Рішення

від 24.09.2020 по справі 910/3558/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2020Справа № 910/3558/20

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Автосервіс"

(Україна, 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 64; ідентифікаційний код: 39879905)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

(Україна, 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815)

в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

(Україна, 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32; ідентифікаційний код ВП: 40081389)

про стягнення 166 851,24 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Автосервіс" (далі - позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 166 851,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості виконаних позивачем робіт з ремонту транспортних засобів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 166 851,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

31.03.2020 (надіслане засобами поштового зв`язку у встановлений судом строк) до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання з додатками в порядку усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

04.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи № 910/3558/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.

20.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

21.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову з підстав неукладення сторонами договору у письмовій формі, відповідач вказує, що надані позивачем акти виконаних робіт не містять підписів та печатки замовника (відповідача), відтак, на думку відповідача, вказані акти не можуть свідчити про прийняття наданих позивачем послуг з ремонту транспортних засобів, крім того, як зазначає відповідач, надані позивачем акти виконаних робіт, які містять підписи зі сторони відповідача, підписані неуповноваженою особою відповідача. Відповідач зазначає, що у податковому обліку за період з вересня по грудень 2019 зареєстровані позивачем податкові накладні відповідачем у розділі податковий кредит не зазначались.

27.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, зазначає, що відповідач як власник транспортних засобів самостійно надав їх позивачу для подальшого ремонту та технічного обслуговування, позивач заперечує проти доводів відповідача щодо підписання актів виконаних робіт неуповноваженою особою відповідача, оскільки правило двох підписів, що передбачено Положенням про філію відповідача, є його внутрішнім правилом, з яким під час оформлення господарських відносин позивач не був ознайомлений. Позивач зазначає, що разом з позовною заявою було надано податкові накладні, які були зареєстровані з дотриманням вимог чинного податкового законодавства України.

15.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив, в якому відповідач вказує, що позивачем не надано актів на підтвердження приймання-передавання транспортних засобів для надання послуг з їх ремонту, які підписані власником та відповідальною особою за прийняття транспортного засобу, відсутня інформація про комплектацію, технічний стан транспортного засобу, відповідач повторно наголошує, що матеріали справи не місять належним чином оформлених актів приймання-передачі виконаних робіт.

22.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на заперечення.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, у 2019 році Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Автосервіс" (далі - позивач) із проханням щодо надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, а саме автомобіль марки Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль марки Форд, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В результаті досягнутих сторонами усних домовленостей в серпні - вересні 2019 року відповідачем було надано позивачу для ремонту вищевказані транспортні засоби.

За твердженнями позивача, ним було виконано взяті на себе зобов`язання з ремонту автомобілів на загальну суму 166 851,24 грн, про що свідчать наступні Акти виконаних робіт, а саме:

№ ТО-К-000000000190919-а від 19.09.2019 на суму 19 452,00 грн;

№ ТО-К-000000000200919-а від 20.09.2019 на суму 17 542,80 грн;

№ ТО-К-000000000230919-а від 23.09.2019 на суму 18 896,04 грн;

№ ТО-К-000000000240919-а від 24.09.2019 на суму 19 875,60 грн;

№ ТО-К-000000000250919-а від 25.09.2019 на суму 19 491,60 грн;

№ ТО-К-000000000041119/1-а від 04.11.2019 на суму 16 573,20 грн;

№ ТО-К-000000000041119/2-а від 04.11.2019 на суму 17 379,60 грн;

№ ТО-К-000000000041119/3-а від 04.11.2019 на суму 4 440,00 грн;

№ ТО-К-000000000041119-а від 04.11.2019 на суму 19 441,20 грн;

№ ТО-К-000000000201219-а від 20.12.2019 на суму 13 669,20 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що всього позивачем було виконано робіт з ремонту вказаних транспортних засобів на загальну суму 552 851,24 грн, з яких відповідачем було оплачено 386 000,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 166 851,24 грн (з оплати вартості робіт за вказаними вище актами).

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за виконані ним роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з оплати вартості виконаних робіт у розмірі 166 851,24 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане також кореспондується з приписами статті 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За приписами частин 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, законом передбачено можливість укладення договорів у спрощеному порядку, зокрема, через ділову переписку - шляхом обміну документами та у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

При цьому, договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

Аналогічна правова позиція щодо порядку укладення договору у спрощений спосіб наведена у постанові Верховного Суду від 20.04.2018 у справі № 904/6559/17.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами щодо ремонту транспортних засобів, фактично є укладенням договору в спрощений спосіб. Таке оформлення договірних правовідносин сторонами відповідає приписам чинного законодавства України, відтак доводи відповідача щодо неукладення сторонами договору у письмовій формі є безпідставними.

Суд вважає помилковими посилання відповідача у своїх заявах по суті справи щодо правової природи укладеного сторонами договору у спрощений спосіб як договору про надання послуг, оскільки за умовами договору позивач виконував роботи з ремонту транспортних засобів з переданням її результату (відремонтованих транспортних засобів) відповідачу, відтак укладений сторонами правочин є договором підряду.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами частин 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як зазначає позивач, ним було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання з ремонту автомобілів, про що свідчать наявні у матеріалах справи Акти виконаних робіт на загальну суму 166 851,24 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Оскільки акти виконання робіт належать до первинних документів, в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", такі акти можуть засвідчувати факт здійснення господарської операції за наявності в ньому всіх обов`язкових реквізитів, у тому числі й особистих підписів осіб, які брали участь у здійсненні такої господарської операції.

Суд встановив, що Акти виконаних робіт № ТО-К-000000000041119/1-а від 04.11.2019, № ТО-К-000000000041119/2-а від 04.11.2019, № ТО-К-000000000041119/3-а від 04.11.2019, № ТО-К-000000000041119-а від 04.11.2019 підписані представником відповідача та скріплені печаткою відповідача.

Підписання відповідачем актів виконаних робіт за 04.11.2019 свідчить про визнання ним факту укладення договору між сторонами.

Частиною 5 статті 12 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Доводи відповідача про те, що його представник - Сидоренко В.П. не був уповноважений на підписання вказаних актів від імені відповідача, як і необхідність схвалення відповідачем виконання позивачем робіт з ремонту транспортних засобів двома підписами уповноважених осіб відповідача, з огляду на положення статті 12 Цивільного кодексу України, суд відхиляє, оскільки у даному випадку позивач діяв добросовісно і відповідачем не надано суду доказів протилежного.

Водночас, суд визнає такими, що не стосуються предмету доказування у цій справі посилання позивача на укладення сторонами Договору № ЦУП-01/0108/19 про надання послуг з поточного ремонту шасі автокрана КС-5473 від 04.11.2019, оскільки, як встановлено судом, позивач виконував роботи з ремонту автомобілів Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Форд, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що прямо випливає з наданих позивачем актів виконаних робіт.

Щодо актів виконаних робіт №ТО-К-000000000190919-а від 19.09.2019, №ТО-К-000000000200919-а від 20.09.2019, №ТО-К-000000000230919-а від 23.09.2019, №ТО-К-000000000240919-а від 24.09.2019, № ТО-К-000000000250919-а від 25.09.2019 та №ТО-К-000000000201219-а від 20.12.2019, які не підписані відповідачем, суд зазначає наступне.

За доводами позивача, відповідач ухиляється від підписання вказаних актів виконаних робіт.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд встановив факт звернення позивача з листом-претензією вих. № 02/1 від 02.12.2019 до відповідача (штамп вхідної кореспонденції у відповідача № ЦУП-77679 від 02.12.2019) на суму 105 375,24 грн, в якому позивач просив відповідача підписати вказані вище акти та оплатити вартість виконаних позивачем робіт. До листа-претензії позивачем було додано відповідні акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури.

Вказані обставини відповідачем у відзиві не заперечуються.

Крім того, як встановлено судом, позивачем за результатами здійснених господарських операцій з виконання ремонту вищезазначених автомобілів було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: № 4 від 19.09.2019, № 5 від 20.09.2019, № 6 від 23.09.2019, № 7 від 24.09.2019, № 8 від 25.09.2019, № 5 від 20.12.2019, № 1 від 04.11.2019, № 2 від 04.11.2019, № 3 від 04.11.2019, № 4 від 04.11.2019 (копії квитанцій про реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних містяться у матеріалах справи), в яких відображено вартість виконаних робіт за вказаними актами виконаних робіт.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.02.2018 у справі № 817/537/17, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

З огляду на вище викладене, суд приймає надані позивачем акти виконаних робіт у сукупності з податковими накладними та квитанціями про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також матеріалами фотофіксації як належні та допустимі докази, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження виконання позивачем робіт з ремонту автомобілів на загальну суму 166 851,24 грн та прийняття виконаних робіт відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що протягом липня - серпня 2019 року позивач виконував роботи з ремонту транспортних засобів Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Форд, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що свідчать підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт, а саме: №ТО-К-000000000020719-а від 02.07.2019, №ТО-К-000000000080719-а від 08.07.2019, №ТО-К-000000000100719-а від 10.07.2019, №ТО-К-000000000030819-а від 03.08.2019, які були оплачені відповідачем (платіжні доручення на підтвердження оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт також містяться в матеріалах справи).

Доводи відповідача, викладені у запереченні щодо відповіді на відзив, стосовно необхідності укладення договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, необхідність оформлення актів на приймання-передавання транспортних засобів для надання послуг з їх ремонту в порядку, визначеному Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженими Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2014 № 615, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2014 за №1609/26386, суд визнає безпідставними, оскільки судом при розгляді справи встановлено як факт укладення сторонами договору у спрощений спосіб, який за своєю формою відповідає приписам чинного законодавства України, так і факт виконання позивачем робіт з ремонту транспортних засобів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи положення статті 854 Цивільного кодексу України, оскільки сторонами не було передбачено іншого строку оплати вартості виконаних позивачем робіт, обов`язок відповідача щодо оплати робіт мав бути виконаний після остаточної здачі роботи.

При цьому, відповідач у своїх заявах по суті справи не заперечує факт виконання позивачем робіт з ремонту транспортних засобів Шкода, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Форд, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Доказів на підтвердження неналежного виконання позивачем робіт з ремонту вказаних автомобілів відповідачем також не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, який укладено сторонами в спрощений спосіб, є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 166 851,24 грн.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 502,77 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Україна, 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32; ідентифікаційний код ВП: 40081389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Автосервіс" (Україна, 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 64; ідентифікаційний код: 39879905) заборгованість в розмірі 166 851 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 502 (дві тисячі п`ятсот дві) грн 77 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.09.2020

Суддя О.В. Нечай