ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.09.2020Справа № 910/11353/20
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Голдтранскомпані
до Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Сервіс Груп
про стягнення 177 667,83 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Голдтранскомпані (надалі - ТОВ Голдтранскомпані ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Сервіс Груп (надалі - ТОВ Буд Сервіс Груп ) про стягнення 177 667,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №16/10/2019 від 16.10.2019, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 172 244,80 грн., інфляційних у розмірі 2 591,16 грн. та 3% річних у розмірі 2 831,87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ Буд Сервіс Груп поштовим відправлення за №0105475178480, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою .
Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 06.08.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
16.10.2019 між ТОВ Буд Сервіс Груп (замовник) та ТОВ Голдтранскомпані (перевізник) було укладено договір надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №16/10/2019 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого перевізник зобов`язується отримати та доставити ввірений йому для перевезення вантаж, до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі та сплатити за перевезення вантажу встановлену цим договором плату.
Згідно з п. 3.1 Договору вартість транспортних послуг фіксується в рахунках-фактурах та накладних, що є невід`ємною частиною цього договору, та складає 2 гривні 20 коп. з ПДВ т/км. Фактичний об`єм та загальна вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що замовник зобов`язується підписати надані перевізником акти приймання-передачі наданих послуг не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання їх оригіналів замовнику і, у вищезазначений строк, надати один підписаний екземпляр акту приймання-передачі наданих послуг перевізнику або надати мотивовану відмову від підписання такого акту.
Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту надання послуг на підставі актів приймання-передачі наданих послуг та рахунків на оплату (п. 3.4 Договору).
За твердженням позивача, на виконання умов Договору, ним надано відповідачу транспортні послуги на загальну суму 672 244,80 грн., що підтверджується актами надання послуг №704 від 17.10.2019, №701 від 18.10.2019, №711 від 23.10.2019, №720 від 24.10.2019, №721 від 26.10.2019, №722 від 27.10.2019, №723 від 28.10.2019, №733 від 31.10.2019, №734 від 01.11.2019 та №735 від 02.11.2019.
В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу за надані на підставі Договору послуги 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №962 від 18.10.2019, №985 від 24.10.2019, №930 від 30.10.2019, №942 від 08.11.2019, №1042 від 09.01.2019.
Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі Договору транспортних послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 172 244,80 грн.
Виходячи із обґрунтувань заявлених позовних вимог, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору транспортного експедирування, а тому права та обов`язки сторін визначаються, в тому числі, положеннями глави 65 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України та Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
За твердженням позивача, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу транспортні послуги на загальну суму 672 244,80 грн., на підтвердження чого до позову додано акти надання послуг №704 від 17.10.2019, №701 від 18.10.2019, №711 від 23.10.2019, №720 від 24.10.2019, №721 від 26.10.2019, №722 від 27.10.2019, №723 від 28.10.2019, №733 від 31.10.2019, №734 від 01.11.2019 та №735 від 02.11.2019.
Крім того, на підтвердження факту виконання відповідних транспортних перевезень вантажу позивачем надано копії товарно-транспортних накладних б/н від 28.10.2019, б/н від 27.10.2019, №878 від 26.10.2019, №874 від 26.10.2019, №875 від 26.10.2019, №876 від 26.10.2019, №882 від 26.10.2019, №873 від 26.10.2019, №881 від 26.10.2019, №858 від 24.10.2019, №856 від 24.10.2019, №862 від 24.10.2019, №853 від 24.10.2019, №87 від 24.10.2019, №861 від 24.10.2019, №852 від 24.10.2019, №854 від 24.10.2019, №859 від 24.10.2019, №841 від 23.10.2019, №836 від 23.10.2019, №835 від 23.10.2019, №845 від 23.10.2019, №838 від 23.10.2019, №840 від 23.10.2019, №844 від 23.10.2019, №843 від 23.10.2019, №837 від 23.10.2019, №842 від 23.10.2019, №816 від 18.10.2019, №819 від 18.10.2019, №814 від 18.10.2019, №821 від 18.10.2019, №822 від 18.10.2019, №817 від 18.10.2019, №823 від 18.10.2019, №818 від 18.10.2019, №820 від 18.10.2019, №815 від 18.10.2019, №813 від 18.10.2019 та №795 від 17.10.2019, а також копії податкових накладних №12 від 01.11.2019, №13 від 02.11.2019, №43 від 17.11.2019, №44 від 18.10.2019, №45 від 23.10.2019, №46 від 24.10.2019, №47 від 26.10.2019, №48 від 27.10.2019, №49 від 28.10.2019 та №50 від 31.10.2019.
Відповідно до ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
За приписами ч. 3 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема, розмір плати експедитору.
Суд відзначає, що надані позивачем акти надання послуг не підписані з боку відповідача, проте зазначені товарно-транспортні накладні підтверджують факт здійснення господарських операцій з надання відповідачу послуг перевезення вантажу на підставі Договору.
Більш того, жодного заперечення або відмови відповідача від підписання вказаних актів надання послуг в матеріалах справи не міститься, а відтак, на переконання суду, враховуючи умови п. 3.3 Договору, такі послуги були прийняті відповідачем без зауважень.
Також, належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором підтверджується частковою оплатою відповідачем наданих послуг.
Так, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №701 від 17.10.2019 на суму 100 000,00 грн., №704 від 18.10.2019 на суму 42 627,96 грн., №711 від 23.10.2019 на суму 100 000,00 грн., №720 від 28.10.2019 на суму 100 000,00 грн., №723 від 28.10.2019 на суму 88 362,88 грн., №735 від 04.11.2019 на суму 372 244,80 грн., які сплачувались відповідно до платіжних доручень №962 від 18.10.2019, №985 від 24.10.2019, №930 від 30.10.2019, №942 від 08.11.2019, №1042 від 09.01.2019.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.4 Договору заборгованість відповідача по сплаті за надані позивачем на підставі Договору послуги становить 172 244,80 грн., а строк виконання грошового зобов`язання настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 172 244,80 грн. за надані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Голдтранскомпані про стягнення з ТОВ Буд Сервіс Груп заборгованості у розмірі 172 244,80 є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 831,87 грн. та інфляційних у розмірі 2 591,16 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 10.01.2020 по 27.07.2020.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 831,87 грн. та інфляційних у розмірі 2 591,16 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ Буд Сервіс Груп на користь ТОВ Голдтранскомпані заборгованості у розмірі 172 244,80 грн., 3% річних у розмірі 2 831,87 грн. та інфляційні у розмірі 2 591,16 грн.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Голдтранскомпані задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Сервіс Груп (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 9, приміщення 6; ідентифікаційний код 40816487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Голдтранскомпані (02068, м. Київ, вул. Олени Пчілки, будинок 5, квартира 227; ідентифікаційний код 39879727) заборгованість у розмірі 172 244 (сто сімдесят дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 2 831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 87 коп., інфляційні у розмір 2 591 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто одна) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 2 665 (дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн. 02 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2020 |
Оприлюднено | 28.09.2020 |
Номер документу | 91784385 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні