарського суду Одеської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 15.10.2019р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284,287, 288 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2019р. у справі №916/115/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ДУ Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров`я України

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2020 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко