Рішення

від 24.09.2020 по справі 910/7843/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2020Справа № 910/7843/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

За позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстрой Сервіс"

про стягнення 331 708, 80 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Укргазбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстрой Сервіс" про стягнення заборгованості у сумі 331 708, 80 грн, з яких: 250 000,00 грн.- сума основного боргу, 59175,00 грн. - інфляційні витрати, 22533,80- 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №СМР171116-2ч від 17.11.2016 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

07.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.07.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/7843/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

06.08.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про стан заборгованості відповідача.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 23.07.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 23.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471571268.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2016 між Приватним акціонерним товариством "Укргазбуд" (позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстрой Сервіс" (відповідач, субпідрядник) укладений договір №171116-2ч (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації умов договору виконання робіт на будівництво об`єкту: Реконструкція 2-ї черги транспортної естакади Одеської філії (інв. № 072543) (далі - роботи) в обсязі договірної ціни (Додаток №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною) у порядку та на умовах визначених договором, а підрядник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування робіт: Реконструкція 2-ї черги транспортної естакади Одеської філії (інв. № 072543). Кількісні характеристики виконуваний за цим договором робіт відображаються в договірній ціні (Додаток №1 до договору).

Згідно умов п. 2.1. договору строк виконання робіт -164 (Сто шістдесят чотири) календарних днів безпосередньо виконання робіт з дати початку виконання робіт - початок виконання робіт - не пізніше 3-х календарних днів після перерахування субпідряднику авансу згідно п. 4.1. Договору, надані фронту виробництва робіт та передачі наступних документів:

- погодженої до виробництва робіт проектної-документації (стадія- Робочий проект );

- дозволу на виконання будівельних робіт.

Закінчення робіт фіксується актом приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.2. договору).

Ціна договору становить: 2 250 000,00 грн (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору підрядник здійснює попередню оплату у розмірі 50% від ціни цього договору протягом 20 банківських днів з дати набранням чинності цим договором на підставі отриманого підрядником оригіналу належним чином оформленого рахунку від субпідрядника.

Пунктом 4.3. договору визначено, що субпідрядник протягом терміну дії договору, з дня надходження коштів (авансу) підтверджує їх використання згідно з Актами за формою КБ-2в та КБ-3 про використання коштів за призначенням - погашення (зарахування) авансу здійснюються при проміжних оплатах за виконані роботи, пропорційно вартості виконаних робіт по актам виконаних робіт за встановленими формами.

У пункті 14.1. та 14.3. договору зазначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, засвідчення підписів печатками. Цей Договір діє протягом 2016-2017 рр., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором, а в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення терміну гарантії.

18.11.2016 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн та 21.11.2016 у розмірі 625 000,00 грн, що підтвердження випискою з банківського рахунку.

Також, 11.12.2017 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 250 000,00 грн (призначення платежу - оплата за роботи по рекон. 2-ї черги транс.естакади Одес. філії згідно дог. №171116-2ч від 17.11.2016), в підтвердження чого позивачем надано копію платіжного доручення №457 та виписку з банківського рахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору №171116-2ч від 17.11.2016 не приступив до виконання взятих на себе зобов`язань по договору та роботи, передбачені договором не виконав, у зв`язку з чим за відповідачем існує заборгованість у розмірі 1 375 000,00 грн, з яких: 1 125 000,00 грн - сплачений аванс та 250 000,00 грн - передплата по договору №171116-2ч від 17.11.2016.

Позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстрой Сервіс" не повернуло попередню оплату, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 331 708,80 грн з яких: 250 000,00 грн сума попередньої оплати, 59 175,00 грн - інфляційні збитки та 22 533,80 грн - 3% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна договору становить: 2 250 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 4.1. договору позивач 18.11.2016 сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн та 21.11.2016 у розмірі 625 000,00 грн, що підтвердження випискою з банківського рахунку.

11.12.2017 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у сумі 250 000,00 грн (призначення платежу - оплата за роботи по рекон. 2-ї черги транс.естакади Одес. філії згідно дог. №171116-2ч від 17.11.2016), в підтвердження чого позивачем надано копію платіжного доручення №457 та виписку з банківського рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 2.1. договору строк виконання робіт -164 (сто шістдесят чотири) календарних днів безпосередньо виконання робіт з дати початку виконання робіт - початок виконання робіт - не пізніше 3-х календарних днів після перерахування субпідряднику авансу згідно п. 4.1. Договору, надані фронту виробництва робіт та передачі наступних документів:

- погодженої до виробництва робіт проектної-документації (стадія- Робочий проект );

- дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, враховуючи сплачений позивачем аванс у розмірі 1 125 000,00 грн (останній платіж - 21.11.2016 на суму 625 000,00 грн) відповідач повинен був розпочати виконання робіт, обумовлені договором у строк до 24.11.2016.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

За змістом пункту 4.3. договору визначено, що субпідрядник протягом терміну дії договору, з дня надходження коштів (авансу) підтверджує їх використання згідно з Актами за формою КБ-2в та КБ-3 про використання коштів за призначенням - погашення (зарахування) авансу здійснюються при проміжних оплатах за виконані роботи, пропорційно вартості виконаних робіт по актам виконаних робіт за встановленими формами.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем визначених у договорі робіт та у строки узгоджені сторонами. Акти прийому-передачі виконаних робіт в матеріалах справи відсутні.

Поряд з тим, суд звертає увагу, що згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та частиною 7 статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Отже, аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною 1 статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Також, суд звертає увагу, що припинення зобов`язання не є тотожним закінченню строку дії договору.

Враховуючи положення ст. 525 ЦК України, суд зазначає, що невиконання в строки відповідачем умов договору щодо виконання робіт є односторонньою відмовою від виконання зобов`язання.

У пункті 14.3. договору сторони погодили, що цей договір діє протягом 2016-2017 рр., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором, а в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення терміну гарантії.

Таким чином, з огляду на викладене, суду прийшов до висновку, що закінчення строку дії договору не припиняє невиконаного зобов`язання відповідачем.

З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним, то після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.

Разом з тим, суд відзначає, що умовами договору не передбачено право позивача на повернення попередньої оплати на виконання робіт.

Відповідно до ст. 849 ЦК України право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до п. 5.2. договору передбачено право підрядник, зокрема, відмовитися від договору та вимагати відшкодовування збитків, якщо субпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим; відмовитися від договору в буд-який час до закінчення виконаних робіт, оплативши субпідряднику виконану частину робіт.

Як встановлено судом вище, позивач сплатив попередню оплату на виконання умов договору №171116-2ч від 17.11.2016, який був чинний станом на момент сплати коштів.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу, що договір №171116-2ч від 17.11.2016 розірвано сторонами або у судовому порядку визнано недійсним, докази (заяви, листи, т.д.) відмови позивача від договору, а отже суд прийшов до висновку про не доведеність та не обґрунтованість позивачем доводів, що правова підстава набуття відповідачем коштів у розмірі 250 000,00 грн відпала.

При цьому, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача з вимогою про виконання робіт обумовлених сторонами у договорі або про повернення коштів сплачених позивачем на виконання умов договору у сумі 250 000,00 грн, а тому з наданих позивачем документів не можливо встановити наявність зобов`язання відповідача перед позивачем з повернення попередньої оплати.

Підсумовуючи вище викладене, з огляду на те, що за умовами договору не передбачено право позивача вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати, враховуючи, що позовні вимоги заявлені про стягнення коштів у розмірі 250 000,00 грн, які були сплачені позивачем на виконання договору №171116-2ч від 17.11.2016, проте доказів припинення договору, а також факт припинення зобов`язань між сторонами або порушення відповідачем зобов`язань за спірним договором матеріали справи не містять, а тому суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 250 000,00 грн, які були сплачені позивачем за договором №171116-2ч від 17.11.2016 як попередня оплата.

Також, суд відмовляє у задоволені вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 59175,00 грн та 3% річних у сумі 22 533,80 грн, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги стягнення суми попередньої оплати.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстрой Сервіс" про стягнення заборгованості у сумі 331 708, 80 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 24.09.2020.

Суддя О.В. Гулевець