Рішення
від 24.09.2020 по справі 904/1914/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1914/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Чернявської Е.О.

та представників:

від позивача: Зінченко М.В.;

від відповідача: Береза В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (м. Запоріжжя)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро)

про стягнення суми штрафу за прострочення доставки вантажів у загальному розмірі 379 900 грн. 80 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.07.2020)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Запоріжкокс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) суму штрафу за прострочення доставки вантажів у загальному розмірі 471 713 грн. 12 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання послуг №10628/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 під час здійснення перевезення залізничних вагонів з вантажем, на адресу позивача в період з листопада по грудень 2019 за накладними №№41399189, 41399197, 41391285, 41391608, 41394453, 45477056, 41399866, 41370727, 41523259, 41694100, 41694456, 41715442, 41967225, 42013821, 42032177, 42429555, 42452524, 42529578, 42562736, 42579946, 42568169, 42671057, 42811851, 42811844, 42833616, 42833632, 42833624, 42833640, 42838060, 42838094, 42841544, 42841551, 42844548, 42596759, 42652198, 42932145, 40163719, 40314551, 40165946, 40218521 та 40267312 відповідачем було допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. За порушення терміну доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 471 713 грн. 12 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 075 грн. 70 коп. та витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, посилаючись на частину 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 08.04.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду , відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 29.04.2020 .

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 18845/20 від 27.04.2020), в якому він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із тим, що рішенням Кабінету Міністрів України було продовжено дію карантинних заходів та обмежень до 11.05.2020, у тому числі запроваджених у м. Запоріжжі.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 18864/20 від 27.04.2020), в якому він також просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із запровадження карантину на території України, що позбавляє представника у справі бути присутнім у судовому засіданні 29.04.2020.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 19205/20 від 29.04.2020), в якому він просив суд продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву на строк дії карантину.

Представники позивача та відповідача у підготовче засідання 29.04.2020 не з`явились, при цьому, судом було враховано наявність клопотань позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи запроваджені на території України карантинні заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань, суд визнав причини неявки у судове засідання 29.04.2020 представників учасників справи поважними.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 29.04.2020 підготовче засідання було відкладено на 26.05.2020.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 21900/20 від 21.05.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних в частині стягнення штрафу у розмірі 306 576 грн. 00 коп. та у випадку задоволення позовних вимог зменшити розмір нарахованого штрафу до 50%, посилаючись на нижченаведене:

- штраф за несвоєчасну доставку вантажів відповідно до статті 116 Статуту, нараховується виключно від розміру провізної плати відповідно до Збірника тарифів без врахування договірних плат за використання вагона перевізника і компенсації витрат перевізника за перевезення вагона у порожньому стані, з вказаного питання є позитивна судова практика, а саме - постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/1524/19;

- згідно з пунктом 8 Правил видачі вантажів - датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях не загального користування;

- при подаванні вагонів на під`їзні колії передача їх провадиться в місцях, установлених договорами про подавання й забирання вагонів або договорами про експлуатацію під`їзної колії, і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам`ятці про подавання/забирання вагонів (пункт 10 Правил видачі вантажів);

- неправильне визначення терміну доставки вантажів за накладною № 40218521; отже, штраф у розмірі 9 115 грн. 20 коп. заявлено неправомірно;

- позивачем за накладними, зазначеними у додатку до відзиву, штраф розраховано на загальну суму провізних платежів та без врахування актів загальної форми щодо збільшення терміну доставки на термін затримки в процесі перевезення не з вини залізниці - 189 040 грн. 32 коп. за накладною № 42529578, надлишок становить 11 476 грн. 84 коп., який заявлено неправомірно;

- позивачем не враховано акти щодо збільшення терміну доставки, штраф у розмірі 23 630 грн. 04 коп. заявлено неправомірно;

- за накладною № 42562736 надлишок становить 28 691 грн. 10 коп., який заявлено неправомірно, штраф у сумі 59 075 грн. 10 коп. заявлено неправомірно;

- за накладною № 42579946 надлишок становить 28 691 грн. 10 коп., який заявлено неправомірно, штраф у сумі 59 075 грн. 10 коп. заявлено неправомірно;

- за накладною № 42598169 надлишок становить 22 952 грн. 88 коп., який заявлено неправомірно, штраф у сумі 47 260 грн. 80 коп. заявлено неправомірно;

- позивачем неправильно визначено термін доставки, у т.ч. без врахування актів загальної форми щодо збільшення терміну доставки на термін затримки в процесі перевезення не з вини залізниці - 90 036 грн. 00 коп.;

- за накладною № 40163719 штраф 4 051 грн. 20 коп. заявлено неправомірно;

- за накладною № 41391608 за прострочення 1 доба, штраф згідно зі статтею 116 Статуту не сплачується, штраф заявлено неправомірно у розмірі 3 038 грн. 40 коп.;

- за накладною № 42671057 штраф заявлено неправомірно у розмірі 1 922 грн. 40 коп.;

- за накладною № 42032177 штраф заявлено неправомірно у розмірі 2 025 грн. 60 коп.;

- за накладною № 41715442 штраф заявлено неправомірно у розмірі 8 102 грн. 40 коп.;

- за накладною № 41399189 штраф заявлено неправомірно у розмірі 2 025 грн. 60 коп.;

- за накладною № 41399197 штраф заявлено неправомірно у розмірі 1 012 грн. 80 коп.;

- за накладною № 41394453 штраф заявлено неправомірно у розмірі 24 307 грн. 20 коп.;

- за накладною № 41399866 штраф заявлено неправомірно у розмірі 16 204 грн. 80 коп.;

- за накладною № 41370727 штраф заявлено неправомірно у розмірі 18 230 грн. 40 коп.;

- за накладною № 41478835 штраф заявлено неправомірно у розмірі 9 115 грн. 20 коп.;

- щодо зменшення розміру штрафу відповідач зазначає, що Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України;

- залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безоплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян (5,7 млн. осіб у 2018 році та 5,8 млн. осіб у 2019 році), але не отримує компенсацію у потрібному обсязі. Місцевими органами влади не прийнято до оплати та не компенсовано 54,6 млн. грн. у 2018 році (68,9% нарахувань) та 72,5 млн. грн. у 2019 році (73,8% нарахувань). Що стосується надання пільг дітям віком від 6 до 14 років, то законодавчо не визначено хто саме має компенсувати вказані витрати, внаслідок чого недоотриманими є 16,4 млн. грн. за 2018 рік та 21,8 млн. грн. за 2019 рік;

- заборгованість по залучених коштах на кінець 2019 року становила 4 413,5 млн. грн., з яких 1 214,8 млн. грн. за довгостроковими кредитами, 896,4 млн. грн. - за єврооблігаціями, що емітовані Шортлайн Пі Ел Сі в інтересах АТ "Укрзалізниця", та 2 302,3 млн. грн. заборгованість за договорами фінансового лізингу. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок 2019 року становила 311,5 млн. грн. Протягом року її зменшено на 33,9 млн., заборгованість залишається значною - 277,6 млн. грн., з яких 90,3 млн. грн. це заборгованість по капвкладеннях, 112,6 млн. грн. - за ТМЦ, 35,8 млн. грн. - за ремонти рухомого складу та інших основних засобів;

- незважаючи на скрутне фінансове становище, залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки по заробітній платі та податків і зборів;

- нарахований штраф є значним, а наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення;

- про можливість зменшення штрафу через значний розмір неустойки свідчить наведена у клопотанні судова практика;

- враховуючи те, що позовна заява не містить доводів про наявність у позивача збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу, АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" просить суд зменшити розмір заявленого штрафу до 50 %.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 22309/20 від 25.05.2020), в якій він просив суд про участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 26.05.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать передані та прийняті їх представниками телефонограми.

Розглянувши вищевказану заяву Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, господарський суд прийшов до висновку щодо відмови в задоволенні такої заяви, з огляду на те, що відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, в той час, як заява Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області та зареєстрована в канцелярії суду 25.05.2020 (за один день до судового засідання).

Судом зауважено, що станом на 26.05.2020 в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву. При цьому, пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Отже, строк для надання відзиву на позовну заяву відповідачем станом на 26.05.2020 не закінчився.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 26.05.2020 підготовче засідання було відкладено на 24.06.2020.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. суду № 26634/20 від 17.06.2020), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафу до 50% відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- щодо неправильного визначення терміну доставку вантажів за накладною № 40218521 позивач зазначив наступне. Виходячи з норм ЄТП та умов укладеного між сторонами договору, ПрАТ "Запоріжкокс", яке є вантажоодержувачем, позбавлене можливості отримати вантаж до виконання залізницею обов`язку з подачі вагонів своїм локомотивом на приймально-здавальні колії, а також підтвердити факт одержання вантажу (розкредитувати). Тому, як зазначено у постанові ВГСУ № 904/8914/15, а також у постановах з аналогічних справ № 904/7995/15, № 904/9497/15, № 904/8827/15, № 904/6714/15, № 904/6949/15, 904/2845/19 добовий термін вивантаження та вивезення одержувачем вантажу необхідно розраховувати не з часу повідомлення залізницею вантажоодержувача про надходження вантажу на станцію Запоріжжя - Ліве, а з часу фактичної подачі вагонів на приймально-здавальні колії, оскільки у разі повідомлення про прибуття вагонів без фактичної подачі їх на приймально-здавальні колії станції, вантажовласник не має можливості виконати вимоги статті 116 Статуту та вивезти вантаж у термін, встановлений цією нормою Статуту;

- за накладною № 40218421 на станцію призначення прибули 14 вагонів. Видача вантажу одержувачу, що знаходився у вагонах № 53146395, № 63252738, № 60033917, була здійснена 22.12.2019 о 03:15 год., що підтверджується пам`яткою про подавання вагонів форми ГУ-45 від 22.12.2019 № 1172. Втім, останні вагони №№ 61075784, 62088422, 63253843, 56965049, 59954685, 61654257 з партії, були видані одержувачу 22.12.2019 о 16:50 год., що підтверджується пам`яткою про подавання вагонів форми ГУ-45 від 22.12.2019 № 1173, після чого накладна № 40218421 була розкредитована протягом доби, а саме 23.12.2019 о 07.20 год., що підтверджується електронним цифровим підписом у графі 53 накладної "Підтвердження одержання вантажу. Вантаж Одержав";

- у зв`язку з вищенаведеним, дана норма, в частині звільнення відповідача відповідальності за прострочення доставки вантажу в зв`язку з розкредитуванням одержувачем перевізних документів на вантаж, що прибув впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, не може бути застосована до взаємовідносин цих сторін;

- відносно відмітки про повідомлення про прибуття вантажу в графі 49 накладних позивач зазначив наступне:

- при дослідженні графи 49 залізничних накладних вбачається, що вони містять наступну інформацію: "одержувача повідомлено, дата час" П.І.Б. ЕЦП та дату та час. Однак, про що саме повідомлено одержувача, незрозуміло;

- якщо припустити, що мається на увазі повідомлення про прибуття вантажу, то:

- по-перше, відсутні належні докази, коли саме одержувач був повідомлений. Час, визначений в графі 49 не збігається з часом, зазначеним біля ЕЦП та часом, що зазначається відповідачем в книгах ГУ-2 "Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження";

- по-друге, час і дата, зазначені в графі 49 біля ЕЦП, вказують на час проставляння ЕЦП, не час, коли документ став доступний в системі АРМ ТВК/ АС Клієнт, тобто, коли саме дана інформація стала доступною для позивача та була ним фактично отримана, адже, саме момент повідомлення вантажоодержувача з даної графи накладної не вбачається;

- по-третє, Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуг Тарифне керівництво № 1 передбачає вичерпний перелік способів надання одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення: телефоном, поштовим зв`язком, телеграфом, факсом, посланцем, електронною поштою;

- між позивачем та відповідачем відсутній узгоджений порядок повідомлення, фактично залізниця не виконує свій обов`язок з повідомлення позивача про прибуття вантажу. Факт відсутності узгодженого порядку надання повідомлення встановлений рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2018 по справі № 908/600/18 та №908/2223/17 від 14.12.2017, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2018;

- по-четверте, відмітка в графі 49 робиться в момент, коли вагон прибув в складі поїзда в парк прибуття "В". Однак, вагони, з моменту прибуття до моменту передачі їх на передавальні колії в парках "А" та "Б" фактично простоюють в парку прибуття до двох діб, і лише потім переставляються на передавальні колії;

- таким чином, дата та час, зазначені в графі 49 накладної не можуть бути використані як момент початку відліку "доби з моменту отримання повідомлення про прибуття вантажу";

- щодо неправильного розрахунку суми штрафу (без врахування актів на затримку) за накладними №№ 42529578, 42562736, 42579946, 42598169, 40163719, 41391608, 42671057, 42032177, 41715442, 41399189, 41399197, 41394453, 41399866, 41370727, 41478835, позивач зазначив наступне - відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог в цій частині, у зв`язку з тим, що позивачем при визначенні норм доставки не враховані відмітки у графі 49 залізничних накладних щодо збільшення терміну доставки за актами про затримку;

- по-перше, в графі 49 залізничних накладних не зазначено про причину затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, не зазначено про тривалість цієї затримки з якого часу та по який час. Графа не містить інформацію про тимчасову перерву в перевезенні, яка трапилась не з вини залізниці, як про це зазначає відповідач у відзиві. В графі є лише посилання на акт, його номер та дату, та про подовження строку доставки на підставі пункту 2.9. нак.644 21.11.2000;

- по-друге, відмітки в графі 49 накладних не завірені підписом працівника станції, на якій відбулась затримка і календарним штемпелем. Не зрозуміло навіть на якій станції відбулась затримка;

- по-третє, тимчасова перерва в перевезенні сталася не з вини відправника або одержувача, а здійснена залізницею з власних причин, тому така відмітка в перевізному документі не є підставою для збільшення строку доставки вантажу, а відтак, і право на збільшення терміну доставки у відповідача відсутнє;

- крім того, відповідачем не додано до відзиву на позовну заяву відповідних актів загальної форми ГУ-23;

- тож у позивача відсутня можливість навести більш детальні аргументи на захист викладеної правової позиції та розрахунку.

- щодо клопотання про зменшення до 50% суми штрафу, позивач зазначає, що відповідач не обґрунтував наявність підстав для зменшення штрафу, не давав відповідних доказів на підтвердження обґрунтувань. Єдина обставина на яку посилається відповідач - це відсутність збитків у позивача. Відповідачем не наведено інших аргументованих підстав для зменшення суми штрафу.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 27979/20 від 24.06.2020), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи наступні докази: акти загальної форми № 15312 від 30.10.2019, № 19708 від 02.12.2019, № 15436 від 31.10.2019, № 15519 від 31.10.2019, № 15374 від 30.10.2019, № 15521 від 31.10.2019, № 657А від 08.11.2019, № 19763 від 03.12.2019, № 5312 від 31.10.2019, № 6712 від 16.12.2019, № 77 від 04.12.2019.

У підготовче засідання 24.06.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю надання часу для ознайомлення з долученими відповідачем 24.06.2020 додатковими доказами по справі (Актами загальної форми). Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказану, у судовому засіданні 24.06.2020 протокольно було оголошено перерву до 16.07.2020.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. суду № 31969/20 від 15.07.2020), у яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та у випадку задоволення позовних вимог зменшити розмір нарахованого штрафу до 50%, посилаючись на таке:

- неправильне визначення терміну доставки вантажів за накладною № 40218521;

- накладні складено в електронному вигляді, в графі 49 спірних накладних зроблено відмітку про акти загальної форми, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, через брак місця вся інформація вказана у актах загальної форми;

- крім того, акти загальної форми складено відповідно до чинного законодавства: вказаного причини затримки та акти підписано двома особами.

У підготовче засідання 16.07.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 16.07.2020 протокольно було оголошено перерву до 29.07.2020.

У підготовче засідання 29.07.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 29.07.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: з 06.08.2020 по 04.09.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 03.09.2020.

Від позивача надійшли додаткові пояснення до відповіді на відзив (вх. суду №34710/20 від 30.07.2020), в яких він частково не погоджується з доводами відповідача з таких підстав:

- відповідач, посилаючись на залізничні накладні, вказані у таблиці 1 до відзиву, не заперечує щодо розрахунку позивача за накладною № 40218521. Заперечення відповідача щодо накладної № 40218521 викладені у пункті 1 відзиву;

- за накладними №№ 42529578, 42562736, 42579946, 42598169, що вказані у таблиці 1, позивачем були використані показники загальної суми платежів, що зазначені у графі 34 вказаних накладних, з урахуванням окрім провізної плати також й інших платежів та додаткових зборів, у той час, як для розрахунку штрафу необхідно було враховувати розмір перевізної плати, зазначений у графі 13 вказаних залізничних накладних. З огляду на зазначене, позивач погоджується з доводами відповідача стосовно неправомірно заявленої суми за накладними №№ 42529578, 42562736, 42579946, 42598169 у розмірі 91 811 грн. 52 коп.;

- що стосується доводів відповідача відносно необхідності врахування актів загальної форми щодо збільшення терміну доставки на термін затримки за накладними №№ 42529578, 42562736, 42579946, 42598169, позивач категорично не погоджується, оскільки:

- у відзиві на позовну заяву відповідач за накладними №№ 42529578, 42562736, 42579946, 42598169 зазначає про те, що позивачем не взято до уваги акт загальної форми ГУ-23 від 04.12.2019 № 77 станції Кавуни Одеської залізниці;

- у графі 49 накладних не зазначено про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, про тривалість цієї затримки. Графа не містить інформацію про тимчасову перерву в перевезенні, яка трапилась не з вини залізниці, як про це зазначає відповідач у відзиві. У графі є лише посилання на акт № 77 від 04.12.2019 про продовження строку доставки на підставі п. 2.9. нак.644 21.11.2000. З тексту акту, що був наданий відповідачем, вбачається, що продовження терміну доставки вантажу на 8 діб у зв`язку з тимчасовою перервою у перевезенні не з вини залізниці, що виникла внаслідок конвенційних заборон. Однак у цей період відносно позивача на станції призначення не запроваджувались конвенційні заборони;

- відмітки у графі 49 накладних не завірені підписом працівника станції, на якій відбулась затримка. Не зрозуміло навіть на якій станції відбулась затримка;

- тимчасова перерва у перевезенні сталась не з вини відправника або одержувача, а здійснена залізницею з власних причин, тому така відмітка в перевізному документі не є підставою для збільшення строку доставки вантажу;

- щодо накладних №№ 40163719, 41391608, 42671057, 42032177, 41715442, 41399189, 41399197, 41394453, 41399866, 41370727, 41478835, то у них в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначено: "Акт (дата, №) Терм.дост.ван.збіл.2 доби в меж.ДН-3Од або ДН-3 зг.п.2.9. нак.644 21.11.2000". Однак не зазначено про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, не зазначено про тривалість цієї затримки з якого часу по який. Графа не містить інформацію про тимчасову перерву в перевезенні, яка трапилась не з вини залізниці, як про це зазначає відповідач. У графі є лише посилання на акт, його номер та дату, і про продовження строку доставки на підставі п. 2.9. нак.644 21.11.2000. Відмітка у графі 49 накладних не завірена підписом працівника станції, на якій відбулась затримка, і календарним штемпелем. Не зрозуміло навіть на якій станції відбулась затримка. Тимчасова перерва в перевезенні сталась не з вини відправника або одержувача, а здійснена залізницею з власних причин, тому така відмітка у перевізному документі не є підставою для збільшення строку доставки вантажу, а відтак, і право на збільшення терміну доставки у відповідача відсутнє.

Від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх. суду № 34710/20 від 31.07.2020), в якому він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штраф за прострочення доставки вантажів у загальному розмірі 379 900 грн. 80 коп.

Оскільки заява позивача про зменшення позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, судом вказана заява була прийнята до розгляду.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 40104/20 від 01.09.2020), в якій він просив суд про участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручення Господарському суді Запорізької області забезпечення її проведення.

Ухвалою суду від 02.09.2020 було відмовлено у задоволені вказаної заяви позивача, з огляду на те, що відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, в той час, як заява Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області та зареєстрована в канцелярії суду 01.09.2020 (за два дні до судового засідання).

У підготовче засідання 03.09.2020 з`явився представник відповідача. Представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом враховано наявність його клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні якого судом було відмовлено.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.09.2020 підготовче засідання було відкладено на 16.09.2020.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшла заява (вх. суду № 40615/20 від 03.09.2020), в якій він просить суд:

- відкласти розгляд справи, у зв`язку з неможливістю прибуття його представника для участі у судовому засіданні;

- задовольнити заяву про участь представника позивача у судовому засідання в режимі відеоконференції;

- доручити Господарському суду Запорізької області забезпечити її проведення.

У підготовче засідання 16.09.2020 з`явилися представник позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 16.09.2020 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У зв`язку з виконанням завдань підготовчого провадження, ухвалою суду від 16.09.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 24.09.2020.

У судове засідання 24.09.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у вказаному судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та його заявах по суті справи та поясненнях.

Представник відповідача у вказаному судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 24.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору перевезення вантажу залізничним транспортом; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність або відсутність факту прострочення термінів доставки вантажу, вартість спірних перевезень, правомірність здійснення розрахунку заявленого до стягнення штрафу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 16.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (далі - замовник, позивач) було укладено договір про надання послуг № 10628/ЦТЛ-2018 (далі - договір, а.с.13-27 у томі 1), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1. договору).

Перевезення - це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору, надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Пунктом 2.3.2. договору передбачено, що перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані із перевезенням вантажів, перелік яких визначається в додатках до цього договору.

У пункті 12.1. договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Так, в рамках вказаного договору відповідачем надавалися позивачу послуги залізничного перевезення вантажів.

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 41399189, 41399197, 41391285, 41391608, 41394453, 45477056, 41399866, 41370727, 41523259, 41694100, 41694456, 41715442, 41967225, 42013821, 42032177, 42429555, 42452524, 42529578, 42562736, 42579946, 42568169, 42671057, 42811851, 42811844, 42833616, 42833632, 42833624, 42833640, 42838060, 42838094, 42841544, 42841551, 42844548, 42596759, 42652198, 42932145, 40163719, 40314551, 40165946, 40218521 та 40267312 (а.с. 28-73 у томі 1).

Під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на кожній зі спірних залізничних накладних, а саме: вантаж доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).

Відтак, на підставі статті 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.07.2020, у загальному розмірі 379 900 грн. 80 коп.

При цьому, відповідно до статті 116 Статуту залізниць України штраф передбачено за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними.

Відповідач з розміром штрафу не погоджується, у добровільному порядку штраф не сплатив, що і стало причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання в Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Правил обчислення термінів доставки вантажів та Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно з частиною 1 статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі статтею 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Пунктом 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу передбачено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Пунктом 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажу).

В той же час, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10. Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Відповідно до пункту 8 Правил обчислення термінів доставки вантажу оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування.

Згідно з нормами статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що заявлений до стягнення штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, лише якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

З приводу вказаних заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.1 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзній колії визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій. При цьому договори розробляються з урахуванням технології роботи під`їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках з урахуванням єдиних технологічних процесів.

Сторонами розроблений і затверджений Єдиний технологічний процес роботи під`їзної колії ПрАТ "Запоріжкокс" і станції примикання Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (надалі - ЄТП), яким передбачені операції з вантажами (вагонами), що прибувають чи відправляються на/з під`їзної колії (а.с. 80-38 у томі 1).

Пунктами 5, 6 договору № ПР/М-18-3/2-НЮдч від 16.05.2018 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ "Запоріжкокс", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, передбачено, що усі вагони передаються на під`їзну колію через інтервал - 2 години, прийомо-здавальні операції проводяться на узгоджених коліях парків "А" і "Б" станції Запоріжжя - Ліве, вагони для під`їзної колії подаються локомотивами залізниці. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Відповідно до пунктів 1, 2 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов`язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Одержувач письмово повідомляє начальнику станції прізвища працівників, відповідальних за приймання в узгодженому порядку повідомлень, і номери телефонів (факсів) та адреси електронної пошти, за якими надаються повідомлення. В окремих випадках повідомлення може здійснюватися шляхом вивішування оголошень у товарній конторі або через посильних тощо.

Інформація одержувачів про вантажі, які мають надійти на станцію призначення, надається за договорами, укладеними одержувачами з залізницею.

Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458).

Відповідно до пунктів 8, 10 Правил видачі вантажів датою фактичної видачі вантажу вважається дата подачі вагону під вивантаження, якщо вона здійснюється на місцях загального або незагального користування. При подаванні вагонів на під`їзні колії передача їх провадиться у місцях, установлених договорами про подавання й збирання вагонів або договорами про експлуатацію під`їзної колії і засвідчується підписами представників станції й одержувача в пам`ятці про подавання/збирання вагонів.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток № 6 до Правил користування), який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, відповідно до пункту 1 яких при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6).

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу, і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства (пункт 3 Правил складання актів).

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком № 6 до Правил користування.

В даному випадку вивантаження здійснювалося на під`їзній колії, що належать ПрАТ "Запоріжкокс".

Акти загальної форми ГУ-23, які б свідчили про затримку вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника відповідачем не складалися.

Отже, добовий термін вивантаження та вивезення одержувачем вантажу необхідно розраховувати з часу фактичної подачі вагонів на прийомо-здавальні колії.

Слід відзначити, що у постанові Вищого господарського суду України № 904/8914/15, а також у постановах з аналогічних справ № 904/7995/15, № 904/9497/15, № 904/8827/15, №904/6714/15, № 904/6949/15 зазначено, що добовий термін вивантаження та вивезення одержувачем вантажу необхідно розраховувати не з часу повідомлення залізницею вантажоодержувача про надходження вантажу на станцію Запоріжжя-Ліве, а з часу фактичної подачі вагонів на приймально-здавальні колії, оскільки у разі повідомлення про прибуття вагонів без фактичної подачі їх на приймально-здавальні колії станції, вантажовласник не має можливості виконати вимоги статті 116 Статуту та вивезти вантаж у термін, встановлений цією нормою Статуту.

Враховуючи наведене, господарський суд погоджується з доводами позивача, який позбавлений можливості отримати вантаж до виконання залізницею обов`язку з подачі вагонів своїм локомотивом на приймально-здавальні колії, а також підтвердити факт одержання вантажу (розкредитувати), тому добовий термін вивантаження та вивезення вантажу необхідно розраховувати не з часу повідомлення залізницею вантажоодержувача про надходження вантажу на станцію Запоріжжя-Ліве, а з часу фактичної подачі вагонів на приймально-здавальні колії, оскільки у разі повідомлення про прибуття вагонів без фактичної подачі їх на приймально-здавальні колії станції вантажовласник не має можливості виконати вимоги статті 116 Статуту та вивезти/розкредитувати вантаж у термін, встановлений цією нормою.

Крім того, між позивачем та відповідачем відсутній узгоджений порядок повідомлення, фактично залізниця не виконує свій обов`язок з повідомлення позивача про прибуття вантажу. Факт відсутності узгодженого порядку надання повідомлення встановлений рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2018 по справі № 908/600/18 та №908/2223/17 від 14.12.2017, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2018.

Разом з тим, залізницею не надано доказів на підтвердження неможливості своєчасної подачі вагонів за спірними залізничними накладними на приймально-здавальні колії в порядку і строки, визначені у пунктах 5, 6 договору № ПР/М-18-3/2-429/НЮдч від 16.05.2018 за вказаними накладними.

Слід також відзначити, що з введенням в дію електронного перевізного документа (ЕПД) під час перевезення вантажів залізничним транспортом повідомлення про прибуття вантажу відображається у електронній накладній, отримувач дізнається про прибуття вантажів без додаткових повідомлень, шляхом отримання електронного варіанту залізничної накладної за допомогою комп`ютерної програми Клієнт-УЗ.

Аналогічні висновки із вказаного спірного питання містяться у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 по справі № 908/1150/18 та від 28.11.2019 по справі № 904/2845/19.

При цьому, слід зауважити, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/64/18.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в період з листопада по грудень 2019 року на адресу позивача (одержувача) надійшли вагони за залізничними накладними №№41399189, 41399197, 41391285, 41391608, 41394453, 45477056, 41399866, 41370727, 41523259, 41694100, 41694456, 41715442, 41967225, 42013821, 42032177, 42429555, 42452524, 42529578, 42562736, 42579946, 42568169, 42671057, 42811851, 42811844, 42833616, 42833632, 42833624, 42833640, 42838060, 42838094, 42841544, 42841551, 42844548, 42596759, 42652198, 42932145, 40163719, 40314551, 40165946, 40218521 та 40267312 (а.с. 28-73 у томі 1).

Наведені накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення спірного вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Судом встановлено, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).

Як вбачається з календарних штемпелів на вказаних вище накладних, вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Дослідивши розрахунок штрафу, здійснений позивачем та доданий до позовної заяви, з урахуванням змісту заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.07.2020 (а.с.28-33), суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним.

Слід відзначити, що частина заперечень відповідача, а саме: щодо розрахунку штрафу виключно від розміру провізної плати відповідно до Збірника тарифів без врахування договірних плат за використання вагона перевізника і компенсації витрат перевізника за перевезення вагона у порожньому стані, були враховані позивачем та у зв`язку з чим, ним було зменшено розмір позовних вимог. Отже, вказані заперечення відповідача на час прийняття рішення у справі втратили свою актуальність.

Також відповідач посилався на те, що позивачем не враховано термін затримки та збільшення терміну доставки за такими накладними:

- за накладною № 42562736 штраф у сумі 59 075 грн. 10 коп. заявлено неправомірно;

- за накладною № 42579946 штраф у сумі 59 075 грн. 10 коп. заявлено неправомірно;

- за накладною № 42598169 штраф у сумі 47 260 грн. 80 коп. заявлено неправомірно;